Селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35



жүктеу 4.26 Mb.
бет11/20
Дата22.02.2016
өлшемі4.26 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

М. Ф. Попов, канд. вет. наук


Л. І. Берьозкіна
Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
У статті викладено дані порівняльної оцінки використання двох способів утримання ягнят, вирощених за ресурсозберігаючою технологією періоду підсису. Експериментально доведено, що нова технологія інтенсивної відгодівлі ягнят у порівнянні з нагулом сприяла скороченню на 1,5 місяці терміну досягання живої маси 40-42 кг, зростанню середньодобових приростів на 47,2 % при зменшенні сукупних енергетичних витрат на 19,9 %.
Ключові слова: ягнята, енерговитрати, період підсису, відгодівля, нагул, корми, приріст.
Досвід найбільш розвинених країн з вівчарства, особливо таких, як Австралія, Нова Зеландія, Англія, Франція та ін. свідчить про те, що конкурентоспроможність галузі, визначається перш за все виробництвом баранини, особливо ягнятини. В сучасному вівчарстві європейських країн у загальній вартості продукції галузі до 90 % становить виробництво баранини, причому до 80 % реалізації м’яса приходиться на молодняк поточного року народження [1]. На сьогодення у вівчарстві внаслідок виробничо-економічних та природно-кліматичних особливостей існує два загальноприйняті основні прийоми утримання понадремонтного молодняку - це відгодівля та нагул [2]. Різниця між ними обумовлена цілим рядом факторів, які впливають безпосередньо на ефективність технологічних процесів. До них відноситься, у першу чергу, ступінь розораності земель, наявність природних або культурних пасовищ, прийоми утримання та годівлі тощо. Обидва способи мають як переваги, так і недоліки. Інтенсивна відгодівля, наприклад, сприяє скороченню терміну утримання тварин до 6,5-місячного віку замість восьми місяців при нагулі, зниженню витрат корму і праці на одиницю продукції, суттєвому підвищенню якості ягнятини [3]. Останній аргумент є досить вагомим, бо ж складовими частинами його є збільшення внутрішньом’язового жиру і ступеню його роздрібненості, підвищення індексу мармуровості, покращення ніжності і зварюваності, поліпшення смаку м’яса. Основними недоліками інтенсивної відгодівлі є: потреба у більшій кількості технологічного обладнання для стійлового утримання тварин; необхідність транспорту та механізмів для підготування, підвезення і роздавання корму; вагома частка у раціоні зернових кормів, які мають значну вартість. Нагул же є найпростішим та найдешевшим способом утримання понадремонтного молодняку, який суттєво зменшує витрати на роздавання кормів та видалення навозу. Але при екстенсивних методах вирощування ягнят вага у 40 кг досягається лише у віці 8-10 місяців [ 4 ]. До того ж випасання ягнят на пасовищі, окрім непродуктивних витрат обмінної енергії на переміщення тварини, призводить ще і до зниження якості ягнятини. Річ у тім, що при м’язовій роботі зростає руйнування поживних речовин, відкладених у вигляді запасів у тілі, а саме жиру, і в першу чергу внутрішньом’язового. Це спричиняє зниження якості м’яса, яке стає твердим, жорстким, зі слабовираженою мармуровістю і бідним за смаком.

Таким чином, невизначеність та відсутність одностайної думки щодо прийомів утримання понадремонтного молодняку стало передумовою проведення енергетичної оцінки та пошуку оптимального способу отримання високоякісної ягнятини та молодої баранини.

Проведені дослідження є одним з етапів розробки енергозберігаючої технології виробництва продукції вівчарства за рахунок підвищення інтенсивності відгодівлі і зниження енерго- та ресурсовитрат при відгодівлі ягнят.

Матеріал і методика досліджень. Науково-виробничий експеримент проведено на фізіологічному дворі ІТСР «Асканія-Нова» Чаплинського р-ну Херсонської області на ягнятах асканійської тонкорунної породи таврійського типу, вирощених за вдосконаленою ресурсозберігаючою технологією у період підсису. Тварини контрольної групи (n=38) утримувалися за традиційною технологією нагулу, котра включала: відлучення у 4,0-4,5 місячному віці; пасовищно-стійлове утримання з задаванням на ніч 2 кг високоякісної зеленої маси; вміст у раціоні концентрованих кормів до 25% за поживністю; використання подрібненої зерносуміші; застосування комплексу солей мікроелементів (CuSO4, ZnSO4, MnSO4, KJ, CoSO4, NaSeO3) разом із концентрованими кормами; забій у 8-місячному віці.

Тварин дослідної групи (n=38) утримували за розробленою новою технологією інтенсивної відгодівлі, що відповідає основним вимогам технології відгодівлі ягнят у європейських країнах з розвиненим вівчарством. Її складовими елементами є: відлучення ягнят у 2,0-2,5-місячному віці; стійлове утримання з обмеженням свободи пересування; високий ( до 65 % ) вміст у раціоні концентрованих кормів; використання неподрібненої зерносуміші з 4-місячного віку; застосування комплексу мікроелементів разом зі сольовою сумішшю; забій у 6,0-6,5 місячному віці.

Живу масу ягнят визначали шляхом щодекадного індивідуального зважування, а також при постановці та закінченні експерименту. Фактичне споживання кормів визначали шляхом щодекадного зважування заданих кормів та їх залишків упродовж двох останніх суміжних днів. Кількість спожитої пасовищної трави ягнятами контрольної групи визначали методом укісних ділянок. Застосовано також аналіз звітних даних зоотехнічного та бухгалтерського обліку, хронометражні спостереження роботи машин, механізмів, розрахунково-конструктивний метод з застосуванням типових методик щодо оцінки виробництва продукції тваринництва.

Біометричну обробку даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням статистичних функцій за алгоритмами М. О. Плохінського [5].



Результати досліджень. У науково-господарському експерименті щодо вивчення ефективності різних технологічних способів утримання тварин ягніння вівцематок було проведено у лютому, що є традиційним періодом для багатьох господарств півдня України. Ягнят дослідної групи у 2,5-місячному віці було відлучено від вівцематок і поставлено на інтенсивну відгодівлю. Проведення раннього відлучення баранців у нашому експерименті було здійснено без будь-яких ускладнень. Ягнята не втратили темпу росту, а навіть навпаки, за рахунок підвищення поживних речовин у раціоні та стійлового утримання мали дещо вищі середньодобові прирости. Наші дані узгоджуються з повідомленнями австралійських вчених з дослідницького центру Уємблі: « ….експерименти на мериносових вівцях показали, що ріст ягнят не залежить від молока матері вже з 6-недільного віку. Якщо після відлучення ягня отримує достатньо поживних речовин, то воно розвивається так, як і при вирощуванні під вівцематкою, або навіть краще» [6]. При ранньому відлученні нами було приділено ретельну увагу стану молочної залози вівцематок. Так, для правильного запуску шляхом виключення соковитих кормів та концентратів було знижено поживність раціону на 50 %.

Середньодобові прирости піддослідних ягнят та витрати енергії на корми за період підсису наведено у таблиці 1.


Таблиця 1. Витрати енергії на корми у ягнят

за період підсису, гол.


Показник

Період вирощування ягнят

КОНТРОЛЬ

відлучення у 4,0-місяч-ному віці



ДОСЛІД

відлучення у 2,5-місяч-ному віці



Жива маса при народженні, кг

4,5±0,12

4,6±0,22

Жива маса при відлученні, кг

25,1±0,91

18,4±0,70

Середньодобовий приріст, г

171,7±8,4

184,0±9,2

Витрачено кормів

Сіно

люцер-нове

при виробництві, МДж*

49,7

39,7

вміст у кормі, МДж

104,3

83,4

різнот-равне

при виробництві, МДж

19,3

9,6

вміст у кормі, МДж

41,1

20,6

Соковиті корми

при виробництві, МДж

41,6

26,7

вміст у кормі, МДж

105,4

67,8

Зелена маса

при виробництві, МДж

28,8

-

вміст у кормі, МДж

118,8

-

Концентро-вані корми

при виробництві, МДж

113,6

53,0

вміст у кормі, МДж

252

117,6

Солома зернових **

при виробництві, МДж

60

36

вміст у кормі, МДж

-

-

Всього витрат, МДж

934,6

454,4

* Виробництво, заготівля та використання кормів.

**Солома використовувалася лише як підстилка.
Встановлено, що при відлученні у чотиримісячному віці ягнята з контрольної групи мали середньодобовий приріст 171,7 г, при енерговитратах на корми (вирощування, заготівля та використання) – 934,6 МДж/гол. Тварини дослідної групи до двомісячного віку витратили 454,4 МДж/гол при середньодобовому прирості живої маси 184,0 г.

Аналізуючи відгодівельні показники (табл. 2) у піддослідних ягнят з моменту відлучення і до кінця досліду встановлено, що тварини дослідної групи досягли бажаної живої маси ( 40-42 кг) у 6,5-місячному віці, тоді як їх контрольні аналоги – лише у восьмимісячному віці.


Таблиця 2. Витрати енергії на корми у піддослідних ягнят (з моменту відлучення і до кінця досліду), гол.


Показник

Період вирощування ягнят

КОНТРОЛЬ

Нагул до


8-місячного

віку


ДОСЛІД

Відгодівля до 6,5- місячного віку



Жива маса при відлученні, кг

25,1±0,91

18,4±0,70

Жива маса наприкінці досліду, кг

41,0±1,36

41,8±1,04

Абсолютний приріст, кг

15,9±0,86

23,4±0,74

Середньодобовий приріст, г

132,5±9,7

195,0±7,4

Витрати кормів за період, корм. од.

156,0

132,5

Корм. од. / 1 кг живої маси

9,8

5,7

Витрачено кормів

Сіно люцернове

при виробництві, МДж

74,5

-

вміст у кормі, МДж

156,4

-

Зелена маса

при виробництві, МДж

86,4

100,8

вміст у кормі, МДж

356,4

415,8

Зелена маса

(пасовище)



при виробництві, МДж

184,8

-

вміст у кормі, МДж

627

-

Концентро-вані корми

при виробництві, МДж

151,5

378,8

вміст у кормі, МДж

336

1255,8

Солома зернових

при виробництві, МДж

45

80,0

вміст у кормі, МДж

-

-

Всього витрат, МДж

2018

1815,4

Використання розробленої технології інтенсивної відгодівлі забезпечило середньодобовий приріст – 195 г/гол., що перевершувало на 47,2 % показники приросту баранців (132,5 г/гол.), котрі утримувалися за традиційною технологією нагулу. При цьому частка концентрованих кормів у раціоні при відгодівлі становила 65,1 %, що в енергетичній оцінці витрат на вирощування, заготівлю та використання склало 1634,6 МДж. Наші результати досліджень узгоджуються з повідомленнями вчених з Айовського університету (США), які стверджують, що після відлучення раціон має містити до 85-90 % концентратів. Стандартом же вважається – 65-70 % високоенергетичного корму і 30-35 % сіна [7]. Тварини контрольної групи при пасовищно-стійловому утриманні мали вміст концентрованих кормів – 23% ( або 487,5 МДж), що відповідало загальноприйнятій у вітчизняному вівчарстві нормі споживання зернових кормів під час нагулу [8].

З метою пошуку резервів зниження собівартості та визначення енергетичної ефективності інтенсивної відгодівлі і нагулу при виробництві ягнятини та молодої баранини проведено докладне вивчення сукупних енерговитрат. При цьому окремо було досліджено витрати сукупної енергії та їх структуру за період підсису і подальшому утриманню тварин до досягнення ними живої маси 40-42 кг ( табл. 3).
Таблиця 3. Структура сукупних енерговитрат при

різних технологіях утримання тварин, гол.


Показник

Від народження до відлучення

Від народження до

кінця досліду



КОНТРОЛЬ

до 4,0-міс. віку



ДОСЛІД

до 2,5-міс. віку



КОНТРОЛЬ до 8,0-міс. віку

ДОСЛІД

до 6,5-міс. віку



Всього витрат: ГДж

1,784

0,894

5,711

4,010

у тому числі:

в % основні фонди



16,9

16,8

14,4

14,9

електроенергія

5,2

5,6

4,7

6,7

гужовий транспорт

0,7

0,3

0,9

2,8

корми

52,4

50,8

51,7

56,6

витрати праці

14,0

14,1

17,8

10,9

інші витрати

10,8

12,4

10,5

8,1

Оцінка основних фондів та витрат праці як при нагулі, так і інтенсивній відгодівлі проведена на основі енергетичних еквівалентів, матеріальних, трудових та інших ресурсів [9]. Слід зазначити, що всі виробничі процеси догляду за тваринами виконувалися вручну працівниками ферми. Транспортні роботи проводилися гужовим транспортом. Сукупні енерговитрати при подовженому періоду утримання баранців ( нагул до 8-місячного віку) становили 5,711 ГДж, причому на корми у структурі витрат припадало 51,7 %. Встановлено, що при використанні нової технології інтенсивної відгодівлі ягнят ( до 6,5-місячного віку) витрати енергії склали 4,01 ГДж, з них корми – 56,6 %. Порівнюючи дві системи утримання овець, можна зробити висновок, що підвищена концентрація енергії у раціоні ягнят дослідної групи призвела до скорочення терміну утримання тварин на півтора місяці та зменшення сукупних енерговитрат на 19,9 %. Отримані результати узгоджуються з повідомленнями Сарбасова Т. І. [10] про те, що витрати енергії при нагулі овець на пасовищі на 25-30 % вище у порівнянні зі стійловим утриманням.



Висновок. Використання нової технології інтенсивної відгодівлі ягнят у порівнянні з нагулом сприяло зростанню середньодобових приростів на 47,2 %, зниженню витрат корму на одиницю продукції на 41,8 %, зменшенню сукупних енерговитрат на 19,9 % та скороченню терміну утримання ягнят на півтора місяця. Останній аргумент є досить вагомим, бо ж він сприяє більш раціональному використанню грошових засобів.
Список використаної літератури
1. Локтионов, В. Курский тип мясной породы овец / В. Локтионов, Н. Бутковой, В. Зюбин, Г. Локтионова // Животноводство России. – 2004. – № 1. – С. 46-48.

2. Вівчарство України / [ В.М. Іовенко, П. І. Польська, О. Г. Антонець та ін. ] ; під ред. В.П. Бурката. – К. : Аграрна наука, 2006. 2006. – 616 с. – С. 440-442.

3. Зоотехнічний словник / [ авт.-уклад. Д. Я. Василенко] – К.: Урожай, 1977. – 578 с. – С. 92-94.

4. Jucker H. Futterungstechnische Aspekte der Lammerproduktion Schweiz. Landwirt. Monatsh., 1973, Т. 51, № 10, с. 376-390.

5. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. – М.: Колос, 1969. – 255 с. – С. 111-185.

6. Модянов А. В. Опыт раннего отъема ягнят / А. В. Модянов, Л. С. Новиков. – М.: Россельхозиздат, 1975. – 95 с. – С. 15.

7. Fit lamb’s ration to their changing needs : – Sheep Breeder and Sheepman, 1976, 96, 5 : 168-176.

8. Сухарльов В. О. Вівчарство : навчальний посібник/ В. О. Сухарльов, О. П. Дерев’янко. – Харків : Еспада, 2003. – 256 с. – С. 204-209.

9. Паньків Л. П. Енергетична оцінка окремих технологічних елементів, порід та систем виробництва продукції вівчарства в зоні лісостепу України : дис. канд. с.- г. наук : 06.02.04. / Паньків Любов Петрівна. – Харків, 2005. – 136 с. – С. 129-136.

10. Сарбасов Т. И. Полноценное кормление тонкорунних овец при пастбищном и стойловом содержании / Т. И. Сарбасов, С. П. Жакупов // Научно-производ. конф. по овцеводству и козоводству ( тезисы научных сообщений 22-23 апреля 1986 г ) Часть 2. – Ставрополь, 1986. – С. 167-169.


УДК 636.32/.38:611.018


Особливості гістологічної структури шкіри та вовнової продуктивності овець таврійського типу
В.Д. Денисова
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства 
Викладено результати досліджень гістологічної структури шкіри та вовнової продуктивності овець провідних ліній таврійського типу асканійської тонкорунної породи племзаводу “Асканія-Нова”. Встановлено загальні закономірності у розвитку параметрів гістоструктури шкіри та їх вплив на якість вовни.
Ключові слова: шкіра, густота, фолікули, сальні залози, потові залози.
Основна продукція тонкорунних овець - вовна, яка є похідною шкіри, а інтенсивність її росту, кількість та якість знаходяться у тісному взаємозв’язку з функцією відповідних структур шкіри.

В процесі створення нового таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породи овець використовувалися австралійські мериносові барани. Передбачалося, що вовновий і шкіряний покрив повинен був зазнати значних змін. Тому питання щодо вивчення вовнової продуктивності, морфологічних змін та фізіологічних особливостей розвитку шкіри є необхідною умовою при удосконаленні існуючих, створенні нових порід, типів та ліній овець з метою одержання тварин з високою вовновою продуктивністю.

Аналіз літературних джерел свідчить, що серед науковців немає єдиного погляду на рівномірність росту шкіри овець залежно від віку, але відмічено її здатність змінювати свою структуру під впливом прилиття крові інших порід [1, 2, 3, 4]. Параметри гістологічної структури шкіри мають проміжний характер успадкування і можуть відхилятися у бік материнської або батьківської породи. При цьому вивчення взаємозв’язку гістологічної структури шкіри з вовновою продуктивністю овець нових ліній таврійського типу асканійської тонкорунної породи не проводилося, хоча цей напрямок є актуальним і відповідає запитам селекціонерів.

Мета роботи – вивчення гістологічної структури шкіри та вовнової продуктивності у баранців та ярочок за періодами розвитку: при народженні, 4-, 8-, 15- та 18-місячному віці.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20


©dereksiz.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет