На правах рукопису
жүктеу/скачать 1.46 Mb.
|
На третьому етапі були застосовані лише якісні процедури контент-аналізу з метою наповнення емпіричним змістом психологічного конструкту «організація життєвого досвіду особистості в ситуації зіткнення зі смертю». Застосовані процедури доцільно розглядати у якості інструментів моделювання, яке фіксує за допомогою категорій аналізу (ключових понять) ознаки предмета вивчення [Сазонов В.В., 1973; Коробейников В.С., 1973; Енциклопедичний соціологічний словник, 1995]. Для кожного етапу була побудована концептуальна модель предмету аналізу, що містить в собі 3 основні елементи [Енциклопедичний соціологічний словник, 1995]: категоріальну модель предмету аналізу (або класифікатор контент-аналізу); одиниці аналізу; одиниці виміру. [див. Додатки 3-5]. Категоріальна модель або категоріальна матриця [Манаев] включає параметри, категорії аналізу та одиниці виміру ознак, які стосуються або висвітлюють ту чи іншу сторону предмета дослідження. При цьому певна ознака предмету відповідає певному параметру дослідження, а значення ознаки – категорії аналізу [Кильченко]. Наприклад, така ознака предмету дослідження як особливості ситуації зіткнення зі смертю виступає параметром дослідження "ситуація зіткнення зі смертю», а значення цього параметру розкривається у процесі категоризації текстового змісту, результатом якого є виділення характеристик чи особливостей цього показника (як наприклад, контекст, локалізація, учасники ситуації зіткнення зі смертю тощо). Виділення категорій аналізу та їх опис детально буде представлено у ІІІ частині роботи. Нижче подається опис основних параметрів контент-аналізу, які було попередньо виділено для реалізації завдань, що стосувалися третього етапу (моделювання дослідницького конструкту). Таблиця 2. Опис параметрів контент-аналізу текстів досліджуваних (наративи, життєві сценарії, інтерв’ю)
Таким чином, кожен виділений параметр аналізу може містити в собі певний набір категорій аналізу, які будуть виділені у процесі загальної категоризації текстових одиниць. Процес вимірювання в контент-аналізі забезпечується в рамках кодувальної процедури, сенс якої полягає в ідентифікації категорій аналізу з елементами змісту тексту. Одиницею аналізу називається одиниця, яка служить референтом, індикатором відповідних параметрів і категорій аналізу. Ця одиниця вимірює або частоту появи параметрів і категорій аналізу (фіксація присутності-відсутності смислових одиниць), або інтенсивність прояву ознаки і його значення (реєстрація значень одиниць за будь-якою шкалою) [Шалак, Кильченко, Григорьев]. У якості одиниць аналізу можуть використуватися: поняття, виражені певним словом, терміном або сполученняням слів; тема, виражена в одиничних судженнях, смислових абзацах; ситуація, подія, дія тощо [Кильченко]. Слід також зазначити, що в різних психологічних джерелах одні й ті ж одиниці контент-аналізу позначаються по-різному. Так, ознаки відповідної категорії, або конкретні змістовні елементи тексту, що репрезентують категорію (окремі слова, словосполучення, речення) можуть позначатися як «параметри та категорії аналізу» або «категорії і підкатегорії аналізу»; «одиниці аналізу» = «індикатори категорій»; «одиниці протяжності» і «одиниці частоти» = відповідно термінам «одиниці контексту» і «одиниці рахунку» (одиниці реєстрації). [О.І. Кильченко, М.М. Богомолова, Н.Г. Стефаненко]. При цьому наголошується, що категорії, підкатегорії і індикатори категорій утворюють групу якісних (смислових) одиниць контент-аналізу, а одиниці контексту і одиниці рахунку – групу кількісних одиниць. В якості одиниці рахунку може виступати або частота згадок категорій і підкатегорій, або обсяг згадок категорій (площа тексту, заповнена смисловими одиницями). У разі підрахунку частоти згадувань дослідники виокремлюють можливі два варіанти: 1) суцільний, термінологічний підрахунок, при якому фіксуються всі появи індикаторів певної категорії або підкатегорії; 2) сегментарний, тематичний підрахунок, який передбачає реєстрацію тільки першої появи певної категорії незалежно від того, згадується вона повторно чи ні (принцип «присутня або відсутня дана категорія в будь-якій одиниці контексту»)[Кильченко, Бергфельд, Шалак]. Для реалізації третього етапу дослідження використовувалася теоретична вибірка, принципами формування якої ми послуговувалися при наборі власної емпіричної бази. Такий дослідницький підхід дозволяє науковцю працювати не зі заздалегідь розробленою вибіркою, а формувати її поступово, поетапно, покроково збагачуючи і доповнюючи: від одиничних випадків до можливості здійснити певні узагальнення, виділити схожості та відмінності методом порівняння чи максимального контрасту (Дембицький С.). Для забезпечення репрезентативності вибірки у період її формування нами було застосовано такі стратегічні підходи як відбір максимальної варіації (відбір найрізноманітніших випадків у дослідженні обраного феномену), відбір критично важливих випадків (можливість перенесення важливої інформації з одних випадків на інші), відбір методом снігової кулі (відбір здійснюється «через знайомих» по рекомендації чи пораді), відбір екстремальних випадків (пошук нетипових випадків, які якісно виділяються із загальної маси). Четвертий етап дослідження слугував для виявлення характеристик подібності/відмінності між випадками української та китайської вибірок, який реалізовувався за допомогою методу кейс-стаді ( на прикладі найбільш типових і найбільш екстремальних випадків). жүктеу/скачать 1.46 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|