Тематичний номер про вплив української кризи на церкву та християнське служіння
Українські євангеліки, які схвалюють дії Росії
жүктеу/скачать 443.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Українські євангеліки, які не схвалюють дії Росії
- Аполітичні українські євангеліки
- Виклик ідентичності
- Ставлення євангеліків до “іншого”
- Роздуми про взаємодію теології та політики
Українські євангеліки, які схвалюють дії РосіїРеагуючи на цю політичну кризу, українські та російські євангеліки сформували три відмінні політичні позиції, дві з яких можна знайти в будь-якій євангелічній церкві України. Першу позицію займають ті, хто став жертвою російської державної пропаганди, спрямованої проти України. Ця група представлена деякими українськими євангеліками у східних регіонах країни та Кримі, але більшість з них живе у Росії. Вони схвалюють дії Кремля, розглядаючи їх як необхідні задля захисту російських політичних інтересів. Українські євангеліки, які не схвалюють дії РосіїДругу позицію підтримує значна кількість українських євангеліків, які підтримали демонстрації на Майдані та українську незалежність. Багато хто з них почали щоденно зустрічатися на площах (майданах) у своїх містах та містечках і молитися за справедливе суспільство та захист мирних протестувальників. У багатьох містах України вони поставили молитовні намети, місця, де будь-хто міг молитися та отримувати духовну та фізичну підтримку, включаючи Писання та їжу. Важливо наголосити, що деяка кількість (небагато) російських євангеліків підтримують боротьбу своїх українських братів та сестер за незалежне та справедливе суспільство. Аполітичні українські євангелікиТретю позицію займають досить багато українських та російських євангеліків, котрі бажають залишатися зовсім поза політикою та вважають себе виключно громадянами “небесної вітчизни”. Один пастор баптистської церкви Києва нещодавно стверджував: “Мене не хвилює територіальна цілісність будь-якої країни на Землі. Моя вітчизна у небі, і мені боляче бачити, як земні правителі ділять Божий народ”. З цієї точки зору, Майдан винен у розділенні церкви. Іронія полягає в тому, що подібний ескапістський віруючий часто знаходить спільну мову з тими віруючими, які твердо підтримують земних правителів Росії та вірять пропаганді Антимайдану. Виклик ідентичностіЦя криза в Україні розбурхала дві болючі рани українських євангеліків: перша, це розділення в їх церквах і друге – розділення українських та російських євангеліків, котрі мають спільну історію, близьку дружбу та сімейні зв’язки. Яким чином ці три групи сприймають себе, своє місце у світі і одна одну протягом нинішньої кризи? Проблема ідентичності склала головний виклик для українських євангеліків. Вони лише громадяни “небесної вітчизни”, чи також належать до земної сфери, є тимчасовими жителями з певними соціальними обов’язками? Чи ототожнюють вони себе з тими, у своїм земнім суспільстві, хто стоїть за справедливість та істину проти корупції та насилля? І якщо вони таки ототожнюють себе з ними, чи можуть вони бути патріотами країни, в котрій живуть, і розуміють своє покликання бути українськими християнами, чи повинні вважати себе лише глобальними християнами? Виклик ідентичність перекликається з викликом цінностей. Всі євангеліки стверджують що найвищою цінністю є Царство Боже, що зараз розкрите в присутності Церкви у світі. Чи вбачають вони цінність у цьому світі, що був створений Богом, який настільки полюбив його, що віддав Христа на смерть за нього? Чи бажають вони, щоб цей світ став більш справедливим та люблячим завдяки місії Церкви у силі Святого Духа? Чи може вони вважають, що цей світ призначено до погибелі, тому намагання виправити суспільні чи політичні негаразди є марними? Або, можливо, їх безпосередня цінність у цьому світі є земне благополуччя, як би ми не розуміли його, тоді як цінність Царства Божого належить виключно духовній сфері? Ці питання вимагають безпосередньої відповіді зокрема від українських євангелічних пасторів в той час, коли політична криза заглиблюється та поширюється кожного дня. Коли у християнських лідерів не вистачає часу обдумати всі богословські та політичні наслідки зайнятих ними позицій, багато хто з них має схильність рухатись за соціальним середовищем, до якого належить. Моральна рефлексія – це один з елементів, котрий часто не враховується, коли українські та російські євангеліки обговорюють сучасну кризу. Не вирішуючи питання, котрі кидають їм виклик сьогодні, євангеліки можуть бути обдуреними та піддані маніпуляціям мас-медіа, котрі викривляють істину.
Цікаво, коли євангеліки втрачають єдність, вони інколи знаходять більше спільного з віруючими інших конфесій, особливо в слов’янському контексті – з православними та греко-католиками, котрі мають схожі суспільно-політичні погляди. У майбутньому, цей феномен може привести до більш доповнюючих, синергетичних відносин серед українських християн різних конфесій. Роздуми про взаємодію теології та політикиМожливо, найбільш далекосяжний вплив сучасної кризи на євангеліків в Україні можна вбачати в їх оновленій зацікавленості політичною теологією та теологією місії. Якби вони не відповіли на всі ці нові критичні питання, вони будуть вимушені по-новому обдумати відношення теології до політичних та соціальних питань. Ймовірне оновлення зацікавленості теологією може викликати сплеск пошуку твердих відповідей на болючі питання, використовуючи Писання в якості призми, через яку можна витлумачити досвід. Дуже скоро ми побачимо нові теологічні рефлексії від нової школи українських євангелічних вчених. Коли це відбудеться, ми будемо знати, що, не дивлячись на весь біль сучасної кризи, вона допомогла нам стати більш зрілими. Сергій Тимченко – директор Центру РЕАЛІС, християнського освітнього, видавничого та душеопікунського служіння у Києві, Україна. жүктеу/скачать 443.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|