На правах рукопису


Були навіть спроби звернутися за допомогою у китайські університети, зокрема до



бет20/67
Дата28.01.2024
өлшемі1.46 Mb.
#490080
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   67
dys Myronchak (1)

Були навіть спроби звернутися за допомогою у китайські університети, зокрема до Peking University (Пекінського університету) на психологічний факультет, велися переговори з представниками учбового процесу у Китаї, однак не знайшли належного відгуку.
Таким чином, наше культурологічне дослідження мало декілька рівнів реалізації. Відповідно до завдань, які ми перед собою ставили наше дослідження мало 4 основні етапи і було побудовано за принципом узагальнюючого дослідження, яке «проводиться при наявності можливостей перенесення або узагальнення результатів, отриманих при дослідженні однієї культурної спільноти, на інші» [44, с. 153]. Спираючись на певну теорію чи концепцію (дослідницьку позицію), у нашому випадку на концепцію, яка трактує страх смерті як мотиваційний механізм, що бере участь в організації життєвого досвіду особистості, такого роду дослідження проводиться спершу для підтвердження універсальної гіпотези (як можливість уточнення зовнішньої валідності), а згодом і для прояснення культурологічних особливостей прояву досліджуваного феномену.
Перший етап пов’язаний із систематизацією танатичного дискурсу у мовній свідомості, який реалізовувався за допомогою асоціативного експерименту.
Другий етап був пов'язаний із визначенням культурологічних особливостей танатичного досвіду, який реалізовувався за допомогою таких методів збору даних як анкета-опитувальник та глибинне навіструктуроване інтерв’ю.
Третій етап містив 2 основні стадії: наповнення теоретичного конструкту «організація життєвого досвіду особистості в ситуації зіткнення зі смертю» емпіричними показниками та побудова типологічний моделей страху смерті як способу організації життєвого досвіду із застосуванням стратегії найбільшого контрасту.
В основу дослідження був покладений якісний підхід, відповідно який потребував відповідних дослідницьких процедур, що б дозволили із великої маси якісних даних, отриманих шляхом різних пошукових методів (письмовий наратив, написання життєвого сценарію, анкетування, відкриті запитання, незакінчені речення, глибинне інтерв’ю) вивести певні категорії, параметри страху смерті як способу організації життєвого досвіду, систематизувавши і узагальнивши увесь об’єм даних у певну структуру.
Для реалізації цього етапу дослідження було обрано процедури розгорнутого, контекстного (тематичного) контент-аналізу: категорізація, кодування, конденсація смислу, інтерпретація [21, 50, 138, 145].
Загальні методичні принципи контент-аналізу, процедурні аспекти його застосування та правила обробки були розроблені англійськими соціологами Г. Лассуелом і Б. Барельсоном ще у середині ХХ століття [50]. Спершу контент-аналіз розглядався у позитивістському руслі як дослідницька техніка для об'єктивного, систематичного і квантитативного опису змісту комунікації [145]. А вже у другій половині ХХ століття позитивістські тенденції починають послаблюватися: «акцент переноситься з кількісних аспектів власне текстової реальності на аналіз латентного (неявного) змісту тексту, підкреслюється зв'язок тексту з тим, що породжує його позатекстову реальність, під якою слід розуміти події, факти, людські відносини, відображені в тексті, а також позиції, інтереси, установки, які визначили принципи відбору матеріалу для даного тексту» [50, ст. 6].
Таким чином, поєднання процесу виявлення якісного змісту тексту із процедурами його квантифікації дозволяє позначати метод контент-аналізу як якісно-кількісний аналіз документів [138].
Обраний нами метод контент-аналізу у якості основного інструменту обробки даних обґрунтовується дослідницькими завданнями, що передбачають поглиблене розуміння змісту тексту про феномен, який нас цікавить (страх смерті як спосіб організації життєвого досвіду особистості). Оскільки текст в контент-аналізі розглядається як текстовий аналог дійсності [50], то дослідницький інтерес полягає не стільки в самих характеристиках змісту тексту, скільки у позамовній реальності, яка за ними стоїть (характеристики події зіткнення зі страхом смерті, когнітивні репрезентації смерті в культурі та особистому досвіді особистості, емоційні переживання, інтенції автора, характеристики наслідків зіткнення тощо).
Одним із ключових моментів у роботі є розробка принципів категоризації текстового матеріалу, виділення в ньому смислових вузлів, ключових елементів. Такими смисловими вузлами у нашій роботі є базові елементи теоретичної моделі: соціально-культурний вимір танатичного досвіду, ситуація зіткнення зі смертю, характеристики, що стосуються суб’єкта переживання страху смерті (когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти) та наслідки зустрічі із ситуацією смерті (трансформації життєвого досвіду).
У межах методу контент-аналізу виділяють два підходи: кількісний (реєстрація частоти появи в тексті певних характеристик змісту, застосування статистичних процедур, отримання кількісної структури змісту тексту) та якісний (фіксація самого факту присутності/ відсутності в тексті будь-яких характеристик змісту, що передбачає реконструкцію суб'єктивних складових текстового потоку і дозволяє виявити типи якісних моделей змісту;) [28].
Залежно від завдань, які перед нами виникали, застосовувалися як поодинці, так і одночасно обидва підходи.
На першому етапі, працюючи з масивом даних отриманих за допомогою асоціативного експерименту, були застосовані якісно-кількісні процедури контент-аналізу.
На другому етапі з метою визначення культурологічних особливостей танатичного досвіду, були також застосовані якісно-кількісні процедури контент-аналізу. Нижче подається опис категорій контент-аналізу, які було попередньо виділено для реалізації завдань, що стосувалися цього етапу.
Таблиця 1.
Опис категорій контент-аналізу текстів досліджуваних (відповіді на питання анкети та інтерв’ю блоку «Культура»)



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   67




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет