Міністерство освіти І науки україни

1. 
   Загороднюк А.В. Бази даних (Scopus, Web of Science) та рейтинги (Scopus: h-index; Web of Science: impact factor; Webometrics, etc.)/ А.В. Загороднюк, В.І. Лущак, О. Р. Никифорчин. – 2012. – С.4-25.
   
2. 
   Корнієнко В. Наукове спілкування як один із ефективних засобів підвищення професіоналізму/ В. Корнієнко// Вісник книжкової палати. – 2012. - №7. – С.2-3.
   
3. 
   Міжнародні наукометричні бази// НаукаПлюс. Електронний журнал [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://gentoo-sciplus.blogspot.com/2012/12/blog-post_9.html, вільний - Загол. з екрану. – Мова укр.
   
4. 
   Про міжнародні наукометричні бази. Бібліотекознавчі видання у Scopus та Thomson Reuters [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://panbibliotekar.blogspot.com/2012/11/scopus-thomson reuters.html#more, вільний - Загол. з екрану. – Мова укр.
   
5. 
   Рейтинг вузів України за показниками Scopus [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/rating/29094/, вільний - Загол. з екрану. – Мова укр.
   

УДК 021.64:316.77(043) Д. В. Ніколаєв

Особливого значення міжнародні комунікації бібліотек набули з середини ХХ ст., коли одним з головних каналів поповнення фондів бібліотек документами з інших країн став міжнародний книгообмін. З розвитком інформаційного суспільства зміни соціально-комунікаційної ролі бібліотеки викликали трансформації в процесах комплектування. Головна мета сучасного комплектування бібліотек, передбачає не кількісне, а якісне наповнення фондів. Змінилася і стратегія міжнародного книгообміну. Через вплив об’єктивних організаційних та економіко-технологічних факторів спостерігається зниження книгоообмінних процесів. Сучасний міжнародний книгообмін виявляється ефективнішим для обміну вузькопрофільними, малотиражованими та складнодоступними інформаційними ресурсами. Значно поширюються канали електронних комунікацій як результат впливу процесів інформатизації на книгообмін.

Набули поширення сервісні засоби бібліотечних комунікацій, сред яких: міжнародній бібліотечний абонемент (МБА) та його автоматизовані системи; електронна доставка документів (ЕДД). Ці сервіси бібліотечних комунікацій функціонують у тісній взаємодії.

Автоматизація процесів роботи МБА сприяє: оперативному виконанню замовлень абонентів, їх оповіщення про наявність документа в тій чи іншій бібліотеці, фіксування термінів виконання замовлення, контролювання своєчасності повернення документа, фіксування фінансових розрахунків з абонентами МБА і пр. Автоматизація процесів роботи МБА забезпечує диспетчеризацію запитів у всіх відділах. Приклади з досвіду автоматизації служб МБА бібліотек наочно свідчать про отримання більшої ефективності та швидкості обслуговування читачів в порівнянні з традиційними методами, про перспективність розвитку нових комп'ютерних форм і методів міжнародного книгообміну.

Електронна доставка документів (ЕДД) розглядається як форма виконання інформаційних замовлень користувачів, що оперативно задовольняє запити завдяки передачі поцифрованих матеріалів електронними каналами комунікації. Незважаючи на вартість послуг ЕДД, цей напрям використовується у бібліотечних міжнародних сервісних процесах. Проте сучасні проблеми дотримання авторського права гальмують подальший розвиток ЕДД у тому числі на міжнародному рівні.

В основу служб автоматизованого МБА та електронної доставки документів покладені Інтернет- технології, які зумовлюють необхідність вирішення та уніфікації процесів обміну, стандартизації, технічної та програмної підтримки цих систем; необхідність об'єднання електронних бібліотек у корпоративні мережі та консолідації їх дій. Інтернет- технології , що створюють основу електронних міжнародних бібліотечних комунікацій, надають широкий вибір сервісів і засобів для досягнення успіху в справі розвитку професійних контактів.

Значного поширення набули такі напрями міжнародних бібліотечних комунікацій як:

• 
  участь у міжнародних програмах та проектах;
  
• 
  участь у професійних об’єднаннях, асоціаціях і консорціумах;
  
• 
  створення спільних корпоративних електронних ресурсів;
  
• 
  формування, збереження та використання баз даних у межах міжнародних консорціумів, запровадження вільного доступу до них тощо.
  

Приобретение опыта напрямую связано с информационным взаимодействием индивида и общества, в котором огромную роль занимает процессом информатизации - политики и процессов, направленных на построение и развитие телекоммуникационной инфраструктуры, объединяющей территориально распределенные информационные ресурсы. Процесс информатизации является следствием развития информационных технологий. В его основе лежат кибернетические методы и средства управления, а также инструментарий информационных и коммуникационных технологий. Современное общество не зря называют информационным.

Ведь Интернет становится все более доминирующим и всеохватывающим средством получения информации и развлечений для молодежи независимо от места проживания, ценностей и интересов. Однако некоторые из испытуемых в качестве наиболее часто используемого источника информации указали и книги, что в какой-то степени можно объяснить большей эмоциональной устойчивостью этих респондентов в сочетании с высоким самоконтролем в поведении, а следовательно, и большей организованностью и усидчивостью, необходимыми для работы с текстом. Наименее значимыми источниками информации для всех обследованных студентов вне зависимости от их личностных качеств являются радио и печатные издания.

Важным фактором молодежи является музыкальная культура и различные музыкальные формы. Современная молодежная музыкальная информация подается сознательно в виде отрывочных сюжетов, перемежающихся картинок, которые в музыкальных клипах и не рассчитаны на то, чтобы их встраивали в категориальные рамки. Зрители-слушатели должны не сконструировать информацию, но пережить ее, что, с одной стороны, проще, так как не требует высокого уровня рефлексии, но, с другой стороны, сложнее, так как должно непосредственно войти в сознание и самосознание личности, апперцептируясь с тем интенциональным знанием, которое уже мотивирует многие их поступки, в том числе и информационные выборы. Необходимо подчеркнуть, что клиповый способ подачи информации давно перешел из музыкальных сюжетов в другие программы, в том числе и в рекламные, художественные и даже информационные ролики. Однако и в этом случае основной акцент делается не на осознании, а на переживании, что усложняет исследование информационной социализации в когнитивистской и конструкционистской парадигмах.

Исследования процесса восприятия информации доказывают, что эмоциональное отношение и степень доверия к информации, получаемой из разных источников, зависят от возраста и места проживания респондентов, так же как и восприятие формы, внешних параметров различных объектов окружающего мира. Огромное значение для межпоколенных связей и обмена опытом имеет и информационное пространство, в которое погружены разные члены семьи. Например, полученные в наших исследованиях данные показывают, что молодежь не доверяет телевизионной информации и многим сообщениям и советам старших, не совпадающим с содержанием информации из интернета. При этом чем моложе люди, тем больше влияния на их поступки оказывает интернет, а чем старше – тем большее воздействие оказывает TV.

При этом в отсутствие постоянных увлечений и интересов, так же как и постоянной референтной группы, источники информации меняются, и их выбор зависит не только от собственных предпочтений, но и от ситуации. А потому роль СМИ в этом случае особенно велика.

Материалы исследований показывают, что задачи развития на этапе взросления проявляются и в содержании информационной социализации. Задачи, связанные с самоопределением и самореализацией, стремлением найти смысл своей жизни, свою идентичность – как личностную, так и групповую, решаются и при помощи различных СМИ и СМК. Это проявляется в структурировании и дифференциации информационного пространства, появлении различных альтернативных по форме и направленности источников информации, растущему недоверию к телевидению и рекламе. Интересен факт увеличения интереса в старшем подростковом возрасте к научно-популярным фильмам и книгам, а также к мистике и триллерам. Видимо, это можно объяснить стремлением осознать ценность и хрупкость жизни, понять свое предназначение, сформировать собственную картину мира.

Этот поворот к другой сфере информационного пространства, не связанной с интернетом (при сохранении значительной доли интернета в общей структуре информационных полей подростков и молодежи) является позитивным фактом, показывающим поворот от виртуального мира к реальному. Дальнейшее изучение этого феномена важно не только в связи с позитивным решением задач развития, но и с преодолением тревожности, неуверенности в себе, суицидальными наклонностями, свойственными большому количеству подростков. Увлечение виртуальными играми, дающее ощущение «запасных» жизней, «запасных вариантов» построения своей судьбы, не только снижает ощущение реальных рисков, но и реальности как таковой, делает подростков крайне уязвимыми при появлении стрессовых, неблагоприятных жизненных ситуаций.

При этом с возрастом уменьшается доверие к новым видам информации и увеличивается степень зависимости от содержания информации, транслируемой значимыми другими.

Итак, следует сделать вывод о том что в нашем современном обществе социализация молодежи связана с информационными источниками в которых главную роль играет интернет: социальные сети и информационные сайты. Молодежь поддается влиянию массовой информации, которые задают стандарты и формы поведения, на основе этого осуществляется выбор группы, стиля поведения, а иногда и стиля жизни. Конечно все это происходит по выбору наиболее значимого для личности источника информации.

УДК 004: 651.5 (043) Є .А. Панков

У підручнику Я.С. Калакури «Архівознавство» інформатизація архівної справи трактується як комплексна система організаційних, науково-методичних і технологічних заходів, що забезпечують розроблення на єдиних методологічних та методичних засадах взаємопов’язаних інформаційних технологій (ІТ) в галузі архівної справи, створення мережі локальних і централізованих баз даних (БД), формування національної архівної інформаційної системи [4, с.223].

Основною метою інформатизації можна визначити оптимізацію формування та зберігання документів Національного архівного фонду (НАФ), захист національних інтересів в архівній галузі, вирішення проблем повноцінного оперативного доступу до інформації, що міститься в архівних документах, актуалізацію та прискорення залучення документної архівної інформації до суспільного обігу, інтеграцію архівних документних ресурсів у міжнародні інформаційні мережі [3, с.5].

Процес інформатизації складається з [1, с.172]:

• 
  розроблення взаємопов’язаних ІТ комплектування, експертизи документів, їх описування й обліку, каталогізації та використання документної інформації, створення страхового фонду копій;
  
• 
  формування електронних архівних інформаційних ресурсів, створення локальних БД в архівних установах та централізованих БД галузі, створення єдиної національної архівної інформаційної системи (НАІС);
  
• 
  формування архівних веб-ресурсів, включення їх у міжнародний інформаційний простір через систему Інтернет, використання архівних інформаційних ресурсів різних країн, міжнародних товариств та організацій.
  

Нормативно-правове та методичне забезпечення роботи архівів на шляху інформатизації, являє собою сукупність законів, нормативних актів і правил, що регламентують як загальну організацію інформаційних процесів, так і створення, і функціонування конкретних інформаційних систем в архівних установах. Основними є Закон України (ЗУ) «Про інформацію», у новій редакції 2011 року, ЗУ «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (2001 р.), ЗУ «Про Концепцію Національної програми інформатизації» (1998 р.) та Закон України «Про Національну програму інформатизації» (1998 р). Закон України «Про інформацію» регулює інформаційну сферу, закріплює право особистості на інформацію у всіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відношень, регулює доступ до інформації і забезпечує її охорону, захищає особистість і товариство від помилкової інформації. Базовим законом, що регулює відносини, пов’язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням НАФ, та інші основні питання архівної справи є ЗУ «Про Національний архівний фонд та архівні установи». ЗУ «Про Концепцію Національної програми інформатизації» включає характеристику сучасного стану інформатизації, стратегічні цілі та основні принципи інформатизації, очікувані наслідки її реалізації. Механізм формування та виконання даної «Концепції» визначається Законом України «Про Національну програму інформатизації», який містить загальні засади формування, виконання та коригування Національної програми інформатизації [5, с.334].

Крім того в своїй діяльності архівні установи використовують «Основні правила роботи державних архівів України». Однією з особливостей цих Правил є комплексний системний підхід до розгляду питань діяльності архівів, роз’яснення їх мети, показ взаємозв’язку між різними процесами, роботами і операціями. Структурно текст Правил складається з одинадцяти розділів, останній з яких присвячений саме інформатизації архівної справи в Україні. У Правилах також зроблено спробу узагальнити деякі види робіт в архівах з електронними документами [4].

Сьогодні важливим елементом результатів інформатизації можна назвати присутність архівів у мережі Інтернет. Хоча й більшість архівних установ мають власні електронні ресурси, на нашу думку всі вони не повною мірою використовують можливості Web для популяризації знань про матеріали, що в них зберігаються. Можливо це пов’язано з тим, що процес архівного сайтобудування тільки розгортається, причому в важких кадрових і фінансових умовах.

Все ж таки сучасний підхід до архіву, активне впровадження інформаційних технологій в архівній справі дозволить розширити його потенціал, а значить і можливості доступу до документальної інформації, як працівників архіву, так і безпосередньо користувача. Такі заходи, не тільки збільшать можливості наукового аналізу інформаційних ресурсів архівів, а й створять нові форми видання документів і довідників на нетрадиційних носіях [2].

Таким чином, інформатизація архівної галузі спрямована на забезпечення повного, раціонального і своєчасного використання архівних ресурсів, й сприяє доступності інформації архівних установ, шляхом створення умов для заміни новими ІТ традиційних архівних технологій

1. 
   Архівознавство / За заг. ред. Я.С. Калакури, І.Б. Матяш. – К.: Видавн. дім «КМ Академія», 2002. – 356 с.
   
2. 
   Боряк Г.В. Десять років інформатизації архівної справи в Україні: Проблеми. Здобутки. Перспективи [Електронний ресурс] / Г.В. Боряк. – Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/Doslidz-Boryak.php. – Загол. з екрану.
   
3. 
   Кисельова А.А. Архівні ресурси України в глобальній інформаційній мережі: види, доступ, перспективи: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.10 / А.А. Кисельова; Держ. ком. арх. України, Укр. НДІ арх. справи та документознавства. – К., 2005. – 19 с.
   
4. 
   Основні правила роботи державних архівів України / За заг. ред. Л.О. Драгомірової і К.Є. Новохатського; Державний комітет архівів України, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. – К., 2004. – 334 с.
   
5. 
   Хрестоматія з архівознавства. / Упоряд. Г.В. Боряк. – К.: КМ Академія, 2003. – 408 с.
   

УДК 316.324.8 (477) (043) М. Ю. Пономаренко

Інформатизація – це сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки [2]. Метою інформатизації є трансформація рушійних сил суспільства, які повинні бути перенацілені на виробництво послуг, формування виробництва інформаційного, а не матеріального продукту.

Інформатизація охоплює коло поточних і перспективних проблем – економічних, організаційних, соціальних, розвиток культури та освіти, діяльності всіх ланок соціального управління, кожної ланки господарювання. Цей процес сприяє забезпеченню національних інтересів, поліпшенню керованості економікою, розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства [1]. Тому питання державного регулювання сфери інформатизації стає усе більш актуальним та важливим для життя суспільства та держави.

В Україні прийняті нормативні акти щодо організаційно-правового забезпечення інформатизації: Закон України «Про Національну програму інформатизації», Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації», Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади».

Дослідженням питань процесів інформатизації займались такі українські вчені, як: В. Пожуєв, А. Гор, Г. Красноступ, К. І. Бєляков, В. М. Брижко, В. Д. Гавловський, І. В. Арістова, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець.

Інформатизація в усіх сферах діяльності людини дозволяє активно і широко застосовувати все багатство інте­лектуального наслідування і уроків розвитку нашого суспільства. З цією метою все ширше розгортається використа­ння інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності (проведення референдумів, опитування суспільної думки, впровадження інформаційних систем). Використання електронних систем в бібліотеках, музеях і створення інтелектуальних відеоі­гор відкриває якісно нові форми творчого розвитку людини, збереження багатств вітчизняної та світо­вої культури. Для прискорення процесу інформатизації в основу державної політики має бути покладено регулювання процесів інформатизації на основі поєднання принципів централізації, самофінансування, державної підтримки через систему пільг та кредитів [1].

В Україні можна відокремити низку проблемних питань розвитку процесу інформатизації:

• 
  розроблення та прийняття Верховною Радою України комплексного законодавчого акту стосовно інформаційної безпеки, який міг би стати підґрунтям вітчизняного інформаційного права;
  
• 
  створення баз даних і знань, засобів їх обробки, орієнтованих на ефективну інформатизацію органів державної статистики і точне прогнозування процесів соціально-економічного розвитку;
  
• 
  оптимізація структури виробництва і транспортних засобів;
  
• 
  створення єдиної автоматизованої системи державного контролю за виконанням державного бюджету України, загальнодержавних програм, збереженням і використанням об'єктів прав державної власності, використанням кредитних ресурсів, діяльністю установ банківської системи;
  
• 
  створення для управлінських і регіональних структур програмних систем та засобів обліку всіх рівнів, аналізу і моделювання зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю та для широкого залучення населення до нових галузей матеріального виробництва та інших сфер;
  
• 
  створення комплексу програмно-апаратних засобів для вирішення питань прогнозування забруднення навколишнього середовища, аналізу та оцінки ризику еколого-економічних конфліктів;
  
• 
  створення сучасного інформаційного забезпечення діяльності наукових закладів та університетів України.