Селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35

Список використаної літератури

1. Ківа М.С. Статистичні матеріали з виробництва сільськогосподарської продукції в світі (за матеріалами ФАО. 1980-2003 роки) / М. С. Ківа, М. М. Барановський, Т. М. Димань, О. А. Хом’як. – Біла Церква, 2004. – 95 с.

2. Топіха І., Шелест Л. Удосконалення методики економічної оцінки енергоємності виробництва продукції вівчарства/І. Топіха, Л. Шелест // Тваринництво України, 2001. - №5. – С. 21-23.

3. Сокол О. І. Шляхи відродження вівчарства України/О.І. Сокол/ – Х.: Бізнес Інформ, 2001. – 208 с.

4. Сокол А. И. Глобальный кризис села и сельского хозяйства/А.И. Сокол/. – Харков: И.Д. „Инжек”, 2005. – С. 46.

5. Саблук П. Т. Економічні відносини та дохідність агропромислового виробництва. /П.Т. Саблук/ // Економіка АПК, 2008. - №11. - С. 148-153.

6. Сухарлев В.А. Экономические аспекты овцеводства Украины/ В.А. Сухарлев // Збірник наук. праць Луганського національного університету.– Луганськ, 2004 – №34/46.– Серія: „Економічні науки”... – С. 341-345.

7. Шайдуллин И. Н. Обзор рынка баранины и пути увеличения ее производства. Проблемы увеличения производства продуктов животноводства и пути их решения / И. Н Шайдуллин, Ф.Р. Фейзуллаев // Матер. междун. науч.-практ. конф. / Научные труды ВИЖа. В. 64. - C. 15.

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

В період формування вовнового покриву овець – від стриження до стриження - генетично обумовлюється його якість за такими показниками, як тонина, довжина, густота, вирівняність. Але збереження якості вовни у початковому стані залежить від процесу виробництва, що включає технологію утримання овець та годівлю. Порушення технології утримання овець та недостатній рівень годівлі і спричиняють кількісні та якісні втрати вовни в результаті виникнення таких вад, як забазованість, засміченість, пожовтіння, звалок, наявність реп’яху, тавра та втрати міцності [1, 2].

Технологічний процес стриження овець - це трудомісткий заключний етап виробництва вовни і збереження її якості. Від якості праці стригаля та сортування вовни значно залежать кількісні і якісні її втрати (3, 4). Для полегшення праці стригаля в інституті “Асканія-Нова” було розроблено пристрій – опорний пояс (патент UА №15900). Його використання дозволяє знизити трудомісткість процесу стриження і скоротити кількісні та якісні втрати вовни [5].

Проведені наукові дослідження щодо визначення кількісних і якісних втрат вовни, що відбуваються в технологічних процесах її виробництва, при стриженні овець стригалями різної кваліфікації та використанні технічного засобу для полегшення праці стригаля, є актуальними.

При стриженні стригалями різної кваліфікації передбачалося визначення таких показників як: загальна вага настриженої вовни;

якісні втрати вовни від утворення перестриги з віднесенням її до сорту “обніжка”, що має у порівнянні з рунною вовною значно нижчу реалізаційну ціну, здійснено шляхом ретельного її відбору з кожного п’ятого руна від кожного стригаля; кількісні втрати вовни від неповного зняття руна здійснено таким чином: після завершення стриження овець оглядають острижене поголів’я і достригають тих овець, на яких залишилася вовна.

Вивчено кількісні і якісні втрати вовни при використанні технічного засобу для полегшення праці стригаля шляхом порівняння праці стригаля з опорним поясом та без нього.

З рунної вовни відділено за тониною 70 якості – 11,0%, 64 – 73,4% і 60 – 15,6%. За довжиною всю рунну вовну розподілено на два сорти - першої довжини (7см і більше) виділено 96,5% і другої (5,5 см і менше) – 3,5%. За станом рунну вовну розподілено на вільну від сміття – 22,9%, дуже засмічену –24,4%, мало засмічену – 0,5%, пожовклу – 4,7%, засмічену реп’яхом – 33,0, базову – 12,4%, зваляну – 0,9%, дефектну – 0,5%. Із 311 кг нижчих сортів 203,5 кг (65,4%) становить клюнкер і 107,5 кг (34,6%) – обніжка, у тому числі 17,2% - перестрига, яку одержують при стриженні овець стригалями з низькою кваліфікацією.

У результаті досліджень визначено якісні втрати вовни (28,65%) в технологічних процесах її виробництва від пожовтіння, засмічення, засмічення реп’яхом; дефектності, звалювання, забазовування, тавро та інше, які становлять відповідно: 0,11%; 3,48%; 4,77%; 0,02%; 0,37%; 8,33%; 11,57% в залежності від ваги кожного сорту згідно прейскуранту № 70-45-02 [6].

При дослідженні втрат вовни, засміченої реп’яхом, встановлено, що при реалізації вовни, забрудненої реп’яхом, якісні втрати складають 4,77% (720,5 кг), що є наслідком випасання овець на невгіддях та пасовищах, засмічених дурнишником колючим (Хаnthium spinosum L.), дурнишником звичайним (Хаnthium strumarium L.), липучкою звичайною (Echiunospermum L.). З метою профілактики засмічення вовни у пасовищний період необхідно вчасно знищувати реп’яхи та дотримуватися правил утримання овець на них.

При стриженні овець стригалями різної кваліфікації у середньому за три роки, що свідчать показники таблиці 2, встановлено, що стригаль з високою категорією при стриженні однієї голови витрачав на 16,5% більше часу ніж стригаль з низькою категорією, але при цьому ним було скорочено утворення перестриги на 0,63% (58,7 г проти 92,5 г) і неповного зняття руна зменшено до 0,04% (2,48 г проти 20,87 г).

Так, при стриженні овець стригалями різних категорій якісні втрати склали 58,7 г і 92,5 г або 0,99% і 1,62%, а кількісні від неповного зняття руна – 2,48 г і 20,87 г або 0,04% і 0,37%. Результати досліджень вказують на те, що висококваліфікований стригаль при стриженні овець скорочує якісні втрати вовни на 81,2%, а кількісні – на 863,2%.

Використання пристрою для полегшення праці стригаля при швидкісному стриженні овець забезпечує зниження навантаження маси тіла стригаля на його поперек при зберіганні нормальної фізіологічної діяльності органів черевної порожнини виконавця, тим самим значно зменшує втомлюваність організму в цілому і дає змогу знизити утворення перестриги на 0,92% (0,68 проти 1,6%), неповного зняття руна – на 0,17% (0,10 проти 0,27%) (табл.3).

Підвищення кваліфікації стригалів швидкісного методу стриження овець дозволяє скоротити втрати вовни від утворення перестриги на 81,2%, а кількісні втрати від неповного зняття руна у 8,6 рази.

1. 
   Кремер И.Э. Формирование товарной ценности шерсти в процессе стрижки овец и классировки рун / Кремер Э.И., Кулаков Б.С. - Ставрополь, 2004. - 64-69 с.
   
2. 
   Пожовтіння вовни, його причини, шляхи попередження та ліквідації: методичні рекомендації / [ Стапай В.П., Макар І.А., Парняк Н.М. та ін.] - Львів, 2007, - 5-13 с.
   
3. 
   Тимошенко Н.К. Рынок шерсти: состояние и перспективы / Тимошенко Н.К., Абонеев В.В.// Овцы, козы, шерстяное дело. - 2006. - №3. - 1-7 с.
   
4. 
   Я.И. Имигеев. Сократить потери шерсти при производстве / Имигеев Я.И., Агеева Г.В., Кадырбекова А., [и др.]// «Овцеводство». - №6. - 1984. - 34 с.
   
5. 
   В.М.Туринський. Новий пристрій у технології швидкісного стриження овець / Туринський В.М.,Горлова О.Д., Тимофієв Є.П. [ та ін.] // «Пропозиція». - 2000. - №2. - 89 с.
   
6. 
   Прейскурант № 70-45-02. Закупочные цены на шерсть овечью. Киев-1991.- 17 с.