На правах рукопису
жүктеу/скачать 1.46 Mb.
|
| Змістовна наповненість відтворює сутність повідомлення, його поверхові та глибинні контексти, розставляє смислові акценти, дозволяє виділити головне та другорядне, визначити основні важелі впливу на життєкоструювання та ціннісні орієнтири у побудові життєвого сценарію.
Критерій специфіки Я (або інтенціональність Я) в тексті ілюструє особливості трансформацій (їх спрямованість), які переживає особистість, зміну контекстів повідомлення в залежності від зміни умов, в які людина потрапляє штучно. Завдяки цим критеріям ми мали змогу з’ясувати наступне: Як саме буде змінюватися процес побудови життєвого сценарію від зміни інструкції? Чи будуть відбуватися зміни і яким чином у ситуації зіткнення зі смертю на ближній дистанції? Чи будуть відбуватися трансформаційні процеси у вже запрограмованих сценарних життєвих планах і яку вони матимуть спрямованість, інтенціональність? Особливіcть саме такої послідовності написання текстів зумовлена двома причинами: по-перше, досліднику важливо подивитися, які саме зміни будуть відбуватися під впливом незалежної змінної (смерті) у побудові життєвого сценарію на контрасті двох інших умов (як життєвий сценарій обмежений одним роком життя буде відрізнятися від звичайного життєвого сценарію і сценарію за умови безсмертя), по-друге, бажано запобігти виникненню негативних емоцій при виконанні інструкції №2 (у процесі міркування і роздумування над можливістю власної смерті). Друга причина виникла як додаткова, коли при перших результатах фантазування на тему швидкої особистої смерті викликало у людей неприємні відчуття і стани. Тому був запропонований третій варіант інструкції, здатний нейтралізувати чи зменшити небажаний ефект. Результати показали, що роздуми про вічність, безсмертя, необмеженість можливостей, навпаки, супроводжуються певною емоційною легкістю, грайливістю та фантазійністю. Такий стратегічний дослідницький хід дозволив м’яко і непомітно переключити увагу досліджуваного, дав можливість «перепочити» свідомості досліджуваного, щоб підготувати його до наступного кроку – глибинного напівструктурованого інтерв’ю. Така процедура застосовувалася нами з метою максимально глибоко і точно розібратися у досліджуваному феномені, в його характеристиках, визначити, яким чином феномен смерті інкорпорований у суб’єктивний досвід особистості, як на цей досвід впливає. Отримані завдяки напівструктурованому інтерв’ю результати дозволили виокремити соціально-психологічні моделі взаємодії людини зі страхом смерті. Орієнтовною структурою (планом) для розмови слугувала розроблена нами анкета, описана вище. Питання, які задавалися респондентам, мали на меті більш детально розкрити зазначені у анкеті відповіді. Відповідно до структури анкети у інтерв’ю було виділено питання до блоку «Культура» та «Особистісний досвід». Перший блок питань був спрямований на уточнення, деталізацію реального досвіду переживання ситуації зіткнення зі смертю. До нього були включені наступні запитання: «Коли це сталося?», «Скільки Вам було років?», «Яка була перша Ваша реакція на цю подію?», «Що Ви відчували при цьому?», «Яке було у Вас самопочуття?», «Які виникали у Вас думки?», «Як Ви справилися з цією ситуацією?», «Що Вас підтримувало у цій ситуації?», «Що чи хто був для Вас ресурсом, підтримкою?», «Як довго Ви переживали цей стан?», «Як ця подія вплинула особисто на Вас, Ваше життя, на Ваші погляди і ставлення до світу, до себе, до життя і смерті?» тощо [див. Додаток 2]. Другий блок питань стосувався культурних аспектів. Це були такі запитання: «Чи можете Ви розповісти детальніше про цю традицію?», «Чи знаєте Ви, коли вона виникла?», «Як ви думаєте, для чого ця традиція була започаткована?», «Чому, на Вашу думку, саме ця традиція є такою важливою (цінною, особливою)?» тощо [див. Додаток 2]. Застосування шкали танатичної тривожності Д. Темплера було здійснено в межах принципу додатковості (Н.Бор) лише на українській вибірці, яка формувалася протягом 4-років і містить цікаві дані для представлення аналізу досліджуваного феномену, зокрема динаміки переживання страху смерті залежно від зовнішнього контексту (ситуація війни в Україні). Використання Шкали танатичної тривожності Д. Темплера ("Death Anxiety Scale "- DAS) дозволяє не тільки кількісно виміряти загальний показник танатичної тривожності (рівень страху смерті), а й побачити його внутрішню диференційованість за такими підкомпонентами як когнітивно – афективний компонент (переживання, думки, пов’язані зі смертю), занепокоєння з приводу фізичних деформацій, усвідомлення плинності часу та занепокоєння питаннями болю і стресу, які може викликати смерть [191]. Вибір цієї методики був обумовлений її високою валідністю та надійністю (налічується більше 20 робіт, присвячених перевірці її психометричних характеристик) [36]. Для підвищення надійності інтерпретацій якісних даних і більш поглибленого вивчення досліджуваного феномену нами були застосовані процедури тріангуляції [21, 116]: методологічна тріангуляція – передбачає паралельне використання кількісних і якісних методів, при цьому їх застосування здійснюється незалежно один від одного на підставі різних емпіричних даних, що не перетинаються, а інтеграція отриманих результатів відбувається на заключній стадії дослідження, на стадії їх інтерпретації; тріангуляція даних – використання різних джерел при проведенні дослідження (асоціативний експеримент, наратив, інтерв’ю, життєві сценарії, анкетування). Отже, дослідження страху смерті як способу організації життєвого досвіду складається з таких основних дослідницьких кроків: застосування асоціативного експерименту, використання анкети-опитувальника, написання життєвих сценаріїв, проведення глибинного напівструктурованого інтерв’ю та застосування шкали танатичної тривожності. Про потребу формування заключного етапу (додаткового) у формі зворотнього зв’язку, що виник через специфіку предмету дослідження та особливості реагування респондентів на дослідницький процес, буде йти мова у наступному підрозділі. жүктеу/скачать 1.46 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|