ження наук» (1623) та «Нова Атлантида» (видана
посмертно в
1627 р.).
Основним твором Ф. Бекона є «Новий Органон». Тоді
органоном називали збірку трактатів з логіки Арістотеля.
Поняття органон (знаряддя, інструмент) приблизно
рівнозначне поняттю метод. Тому, називаючи свій твір
«Новий Органон», Френсіс Бекон протиставляє свій
метод
методу Арістотеля, розробляє
індуктивний метод пізнання,
обґрунтовує основні принципи емпіризму. Головним
завданням філософії Френсіс Бекон вважав формування
методу науки — пізнання природи і оволодіннянею силами
усіх наук — підвищення влади людини над природою, тобто
наука мала стати не самоціллю, а засобом. У відомому
афоризмі «Знання — це сила» саме і підкреслюється
практична спрямованість науки^ Але для того, щоб оволодіти
природою і поставити її на службу людини,
необхідно
принципово оновити наукові методи дослідження. Бекон
розрізняє два види дослідів: плодоносні та світлоносні.
Плодоносними він називає досліди, мета яких —
принесення безпосередньої користі людині, світлоносними
називає ті, мета яких — пізнання законів, явищ і
властивостей речей. Але ці знання повинні ґрунтуватися на
фактах і від них іти до широких узагальнень. Такий метод
має назву індуктивного (схема 2.9).
Індукція (від лат.
іпйисііо — наведення) — форма
умовиводу, за якої на підставі знання про окреме робиться
висновок про загальне, спосіб міркування, за допомогою
якого встановлюється обґрун-
Достарыңызбен бөлісу: