Постанова президії вак україни від 14. 10. 09 №1-05/4

1. Виходячи з оцінки факторів кредитування можна констатувати, недооцінка величини інфляції в кредитній ставці відсотка, подібно переоцінці її в депозитній ставці, незадовільно впливає на діяльність банку.

2. Використання складних моделей формування ставки відсотка демонструє неоднозначність наслідків неправильної оцінки фактора інфляції. З метою усунення факту умисного неповернення кредиту, що в багатьох випадках може бути причиною банкрутства фінансових установ для формування стратегії пропонуються наступні принципи: ризик неповернення кредиту не може бути усунутий повністю; досліджуваний ризик може бути зменшений за рахунок зниження рівня концентрації неблагонадійних позичальників у загальній кількості клієнтів; зменшення ризику досягається зниженням ставки відсотка до/або нижче рівня середньої ефективності вкладень. При цьому банк зменшує прибутковість, проте одночасно зменшує кредитний ризик шляхом перерозподілу його між благонадійними позичальниками.

3. З метою досягнення максимального ефекту, динамічного, позитивного розвитку банки повинні кваліфіковано поєднувати як власне кредитування, так і інвестиційні методи (включаючи методи проектного фінансування).

4. Фінансові підсилювачі і нові банківські інструменти (моделі взаємовигідної взаємодії учасників) дають змогу зробити кредитні й інвестиційні ресурси доступними для підприємств, зміцнити взаємодію банківського і реального секторів економіки.

5. Розроблений модельний інструментарій дозволяє не лише аналізувати стратегії розвитку банку, але і знаходити області конкурентних переваг. Розрахований на базі моделі форс-мажорний варіант розвитку банку дає змогу передбачити події дефолту і кризи на ринку цінних паперів.

1. Бурлачков В. Теоретичні основи грошово – кредитної політики та світова фінансова криза // Економіка України.- 2009.- №2.- С. 49-59.

2. Головнін М. Вплив фінансової глобалізації на грошово-кредитну політику: теоретичні аспекти і реакція на фінансові кризи. // Економіка України. – 2009. – № 2. – С. 67-78.

3. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках // Вісник НБУ,- 2009.-№5.-С.20-32.

4. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. - [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/114.htm

5. Островська Н. С. Грошово-кредитна політика в умовах ринкових трансформацій в Україні. - Ірпінь, 2005. – 171 с.

6. Barth J.R. U.S. Subprime Mortgage Market Meltdown. Paper presented at the 14th Dubrovnik Economic Conference of the Croatian National Bank, June 25–28, 2008, Dubrovnik, Croatia.

7. Blackburn R. The Subprime Crisis // New Left Review. 2008. 50. Ð. 63–106.

8. Blanchard O. The Crisis: Basic Mechanisms and Appropriate Policies // CESifo Forum. 2009. 10/1. Ð. 3–14.

9. Chambers M.S., Garriga C., Schlagenhauf D. Mortgage Innovation, Mortgage Choice, and Housing Decisions // Federal Reserve Bank of St. Louis Review. 2008. 90/6. Ð. 585–608.

10. Fisher I. The Debt-deflation Theory of Great Depressions // Econometrica. 1933. 1. Ð. 337–357.

11. Garriga C., Gavin W.T., Schlagenhauf D. Recent Trends in Homeownership // Federal Reserve Bank of St. Louis Review. 2006. 88. Ð. 397–411.

12. Hayek F.A. von Presidential Address Delivered before the London Economic Club; November

13. Hellwig M. The Causes of the Financial Crisis // CESifo Forum. 2008. 9/4. Ð. 12–21.

14. Hodgson G.M. Letter to Queen Elizabeth. Dated August 10, 2009, University of Hertfordshire, Hatfield, 2009. Dowloadable: http://www.feed-charity.org/user/image/besleyhennessy 2009a.pdf

15. McGrattan E.R., Prescott E.C. The 1929 Stock Market: Irving Fisher Was Right. Research Department Staff Report 294 (revised). Federal Reserve Bank of Minneapolis, 2003.

16. Reinhart C., Rogoff K. This Time is Different. Princeton: Princeton University Press, 2009.

17. Shiller R.J. Irrational Exuberance. Princeton NJ: Princeton University Press, 2000; second edition: 2005.

18. Wheelock D.G. The Federal Response to Home Mortgage Distress: Lessons from the Great Depression // Federal Reserve Bank of St. Louis Review. 2008a. 90. Ð. 133–148.

19. Wheelock D.G. Changing the Rules: State Mortgage Foreclosure Moratoria During the Great Depression // Federal Reserve Bank of St. Louis Review. 2008b. 90. Ð. 569–583.

УДК339.1

Арутюнян С.В.

Національний університет харчових технологій
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Стаття висвітлює потенційні перспективи виробничого франчайзингу в Україні на ринку мінеральної та солодкої води, пива. Досліджено тенденції виробництва продукції порівняно з минулим роком. Запропоновано можливу стратегію виробничого підприємства з використанням франчайзингу.

Ключові слова: виробничий франчайзинг, стратегічні цілі, конкуренція, репутація, торгова марка, завоювання ринку.
Аrutyunyan S.

PROSPECTS OF FRANCHISING IN THE FOOD INDUSTRY
The potential prospects of production franchising at mineral water and beer markets are described in this article. Paid attention to the production of beverages compared with previous year. In article is given an example of potential strategy of production enterprise.

Keywords: production franchising, strategic goals, competition, reputation, trade mark, market occupation.
Арутюнян С.В.

ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ФРАНЧАЙЗИНГА НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ

Статья освещает потенциальные перспективы производственного франчайзинга в Украине на рынке минеральной и сладкой воды, пива. Исследованы тенденции производства продукции по сравнению с прошлым годом. Предложено возможную стратегию производственного предприятия с использованием франчайзинга.

При виробничому франчайзингу передається ноу-хау у вигляді технології виробництва продукції та технічного досвіду франчайзера. Франчайзі у своєму виробничому закладі може виготовляти вироби такої ж якості та параметрів, що і франчайзер. Договір дозволяє франчайзі позначати виготовлені вироби торговельним знаком, що належить франчайзеру [2].

В Україні він тільки набирає обертів. Сьогодні на ринку України можна спостерігати використання франшиз типу бізнес формату в основному малими підприємствами. Що стосується великого бізнесу та виробництва, то представниками як і багато років поспіль залишаються Coca-Cola, Pepsi-Cola. Ефективно побудувавши і налагодивши виробництво за системою франчайзингу, можна отримати певні переваги і результати на ринку в конкурентному середовищі.

Причини успіху принципу мережі у виробництві прості та явні. Старовинне правило «В єдності – сила» діє і сьогодні. На ринку, де конкуренція постійно загострюється, залишатися одному – означає йти на ризик. Об’єднання дозволяє вести крупні закупки, а значить - платити менше за товари. Крупна мережа володіє коштами для просування своєї марки завдяки рекламному бюджету, який не можна порівнювати з окремим малим підприємством. Мережа чи об єднання підприємств спроможні організувати весь спектр послуг, корисних для кожної ланки ланцюга: дослідження ринку, маркетинг, навчання, послуги інформаційного та юридичного характеру та інші. У підсумку це призводить до того, що компанії, що є частиною великої мережі, витісняють незалежних торговців. Саме тому франчайзинг є дієвим інструментом завоювання ринку [3].

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Як показав огляд літературних наукових джерел та поточний аналіз, багато компаній намагалися організувати франчайзингову мережу, але результат був без успіху. Справа в тому, що існують зовнішні фактори, які впливають на розвиток франшизи та внутрішні характеристики, притаманні самій франшизі. Якщо проаналізувати історію розвитку франчайзингу, то стає очевидним, що зовнішні фактори такі як економічна і політична ситуація в країні мають значний вплив на вибір сфери застосування франчайзингу.

Розвиток серійного виробництва і концентрація економіки, призвели до зростання витрат на організацію продажів та обслуговування обладнання на географічно віддалених один від одного ринках. Франчайзинг давав можливість зберегти частково контроль над точками, що погано піддавалися управлінню [4].

Харчова промисловість України є потенційно перспективною для впровадження франчайзингової системи ведення діяльності. Особливу увагу слід приділити галузям, в яких вже існує світовий досвід, а саме ринку мінеральної та солодкої води, пива.

Так, за даними Державного комітету статистики, виробництво безалкогольних напоїв у липні 2010 склало 191,0 млн. літрів.

За січень-липень 2010 загальне виробництво безалкогольних напоїв складає 936 млн. літрів, що складає 114% до відповідно періоду 2009 року.

У січні-липні 2010 року було вироблено пива 1881 млн. літрів, що у порівнянні із відповідним періодом минулого року складає 98,4%.

Обсяг виробництва газованої і негазованої мінеральних вод суттєво відрізняться. Так за січень-липень 2010 негазованої води було вироблено 157 млн. літрів, а газованої 667 млн. літрів. До відповідного періоду 2009 року виробництво негазованої води складає 110%, а газованої 99% [5].

Як у столиці, так і в регіонах найбільшою популярністю користуються найвідоміші торгові марки. Погіршення екологічної обстановки та низька якість водопровідної води вплинуло на споживання мінеральної води. Звичайно споживання у Києві і у регіонах значно відрізняється. Споживач у столиці менш вимогливий до ціни продукту й уважніший до якості. Звичайно, перевага надається натуральним продуктам із меншою кількістю консервантів. Отже, один із головних козирів продукції з регіонів — дешевина — в Києві може й не зіграти [6].

Мета кожного підприємства – це отримання прибутку. Як правило досягнути цього можна або збільшити доходи, або зменшити витрати. В даному випадку інструментом розвитку бізнесу є використання системи франчайзингу. Франчайзинг дасть змогу встановити в регіонах невеликі виробничі потужності, наприклад одну-дві лінії розливу певного напою, що має найвищі обсяги реалізації. Важливо, щоб в одному регіоні розлив одного і того ж напою не повторювався. Перенесення виробництва дозволить зекономити витрати на транспортування та зберігання. Цим в свою чергу можна скористатися, наприклад, знизити ціну продукції на 20% від зекономлених транспортних витрат. Як правило, інформація про появу потужностей відомої торгової марки в регіоні дуже швидко розповсюджується. Доцільно запровадити оптові продажі розливного пива або соків недалеко від заводу (чи виробничих потужностей), тим самим переконати споживача, що продукція не є підробленою і «тільки що з конвеєра». Оскільки споживач вимогливий до якості та «свіжості» продукту, то цей момент не пропустить. Перспективним є організація фірмових пунктів продажу продукції. Таким чином, за рахунок цих заходів можливо витиснути місцевих дрібних виробників і дистриб’юторів, скориставшись популярністю і попитом своєї торгової марки.

Франчайзі може використовувати концентрати для розливу напоїв або рецептуру відповідно до виробничих потужностей, місця зберігання. Постачання концентрату (об’єм, періодичність, термін, за чий рахунок, чиїм транспортом, видом транспорту) повинно бути обумовлено у франчайзинговому договорі.

Франчазі і франчайзеру необхідно звернутися за компетентною консультацією до юридичної компанії, професійних організацій перед тим, як підписувати франчайзингову угоду. Неоднозначне тлумачення умов контракту може негативно вплинути на доходи обох сторін в майбутньому.

Згідно контракту франчайзі зобов’язаний чи має право використовувати торгову марку франчайзера. В багатьох франшизах це найбільш приваблива умова для франчайзі, який розуміє, що відоме ім’я може залучити клієнтів, яких він сам не зможе завоювати.

Відмічаються позитивні тенденції розвитку франчайзингу: збільшується кількість іноземних брендів, що виходять на ринок через систему франчайзингу. Ріст конкуренції приводить до боротьби за споживача, а це в свою чергу стимулює поліпшення якості продукції та наданих послуг. Їх наявність говорить про те, що франчайзинг буде ще не один рік формуватись і зміцнюватись в Україні. Цей шлях розвитку бізнесу зосереджує в собі не лише вітчизняні бренди, але й відомі світові бренди, що беззаперечно є найкращим стимулом для споживачів продукції чи послуги [7].

Висновки. Таким чином в умовах жорсткої конкуренції франчайзинг є можливістю не тільки для збереження, але й для зростання капіталу. Ця система ведення бізнесу дозволить закріпити позиції компанії на ринку. Підприємства, які займають сильні позиції на ринку, можуть скористатися кризовою ситуацією для інших, слабких підприємств, які на межі банкрутства, закриття чи реорганізації.

Сегменти ринку мінеральної та солодкої води, пива в Україні є одними з найперспективніших для впровадження франчайзингу. Завжди існують лідери ринку, продукція яких відома на національному ринку, та аутсайдери, як правило на місцевих ринках. Франшиза визнаного виробника, лідера ринку може бути цікавою перспективою. Відомий бренд, позитивна репутація, довіра і якість – це ключові козирі потенційного франчайзера, скориставшись якими можна завойовувати ринок.

Яскравими українськими лідерами даних сегментів ринку є АТ "Оболонь", АТ "ПБК "Славутич", АТ "Сармат" – потенційні франчайзери, та «невеликі» бренди, такі як АТ "Мелітопольський пивзавод "Азов", ТОВ "Запорізький пивзавод "Січ", АТ "Надєжда" (Кривий Ріг), АТ "ПБК "Крим", що можуть співпрацювати з вигодою для кожного.
Список використаних джерел:

1. 
   ФранчайзИнг - спосіб організації власного бізнесу [Електронний ресурс]// Всеукраинский журнал Сделано в Украине №37-38. – Режим доступу: http://www.madeinua.info/view.aspx?type=ja&lang=1&jaid=725
   
2. 
   Дельтей Ж. Франчайзинг/Пер. с франц. Под. ред. В.И. Черенкова. – СПб.: Издательский дом «Нева», 2003
   
3. 
   Ринок води: і літо – не літо, і доходи – не доходи. Криза надвиробництва, на жаль [Електронний ресурс] /Миколайчук О. //Дзеркало тижня № 39(464) 11-17 жовтня 2003. – Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2675/43005/
   
4. 
   Шейн Скотт А. Від морозива до Інтернету: Франчайзинг як інструмент розвитку та підвищення прибутковості вашої компанії/Пер. з англ; За наук. ред. Є.Є.Козлова – Дніпропетровськ: Баланс Букс, 2006
   
5. 
   Державний комітет статистики. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
   
6. 
   Виробничий франчайзинг [Електронний ресурс]// За даними консалтингової компанії PROFIT system. – Режим доступу: http://franchising.ua/franchayzing/6/virobnichiy-franchayzing/
   
7. 
   Анализ рынка франчайзинга [Електронний ресурс]/ За данимим консалтингової компанії «ТРІАРХ» – 2009. – Режим доступу: http://prom.ua/cs5866-triarh/a10483-analiz-rynka-franchajzinga.html
   

УДК 657.1: 338.46

Бабин І.М.

Львівська комерційна академія

Очевидно, що для забезпечення ефективності управління витратами підприємства першочергового значення набуває та класифікація, яка визначає специфіку формування витрат кожного виду послуг та продукції. Відмінні особливості підприємств сфери послуг щодо специфіки формування витрат, механізмів управління витратами та визначення собівартості передбачають необхідність деталізації витрат у залежності від економічної доцільності, можливості управління ними та визначення собівартості й отриманого прибутку.

Незважаючи на ряд недоліків, які притаманні класифікації витрат за статтями калькуляції серед яких: неврахування у повній мірі призначення та функціональної ролі окремих видів витрат, неможливість чіткого відокремленого відображення прямих витрат від непрямих, основних від накладних, умовно–постійних від умовно–змінних тощо, дана класифікація має надзвичайно важливе значення і може прийматися за основу при організації виробничого обліку. Інформація про склад статей витрат на виробництво у калькуляційному розрізі являється відправною точкою у правильному обчисленні і поточному плануванні собівартості та системи ціноутворення на підприємствах сфери послуг.

Разом з тим, застосування даної класифікація не може бути вичерпним для формування ефективної системи інформаційного забезпечення процесу управління витратами через що постає необхідність у введенні нових ознак групування витрат (табл.1).

Так, враховуючи специфіку досліджуваних підприємств та вимоги сучасних умов господарювання, вважаємо, що розподіл витрат за принципом їх віднесення до довготермінового та короткотермінового періоду часу на підприємствах сфери послуг має важливе значення для прогнозування витрат та оперативного і стратегічного управління ними. Такий підхід здатний забезпечити інформацією про динаміку витрат, що сприятиме ефективному прийняттю рішень про розвиток підприємства, вибір спрямування нових капітальних вкладень тощо.
Таблиця 1

Загальна класифікація витрат для здійснення контролю, аналізу, планування та прийняття рішень на підприємствах з надання платних послуг

У процесі організації нормативного господарства важливим є поділ витрат на нормативні та ненормативні, що дозволяє здійснювати управління за відхиленнями, оцінювати виконання бюджетів, приймати рішення щодо цін. Поділ витрат на абсолютні та альтернативні дозволить розглядати різні варіанти управлінських рішень з метою стратегічного планування діяльності підприємств.

Важливу роль на всіх етапах управління має класифікація витрат в залежності від кон’юнктури ринку. За цією ознакою, ми поділяємо витрати на неминучі, залежні та недопустимі. Витрати, що не залежать від попиту та пропозиції на ринку, і у будь – якому випадку мають місце на підприємстві є неминучими (загальновиробничі витрати, амортизаційні відрахування, орендні платежі). Ринкова кон’юнктура у сучасних умовах господарювання виступає як спосіб реалізації комерційних відносин та має значний вплив на величину витрат підприємства. Це зумовило необхідність виділення в окрему групу залежних від кон’юнктури ринку витрат, до складу яких ми відносимо витрати на дослідження ринку, впровадження нових технологій, витрати на культуру обслуговування населення, купівлю нових каталогів, журналів, виготовлення рекламних зразків моделей тощо. У процесі діяльності підприємства може виникати ряд витрат (витрати від браку, штрафи, пені, неустойки тощо), які ми класифікуємо як недопустимі, проте можливість їх виникнення також повинна враховуватися при організації та плануванні.

Групування витрат для ціноутворення і прийняття оперативних рішень на загальні, середні та граничні забезпечить безпомилкове визначення загальних витрат і цін на окремі вироби та буде підставою для здійснення аналізу доцільності зміни діяльності підприємств з надання платних послуг.

Важливою класифікаційною ознакою, на нашу думку, є поділ витрат у залежності від діяльності окремого підрозділу. Групування витрат на залежні та незалежні від діяльності підрозділу має принциповий характер, оскільки центр відповідальності повинен точно ураховувати і контролювати власні витрати, прагнучи досягти в кінцевому підсумку їх всебічної оптимізації. Оцінюючи діяльність того чи іншого підрозділу необхідно сконцентровувати увагу на тих витратах, на величину яких він безпосередньо впливає. Проте за неможливості встановлення відповідальності структурного підрозділу за окремі групи витрат, сфера відповідальності за них може бути перенесена на інші цехи, відділи, підрозділи, у сфері впливу яких знаходяться ці витрати.

Враховуючи специфіку досліджуваних підприємств, групування витрат залежно від видів та способів виконання робіт на підприємствах з надання платних послуг має неабияке значення для подальшої організації обліку витрат. За способом виконання робіт всі послуги на підприємствах побутового обслуговування поділяються на роботи, що виконуються силами самого підприємства, роботи, виконанні спеціалізованими підприємствами та роботи, що виконані в порядку самообслуговування. Така класифікація витрат за способом виконання робіт послужить основою раціональної організації обліку витрат у розрізі цих трьох способів виконання робіт, а також створить можливість їх контролювання, планування та регулювання. Крім цього, на багатьох підприємствах сфери послуг, і перш за все на швейних, взуттєвих, всі роботи за характером наданих послуг поділяються на роботи, пов’язані з виготовленням нових виробів, і роботи пов’язані з здійсненням ремонту. У свою чергу ремонтні роботи, перш за все при здійсненні ремонту побутової техніки, апаратури поділяються на роботи на платній основі та гарантійній основі, що безумовно впливатиме на побудову та організацію обліку витрат. Тому вважаємо, що при визначенні результатів від окремих напрямів та видів діяльності неминуче використання групування витрат на витрати, пов’язані з виготовленням нових виробів та витрати на здійснення ремонту, а також на витрати на гарантійний і витрати на платний ремонт, тому ми і ввели його до системи класифікації витрат підприємств з надання платних послуг.