Селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35



жүктеу 4.26 Mb.
бет2/20
Дата22.02.2016
өлшемі4.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Таблиця 4. Продуктивність овець в племзаводах породи за 1981-1983 рр.


Показник

"Асканія-Нова"

"Червоний чабан"

"Комуніст"

1981

1983

1981

1983

1981

1983

барани-плідники

Всього, голів

45

35

40

40

45

31

Жива маса, кг

115,4

124,8

125

126

115,9

123,7

Настриг митої

вовни, кг


5,1

6,07

7,7

8,08

5,9

7,15


Довжина вовни, см

10,4

10,02

10,0

10,6

10,3

9,6


вівцематки

Всього, голів

4085

4066

10433

11209

12025

12039

Жива маса, кг

57,6

65,6

57,6

59,8

56,0

61,0

Настриг митої

вовни, кг


2,5

2,95

2,8

3,0

2,77

3,13


Довжина вовни, см

9,0

8,4

9,3

9,8

9,0

9,5


барани ремонтні

Всього, голів

40

40

45

45

49

53

Жива маса, кг

89,1

9,31

89,5

90,0

83,9

87,6

Настриг митої

вовни, кг


4,9

4,3

6,3

6,6

4,9

5,6


Довжина вовни, см

12,8

10,9

12,5

12,0

12,0

13,3


ярки-річняки

Всього, голів

1534

1161

5377

5111

5360

5391

Жива маса, кг

37,6

56,6

45,3

44,9

47,6

36,4

Настриг митої

вовни, кг


2,15

2,83

2,42

2,56

2,74

2,48


Довжина вовни, см

10,5

11,3

10,8

10,5

11,4

10,3


по стаду

Всього, голів

7692

7144

21376

23138

26033

25600

Настриг митої

вовни, кг


2,54

2,60

2,75

2,86

2,77

2,70

Зокрема:


- збільшити у провідних племзаводах породи настриги і вихід чистої вовни, поліпшити густоту, звивистість та вирівняність вовни за довжиною і тониною на основних топографічних ділянках руна, а також поліпшити якість жиропоту;

- створити генеалогічну структуру нового типу і на базі старих неперспективних ліній вивести нові австралізовані лінії баранів з настригом митої вовни у вівцематок 3,5-4,0 кг;

- широко використовувати баранів нового типу для поліпшення продуктивних якостей овець товарних господарств асканійської породи.

При цьому необхідно було зберегти цінні якості, притаманні асканійській тонкорунній породі: величину тварин, міцність конституції, відносно високу скороспілість та м’ясну продуктивність, а також плодючість і пристосованість до посушливих умов півдня України.

Використання австралійських мериносових баранів дало позитивні результати. Так, у стадах племінних заводів настриг чистої вовни збільшився на 0,8-1,0 кг і становив в середньому 3,2-3,6 кг, вихід чистого волокна, відповідно, на 8-11% і досяг 48-52%, довжина вовни на 0,8-1,2 см, густота на 0,5-0,8 тис. волокон на 1 см2, значно поліпшилися якісні показники вовни. Підвищився рівень продуктивності в товарних і племінних господарствах, а питома вага поголів’я овець асканійської породи досягла 35%. При відносно стабільній на той час чисельності овець в Україні (8,7-8,9 млн. голів) виробництво вовни збільшилося до 29-30 тисяч тонн.

Все це дало підставу для апробації у 1993 році нового селекційного досягнення – таврійського внутріпородного типу асканійської породи овець, дані продуктивності котрих наведена у таблиці 5.

Тип апробовано в складі чотирьох заводських ліній: 224 - у племзаводі "Асканія-Нова", 7.67 і 8.31 - в племзаводі "Червоний чабан" та 2533 у племзаводі "Комуніст" ("Атманай"). Загальна чисельність маток таврійського типу в стадах базових племзаводів становила 13314 голів, у тому числі в ДПЗ "Асканія-Нова" - 3806, "Червоний чабан" - 5848, "Комуніст" - 3600 голів. У племінних заводах одержано рекордні показники живої маси дорослих баранів. Так, 12 баранів-плідників мали живу масу по 150 кг і більше. Підвищено світовий рекорд за настригом немитої вовни, маса руна барана 8267 з племзаводу "Червоний чабан" становила 31,7 кг [7].

З початком ринкових реформ галузь вівчарства в Україні опинилася у глибокій фінансовій кризі. За 18 років незалежності держави із 8,5 млн овець, які були у 1990 році, на початок 2009 року в усіх категоріях господарств залишилося 941,3 тис овець. Різкий занепад вівчарства в Україні спричинений відсутністю паритету цін на продукцію вівчарства та на ресурси, необхідні для її виробництва, а також зниженням замовлень на шкільну форму, уніформу для збройних сил, міліції, частин МНС, залізничників тощо. У 2001-2005 роках швидкими темпами відбулося остаточне згортання вівчарства у великих товарних і племінних господарствах.



Таблиця 5. Продуктивність овець таврійського типу в племзаводах за 1993-1994 рр.


Показник

"Асканія-Нова"

"Червоний чабан"

"Комуніст"




1993

1994

1993

1994

1993

1994

барани-плідники

Всього, голів

45

71

40

40

67

51

Жива маса, кг

123,6

123,0

118,7

118,0

130,2

108,8

Настриг митої вовни, кг

8,00

7,00

7,40

8,60

8,06

7,74

Довжина вовни, см

10,6

10,8

10,9

11,2

12,3

12,4

барани ремонтні

Всього, голів

113

132

45

40

106

64

Жива маса, кг

85,7

79,1

88,0

85,0

81,0

74,2

Настриг митої

вовни, кг



4,92

4,72

6,9

6,7

5,24

5,51

Довжина вовни, см

13,9

14,9

13,1

13,4

14,7

14,3

ярки-річняки

Всього, голів

1067

1161

5318

4911

3151

2664

Жива маса, кг

56,8

51,3

44,7

38,8

46,3

46,1

Настриг митої

вовни, кг



3,64

3,14

2,39

2,87

3,51

3,15

Довжина вовни, см

13,5

14,0

12,0

11,7

12,2

12,2

Перспективи відновлення тонкорунного вівчарства в Україні потребують поліпшення порід, типів, ліній шляхом використання кращого імпортного генофонду, нових досягнень селекції, генетики та біотехнології, що дозволить прискорити темпи селекційного процесу та перетворити вівчарство в конкурентоспроможну галузь.

Внаслідок стабільно низьких закупівельних цін на вовну і підвищення їх на баранину у кінці 90-х років було переглянуто напрямок у селекції. З 1998 року у селекційній роботі з вівцями таврійського типу більше уваги стали приділяти розвитку м’ясних якостей. У 2001 році розроблено методичні прийоми та розпочато створення масиву овець таврійського типу з комбінованою продуктивністю.

У 2001-2005 роках було визначено параметри основних селекційних ознак тварин різних статево-вікових груп та проведено відбір тварин з комбінованою продуктивністю з метою створення відповідних заводських стад овець таврійського типу [6].

Загальна чисельність вівцематок у племзаводах на кінець 2005 року становила 3,5 тисяч голів, в тому числі в ДПДГ “Асканія-Нова” – 0,3 тисячі, ДПДГ “Асканійське” – 0,9 тисячі, у ВАТ “Червоний чабан” – 2,3 тисячі голів. Продуктивність вівцематок була такою: жива маса – 57,0-63,5 кг, настриг чистої вовни – 2,9-3,4 кг, тонина вовни – 64, 60 і 58 якості.

Проте дані світового ринку вовни свідчать про великий попит і ціни на тонкі (18,0–20,0 мкм) і середньотонкі (21,0-22,0 мкм) сортименти вовни, яку використовують для виготовлення високоякісних костюмних тканин. Враховуючи це, подальший розвиток вівчарства в племінних господарствах буде спрямовано на удосконалення таврійського внутріпородного типу овець з метою зміни напрямку продуктивності з вовново-м’ясного на комбінований – м’ясо-вовновий та створенням нової породи тонкорунних овець.

Враховуючи сучасний стан, перспективи і тенденції розвитку тонкорунного вівчарства в Україні та розвинених аграрних країнах світу, визначено напрямок селекції асканійських тонкорунних овець, яким передбачено:

- проводити селекцію на багатоплідність та молочність вівцематок;

- поліпшити екстер’єрні і м’ясні форми, а також підвищити складчастість шкіри овець асканійської тонкорунної породи;

- підвищити живу масу вівцематок та скоростиглість отриманого від них молодняку;

- поліпшити тип вовнового покриву та підвищити якісні та кількісні показники вовни у відповідності до вимог світового ринку;

- досягти високих показників настригу та виходу чистого волокна овець всіх статево-вікових груп: у баранів-плідників – 6,5-8,0 кг, вівцематок - 3,2-3,6 кг, ремонтних баранів – 4,0-4,5 кг, ярок – 3,0-3,2 кг, вихід чистої вовни 52-55%.

Барани-плідники нової породи будуть використані для поліпшення популяції мериносових овець півдня України, що дозволить довести виробництво м’яса на вівцематку 50,0-55,0 кг, підвищити настриги митої вовни на 0,2–0,4 кг та живу масу приплоду при відлученні на 3,0–4,0 кг.

Список використаної літератури
1. Гребень Л.К. История асканийского овцеводства / Леонид Кондратьевич Гребень // Бюллетень зоотехнической опытной станции в госзаповеднике “Чапли”. – Из-во “Новая деревня”. – М.: – 1928. - №4. – С. 16-66.

2. Гребень Л.К. Методика селекции и племенной работы с мериносами типа рамбульє / Леонид Кондратьевич Гребень // Пути развития овцеводства и козоводства в СССР. – Сельхозгиз. – М.: – 1940. – С. 7-16.

3. Гребень Л.К. Асканийская порода / Леонид Кондратьевич Гребень //Овцеводство. – Издательство с.-х. литературы, журналов и плакатов. – М.: – 1963. – С. 96-107.

4. Иванов М.Ф. Племенное стадо овец рамбулье в Аскании-Нова / Михаил Федорович Иванов // Труды НИИГАЖ “Аскания-Нова”. – т.II. – Москва-Ленинград. – С. 5-26.

5. Летучев К.П. Асканійська порода овець / Костянтин Петрович Летучев. – К.: Урожай, 1991. – 176 с.

6. Литовченко А.М. Програма селекції асканійської тонкорунної породи овець України на 2003-2010 роки / А.М. Литовченко, Ф.Г. Лісовий, О.Ф. Слєсарєв, Ю.Ф Мельник, М.В Штомпель, М.Д. Шинкаренко, Г.К. Даниленко, Т.Г. Болотова. – 2003. – 40 с.

7. Мусієнко Ю.С. Таврійський внутріпородний тип асканійських тонкорунних овець / Ю.С. Мусієнко, Г.К. Даниленко, П.Т. Кущенко // Вівчарство. – Київ. – Аграрна наука. –– 1995. - №28. – С. 9-17.

8. Фальц-Фейн В. Аскания-Нова / В. Фальц-Фейн // Берлин: - из-во Н. Нейман-Нейдам. – 1930. – 352 с.

УДК 636.32/.38(94)
АВСТРАЛІЙСЬКА ВОВНОВА ІНДУСТРІЯ
К.В. Заруба, канд. с.-г. наук

П.Г. Жарук, канд. с.-г. наук
Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова –

Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства


Викладено відомості щодо вовнової індустрії Австралії, яка є світовим лідером у виробництві цієї сировини, та основні тенденції її розвитку. Наведено динаміку чисельності овець, дано характеристику тварин з різним типом вовни за рівнем їх продуктивності, розподіл виробленої вовни за діаметром волокон, зміни цін на вовну та об’єми її експорту за роками. Також представлено прогноз показників галузі вівчарства на сезон 2008/09 рр.
Ключові слова: Австралія, вівці, вовна, діаметр волокон, ціна, експорт.
Австралійські простори з відносно м’яким кліматом та значними природними пасовищами ідеально відповідають біологічним потребам овець. Вовнова індустрія Австралії є самою розвиненою у світі з найбільш раціональною формою використання земель, розвиваючись більш ніж на 85 млн. га території країни. Вовна австралійських овець з її неперевершеною якістю є результатом безперервної праці багатьох поколінь вівчарів. У сфері виробництві, експорту та переробки вовни зайнято 200 тис. австралійців. У сезоні 2005/06 рр. Австралія виробила 27% світового виробництва немитої вовни, залишаючись лідером за цим показником [1].

Вовну виробляють у трьох сільськогосподарських зонах, які відрізняються за рівнем опадів. В зоні з великою їх кількістю (більше 600 мм за рік) утримується 33% австралійських овець. За оцінками ABARE (Australian Bureau of Agricultural and Resource Economics) станом на 2003 рік в ній нараховувалось 8800 господарств, які виробляють вовну. Площа пасовищ становить майже 20 млн. га.

Зона з розвиненим вівчарством та виробництвом зерна (овець/зерна) займає майже 35 млн. га у південних та східних районах Австралії з щорічною кількістю опадів від 300 до 600 мм. В цій зоні у 15700 виробників утримується приблизно 55% поголів’я овець. Природні пасовища складають 20,6 млн. га.

Пасовищна зона охоплює більшу частину Австралії і характеризується рівнем опадів нижче 300 мм. Вівці і виробництво вовни у цій зоні є основним видом сільськогосподарської діяльності. Тут утримують приблизно 12% овець, які випасаються на природних пасовищах [2].

В господарствах, які утримують овець, нараховується від декількох сотень до більш ніж 100000 тварин, при цьому близько ¾ виробників має поголів’я 3000 голів і більше.

Овець в Австралії можна розподілити на три основні групи. Станом на 1.01.2007 р. близько 88% складали мериноси, яких розводять задля отримання високоякісної вовни. Приблизно 9% поголів’я становлять помісні вівцематки (меринос×бордер лейстер), яких використовують в якості материнської основи для отримання високоякісних м’ясних ягнят (Prime lambs) і 3% – належить до інших порід.

Австралійських мериносів в залежності від якості вовни, яку вони виробляють, можна розподілити на чотири основні типи – супертонкі (superfine), тонкі (fine), медіум (medium) і стронг (strong). Вони створені з урахуванням різних кліматичних умов і кожен тип характеризується високою вовновою продуктивністю.

Різні класи вовни мають наступний мікронний діапазон:



Клас вовни

Мікронний діапазон, мкм

Ультратонка (Ultrafine)

<17,5

Супертонка (Superfine)

17,6-18,5

Тонка (Fine)

18,6-19.5

Середньо тонка (Fine Medium)

19,6-20,5

Медіум (Medium)

20,6-22,5

Стронг (Strong)

>22,6

Мериносів суперфайн і файн розводять у північних та південних областях штату Новий Південний Уельс, західних районах Вікторії та на Тасманії. Тип суперфайн характеризується волокнами діаметром 18 мкм і менше з основною довжиною штапелю 70 мм. Вовна овець файн має діаметр 19 мкм і довжину приблизно 75 мм.

Тварини типу медіум розповсюджені в Новому Південному Уельсі, Квінсленді, Вікторії і Західній Австралії. Настриги немитої вовни від 5 до 8 кг з діаметром волокон 20-22 мкм і довжиною штапелю від 90 до 115 мм.

Мериноси стронг найбільш чисельні в західній частині штату Новий Південний Уельс, Квінсленді, Південна і Західна Австралія. Тварини пристосовані до особливо посушливих і напівпустельних районів Австралії. Від них отримують руна масою від 7 до 8 кг з діаметром волокон 23-25 мкм і довжиною штапелю приблизно 100 мм.

Окрім цих типів в Австралії також розводять комолих мериносів (Poll Merino), південно-австралійських (South Australian Merino), фонтхіл (Merino Fonthill), бурула (Merino Booroola) [3,4].

Наприкінці 1980 року в Австралії нараховувалося 172 млн. овець. Складні економічні умови та періодичні сильні посухи призвели до зменшення поголів’я овець. У сезоні 1997/98 рр. їх чисельність становила вже 120,1 млн. голів і продовжувала зменшуватися (табл. 1). В період з 2003 по 2006 рр. поголів’я овець стабілізувалося, але потім знову відмічено падіння їх кількості.
Таблиця 1. Динаміка чисельності овець та виробництва вовни в Австралії

Сезон

Поголів’я овець,

млн. голів



Пострижено овець,

млн. голів



Середній настриг на вівцю, кг/голову

Вироблено немитої вовни,

тис. т


1997/98

120,1

150,0

4,22

633

1998/99

117,4

153,6

4,33

665

1999/00

115,4

144,2

4,30

619

2000/01

118,5

139,5

4,31

602

2001/02

110,8

118,6

4,68

555

2002/03

106,1

116,6

4,28

499

2003/04

99,2

104,7

4,53

475

2004/05

101,2

106,0

4,49

475

2005/06

101,1

106,5

4,33

461

2006/07

91,0

101,4

4,24

430

2007/08

85,7

90,2

4,43

400

2008/09п

79,2

82,4

4,32

355

2009/10п

74,6

77,1

4,36

335

Сума може не збігатися у зв’язку з округленням; (п) – прогноз ABARE

Джерело: ABS (Australian Bureau of Statistics) і ABARE

На початок сезону (1 липня 2008) у Австралії знову спостерігалося зменшення поголів’я, що значною є наслідком збільшення реалізації овець з ціновими знижками у 2007/08 рр., особливо восени. Австралійське бюро статистики (ABS) визначило його в кількості 79,2 млн. голів, що на 7,5% менше ніж в попередньому сезоні. Посушливі сезонні умови 2008/09 рр. сприятимуть подальшому розпродажу овець, а з урахуванням тварин, які вирощуються для забою на м’ясо, цей показник становитиме майже 10% протягом року. Аналітична служба ABARE прогнозує подальше зменшення поголів’я овець у 2009/10 рр. до 74,6 млн. голів.

Високі ціни на м’ясо та очікування сприятливих кліматичних умов спонукали виробників не зменшувати поголів’я вівцематок. Але зміна в структурі стада, з більшою долею вівцематок і ягнят та зменшення кількості валахів, викликає падіння загальних обсягів виробництва вовни. Ще одним фактором стало зменшення використання добрив на пасовищах, що призводить до зменшення їх продуктивності [5].

В Західній Австралії високі ціни на зерно спонукали до збільшення площ посівів озимих культур за рахунок зменшення пасовищ. В подальшому збільшення виробництва вовни буде пов’язано з підвищенням продуктивності овець при стабілізації їх чисельності.

Опитування близько 1300 виробників вовни по всій Австралії, проведене в лютому 2009 року, засвідчило, що 67% мериносових вівцематок буде спаровано з мериносовими баранами, що дозволить вовновій індустрії відновитися, як тільки піднімуться ціни на сировину. Високі ціни на м’ясо овець спонукають виробників також спаровувати мериносових вівцематок з плідниками м’ясних порід. Близько 25% респондентів планують перепрофілювати господарства на виробництво високоякісної ягнятини, що також впливатиме на зменшення кількості пострижених овець.

За прогнозами в сезоні 2008/09 буде настрижено 355 тис. т немитої вовни, що на 10,5% менше, ніж в попередньому. При цьому передбачається зменшення обсягів виробництва у кожному штаті, з найменшим падінням в Квінсленді і Новому Південному Уельсі, а найбільшим − в штатах Південна Австралія та Тасманія. Крім того, в ABARE прогнозують, що в сезоні 2009/10 рр. також буде спостерігатися подальше зменшення виробництва, приблизно на 6,0% (до 335 тис. т немитої вовни), але цей показник надалі буде уточнюватися [9].

Відбулися суттєві зміни тонини виробленої австралійської вовни (табл. 2). Так, в сезоні 1993/94 лише 8,5% загальної кількості вовни була тониною 19,5 мкм і тонше, тоді як у 2005/06 рр. вона склала майже 31%. Відповідно виробництво тонкої вовни інших діапазонів зменшилося. Так, в сезоні 2000/01 рр. вовни типу медіум було 50,6%, а в 2007/08 рр. – 41,9%.



Зміни у структурі виробництва тонких і супертонких типів вовни, які відмічалися з початку цього століття, призупинилися. В 2008/09 рр. прогнозується виробництво вовни тонше 19,5 мкм в об’ємі 33% від загальної кількості, тоді як найбільше її було 36% в сезоні 2006/07 рр. Прогнозується, що загальний обсяг виробництва вовни таких типів має бути меншим на 14% (до 120 тис. т). Це найнижчий показник починаючи з 2001/02 рр.

Таблиця 2. Динаміка розподілу австралійської вовни за діаметром волокон, %


Роки

Мікрони

<18,5

19

20

21

22

23

24

25/26

27/28

29/30

>30

1991/92

4,0

7,9

15,2

21,5

20,0

13,4

7,1

5,5

2,9

1,6

1,0

1992/93

2,2

5,4

12,0

19,9

20,6

15,6

10,0

7,9

3,0

1,9

1,6

1993/94

3,0

5,5

12,1

18,8

20,8

15,7

10,0

7,4

2,8

1,9

1,7

1994/95

4,2

8,6

15,2

20,9

19,9

13,0

7,0

4,7

2,8

2,0

1,7

1995/96

3,9

8,2

15,3

20,8

18,5

13,2

8,1

6,0

2,7

1,8

1,6

1996/97

4,8

9,7

15,3

20,2

18,3

13,1

7,4

5,3

2,3

1,9

1,8

1997/98

5,9

9,8

14,8

19,4

18,3

12,8

7,7

5,4

2,6

1,8

1,5

1998/99

5,4

8,8

14,6

19,6

18,6

14,0

7,6

5,1

2,7

2,0

1,5

1999/00

5,3

9,3

14,4

19,1

18,2

13,6

7,7

5,2

2,9

2,4

1,9

2000/01

6,7

11,1

15,7

18,5

16,4

11,4

6,8

5,1

3,6

2,8

1,9

2001/02

9,5

14,4

19,9

18,9

12,9

7,7

4,1

3,7

3,8

3,1

1,9

2002/03

14,6

15,7

18,9

17,6

12,0

6,6

2,9

3,4

3,7

2,9

1,7

2003/04

14,2

15,8

18,3

16,6

11,9

7,5

3,6

3,5

3,8

2,9

1,8

2004/05

15,9

16,5

18,7

16,0

10,7

6,2

3,2

3,6

4,1

3,1

2,0

2005/06

15,8

15,1

18,7

17,1

11,5

5,9

2,9

3,9

4,5

2,9

1,6

2006/07

19,7

15,9

17,0

14,0

9,9

6,2

3,4

4,3

4,4

3,2

2,1

2007/08

18,2

16,8

18,4

14,3

9,2

5,5

3,0

4,1

4,8

3,6

2,2

2008/09п

17,3

16,5

19,6

16,0

9,6

4,9

2,5

3,7

4,5

3,5

1,8

Сума може не збігатися у зв’язку з округленням; (п) – прогноз ABARE

Джерело: AWTA (Australian Wool Testing Authoring)

Виробництво вовни середньої тонини (20-22 мкм) прогнозується на рівні 160 тис. т, що на 6% менше ніж в попередньому сезоні. Кількість вовни типу стронг і від помісних тварин (23-26 мкм) також скорочується і складатиме 40 тис. т. Прогнозується збільшення (на 5,25%) виробництва вовни з діаметром волокон 29 мкм і більше, що свідчить про збільшення в Австралії кількості овець м’ясного напрямку і їх помісей різної кровності [10].

Середній діаметр волокон є найбільш важливою ознакою вовни, яка на 70-80% визначає її вартість. Важливість цього показника призвела до зменшення середнього діаметру протягом останніх років (рис. 1). Австралія в даний час є лідером в постачанні вовни тонких сортиментів (19,5 мкм і менше), на країну припадає більш 90% світового виробництва сировини такого типу.



Мікрони






Роки

Джерело: AWI (Australian Wool Innovation)

Рис. 1. Динаміка середнього діаметру волокон австралійської вовни


Середній діаметр вовни на 2008/09 рр. прогнозується на рівні 21,1 мікрон, що майже повторює показники попередніх сезонів 2007/08 і 2006/07 рр. (21,2 мкм).

У 2003 році Асоціація виробників супертонкої вовни ASWGA (Australian Superfine Wool Growers Association) запропонувала переглянути номінальний мікронний діапазон вовни діаметром менше 19,5 мкм. Ця пропозиція враховувала підвищений попит споживачів на так звану “ультратонку” вовну. Запропоновану класифікацію приведено нижче [6]:



Категорія вовни

Мікронний діапазон, мкм

Ультратонка

<15,6

Супертонка

15,6-18,5

Тонка

18,6-19,5

На даний час співвідношення між тониною і ціною вовни змінилися. В діапазоні тонини вовни з 17,0 до 20,0 мкм спостерігається різниця в ціні більше 100 центів за кожний повний мікрон, у діапазоні 21,0-22,0 мкм лише 50 центів, а тонше ніж 17,0 мкм премії за кожний мікрон її стоншення може бути від 200 до 400 центів.

З 1972 р. сертифікація вовни згідно вимог IWTO (International Wool Textile Organization) все частіше є підставою для контролю її якості та сприяє реалізації. Надання точної інформації щодо властивостей вовни при її продажі дає конкурентну перевагу оціненій сировині.

Практично вся австралійська вовна готується для продажу з інструментальним визначенням її властивостей: діаметр волокна та його коефіцієнт варіації, настриг, забрудненість рослинними домішками, довжина, міцність, колір, ступінь звивистості і доля волокон з діаметром більше 30 мкм. Оцінка якісних показників вовни може задовольняти як маркетингові (комерційне використання і цінова структура) так і селекційні вимоги. Інструментально визначена якість вовни дозволяє контролювати селекційні програми та виявляти плідників, які відповідають їх цілям.

З початку століття кількість оціненої вовни менше 19,5 мкм постійно зростає, а інших типів сировини відповідно зменшується (табл. 3). Так, вовни з діаметром більше 19,5 мкм в сезоні 1999/00 рр. було перевірено 85,4%, а в 2007/08 рр. лише 65%, що відображує загальну тенденцію до збільшення виробництво тонких сортиментів вовни (менше 19,5 мкм).

Використовують чотири інструментальні методи для визначення діаметру волокна, які схвалені IWTO і ASTM (American Society for Testing and Materials). Найбільш широко на даний час застосовують OFDA 100 (затверджено в якості стандарту IWTO в 1995 році) і Sicolan LaserScan (введено в липні 2000 року). Також використовують визначення у повітряному потоці і проекційний мікроскоп.

В LaserScan вимірюється тінь на детекторі світла, яку відкидає фрагмент волокна при проходженні лазерного проміня. Сигнали, які прямо пропорційні діаметру волокна, реєструються в електронній формі і аналізуються за допомогою комп’ютера. Для зразків 26 мкм і тонше точність вимірювання складає ±0,2 мкм. Прилад OFDA 100 для отримання електронних зображень використовує відеокамеру. Програмне забезпечення аналізує зображення волокон і визначає їх діаметр. Метод визначення у повітряному потоці вимірює витрати повітря і є непрямим методом визначення діаметру волокон. За допомогою проекційного мікроскопу вимірюють діаметр безпосередньо у волокон. Цей метод є еталонним [7].


Таблиця 3. Динаміка обсягів перевіреної вовни тонких сортиментів, % від всієї оціненої


Сезон

Діапазон діаметру волокон, мкм

Всього оцінено вовни, тис. тон

<15,6

15,6-18,5

18,6-19,5

>19,5

1991/92

0,003

4,0

7,9

88,1

817,454

1992/93

0,000

2,2

5,4

92,4

823,577

1993/94

0,001

3,0

5,9

91,2

800,485

1994/95

0,005

4,2

8,6

87,2

710,196

1995/96

0,003

3,9

8,2

87,9

657,880

1996/97

0,009

4,8

9,7

85,8

678,399

1997/98

0,015

5,8

9,8

84,3

640,997

1998/99

0,009

5,4

8,8

85,7

638,873

1999/00

0,008

5,3

9,3

85,4

667,659

2000/01

0,019

6,7

11,1

82,2

643,210

2001/02

0,022

9,5

14,4

76,1

572,001

2002/03

0,104

14,5

15,7

69,7

501,215

2003/04

0,054

14,1

15,8

70,0

481,651

2004/05

0,165

15,8

16,5

67,6

485,859

2005/06

0,228

15,6

15,1

69,0

470,320

2006/07

0,306

19,3

15,9

64,4

456,326

2007/08

0,299

17,9

16,8

65,0

424,661

Джерело: AWTA (Australian Wool Testing Authoring)

Традиційно аукціонні і приватні продажі є єдиними шляхами реалізації вовни. Приблизно 85% виробленої вовни в Австралії реалізується на відкритих аукціонах, які AWEX (Australian Wool Exchange) проводить в основному у Сіднеї, Мельбурні та Фрімантлі. Близько 15% вовни реалізується з господарств без аукціону, тобто “приватно”.

Двадцять років тому більша частина австралійської вовни експортувалася в Японію, СРСР і Західну Європу. Сьогодні основними споживачами немитої і частково митої вовни є Китай та Італія. На Китай припадає близько 60% експорту австралійської вовнової сировини, половина з якої використовується в країні, а інша, у вигляді вовнових виробів, експортується до США.

У зв’язку із загальним зменшенням виробництва вовни спостерігається падіння обсягів її експорту та відповідно доходів від нього (табл. 4). Так, в сезоні 2001/02 рр. було експортовано 701 тис. т. в еквіваленті немитої вовни, які оцінено у 3,68 млрд. AU$ (австралійських доларів). Вже в 2005/06 рр. експорт вовни становив лише 543 тис. т. і його вартість становила 2,54 млрд. AU$.


Таблиця 4. Економічні показники вовнової індустрії Австралії


Сезон

Індикатор східного ринку (EMI) (чистої), AUц/кг

Аукціонна ціна (немитої), AUц/кг

Експорт вовни (на основі платіжного баланс)

обсяг (в еквіваленті немитої), тис тон

дохід,

млн. AU$


2001/02

841

527

701

3 687

2002/03

1049

682

532

3 545

2003/04

820

533

502

2 778

2004/05

766,6

485

547

2 838

2005/06

713,3

464

543

2 544

2006/07

864

544

566

3 065

2007/08

945

599

492

2 796

2008/09п

820

531

447

2 229

(п) – прогноз ABARE; EMI – Eastern Market Indicator; AUц − австралійські центи.

Джерело: ABS; AWEХ; ABARE.

Підвищення цін на вовну, яке почалося в другій половині 2006 р., було викликане невизначеністю тривалості посухи і її впливу на рівень виробництва вовни, а також підвищеним попитом експортерів. Це дозволило збільшити експорт на 4,2%, а доходи від нього зросли на 20,4% і склали 3,06 млрд. AU$.

За оцінками ABARE ціна в сезоні 2008/09 рр. в середньому складе 820 центів за кілограм чистої вовни, яка на 13,3% нижче ніж в 2007/08 рр., що є результатом скорочення попиту. Прогнозується, що експорт вовни в сезоні 2008/09 рр. також зменшиться до 447 тис. тонн, або на 9,0%, а враховуючи падіння ціни експортні доходи скоротяться на 20,2% і складатимуть 2,22 млрд. AU$ [8].

В умовах глобальної економічної кризи очікується подальше зниження попиту на австралійську вовну, що у поєднанні з погіршенням сезонних кліматичних умов знову може призвести до скорочення поголів’я. Прогнозоване зменшення попиту на вовнові вироби у США і ЄС, які є найбільшими споживачами вовнового текстилю та одягу, може викликати у 2009/10 рр. подальше падіння попиту на дану сировину. Вказані фактори будуть впливати і на подальше зниження ціни вовни.

Але на думку експертів [11] здешевлення австралійського долара (курс AU$/US$ станом на 16.01.09 – 0,67 US$), зменшення кількості вовни та подальший вплив несприятливих кліматичних умов на всій території Австралії повинні компенсувати падіння попиту на дану сировину і допоможуть підтримати ціни на неї в найближчі 6-12 місяців.

Ціни на вовну можуть різко змінюватися у відповідь на коливання попиту та пропозиції. Протягом останніх років ринок і конкурентна боротьба між різними видами текстильних волокон призвели до здешевлення вовнової сировини. Зменшення зацікавленості фермерів у виробництві вовни змушують їх знаходити інші варіанти використання землі, в тому числі для виробництва зерна, баранини, яловичини або деревини. Наразі, якщо відбудеться підвищення ціни на вовну, це призведе до збільшення об’ємів її виробництва і відповідно пропозиції на аукціонах.

Вміле розведення мериносів, стабільне виробництво і використання пасовищ у поєднанні з цілеспрямованою селекційною роботою є тією основою на якій ґрунтується вовнова індустрія Австралії. На даний час сучасні технології відіграють все більш важливу роль в австралійському вівчарстві. Інструментальна оцінка ознак в поєднанні з експертною дозволяє селекціонерам визначати генетичну цінність тварин, а надійні ДНК-тести стають реальністю поряд з трансплантацією ембріонів.


Список використаної літератури
1. http://www.woolinnovation.com.au/Student_information/Wool_ facts/ page_ 2234.aspx

2. http://www.wool.com.au/Pastures/Introduction_to_Australian_Pastures/ page__2122.aspx

3. http://www.merinoinnovation.com/awi/en/Home/about+merino/sheep+ breeds/-

4. Мороз В.А. Мериносы Австралии / В.А. Мороз. – М. : Колос, 1992. – С. 19-29.

5. http://www.wool.com.au/Market_Information/Wool_production forec-asts/ page__ 6738.aspx

6. http://www.awta.com.au/en/Home/Statistics/Trends/Fine-Wool/

7. http://www.rmla.com/measuring_microns.htm

8. http://www.nab.com.au/wps/wcm/connect/c4eee3004c51ba79b36ab 73b0bc3f3af/Wool_AgriDirection_Dec_08.pdf?MOD=AJPERES

9. http://www.abareconomics.com/

10. http://www.getfarming.com.au/pages/farming/articles_view.php?fId= 9200020081217105033&cId=5

11. http://www.wool.com.au/Publications/Market_intellegence/page__ 2215.aspx



С Е Л Е К Ц І Я
УДК 636. 32/
ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ И МЫШЕЧНО-ЖИРОВОЕ СООТНОШЕНИЕ МЯСА БАРАНЧИКОВ РАЗНЫХ ГРУБОШЕРСТНЫХ ПОРОД

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


©dereksiz.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет