Підручник

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
204 
Українські компанії оцінили переваги дистанційної роботи ще під 
час кризи 2008-2009 рр., почавши урізати затрати на утримання робочих 
місць. Такий метод антикризової політики зекономив до 40% витрат на 
персонал. Уявляється, що цей досвід допоміг певною мірою подолати й 
проблеми 2020 р., пов’язані з епідемією, коли значна кількість 
працівників були переведені на дистанційну роботу. Експерти 
стверджують, що бар’єри, які раніше заважали роботі поза офісом, тепер 
усе більше усуваються за допомогою відеоконференцзв’язку, онлайн-
комутаторів, дистанційних презентацій і розширенню електронних 
гаджетів. 
Трудовий договір з хатніми працівниками відрізняється від 
договору з надомниками за місцем виконання трудової функції. 
Про «особливі умови праці» хатніх працівників, говорилися й у 
преамбулі до п. 1 Постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 28 квітня 1926 р. 
«Про умови праці працівників за наймом, що виконують удома у наймача 
(хатні працівники) роботи з особистого обслуговування наймача та його 
сім’ї». Зазначений нормативний акт містить цілу низку важливих 
положень щодо правового регулювання цього виду трудового договору. 
Зокрема, передбачається можливість двотижневого випробування, 
пред’явлення документів про стан здоров’я працівника та проходження 
періодичних медичних оглядів тощо. Особи, які не досягли 16 років, не 
могли найматися в якості хатніх працівників. Частина 1 ст. 15 Постанови 
передбачає, що трудовий договір з хатнім працівником може бути 
розірваний за бажанням кожної сторони у будь-який час, за виключенням 
випадку втрати працездатності, зі збереженням місця роботи протягом 
двох тижнів. У примітці до п. 15 зазначається, що попереджений про 
звільнення хатній працівник має право відлучатися з роботи в робочий 
час для підшукування роботи протягом двох годин на день. 
Зазначимо, що й до нині законодавство України не містить акту 
щодо правового регулювання праці хатніх працівників, а тому цілком 
обґрунтовано постає питання про необхідність застосування норм цього 
нормативного акту УРСР для врегулювання праці цієї категорії 
працівників. 
На 100-й сесії МКП у червні 2011 р. була прийнята Конвенція МОП 
№ 189 про гідну працю для домашніх працівників та однойменна 
Рекомендація № 201, яка доповнює зміст основної Конвенції. Конвенція 
вступила у силу. «Домашній працівник» у розумінні ст. 1 Конвенції 
визначається, як будь-яка особа, котра регулярно, на професійній основі 
та у межах трудових правовідносин займається домашньою працею для 
домашнього господарства. «Домашня праця» у цій статті визначена як 
«робота, що виконується в домашньому господарстві або для домашнього 
господарства чи домашніх господарств». 

Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 
205 
Перелік трудових прав домашніх працівників у Конвенції МОП 
№ 189 достатньо широкий, включаючи право на: щонайменше один 
вихідний день на тиждень; відпустку по вагітності та пологах; заробітну 
плату, не меншу за розмір мінімальної; об’єднання в профспілкові 
організації та інші. Згідно зі ст. 12 Конвенції домашні працівники 
регулярно отримують свою винагороду готівкою раз на місяць. Важливу 
роль у забезпеченні гідної праці для домашнього персоналу мають 
закріплені у Рекомендації МОП № 201 правила щодо проведення 
медичного огляду та дотримання конфіденційності результатів такого 
огляду (особливо щодо аналізу на вагітність та ВІЛ); роботи у нічний час; 
періодів відпочинку: оплати праці за час чергування в режимі очікування 
виконання 
роботи; 
умов 
проживання 
домашніх 
працівників. 
Особливостям проживання домашніх працівників присвячений окремий 
п. 17 Рекомендації. Зокрема, господар/роботодавець має забезпечити свій 
домашній персонал окремою мебльованою кімнатою, оснащеною 
належними засобами вентиляції, яка обов’язково має замок, ключі від 
якого передаються працівнику. У кімнаті має бути налаштоване належне 
освітлення, система опалення й кондиціювання повітря. 
Трудовий договір про роботу з неповним робочим часом – це угода, 
яка завжди активно використовувалася для оптимізації виробничого 
процесу. 
Саме з метою захисту прав та інтересів працівників, які працюють на 
умовах неповного робочого часу, МОП прийняла Конвенцію № 175 про 
роботу на умовах неповного робочого часу 1994 р. і Рекомендацію № 182 
з відповідною назвою. Однак Конвенція МОП № 175 Україною не 
ратифікована. Актуальне це питання і в Європейському Союзі. Там діє 
Директива Ради ЄС 97/81/ЄС від 15 грудня 1997 р. «Про роботу на 
умовах неповного робочого часу». 
Часткова зайнятість зазвичай визначається як робота (на 
регулярній і добровільній основі), тривалість якої протягом дня або 
тижня значно менше нормальної тривалості робочого часу (найбільш 
поширеної чи встановленої законом). 
Відповідно до ст. 56 КЗпП України, за угодою між працівником і 
роботодавцем може встановлюватися як при прийняті на роботу, так і 
згодом, неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На 
просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти 
років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її 
опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до 
медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй 
неповний робочий день або неповний робочий тиждень. У випадку 
встановлення такої умови трудового договору оплата праці працівника 
проводиться відповідно до відпрацьованого робочого часу або залежно 
від виробітку. 

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
206 
В Україні робота на умовах неповного робочого часу не тягне за 
собою ніяких обмежень обсягу трудових прав працівників. Так, 
працівник має право виконувати у роботодавця іншу трудову функцію 
або працювати ще й на іншому підприємстві, в установі чи організації. 
Більше того, інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній 
роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього 
отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та 
іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем 
роботи, не є сумісництвом і на її виконання не поширюються обмеження 
пов’язані із сумісництвом (п. 11 і 12 Переліку робіт, які не є 
сумісництвом). 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: