Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів і всім, хто цікавиться кінематографом

АБЕРАЦІЯ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ [англ. Aberration від лат. Aberratio — ухилен­ня] — спотворення зображен­ня, викликані неідеальністю оптичної системи: зображен­ня не цілком виразне, неточно відповідає об'єкту або забарв­лене. Розрізняють геометрич­ну (сферична аберація, кома, астигматизм, кривизна поля зображення, дисторсія), хрома­тичну і дифракційну аберацію.

АНАМОРФОТ [англ. Апа-morphic Lens від грец. Anamor-phoo — перетворюю] — оптика, що стискає зображення по го­ризонталі, залишаючи прак­тично незмінною його верти­кальну складову. Застосову­ється в широкоекранному кіно для того, щоб було можливо на стандартній 35-міліметро-вій плівці розміщувати зобра­ження, що вдвічі перевищують за шириною звичайне. Анамор­фотна оптика буває двох видів: спеціальні анаморфотні об'єк­тиви і анаморфотні насадки,

що встановлюються при зні­манні перед звичайними об'єк­тивами. Анаморфотні насадки простіші і функціональніші, але створюють зображення нижчої якості. Аналогічні сис­теми використовуються при кі-нопроекції.

Анаморфотна оптика також дещо розтягує зображення по вертикалі, скорочуючи при цьо­му ширину міжкадрової межі з З до 0,6 мм, завдяки чому в ши­рокоекранному кіно досяга­ється більший, ніж у будь-яко­му іншому форматі, відсоток використання плівки під зо­браження. Іноді анаморфотна оптика застосовується у філь­мах звичайного або кашетова-ного форматів для створення оригінального образотворчого ефекту: при нормальному пере­гляді всі предмети виявляють­ся подовженими, а рух уздовж горизонтальної сторони кадру здається прискореним.

АНАСТИГМАТ [англ. Anas-tigmat — протилежне астигма­тизму від грец. An — негативна частинка і астигматизм] — най­більш довершений багатолін­зовий об'єктив, у якому скорек­товані астигматизм, кривизна поля зображення, кома, сфе­рична і хроматична аберація.

279

АСТИГМАТИЗМ [від грец. А — негативний префікс + Stig-me — крапка] — спотворення зо­браження оптичною системою, пов'язане з тим, що заломлення (або віддзеркалення) променів у різних перетинах світлового пучка, що проходить, неодна­кове. Внаслідок астигматизму зображення предмета стає не­різким. Кожна точка предмета зображається розмитим еліп­сом.

АФОКАЛЬНА СИСТЕМА [від грец. а — негативний пре­фікс + фокус] — оптична сис­тема, фокус якої (точка, в якій збираються паралельні проме­ні) знаходиться в нескінчен­ності. Афокальні системи за­стосовують для усунення абе­рацією оптичних систем.

БІОСКОП [Bioscope] - апа­рат для знімання і проекції фільмів, розроблений Максом та Емілем Складановськими в 1895 році в Німеччині.

БОБІНА [фр. Bobine - ко­тушка] — котушка, на яку на­мотується кіноплівка для за­рядки кінознімального або кінопроекційного апарата. Де­які кінокамери мають знімну касетну частину, куди помі­щається бобіна з кіноплівкою, що забезпечує швидку переза­рядку апарата під час зніман­ня. Бобіною називається також котушка для намотування маг­нітної плівки, що використову­ється в пристроях запису і від­творення звуку.

ВІДНОСНИЙ ОТВІР - від­ношення діаметра діючого отвору об'єктива до його фо­кусної відстані. Квадрат від­носного отвору визначає освіт­леність у площині зображення і часто називається геометрич­ною світлосилою об'єктива.

ВИТІСНЕННЯ [англ.

Wipe] — зміна одного монтаж­ного плану іншим, коли друге зображення, ніби всовуючись у кадр, поступово займає міс­це першого. Форма, напрям і швидкість витіснення бува­ють різні.

281

ДІАПРОЕКТОР - оптико-механічний прилад для проек­тування на екран зображень на прозорій підкладці (діапозити­вів, діафільмів і т. п.).

ДІАФІЛЬМ — розташовані в певній послідовності позитив­ні фотографічні зображення на кіноплівці, звичайно об'єднані загальною тематикою.

ДІАФРАГМЕННЕ ЧИС­ЛО ОБ'ЄКТИВА - дорівнює відношенню задньої фокусної відстані об'єктива до діаметра його вхідної зіниці (тобто є величиною, зворотною віднос­ному отвору). Як і витримка, являє собою експозиційний параметр, що визначається при фотографічній зйомці.

ДИСТОРСІЯ [від лат. Disto-rsio — викривлення] — викрив­лення зображення в оптичних системах через нерівномірне збільшення предметів об'єкти­вом від його середини до країв. При цьому різкість зображення не порушується.

ДОЛБІ-СІСТЕМ [англ. Dolby System — названа на ім'я твор­ця — інженера Долбі] — система високоякісного стереозвуко­вого супроводу фільму вперше була використана в 1965 році.

ЕКРАН, КІНОЕКРАН

[від фр. Есгап — ширма; англ. Screen] — натягнута на раму тканина, покрита спеціаль­ною речовиною, на поверхню якої проектується зображен­ня. Екрани є приналежністю залу для глядачів у кінотеатрі, де відбувається демонстрація фільмів. Широкоформатні, широкоекранні фільми, сте­реофільми демонструються кожен на своєму виді екрана. Для панорамного кіно, напри­клад, робиться сильно зігну­тий екран великих розмірів (декілька сотень м²). У коло­вій кінопанорамі фільми про­ектуються на коловий екран з кутом огляду 360°. На надве­ликих екранах (із співвідно­шенням сторін 1.2,2) показу­ють широкоформатні фільми, а широкоекранні — на екра­нах із співвідношенням сторін від 1:1,66 до 1:2,35.

ІМАКС [англ. Imax] — зні­мально-проекційна система, розроблена для виготовлення фільмів з можливістю їх демон­страції на спеціальних великих екранах. В Імакс використову­ються спеціальні об'єктиви і кі­ноплівка, що має розмір кадру втричі більший, ніж у стандарт­них 30-міліметрових фільмах.


282

283

1. 
   Окремий знімок на кіно­плівці;
   
2. 
   Простір на знімальному майданчику, що потрапляє в ро­боче поле об'єктива кінокамери;
   
3. 
   Сцена, епізод кінофіль­му, елемент кінематографічної мови (творець фільму «мис­лить кадрами»), складова час­тина розкадрування. Для кож­ного кадру (у значенні епізод) знімається декілька дублів.
   

КІНЕМАТОГРАФ [від грец. Kinema, p. в. Kinematos — рух + Grapho — пишу] — первісна назва апарата для знімання на кіноплівку рухомих об'єктів і для подальшого відтворення одержуваних знімків шляхом проектування їх на екран, а та­кож комплекс пристроїв і мето­дів, що забезпечують знімання і демонстрацію фільму. Термін «кінематограф» уперше з'явив­ся і став загальноприйнятим

у його французькому варіан­ті «сінематограф», що означає систему створення і показу фільмів, розроблену братами Люм'єр. Часто термін «кінема­тограф» використовують у зна­ченні «кіномистецтво».

КІНЕТОСКОП [грец. Кіп-etos — рухомий] — апарат для розглядання фотографічних знімків, що швидко змінюва­лися, при цьому створюється враження руху знятих об'єктів. Кінетоскоп — один з попере­дників кінематографа.

КІНОІНДУСТРІЯ - кіно як галузь виробництва, загаль­на назва всіх підприємств, ін­ших виробничих сил, задіяиих у створенні, просуванні і пока­зі фільмів.

КІНОКАМЕРА - див. «Кі­нознімальний апарат».

КІНОПЕРЕСУВКА - порта­тивна пересувна кінопроекцій­на установка для демонстрації в основному вузькоплівкових (16 мм) кінофільмів. У комп­лект кінопересувки звичайно входять: кінопроектор, звуко-відтворюючий пристрій, кіно­екран, іноді автономне джерело електроенергії.

КІНОПЛІВКА [англ.

Stock] — світлочутливий ма­теріал на прозорій еластичній основі, покритій шаром фотое­мульсії, що містить мікрокрис-тали (зерна) галогеніду срібла. Емульсивний шар кольорових плівок містить, крім того, ком­поненти, з яких при проявлен­ні утворюються фарбники. Кі­ноплівки бувають 70-, 35-, 16-, 1,5-, 2x8 і 8-міліметрові.

КІНОПРОЕКЦІЙНИЙ АПАРАТ, КІНОПРОЕКТОР [англ. Film Projector] — оптико-механічний апарат для проекту­вання фільмів на екран. Осно­вні елементи кінопроекційного апарата: стрічкопротяжний ме-

ханізм, що забезпечує рух філь­му, подаюча і приймаюча касе­ти, світлооптична система, а та­кож системи звуковідтворення і електроживлення.

КІНОЗНІМАЛЬНИЙ АПА­РАТ, КІНОКАМЕРА [кіно + лат. Camera — склепіння, кімната; англ. Motion Picture Camera] — оптико-механічний пристрій для кінозйомки. Основні час­тини кінознімального апарата: об'єктив і візирна система (ві­зир), приводний механізм і об­тюратор, механізм, стрибковий механізм. Розрізняють кіно­знімальні апарати для зйомки на 70-, 35-, 16-, 9,5-, 2x8- і 8-мм кіноплівку.

285

МУЛЬТБЕРСТАТ [англ. Sta­nd] — пристосування для зйом­ки малюнків, що складається зі столу і спрямованої на нього камери, яка може переміщати­ся на вертикальних стійках. У сучасних мультверстатах по­ложення малюнка, рух камери і експозиція контролюються комп'ютером.

МУТОСКОП [Mutosco-

ре] — прилад для перегляду фотографій, винайдений аме­риканцем Г. Кастлером у 1885 році. Фотографії закріплюва­лися на спеціальному барабані, при швидкому обертанні якого створювалась ілюзія руху.

НАДШИРОКОКУТНИЙ ОБ'ЄКТИВ, ОСОБЛИВОШИ-РОКОКУТНИЙ ОБ'ЄКТИВ -об'єктив, фокусна відстань яко­го не перевищує 15 мм. Відріз­няється дуже великим кутом зору і дуже великою глибиною різкозображуваного простору. Оскільки надширококутний об'єктив створює істотні пер­спективні спотворення і має значну бочкоподібну дистор­сію, він застосовується тільки з метою створення певного ху­дожнього ефекту. Виразні осо­бливості надширококутного об'єктива такі ж, як у широко­кутного об'єктива, але вира­жені вони набагато сильніше. Застосовуються тільки в кіне­матографі звичайного і каше-тованого форматів. Надширо­кокутний об'єктив називають ще «риб'ячим оком», оскільки

глядач фільму, знятого за до­помогою надширококутно­го об'єктива, бачить надводні об'єкти так само, як людина або риба, яка дивиться на них че­рез товщу води, що спотворює бачення через великий коефі­цієнт заломлення води.

НЕГАТИВ [від лат. Negati-vus — негативний]

1. Зворотне зображення

2. Знята, змонтована і озву­

287

ОБ'ЄКТИВ ІЗ ЗМІННОЮ ФОКУСНОЮ ВІДСТАННЮ [англ. Zoom Lens] — об'єктив, фокусна відстань якого може набувати різних значень. У сучасних ОЗФ фокусна від­стань може змінюватися в де­сять і більше разів. Його ви­користання дає можливість, по-перше, замінити декілька (дискретних) об'єктивів од­ним, що спрощує процес зйо­мок і дозволяє точніше і швид­ко вибудовувати кадр. Друга і головна особливість ОЗФ — можливість плавно зміню­вати фокусну відстань об'єк­тива безпосередньо в процесі зйомки. Завдяки цьому ство­рюється відчуття, близьке до відчуття наїзду (або від'їзду) камери, але не зовсім тотожне йому: при зйомці з руху в ка­дрі змінюються перспективні співвідношення, а при зйомці з використанням ОЗФ спів­відношення першого і друго-

го планів залишається не­змінним. При зйомці плоских об'єктів наїзд (від'їзд) ОЗФ від наїзду (від'їзду) камери ві­зуально в принципі нічим не відрізняється.

Через викладені причини, принципи використання ОЗФ дещо відрізняється від прин­ципів руху камери: якщо ви­користання останнього часті­ше сприймається як кінемато­графічна реалізація фізичного руху, то застосування ОЗФ, скоріше, характеризує рух психологічний. Збільшення, виконане за допомогою ОЗФ, означає звичайно концентра­цію уваги на збільшуваному об'єкті — і навпаки. Ця межа, проте, досить тонка, і до вина­ходу ОЗФ наїзд-від'їзд камери успішно виконував функції, що перейшли пізніше до ОЗФ. Ще одна важлива властивість ОЗФ — можливість зміни ве­ликості з будь-якою довільно великою швидкістю, в той час як швидкість руху камери фі­зично обмежена інерцією важ­кої апаратури. Ця особливість ОЗФ дозволяє миттєво акцен­тувати увагу на психологічно істотних деталях. У відеоклі-пах швидкі наїзди і від'їзди ОЗФ допомагають жорсткіше ритмізувати зображення.

ПЛАН КІНЕМАТОГРАФІЧ­НИЙ [англ. Shot] — відносний масштаб зображення в кіно­кадрі. Плани кінематографіч­ні розрізняються за «великіс­тю». Існує шість видів плану щодо показу людини на екрані: 1. Дальній — людина на повний зріст і оточуюче її середовище, причому провідне значення має показ цього середовища. 2. За­гальний — людина на повний зріст. 3. Середній — людина по коліна. 4. Перший — людина до пояса. 5. Великий — голова людини. 6. Деталь. У процесі зйомки вибір плану здійсню­ється шляхом наближення або віддалення знімального апа­рата до об'єкта зйомки або при незмінній відстані між апара­том і об'єктом з використанням об'єктивів з різною фокусною відстанню. Для плавного пе­реходу на різні плани застосо­вується зйомка з руху (наїзд, від'їзд) або зйомка об'єктивом із змінною фокусною відстанню.

ПОЗИТИВ [від лат. Posit-ivus — позитивний] — плівка

із зображенням, яке одержу­ють за допомогою контактного або оптичного друку відповід­но на чорно-білу або кольорову плівку. Див. «Фільмокопія».

ПРАКСИНОСКОП [англ. Praxinoscope] — оптичний при­лад, запатентований Е. Рейно в 1877 році.

Прилад складався з відкри­того циліндра з висотою стінок близько 10 см. На внутрішньо­му боці циліндра розміщена смуга з 8 або 12 мініатюрами. У центрі циліндра розміщена дзеркальна призма, кількість сторін якої відповідає кількос­ті мініатюр. Внутрішній радіус призми складає половину ра­діуса циліндра. Таким чином кожна мініатюра відобража­ється у відповідній грані при­зми, при обертанні циліндра виникав анімаційний ефект плавного руху. Надалі прилад був удосконалений і дістав на­зву «Оптичний театр».

Проекція [від лат. Projectio — кидання вперед] — відтворення на екрані фільму за допомогою кінопроекційного апарата.

289

Cinematographique] — застаріла назва кінематографа. Бере по­чаток від назви апарата «сіне­матограф», винайденого брата­ми Люм'єр.

СИНХРОНІЗАЦІЯ [від

грец. Synchronismos; англ. Lock; Synchronization] — об'єднання кіноплівки з фонограмою так, щоб артикуляція відповідала мові, що чується.

СТРИБКОВИЙ МЕХА­НІЗМ, — вузол стрічкопротяж-ного пристрою в кінознімаль­ному, кінопроекційному і кіно­копіювальному апараті. Забез­печує переривисте (стрибком) переміщення кіноплівки у фільмовому каналі з метою пе­ріодичної зміни кадрів у проце­сі зйомки, кінокопіювання або перегляд фільмів.

СЛАЙД - Див. «Діапози­тив».

СТЕДІКАМ [англ. Steady-come, від Steady — постійний, стійкий + Соте — стояти, три­матися] — спеціальне присто­сування, що кріпиться на поясі

кінооператора для стійкості кі­нокамери під час руху.

ЗЙОМКА [від грец. Stereos — тілесний, твердий, об'ємний, просторовий + грец. Skopeo — дивлюся, розглядаю] — забез­печує отримання на кіноплівці зображення у вигляді стерео­пар (об'єкт знімають одночас­но з двох або декількох точок зору). Проектування такої кі­ноплівки на екран (з викорис­танням спеціальної апаратури) дозволяє глядачеві бачити зо­браження об'ємним.

СТРОБОСКОП [англ. Strobo­scope; від грец. Strobos — круж­ляння + Skopeo — дивлюся]

• 
  прилад, що дозволяє бачити рухомий об'єкт нерухомим; міс­тить імпульсне джерело світла з регульованою частотою спала­хів і оптичний затвор. За допо­могою стробоскопа демонстру­ється стробоскопічний ефект
  
• 
  сприйняття швидкої зміни зображень окремих моментів руху тіла як безперервного його руху. Перші досліди із стробос­копічним ефектом стали важ­ливим чинником на шляху до винаходу кінематографа.
  

нозображення), прочитується оптико-електронним пристро­єм і перетвориться у відеосиг-нали, що передаються по мере­жі телевізійного мовлення.

291

ФІЛЬМОСТАТ [фільм + грец. Statos — що стоїть, нерухо­мий] — металева шафа для збе­рігання рулонів (роликів філь­мів). Щоб уникнути швидкого висихання кіноплівки, всере­дину фільмостату поміщається пористий матеріал, просочений зволожуючим розчином.

ФОКАЛЬНА ПЛОЩИНА ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ -площина, перпендикулярна

оптичній осі системи, що про­ходить через її головний фо­кус.

ФОКАЛЬНА ПОВЕРХ­НЯ — поверхня, на якій роз­ташовуються фокуси оптичної системи при різних нахилах світлових пучків, що проходять через неї. В ідеальній (безабе-раційній) оптичній системі фо­кальною поверхнею є фокальна площина.

ФОКУС В ОПТИЦІ [від лат. Focus — вогнище, вогонь; англ. Focus] — точка, в якій перетинаються промені або їх продовження після виходу з оптичної системи за умови, що на систему падає пучок променів, паралельних оптич­ній осі.

ЦЕЙТРАФЕР - часовий і ханізм, що забезпечує покад ву зйомку або тривалішу ро ту кінокамери.

_[е- ЧАСТОТА КАДРІВ [англ.

о- Frame Frequency] — частота о- зміни кадрів при кінозйом­ці (або кінопроекції); те саме, що швидкість зйомки. Стан­дартна частота кадрів - 24 ка­дри за секунду (у професійно­му кінематографі), 16 кадрів за секунду (в аматорському).

293

Американська асоціація кіна - 252

Американська кіноакаде-мія - 252

Американська нічь - 211

Американський план - 53

Американський монтаж -211

Амплуа - 7

Анаморфот - 279

Анастигмат - 279

Английська комедія - 53

Андеграунд - 54

Аніматроніка - 211

Анімаскоп - 211

Анімаційне кіно - 7

Анімація - 7

Аніме - 9

Антигерой - 9

Антитрестове законадав-ство - 252

Антиутопія - 135

Антифільм - 54

Арбайтер фільм - 54

Арт-кіно - 9

Арт-хаус - 9

Астигматизм - 280

Афокальна система - 280

Афроамериканське кіно - 9

Багровий фільм - 136

Баддісінема - 136

Багаторазове експонуван­ня - 212

«Беніні» - 55

Біографічний фільм - 136

Біоскоп - 280

Блокбастер - 11

Блок-букінг - 254

Блукаюча маска - 212

Блексплуататорський фільм - 136

Бленк фильм - 136

Бобіна-280

Бойовик - 136-138

Бокс-офіс - 255

Боллівуд - 12

Бомба - 256

Букер - 256

Бурекас фільм - 55

Бутафорія - 212

Вамп - 56

Велика ілюзія - 13

Великий німий - 57

Вервулф - 139

Вестерн - 139-142

Вестернмен - 213

Вільне кіно - 57

Віртуальна реальність у кі­но - 213

Видовий фільм - 13

Виконавчий продюсер - 213

Виробничий фільм - 142

Внутрішньокадровий мон­таж-213

Воєнний фильм - 142-144

Віковий обмежувальний

рейтинг - 257

Вторинні ринки - 257 Вуличний фільм - 59 Вуція - 145 Витиснення - 281

Гангстерський фільм - 146-148

Гей кіно - 148

Геронтологічний фільм -149

Гібридний фільм - 149

Гіньйоль - 59

Голлівуд - 14-15

Гірський фільм - 59

Готичний фільм - 149

«Група Дзіґи Вєртова» - 59

Група тридцати - 60

Гег - 214

Гегмен - 214

Гемблінг пікче - 146

Гендайгеки - 149

Дадаїзм - 61

Дане фільм - 150

Девелопмент - 215

Дедраматизація - 61

Десята муза - 16

Детективний фільм - 150-152

Джазові комедії - 152

Діапозитив - 282

Діапроектор - 282

Діафильм - 282

Діафрагменне число об'єк­тиву - 282

Діверсифікація кіноінду-

стрії - 215

Дикторський текст - 215

Динамічна композиція -215

Діна-фильм - 152

Директор фільму - 216

Дистопія - 153

Дисторсія - 282

Дистриб'ютор - 258

Догма - 61-63

Докудрама - 153

Документальне кіно - 16

Долбі-систем - 282

Дорожнє кіно - 153

Драйвін - 258

Другий киноренесанс - 64

Дублер - 216

Дубль - 216

Дубляж- 216

Екран - 283 Екранні форми - 218 Експлуататорський фільм -154

Експресіонізм - 65

Екстремальне кіно - 154

Ексцентризм - 65

Ексцентрична комедія - 154

Екшн - 155

«Еммі» - 259

Епік - 155

Еротика - 155

Ефект запаморочення - 218

«Ефект Кулешова» - 66

Ефект присутності - 219


294

295

Європейське кінематогра­фічне співтовариство - 217

Жанр - 67

Жіночий фільм - 156 Жовтий фільм - 67 Залізний сценрій - 219

Запекла кров - 158 Затемнення кадру - 219 Звукооператор - 220 Золотя серія - 69 Золотий перетин - 70-71 «Золотий вік» Голлівуду -«Золотий глобус» - 259 Зомбі-фільм- 158-159

Ігровий фільм - 18 Ісус-революція - 72 Іконографія - 221 Імакс - 283 Індичка - 260 Інді - 221

Інтелектуальне кіно - 72-73 Інтерактивне кіно - 18 Інтертитри - 221 Істерн - 160 Історична драма - 160 Історичний фільм - 160 Іксчендж - 260

Кадрик кінематограф ний-284 Камео - 19 Камера стіло - 74 Камершпіле - 74-75 Калігаризм - 74

Камерний фільм - 160 Картуші - 19 Каскадер - 222 Кастинг - 222 Кацугекі - 75 Каюджа-ейра - 161 Кенгуру-вестерн - 75-76 Кепер фільм - 76 Кіберпанк - 161 Кіднепінг- 161-162 Кінематограф - 284 Кінетоскоп - 284 Кіно - 19

Кіно «контестації» - 76-77 Кіно виживання - 162 Кінодекламція - 79 Кіно категорії «А» - 19 Кіно категорії «Б» - 20 Кіно категорії «З» - 22 Кінознавство - 78 Кінодраматургія - 222 Кіножанр - 79 Кіноімпресіонізм -Кінокамера - 284 Кінокі - 79 Кіноклуб - 261 Кіномоголи - 222 Кінопаремії - 79 Кінопересувка - 284 Кіноплівка - 285 Кінопроекційний апарат -285

Кінопропаганда - 77 Кіноринок - 261

Кіноскрипт - 81 Кінознімальний апарат

285

Кінотрюк - 222

Кінофікація - 261

Кінофільм - 24

Кінохроніка - 24

Кістоунські комедії - 81

Кітч, кіч - 24

Класифікація фільмів - 262

Кліренс - 262

Кодекс Хейса - 263-264

Колоризація - 222

Колористичне рішенне філь­му - 223

Комбінована кінозйомка -223

Комедія - 163

Комедія абсурду - 82

Комедія звичаїв - 164

Комедія станів - 164

Комікси у кіно - 25

Комічний - 82

Композиція кадру - 223

Композиція фільму - 224

Комп'ютерні ефекти у кіно - 224-225

Континентальні фільми - 82-83

Контратипування фільму -225

Контпропагандистські філь­ми - 83

Копродукція - 225

Костюмна драма - 164-165

Кримінальний фільм - 165-166

Крисла та клюква - 25

Культовий фільм - 25

Культурфільм - 83 Кунг-фу фільм - 166 Купюра - 225

Лав сторі - 167 Лесбійські фільми - 167 Лінза-286 Ліцензія - 265

Макгафін - 84-85

Макрозйомка - 226

Малобюджетне кіно - 226

Малтіплекс - 265

Маркетинг - 265

Масовка - 226

Маргінальне кіно - 85

Мартіал артс - 168

Меджерс - 226

МІЖНАРОДНА ФЕДЕРА­ЦІЯ КІНОАРХІВІВ - 265

МІЖНАРОДНА ФЕДЕРА­ЦІЯ КІНОКЛУБІВ - 266

Міжнародна федерація кі-нопреси - 266

Мелодрама - 168-169

Мерчандайзинг - 266

Механичні ефекти у кіно - 226-228

Мізанкадр - 228

Мізансцена - 228

Міккі маусінг - 228

Мікрозйомка - 228

Містерія - 169

Мовне кіно - 27

Молодіжний бунт - 169

Молоде німецьке кіно - 85

Монтаж - 228


296

297

Навіжена комедія - 87

Надширококутний об'єк­тив - 287

Надприродня (моторошна) фантастика - 173-174

Наплив - 230

«Народний стиль» - 87

Натурна зйомка - 230

Натурщик - 87

Науково-фантастичний фільм - 174-175

Негатив - 287

Ніжний реалізм - 88

Незалежне кіно - 230

Незалежні - 230

Німе кіно - 28

Нео-Голлівуд - 89

Неореалізм - 89

Нікельодеон - 267

Нінзя фільм - 176

Нова речевість - 90

«Нова хвиля» - 91-92

Нова хвиля«Офуна» - 93

Новелізація - 267

Нове австралійське кіно -93

Нове американське кіно -93

Нове гонконгське кіно - 93 Нове індійське кіно - 94 Нове італійське кіно - 94 Нове китайське кіно - 95 Нове німецьке кіно - 95 Нове шведське кіно - 96 Новий Голлівуд - 97-98 Новий реалізм - 99 Ностальгійний фільм - 176 Нумератор-хлопавка - 230 Нью-йоркська «нова хви­ля» - 99

Нью-йоркська школа - 99

Образотворче рішення філь­му - 231

Обтюратор - 288

Об'єктив із змінною фокусною відстанню - 288

Окер - 177

Оптичні й візуальні ефек­ти - 231-233

«Оскар» - 268

Опціон - 233

Павильйонна зйомка - 234 Пакет - 234 «Пальмова гілка» - 269 Памфлет - 178 Панорамування - 234 Панорамне кіно - 29 Паралельне кіно - 100

Паралельний монтаж - 234 Паризький жанр - 100 Пародія - 178-179 Парфумований фільм - 269 Пенні аркади - 269 Пеплум-179-181 Партач - 273

Період малокартиння - 234 Перспектива - 234 Перспективних поєднань

метод - 235

Шнку-ейга - 181

План кінематографічний

-289

-29

184

Поцілунок у діафрагму -104

Поетичний реалізм - 104

Поетичне кіно - 104

Празька весна - 105-106

Праксиноскоп -

Прем'єра - 269

Прес кит - 269

Прийнятне насильство -270

Пріквел - 29

Пригодницький фільм -184-186

Проба на роль - 236

Продюсер - 236-238

Проекційних поєднань ме­тод - 238

Прокатник - 270

Промоушн - 270

Пряме кіно - 106-107

Психодрама - 186

Психотронік - 187

Робоча назва - 239

Ракурс - 239

РапІд - 239

Розкадрування - 239

Розсерджені - 108

Розширене кіно - 239

«Реальне кіно» - 108

Режисер - 239

Режисерський сценарій -240

Рейтинг - 271

Реквізит - 240

Рекламна кампанія фільму -271

300

301

Хейматфільми - 130

Хентай - 206 Хіт - 42 Хлопавка - 249 Хорор - 206 Художній фільм - 42 Художник фільму - 249 Хеммеровські жахи - 130 Хепі-енд - 42

Цейтрафер - 293 Цейтраферна кінозйомка -250

Цензура - 278 Циркорама - 43

Частота кадрів - 293 Чоловіча сльозоточива ме­лодрама - 207

«Чорна» комедія - 207 «Чорний» список - 131 «Чорний» фільм - 131-132 Чеське кінематографічне диво - 131

Чікано фільм - 207 Чіллер - 207 «Чисте кіно» - 133 Читчик - 251

Шведська школа - 134 Широкоекранні епопеї - 44 Широкоекранний фільм -44

Шлокмуві - 134 Шокер - 208 Шпигунський фільм - 208

Якудза-ейга - 209 Японський хорор - 210

АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК КІНОТЕРМІНІВ

Acting - виконання актор­ське, гра

Action - дія фільму

Action still - фотозбільшеня кадру

Actor, film actor - актор, ки­ноактор

Actress, film actress - актри­са, киноактриса

Actuality - кинорепортаж

Adaptator - автор екраніза­ції

Advertising film - фільм ре­кламний

Amateur film maker - кінолю-битель

Amplifier - посилювач звуку

Anamorphic lens - анамор-фот

Angle shot - зйомка у ракур­сі

Animated cartoon - фільм мальований

Animated film - фільм муль­типлікаційний

Animation - мультиплікація

Animation stand - верстат мультиплікаційний

Animator - художник-муль-типлікатор

Answer print - копія контр­ольна

Arc lamp - лампа дугова

Art director - художник-по-становник

Art still - фотопортрет кіно­актора

Assembling - монтаж чорно­вий

Assistant camerman - асис­тент оператора

Assistant director - асистент режисера

Associate producer - дирек­тор картини

Attacment lens - лінза наса-джувальна

Autor of the script - автор сце­нарію

Autor's rights - авторське право

Baby spot - прожектор ма­лий

Back light - світло контрове

Back lot - знімальний май­данчик натурний

Back projection - рирпроек­ція, РИР

Background - план другий, задній (у кадрі)

Background illumination -світло фонове

Background music - музич­ний фон

Background noise - шум фо­новий


302

303

Backing - задник

Big close up - план дуже ве­ликий

Bird's eye view - зйомка с верхньої точки, з «пташиного польоту»

Bit part - роль епізодична

Blimp - бокс шумопоглина-ючий

Bloomed lens - об'єктив про­світлений

Blow up - фотозбільшення кадру

Blow up print - копія збіль­шеного формату кіноплінки

Blurred image - зображення змазане

Boom, microphone boom - ми-крофонний журавель

Booster light - світло допо­міжне

Breakdown - сценарій режи­серський, робочий

Bridging shot - монтажний перехід

Broad light - широковипро-мінювач

Budget - кошторис на ство­рення фильму

Bump artist - дублер актора для складних трюків

Camera, film camera - апарат

кінознімальний

Camera angle - кут зйомки Camera crane - кран-штатив;

операторський кран

Camera crew - операторська група

Camera line-up - налагоджу­вання камери

Camera operator - асистент оператора

Camera rails - рейки для опе­раторського транспорту

Camera set up - знімальна позиція камери

Camera speed - частота кіно­зйомки

Camera stand - штатив жи-роскопічний

Camera tilt - нахил кинока-мери

Camera truck - оператор­ський автомобіль

Camera view point - знімаль­на точка

Cameraman - оператор; кіно­оператор

Сап - коробка для зберіган­ня кіноплінки

Canned music - музичний за­пис фонотечний

Cartoonist - художник ма­льованого фільму

Cast - акторський склад фільму

Casting director - завідувач акторським відділом кіносту­дії

Cat-walk - освітлювальне ришто вання підвісне

Cell - целулоїдна заготовка мультфільму

Cement, film cement - кіно-клей

Change over - переключення проекційних постів

Character - дійова особа; персонаж

Character actor - актор ха­рактерний

Check print - копія контр­ольна

Chief cameraman - оператор

головний

Chief electrician - освітлювач головний

Children's film - фільм дитя­чий

Cinema - кінематографія,

кіно;кінотеатр

Cinema art - кіномистецтво

Cine-magazine - кіножурнал

Cinemagoer - глядач, кіно­глядач

Cinema manager - директор кінотеатру

Cinematographer - оператор, кінооператор

Clapper - хлопавка

Classroom film - фільм шкіль­ний

Claw - грейфер

Close shot - план крупний

Close up - план крупний

Coarse-grain picture - зобра­ження крупнозернисте

Coated lens - об'єктив про­світлений

Colour composition - кольо-

рове рішення фільму

Colour film - фільм кольоро­вий

Colour rendition - кольоропе-

редача

Colour score - кольорове рі­шення фільму

Combined shot - зйомка ком­бінована

Commentary - дикторський

текст

Commentator - коментатор;

диктор

Commercial - фільм реклам­ний

Composite shot - зйомка ком­бінована

Concave screen - екран про­екційний увігнутий

Contact printing - друк кон­тактний

Continuity - сценарій по-об'єктний

Continuity girl - помічник режисера, який проводитьза-писзйомки

Continuity shot - монтажний перехід

Copy, film copy - копія, філь­мокопія

Costs, production costs - ко­шторис витрат, вартість поста­новки

Costume designer - художник по костюмах

Costume picture - фільм істо­ричний


304

305

Credit titles - титри вступні Creeping titles - титри вступ­ні

Crew - знімальна група Creme story - фільм детек­тивний

Crowd - масова сцена, «ма­совка»

Crowd artist - актор масової сцени

Cue - позначка на кіноплів­ці

Curved screen - екран проек­ційний увігнутий

Cut - монтажний стик Cutter girl - монтажниця Cutting - монтаж фільму Cutting copy - копія монтаж­на

Cutting room - монтажна кімната

Cutting table - монтажний стіл

Dailies - матеріал знімаль­ного дня

Depth of field - глибина про­стору, який різко зображується

Detail - деталь, «кінемато­графічний план»

Developing - проявлення кі­ноплівки

Dialogue recording - звукоза­пис мови

Dialogue writer - автор діа­логів

Diffuser, diffusing screen -

екран дифузний

Direction - режисура

Director, film director - режи­сер, кінорежисер

Director-cameraman - режи-сер-оператор

Director of photography - опе­ратор головний; оператор-по-становник

Dismantlong (of a set) - раз-бирання декорацій

Dissolve - наплив

Distribution agency - переза­пис фонограми

Distribution rights - право прокату фільму

Documentary, documentary film - фільм документальний

Dolly, camera dolly - опера­торський візок; кран-візок

Dolly in - від'їзд камери

Dolly out - від'їзд камери

Dollyshot - зйомка у русі

Dope sheet - монтажний лист

Double exposure - експозиція подвійна

Double printing - вдрукову­вання

Dress designer - художник по костюмах

Dress extra - актор масової сцени

Drive-in theatre - кинотеатр для автомобілістів

Dubbed film - фільм дубльо­ваний

Dubbing - дубляж

Dupe negative - дубль-нега­тив, контратип; негатив про­міжний

Dupe positive - дубль-пози­тив, позитив проміжний

Duping process - контрати­пування

Editing - монтаж фільму Editing bench - монтажний

стіл

Editor, film editor - режисер-монтажер, монтажер

Educational film - науково-популярний фільм

Effects track - фонограма шумів, звукових ефектів

Electrician - освітлювач

Emulsion coating - емульсій­ний шар

End title - титр кінцевий

Episode - епізод

Expert - консультант

Exposure - експозиція, екс­понування

Exterior shooting - зйомка натурна

Extra player, extra - актор ма­сової сцени

Extras - масова сцена, «ма­совка»

Fade, fading; a) fade in; б) fade out - затемнення; а) під час за­темнення; б) із затемненням

Fairy-tale film - фільм-казка

Far distance shot - план даль­ній

Fast motion effect - ефект прискореного руху

Feature film - фільм повно­метражний

Feature player - актор харак­терний

Fiction film - фільм ігровий; фільм художній

Fill-in light - світло вирівню­юче

Film - кінокартина, картина Film appreciacion - кінознав­ство

Film archives - кіноархів Film art - кіномистецтво Film break - злам кіноплів­ки

Film cabinet; film car - опера­торський автомобіль Film club - кіноклуб Film comedy - фільм коме­дійний, кінокомедія

Film distribution - кінопро­кат, прокат фільмів

Film gate - фільмовий канал Film length - метраж фільму, довжина фільму

Film library - фільмотека Film loop - петля Film maker - кінематогра­фіст; режисер, кінорежисер

Film on art - фільм мистець-кознавчий

Film processing - обробка кі­ноплівки у лабораторії

307

Film production - виробни­цтво фільмів

Film projection - проекція фільму, кінопроекція

Film projector - кінопроек­тор

Film research - кінознавство

Film restoration - реставра­ція фільму

Film rupture - обрив фільму

Film score - музика фільму

Film society - кінотовари-ство

Film stock - плівка, кіно­плівка

Film technician - кіноспеціа-ліст технічного профілю

Film treading - заряджання кіноплівки у фільмовий канал

Film trap - кадрове вікно кі­нокамери або проектора

Film unit - знімальна група

Film valuation board - оцінна комісія

Eilmgoer - глядач, кіногля­дач

Filming - кінозйомка, зйом­ка

Filming ground - знімальний майданчик натурний

Fine cut - монтаж остаточ­ний

Fine-grain picture - зобра­ження дрібнозернисте

First night - прем'єра

Flag - екран затінювальний

⁷lash pan - панорамування

швидке, переброс

Flood light - світло загальне

Floor, studio floor - знімаль­ний павільйон

Focus magnifier - лупа наве­дення на фокус

Focus puller - помічник опе­ратора по наведенню на фокус

Fog - вуаль

Follow shot - зйомка у русі

Footage - матеріал фільму немонтований; метраж фільму, довжина фільму

Foreground - план перший, передній «у кадрі»

Foreshotening - перспектив­нее скорочення

Frame - кадр

Frame frequency - частота кі­нозйомки; частота проекції

Frame-by-frame exposure - кі­нозйомка покадрова

Framing - кадрування

Front projection - передня проекція

Full-length film - фільм по­внометражний

Gaffer - освітлювач голо­вний

Gantries - освітлювальне ришто вання підвісне

Gate shutter - обтюратор

Geneva mechanism - мальтій­ський механізм

Glasswork - домальовка на склі, діапроекція

Gobo - екран затінюваль­ний

Grip - робітник постановчо-го цеху

Ground angle shot - зйомка с низької точки

Guide track - рейки для опе­раторського транспорту

Gyro-tripod - штатив кіно­камери

Halation, halo - ореол

Hand camera - кінокамера ручна

Hand-held shot - зйомка з рук

Head cameramen - оператор головний

High-angle shot - зйомка з верхньої точки

High-intencity arc lamp -освітлювальний пристрій з ду­гою інтенсивного горіння, ДІГ

High-speed shooting - кіно­зйомка швидкісна

Horror film - фільм жахів

Horse opera - вестерн; фільм ковбойський

Illumination - освітлення

Image, film image - зображен­ня, кінозображення

In-betweener - художник-фа-зовщик

Incandescent lamp, inky - лам­па накалювання

Incidental sounds - шуми,

шумові ефекти

Insert - монтажна перебив­ка

Instructional film - фільм на­вчальний

Intercut - монтажна пере­бивка

Interior shooting - зйомка у приміщенні

Intermediat negative - дубль-негатив, контратип; негатив проміжний

Intermediat positive - дубль-позитив; позитив проміжний

Iris - діафрагма об'єктиву ірисова

Join - склейка

Key scene - основна сцена Keylight - основний, малю­ючий

Lack of shapness - нерізкість

Lamp - освітлювальний при­стрій, лампа

Lap dissolve - наплив

Large screen film - широкое­краннії фільм

Large screen picture - широ­коформатний фільм

Leader strip, leader - ракорд зарядний, початковий

Leading part, lead - головна роль

Leaking noise - шумові пере­шкоди


308

309

Lens changing - заміна об'єк­тиву

Lens coverage - кут поля зо­браження

Lens hood - бленда об'єктиву сонцезахисна

Lens turret - турель для об'єктивів

Lenticular screen - екран про­екційний лінзоворастровий

Light meter - експонометр

Light truck - ліхтваген; елек­тростанція пересувна

Lighting - освітлення

Lighting unit - освітлюваль­ний прилад, лампа

Live recording - звукозапис синхронний

Loading - заряджання кіно­камери або кінопроектору

Location - знімальний май­данчик, натурна

Location shooting - знімаль­ний майданчик, натурна

Locus-focus lens - об'єктив кі­нознімальний довгофокусний

Long shot - план загальний

Loop film - кільцівка

Low-angle shot - зйомка з низької точки

Magazine - касета

Magnetic film - плівка маг­нітна

Main ligth - світло основне, малююче

Main part - роль головна

Main title - титр заголовний

Make-up - грим

Married print - копія сумі­щена

Mask - каше; маска

Masked shot - кэширований кадр

Medium shot - план середній

Microphone, mike - мікро­фон

Miniature work - домакетка

Mixing - мікшування; пере­запис фонограми

Mixing booth - апаратна зву­козапису

Mixing console - мікшер-ський пульт; звукооператор-ський пульт

Model - макет

Model background, fore­ground - домакетка

Model shot - зйомка макетна

Monitor room - апаратна зву­козапису

Motion picture - кінокарти­на, картина; фільм, кінофільм

Motion picture camera - апа­рат кінознімальний; кінокаме­ра, камера

Motion picture camera lens - об'єктив кінознімальний

Motion picture studio - кіно­студія, студія

Motion picture - кінемато­графія, кіно

Movie - кінокартина, карти­на; кинотеатр, кіно; фільм, кі-

нофільм

Movie camera - апарат кіно­знімальний; кінокамера, каме­ра

Movie house - кінотеатр, кіно

Moving picture - кінокарти­на, картина; фільм, кінофільм

Multiple exposure - експози­ція багаторазова

Music recording - звукозапис музики

Musical - фільм музичний

Mute print - копія «німа»

Narrow gauge film - плівка вузька

Natural vision film - фільм стереоскопічний, стереофільм

Negative cutting - монтаж не­гативу

Newsreel - кінохроніка

N.G. take (no good) - кадр не­вдалий, забракований

Non-esposed stock - плівка неекспонована

Non professional actor - не­професійний актор

Non synchronism, non-syne - несинхроність

Number board - нумератор, номерна дошка

Nursery-tale film - фільм-каз-ка

Open air theatre - кінотеатр щонеба

Operator - кіномеханік

Optical density - щільність оптична

Optical effects - оптичні ефекти

Optical printing - друк оптич­ний

Outdoor shot - зйомка натур . на

Outline - розширена сценар­на заявка

Over-exposure - передержка

Overhead light - світло верх­нє

Panning, pan - панорамуван­ня

Part - роль

Performance - виконання ав­торське, гра;кіносеанс, сеанс

Period film - фільм історич­ний

Picture - зображення, кіщ>. зображення; кінокартина, кар­тина; фільм, кінофільм

Picture composition - компо­зиція кадру

Picture editing - монтаж зо­браження

Picture negative - негатив зо­браження

Picture print - позитив зо­браження

Picture set-up - композиция кадру

Player - виконавець ролі

Plunger - контргрейфер

311

Poster - плакат, афіша

Post-scoring - озвучення по­дальше; тоніровка

Post-synchronization - озву­чення подальше; тоніровка

Pre-release show - перегляд громадський

Pro-scoring - озвучення по­переднє, музичне

Print, film print - копія, філь­мокопія

Printing process - копіюван­ня; друк фільмокопій

Printing station - копіюваль­на фабрика

Processing - обробка кіно­плівки у лабораторії

Producer - продюсер

Production manager - керів­ник виробництва кіностудії; директор картини

Projected background - фон рир-проекційний

Projection box - апаратна проекційнна

Projection lens - об'єктив проекційний

Projection room, projection theatre - глядацький зал

Projection speed - частота проекції

Projectionist - кіномеханік

Properties, props - бутафорія; реквізит

Property man, props man -реквізитор

Protective trailer - ракорд

кінцевий

Publicity film - фільм ре­кламний

Publicity still - фото реклам­не

Publicity trailer - ролік ре­кламний (фільму, що випуска­ється)

Puppet film - фільм лялько­вий

Rain effect - подряпини по­здовжні, «дощ»

Ranch - знімальний майдан­чик натурний

Raw material - матеріал філь­му незмонтований

Raw stock - плівка неекспо-нована

Rear projection - рирпроек­ція, РИР

Recorder room - апаратна звукозапису

Recording director - звукоо­ператор

Recording truck - звукозапи­сувальна установка пересувна

Reduction print - копія змен­шеного формату кіноплівки

Reel - частина кінофільму

Reflecting screen - екран від­бивний

Register pin - контргрейфер

Rehearsal - репетиція

Release - випуск фільму на екрани

Release print - копія прокатна

Renting - кінопрокат, прокат фільмів

Renting company, agency -прокатна контора, агенція

Re-recording - перезапис фо­нограми

Retake - дубль знімальний; перезйомка

Reverse action - ефект зво­ротнього руху

Reversible stock - плівка, що перетворюється

Rewinder - моталка

Rewinding - перемотка кіно­плівки

Role - роль

Roll - ролик кіноплівки

Rolling title - напис рухли­вий

Rough cut - монтаж черно-вий; підбірка знятого матеріа­лу

Run. film run - проекція фільму, кінопроекція

Running time - тривалість демонстрації фільму

Running title - рухомий на­пис

Rushes - поточний матеріал, терміново оброблений

Safety stock - плівка безпеч­на, негорюча

Scenario - сценарій, кіносце­нарій

Scenario writer - сценарист, кіносценарист

Scene - кадр, кадр монтаж­ний

Scenery - бутафорія; рекві­зит

Scientific film - фільм науко­вий

Score, musical score - музика фильму

Scoring - звукозапис музики

Scoring stage - асистент ре­жисера; звуковий павільйон

Screen, projection screen -екран проекційний, кіноекран

Screen actor - актор, кіноак­тор

Screen actress - актриса, кі­ноактриса

Screen adaptation - екраніза­ція

Screen image - екране зобра­ження

Screen test - проба акторська знімальна

Screen version - екранізація

Screening - проекція фільму, кінопроекція; екранізація

Screening of rushes - перегляд робочий

Screenplay - сценарій, кіно­сценарій

Screenwriter - сценарист, кі­носценарист

Scrim - екран діфузійний

Script - сценарій, кіносцена­рій

Script-girl - помічник режи­сера, який веде запис зйомки

Script-writer - сценарист, кі­носценарист

Sequence - епізод Serial film - фільм серійний Set - декорація; знімальний павільйон

Set construction - побудова декорації

Set design - ескіз декорації Set designer - художник-де­коратор

Sharp image - зображення різке

Sharpness - різкість зобра­ження

Shooting - кінозйомка, зйомка Shooting day -знімальний день

Shooting angle - кут зйомки Shooting period - зміна об'єк­тиву

Shooting range - світло осно­вне, яке малює

Shooting schedule - графік кі­нозйомок

Shooting script - сценарій по-об'єктний

Short, short-length film -фільм короткометражний

Short feature - фільм серед-ньометражний

Short-focus lens - об'єктив знімальний короткофокусний Shot - кадр, кадр монтаж­ний; план кінематографічний

Show, filmshow - кіносеанс, сеанс

Side light - світло бокове Silent film - фільм німий Single picture - кадр (окре­мий знімок на кіноплівці)

Slow motion effect - ефект сповільненого руху

Soft-focus attachment - діфу-зіон

Sound - звук

Sound camera p - кінокамера синхронна

Sound director - звукоопера­тор

Sound editing - монтаж фо­нограми

Sound effects - звукові ефек­ти;

Sound engineer - звукоінже-нер

Sound film - фільм звуковий Sound library - фонотека Sound mixer - звукооператор Sound negative - негатив фо­нограми

Sound positive - позитив фо­нограми

Sound-proof box - бокс шумо-поглинаючий

Sound recording - звукозапис Sound recording studio - ате­льє звукозапису

Sound recording - звукоопе­ратор

Sound reproduction - звуко­відтворення

Sound stage - звуковий па­вільйон

Sound track - звукова доріжка

Sound truck - звукозаписую-ча установка пересувна

Speaker - диктор

Spectator - глядач, кіногля­дач

Speed of emulsion - чутли­вість кіноплівки (емульсії)

Speeded-up action - ефект прискореного руху

Splice, splicing - склейка

Splicing gauge - прес задля склеювання плівки

Splicing girl - монтажниця

Sponsored film - фільм заказ-ний

Spot lamp - прожектор, кіно-прожектор

Spot light - прожектор, кіно-прожектор, світло спрямоване

Sprocket hole - перфорація

Stage - знімальний павіль­йон

Stage hand - робочий поста-новчого цеху

Stage panel - кінбфахівець технічного профілю

Standard film - плівка стан­дартна

Stand-in - дублер актора для установки світла та інших під­готовчих робіт

Star, film star - кінозірка

Stereophonic sound track - фо­нограма стереофонічна

Still man - фотограф зні­мальної групи

Stock - плівка, кіноплівка

Stock library - фільмотека

Story editor - редактор сце­наріїв

Story film - фільм ігровий; фільм художній

Story outline - кінозйомка покадрова, уповільнена (цей-траферна)

Strip of film - монтажний шматок

Studio, film studio - кіностудія, студія; знімальний павільйон

Studio management - дирек­ція кіностудії

Studio work - зйомка павіль­йонна

Stunt man - дублер актора для складних трюків

Substandard film stock - плів­ка вузька

Subtitle - субтитр

Subtitling - субтитрування

Superimposition - вдрукову­вання

Supply spool - бобіна, що по­дає

Swish pan - панорамування швидке, переброс

Synchronous sound record­ing - звукозапис синхронний

Synopsis - лібрето

Take - дубль знімальний; кадр, кадр монтажний

Take-up spool - бобіна при­ймальна

314

315

Taking distance - знімальна відстань

Taking lens - об'єктив кіно­знімальний

Talking film, talkie - фільм звуковий

Teaching film - фільм на­вчальний

Team - знімальна група

Telescopic lens - телеоб'єк­тив

Test strip - проба оператор­ська

Theatre - кінотеатр, кіно

Theatre circuit - кіномере­жа

Threading up - заряджання кіноплівки у фільмовий канал

Three dimensional film, 3-d film - фільм стереоскопічний, стереофільм

Thriller - трилер

Throw, projection throw - про­екційна відстань

Time-lapse cinematography - кінозйомка покадрова упо­вільнена (цейтраферна)

Tin - коробка для збережен­ня кіноплівки

Title, film title - напис; назва фільму; титр

Title background - фон напи­су

Title board - верстат для зйо­мок написів

Title on moving background -напис на фоні дії

Track - рейки для оператор­ського транспорту

Track in - наїзд камери Track out - від'їзд камери Track shot - зйомка у русі Trailer - ролик рекламний (фільму, що випускається)

Translucent screen - екран що просвічується, рир-проекцій-ний

Transparency - домальовка на склі, діапроекція

Travelling matte - блукаюча маска

Travelling shot - зйомка у русі Travelogue - фільм геогра­фічний

Treatment - сценарій літера­турний

Trick film - фільм мульти­плікаційний

Trick printer - трюкмашина Tripod - штатив жироско-пічний

Truck shot - зйомка у русі

Under-exposure - недотрим-ка

Unit manager - директор кар­тини

Unmarried print - копія не-співставлена

Weather effects - метеоефекти Western - вестерн Wedge, optical wedge - клін оптичний

Wide angle lens - об'єктив ширококутовий

Wide film - плівка широка (70 мм)

Wide screen - екран проек­ційний

Wide screen film - фільм ши­рокоекраннії

Wipe - витіснення, шторка

Working print - копія робоча Worm's eye view - зйомка з низької точки

Zoom away (shot) - від'їзд трансфокаторний

Zoom in (shot) - наїзд транс­фокаторний

Zoom ltns - об'єктив зі змін­ною фокусною відстанню.

316

317

319

БІБЛІОГРАФІЯ

Надруковані джерела

Абдуллаева 3. Реальное кино. М.: Три квадрата, 2003.

Актуальные проблемы за­рубежного кино. Сб. М: ВНИИ киноискусства, 1979.

Англо-Русский словарь по телевидению, аудио- и видео­техники / Сост. А.П. Ткаченко, В.Н. Цацулин. Минск: Бела-руская Энцыклапедыя, 1999.

Аристарко Г. История тео­рий кино. Пер. с итал. М.: Ис­кусство, 1966.

Арнхейм Р. Кино как искус­ство. М.: Иностранная литера­тура, 1974.

Арнхейм Р. Искусство и ви­зуальное восприятие. М.: Про­гресс, 1974.

Аронсон О. Метакино. М.: AdMarginem, 2003.

Атанесян А. Краткая ин­струкция для начинающего продюсера. М.: УНЦ ДО, 2004.

Бабишкін O.K. Кінемато­граф сучасного Заходу: Нотат­ки про буржуазне кіномисте­цтво. К.:

Мистецтво, 1984.

Базен А. Что такое кино? Пер. с франц. М.: Искусство, 1972.

Балаш Б. Культура кино. Пер. с нем. М.-Л., 1925.

Балаш Б. Искусство кино. Пер. с нем. М.: Госкиноиздат, 1945.

Балаш Б. Кино. Становление и сущность нового искусства. Пер. с нем. М.: Прогресс, 1968.

Баскаков В.Е. Борьба идей в мировом кинематографе. М.: Знание, 1974.

Баскаков В.Е. Экран и вре­мя. М.: Искусство, 1974.

Баскаков В.Е. Противоречи­вый экран: Духовный кризис буржуазного общества и кино. М.: Искусство, 1980.

Баскаков В.Е. В ритме вре­мени: Кинематографический процесс сегодня. М.: Искус­ство, 1983.

Баскаков В.Е. Сражающий­ся экран: Современная идеоло­гическая борьба и киноискус­ство. М.Лросвещение, 1984.

Баскаков В.Е. Агрессивный экран Запада. Новые модели. М., 1986.

Баскаков В.Е. Фильм - дви­жение эпохи. М.: Искусство, 1989.

Бахтин М. Вопросы литера­туры и поэтики. М,: Художе­ственная литература, 1975.

5

Березницкий Я. Как создать самого себя. М.: Искусство, 1976.

Березницкий Я. Отблески времени. Неоконсервативные тенденции в американском кино 70-х годов. М.: Искусство, 1983.

Бессмертный А., Эшпай В. 100 режиссеров американского кино. М.: НИИ киноискусства, 1991.

Борьба идей на мировом экране. Сб. / Сост. М.Г. Мель-виль. М.: Знание, 1985.

Вайсфельд И. Композиция в киноискусстве. Вып. 1, 2. М., 1974.

Вайсфельд И.В. Кино как вид искусства. М.: Знание, 1983.

Вачнадзе Г.Н. Всемирное телевидение. Новые средства массовой информации, их ау­дитория, бизнес, политика. Тбилиси.: Ганатлеба, 1989.

Вейцман Е. Очерки филосо­фии кино. М.: Искусство, 1978.

Власов М.П. Виды и жан­ры киноискусства. М.: Знание, 1976.

Галушко Р.И. Западное те­левидение и «массовая культу­ра». М.: МГУ, 1991.

Гене И. Бросившие вызов: Японские кинорежиссеры 60-70-х годов. М.: Искусство, 1987.

Гинзбург С. Очерки теории кино. М.: Искусство, 1974.

Голенпольский Т.Г., Шес-таков В.П. США: кризис духо­вной жизни (Противоборство двухкультур). М.: Мысль, 1982.

Гольденберг М.Е. Драматур­гия кино. М.: Знание, 1978.

Горчаков В. Видео westerns. М., 1992.

Дакэн Л. Кино наша про­фессия. Пер. с франц. М.: Ис­кусство, 1963.

Делез Ж. Кино. Пер. с франц. М.: Ад Маргинем, 2004.

Ефимов Э.М. Искусство экран. М.: Искусство, 1983.

Жанколо Жан-Пьер. Кино Франции. Пятая республика (1958-1978). Пер. с франц. М.: Радуга, 1984.

Жанры кино. Сб. / Под. ред. В.И. Фомина. М.: Искусство, 1979.

Ждан В.Н. Экран и образ. М.: Знание, 1963.

Ждан В.Н. Кино и услов­ность. М.: Искусство, 1971.

Ждан В.Н. Эстетика филь­ма. М.: Искусство, 1982.

Ждан В.Н. Эстетика экрана и взаимодействие искусств. М.: Искусство, 1986.

Зак М. Кинопроцесс. М.: ВНИИ киноискусства, 1990.

Зак М. Кино как искусство, или Настоящее кино. М.: Мате­рик, 2004.

Западный кинематограф: проблемы и тенденции. США, Италия, Франция, Испания, ФРГ, Финляндия Сб. / Сост. Л.Г. Мельвиль. М.: Знание, 1981.

Зарубежное кино: Идео­логия и эстетика. Сб. / Сост. Е.Н. Карцева. М.: ВНИИ кино­искусства, 1982.

Зарубежные киномеридиа­ны. Сб. / Сост. И.А. Звегинцева. М.: ВНИИ киноискусства, 1990.

Зарубежный экран: Соци­ально-политические пробле­мы и тенденции. Сб. / Под ред. Г.Д. Богемского. М.: ВНИИ ки­ноискусства, 1980.

Звезды немого кино. Сб. / Сост. В. Головский. М.: Искус­ство, 1968.

Из истории французской ки­номысли: Немое кино. Сб. Пер. с франц. М.: Искусство, 1988.

Ильин Р. Изобразительные ресурсы экрана. М.: Искусство, 1973.

Капралов Г. Человек и миф: Эволюция героя западного кино (1965-1980). М.: Искус­ство, 1984.

Караганов А. Киноискус­ство в борьбе идей. 2-е изд. М.: Политиздат, 1982.

Карелина В.М. На экране

и за экраном: Пропагандист­ский механизм английского буржуазного телевидения. М.: Искусство, 1982.

Карцева Е.Н. Сделано в Гол­ливуде. М.: Искусство, 1964.

Карцева Е.Н. Вестерн: Эво­люция жанра. М.: Искусство, 1976.

Карцева Е.Н. Голливуд: Контрасты 70-х. Кинематограф и общественная жизнь США. М.: Искусство, 1987.

Кинематограф Западной Ев­ропы и проблемы националь­ной самобытности. Сб. / Сост. Л.Г. Мельвиль. М.: ВНИИ ки­ноискусства, 1985.

Кино: Реалии и вызов гло­бализации. Сб. / Под. ред. М.И. Жабского. М.: НИИ ки­ноискусства, 2002.

Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. СИ. Ютке­вич; Редкол.: Ю.С. Афанасьев, В.Е. Баскаков, И.В. Вайсфельд и др. М.: Советская энциклопе­дия, 1986.

Кино: Энциклопедический словарь/Гл. ред. СИ. Юткевич; Редкол.: Ю.С. Афанасьев, В.Е. Баскаков, И.В. Вайсфельд и др. М.: Советская энциклопедия, 1987.

Кино в мире и мир в кино. Сб. / Отв. ред. Л. Буряк. М.: Материк, 2003.

Кино Великобритании. Сб. М.: Искусство, 1970.

Кино Индии. Сб. Пер. с англ. М.: Радуга, 1987.

Кино Италии: Неореализм. Пер. с итал. М.: Искусство, 1989.

Кино на разных меридианах. Сб. / Сост. Л.Г. Мельвиль. М.: ВНИИ киноискусства, 1988.

Киноведческие записки. Сб. М., 1988-2006. №№1-77.

Кинорежиссеры Скандина­вии. Биофильмографический справочник / Сост. О.Э. Ряза­нова. М.: НИИ киноискусства, 1996.

Кинословарь. В 2-х томах / Гл. ред. A.M. Прохоров; ред­кол.: И.В. Абашидзе, А.П. Алек­сандров, В. А. Амбарцумян и др. М.: Советская энциклопедия, 1966-1970.

Киноискусство и действи­тельность: Диалектикавзаимос-вязей. Сб. / Отв. ред. СВ. Дро-башенко. М.: ВГИК, 1990.

Кокарев И. Е. Америка на пороге 80-х: Голливуд и поли­тика. М.: Искусство, 1987.

Кокарев И. Е. Российский кинематограф: Между про­шлым и будущим. М.: Россий­ский фонд культуры, 2001.

Колодяжная B.C., Трутко И. И. История зарубежного кино. Т. 2. М.: Искусство, 1970.

Колодяжная B.C. Кино Ита­лии (1945-1980). М.: ВГИК, 1998.

Комов Ю.А. Голливуд без маски. М.: Искусство, 1982.

Комаров СВ. История зару­бежного кино. Т. 1. М.: Искус­ство, 1965.

Комаров СВ., Трутко И.И., Утилов В.А. История зарубеж­ного кино. Т. 3. М.: Искусство, 1981.

Комаров СВ. Великий не­мой. Из истории зарубежного киноискусства (1895-1930). М.: ВГИК, 1994.

Кракауэр 3. Природа филь­ма. Реабилитация физической реальности. Пер. с англ. М.: Ис­кусство, 1974.

Кудрявцев С. 500 фильмов. М.: СП «ИКПА>>, 1990.

Кудрявцев С + 500. М.: Про­гресс, 1994.

Кудрявцев С. «Последние 5000». М.: Каскад, 1995.

Кудрявцев С. «Все - кино». М.: Каскад, 1995.

Кукаркин А.В. Кино, театр, музыка, живопись в США. М.: Искусство, 1964.

Кукаркин А.В. Мифы запад­ного кино. М.: Знание, 1968.

Кукаркин А.В. По ту сторо­ну рассвета. Буржуазное обще­ство: культура и идеология. М.: Политиздат, 1974.

320

321

Кукаркин А.В. Буржуазное общество: Культура и идеоло­гия. Изд. 2-е. М.: Политиздат, 1977.

Кукаркин А.В. Буржуазная массовая культура: Теории. Идеи. Разновидности. Образ­цы. Техника. Бизнес. Изд. 2-е. М.: Политиздат, 1985.

Кьярини Л. Сила кино. Пер. с итал. М.: Иностранная лите­ратура, 1955.

Лазарук СВ. Базовые моде­ли киноведения США. Из ис­тории американского кинове­дения. М.: ВГИК, 1996.

Лидзани К. Итальянское кино. Пер. с итал. М.: Искус­ство, 1956. - 194 с.

Линдгрен Э. Искусство кино. Введение в киноведение. Пер. с англ. М: Иностранная литература, 1956.

Липков А.И. Проблемы ху­дожественного воздействия. Принцип аттракциона. М.: На­ука, 1990.

Лотман Ю. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Таллин.: Ээсти раамат, 1973.

Лоусон Д.-Г. Фильм - твор­ческий процесс Или язык и структура фильма. Пер. с англ. М.: Искусство, 1965.

Маркулан Я.К. Зарубежный кинодетектив. Опыт изучения одного из жанров буржуазной

массовой культуры. Л.: Искус­ство, 1975.

Маркулан Я.К. Киномело­драма. Фильм ужасов: Кино и буржуазная массовая культу­ра. Л.: Искусство, 1978.

Мачерет А.В. Реальность мира на экране. М.: Искусство, 1968.

Методологические вопро­сы изучения зарубежных кон­цепция киноискусства. Сб. М.: ВНИИ киноискусства, 1981.

Мельвиль Л.Г. Кино и «эсте­тика разрушения». М.: Искус­ство, 1984.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 2 / Сост. Г. Капралов. М.: Искус­ство, 1971.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 3 / Сост. Г. Капралов. М.: Искус­ство, 1972.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 4 / Сост. Г. Капралов. М.: Искус­ство, 1974.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 5 / Сост.: Г. Капралов, М. Шатер-никова. М.: Искусство, 1976.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 6 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1978.

Мифы и реальность. Зару-

бежное кино сегодня. Вып. 7 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1981.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 8 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1983.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 9 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1985.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 10 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1988.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 11 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1989.

Монтаж: литература, искус­ство, театр, кино. Сб. М,: Наука, 1988.

Монтегю А. Мир фильма. Пер. с англ. М.: Искусство, 1969.

Муратов Л.Г. Итальянский экран. Антивоенная и антифа­шистская тема. Л.: Искусство, 1971.

Мусієнко О.С. Гуманізм і ан-тігуманізм в сучасному кіно­мистецтві заходу. К.: Знання.

Мэнвелл Р. Кино и зритель. Пер. с англ. М.: Иностранная литература, 1957.

На перекрестках кино. Сб. М.: НИИ киноискусства, 1993.

На планете кино. Сб. / Сост. Т.Н. Ветрова. М.: ВНИИ кино­искусства, 1989.

На экране Америка. Сб. М.: Прогресс, 1978.

Нечай О.Ф. Экран облича­ет: Прогрессивное зарубежное кино. М.: Наука и техника, 1987.

Нечай О.Ф. Ракурсы. О теле­визионной коммуникации и эс­тетике. М.: Искусство, 1990.

Орлов A.M. Аниматограф и его анима. Психогенные ас­пекты экранных технологий. М.: ИМПЭТО, 1995.

Основы предприниматель­ской деятельности в кинемато­графе / Под ред. В.И. Кошкина. М.: ВГИК, 1993.

Плахов А.С. Всего 33. Звез­ды мировой кинорежиссуры. Винница: АКВИЛОН, 1999.

Плахов А.С. Всего 33. Звез­ды крупным планом. Винница: ГЛОБУС-ПРЕСС, 2002.

Попова ТВ. О музыкальных жанрах. М.: Знание, 1981

Поэтика кино. Сб. М.-Л.: Ки­нопечать, 1927.

Проблемы гуманизма и ан­тигуманизма в современном зарубежном кино. Сб. / Сост. Е.Н. Карцева. М.: ВНИИ кино­искусства, 1985.

Проблемы современного кино. Сб. / Под ред. СИ. Ютке­вича. М.: Искусство, 1976.

322

323

Разлогов К.Э. Боги и дьяво­лы в зеркале экрана: Кино и за­падная религиозная пропаган­да. М.: Политиздат, 1982.

Разлогов К.Э. Крушение ил­люзии. Политизация западно­го экрана. М., 1982.

Разлогов К.Э. Конвейер грез и психологическая война. Кино и общественно-политическая война на Западе 70-80-е годы. М.: Политиздат, 1986.

Режиссерская энциклопе­дия кино Азии, Африки, Ав­стралии, Латинской Америки. Сб. / Отв. ред. Т.Н. Ветрова. М.: Материк, 2001.

Режиссерская энциклопедия кино Европы. Сб. / Сост. М.М. Черненко. М.: Материк, 2002.

Режиссерская энциклопедия кино США. Сб. / Отв. ред. Е.Н. Карцева. М.: Материк, 2002.

Рейзен О. Бродячие сюжеты в кино. Изд. 2-ое доп. и перераб. М.: Материк, 2005.

Садуль Ж. История кино­искусства от его зарождения до наших дней. Пер. с франц. М.: Иностранная литература, 1957.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 1. Пер. с франц. М.: Искусство, 1958.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 2. Пер. с франц. М.: Искусство, 1958.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 3. Пер. с франц. М.: Искусство, 1961.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 4. Пер. с франц. М.: Искусство, 1982. Ч. 1-2.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 6. Пер. с франц. М.: Искусство, 1963.

Симонов А.Г. Цвет в кино (Колористика фильма). М.: ВГИК, 1990.

Соловьева И.Н. Кино Ита­лии. М.: Искусство, 1961.

Строение фильма. Некото­рые проблемы анализа про­изведений экрана. Сб. / Сост. К.Э. Разлогов. М.: Радуга, 1985.

Теплиц Е. Кино и телевиде­ние в США. Пер. с польск. М.: Искусство, 1966.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1895-1927. Т. 1. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1968.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1928-1933. Т. 2. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1971.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1934-1939. Т. 3. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1973.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1839-1945. Т. 4. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1974.

Традиции иновыетенденции в зарубежном кинематографе. Сб. / Сост. Л.Г. Мельвиль. М.: ВНИИ киноискусства, 1984.

Турицын В.Н. Кино Испании (1896-1970). М.: ВГИК, 1990.

Ужас: Аннотированный ка­талог зарубежных фильмов ужасов и мистики / Сост.: СВ.

Барканов, А.Г. Власенко, А.И. Гуров, ВТ. Терехин. М.: НПКЦ «Интех», 1994.

Утилов В.А. Очерки истории мирового кино. М., 1991.

Утилов В.А. Сумерки ци­вилизации. XX век в образах западного киноэкрана. М.: Ки­ностудия «Глобус», 2001.

Фантастическое кино. Эпи­зод первый. Сб. / Сост. Н. Са-мутина. М.: Новое литератур­ное обозрение, 2006.

Феномен массовости кино / Под ред. М.И. Жабского. М.: НИИ Киноискусства, 2004.

Фрейлих СИ. Искусство экрана. М.: Знание, 1961.

Фрейлих СИ. Проблема жанров в советском киноискус­стве. М.: Знание, 1974.

Фрейлих СИ. Золотое сече­ние экрана. М.: Искусство, 1976.

Фрейлих СИ. Теория кино: От Эйзенштейна до Тарковско­го. М.: Искусство, 1992.

Ханиш М. О песнях под до­ждем. Пер. с нем. М.: Радуга, 1984.

Ханютин Ю.М. Реальность фантастического мира. Про­блемы западной кинофантас-

тики. М.: Искусство, 1977.

Что такое язык кино? Сб. М.: Искусство, 1989. Шатерни-кова М.С. «Синие воротнички» на экранах США (Человек тру­да в американском кино). М.: Искусство, 1985.

Шулежкова СТ. Крылатые выражения из области искус­ства: Материалы к словарю. Магнитогорск, 1994. Вып. IV.

Экран и идеологическая борьба. Сб. / Под. ред. В.Е. Бас­какова. М.: Искусство, 1976.

Экран и книга за рубежом. Сб. М.: ВНИИ киноискусства, 1988.

Экран стран социализма. Взаимоотношения кино и ли­тературы. Сб. М.: ВНИИ кино­искусства, 1987.

Юренев Р.Н. Кино Японии последних лет. М.: ВГИК, 1993.

Ямпольский М.Б. Память
Тнресия. Интертекстуаль-

ность и кинематограф. М.: РИК «Культура», 1993.

Ямпольский М.Б. Видимый мир. Очерки ранней кинофено­менологии. М.: НИИ киноис­кусства, 1993.

Ямпольский М. Язык-тело-случай: Кинематограф и поиски смысла. Кинотексты. М.: Новое литературное обозрение, 2004.

Maltin's L. Movie and Video Guide. Edition. New York: A Sig­net Book, 1992.

325

CD і ресурси інтернету

Все кино. Путеводитель. Corel, 1998.

Познавательная энциклопедия. Кинематограф.

Термины / Киносемиотика - http://kinosemiotika.narod.ru/Ter-mini.htm

Энциклопедия кино. Vol. # 1. Softel Ltd, 1996.

Энциклопедия кино Кирилла и Мефодия. Мультитрейд, 2003.

Cinemania96. Microsoft Corporation, 1992-1995.

Film Glossary / IMDb - http://us.imdb.com/Glossary/

Film Glossary / Video & DVD - http://video.barnesandnoble.com/ search/glossary.asp?

ЗМІСТ

ВІД УКЛАДАЧА

ЧАСТИНА І. КІНОМИСТЕЦТВО

ЧАСТИНА II. ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ КІНО

ЧАСТИНА III. ЖАНРИ І ШДЖАНРИ

ЧАСТИНА IV. КІНОВИРОБНИЦТВО

ЧАСТИНА V КІНОПРОКАТ

ЧАСТІША VI. КІНОТЕХНІКА

ЧАСТІША VII. ІНДЕКС ТЕРМІНІВ

ЧАСТІША VIII. АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК КІНОТЕРМІНІВ

ЧАСТИНА IX. БІБЛІОГРАФІЯ


326

327

Довідкове видання

Миславський Володимир Наумович

КІНОСЛОВНИК. ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ, ЖАРГОНІЗМИ

Переклад з російської С.В. Мірошніченко.

Редактор А.Ф. Парамонов.

Коректор Г.К. Косач.

Комп'ютерне макетування О.В. Павлов.

Підписано до друку 1.09.2006 р.

Формат 60x90 1/16. Друк офсетний. Гарнітура Petersburg

Папір офсетний. Ум.-друк. арк. 20,5. Наклад 300 прим.

Замовлення.

328

жүктеу/скачать 2.08 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: