Тематичний номер про вплив української кризи на церкву та християнське служіння


Релігійні траєкторії: сім проекцій



бет12/20
Дата19.07.2016
өлшемі443.5 Kb.
#209122
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20

Релігійні траєкторії: сім проекцій


Захопить Росія ще частину України окрім Криму чи ні, все одно будуть існувати декілька релігійних траєкторій.

  1. Скоріш за все західні місіонери зіткнуться зі зростанням перепон у Росії, Криму і, можливо, у східній та південній Україні.

  2. В тих частинах України, які вільні від російського впливу, західні місіонери будуть активними та позитивно сприйматися.

  3. У вирі наростання насилля у східній та південній Україні розташованим в Україні місіям буде складніше діяти у Росії.

  4. Євангелічні церкви Росії будуть і далі стикатися з обмеженням їх свободи поклоніння і такі ж наслідки очікують будь-яку частину України, котра буде окупована Росією.

  5. Стосунки між українськими та російськими євангеліками вочевидь залишаться напруженими.

  6. У незалежній Україні Українська Греко-Католицька церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату ат Українська автокефальна Православна Церква будуть сильно підтримувати європейську орієнтацію країни.

  7. Нарешті, якщо російська окупація України не відбудеться, Українська Православна Церква Московського Патріархату можливо продовжить опиратися “повномасштабним планам консолідації ‘руського миру’” патріарха Кирила і, можливо, з часом, отримає статус автокефалії при підтримці Вселенського патріарха Варфоломея.2

Висновок


З точки зору прихильників стабільної, незалежної України, буде реалізований найкращій чи найгірший політичний сценарій, досвід церкви у комуністичному Китаї натякає, що навіть найгірші політичні наслідки не призведуть до знищення людей віри. Надихає те, що християнство у Китаї з 1949 року пережило драматичний зріст не дивлячись на сплановані намагання придушити його. Сподіваємось, що християни в Україні та Росії пригадають біблійну обітницю, що зрештою “сили пекельні не подужають її”.

Посилення обмежень релігійної діяльності у Росії


Лаурен Б. Гомер
Останніми роками Росія суттєво посилила обмеження діяльності релігійних та недержавних організацій (НДО). Також посилилось негативне ставлення населення до “нетрадиційних” релігійних груп. Причина цих тенденцій міститься у пропагандистських кампаніях та загальній консолідації влади урядовими силами безпеки. Президент Володимир Путін, колишній офіцер КДБ, чітко переконаний, що радянський стиль придушення чи маніпуляції релігією слугує певною схемою для майбутнього. Російська Православна Церква (РПЦ) та привілейовані мусульманська, юдейська та буддистська меншини знову використовуються для підтримки ностальгічного націоналізму та приховання авторитарного характеру цілей Путіна.

Подібно до інших репресивних режимів, націлених на тотальну політичну гегемонію, уряд використовує обмежувальні закони, пропаганду та поступливих парламентарів, щоб придушити голоси інакодумців, створити спільного ворога та зберегти владу. НДО були головним джерелом незалежних ідей та сподівань розвитку російського громадського суспільства після розпаду Радянського Союзу у 1991. Нажаль, лавина законів, введених в дію з 1997 зараз суттєво обмежують ці НДО та неправославних вірян. Українське повстання 2013-2014 рр. дало Путіну можливість ще більше поширити особистий контроль та закріпити свою популярність. Повстання також стало обґрунтуванням додаткових репресивних законів, прийнятих чи очікующих прийняття під час написання даної статті. Можна очікувати, що сильний контроль з боку Путіна тільки посилиться в найближчі часи всередині Росії а також на території, що належала Україні.


Хронологія законодавчих обмежувань релігії


В цій статті наводиться хронологія головних російських законів (прийнятих та запропонованих), що підривають свободу релігії та протирічать справедливому правозастосуванню. Далі в ній оцінюються можливості покращення сучасних тенденцій як зсередини, так і ззовні Росії.

  • 1997: Зміни до Закону 1992 “Про свободу совісті та релігійні організації” обмежує релігійні права. “Правило п’ятнадцяти років” вимагає перереєстрацію релігійних громад але дозволяє це лише тим, що існували у 1982 або раніше (радянський період). Суттєвий зовнішній тиск призвів до норм, що відміняли правило п’ятнадцяти років для релігійних груп, що були зареєстрованими до 1997. Багато інших груп все ж не змогли перереєструватись внаслідок інших різних положень закону.

  • 2002: новий закон обмежує візи іноземцям та право приймати участь у релігійній діяльності та вводить систему квот для тимчасового виду на проживання. Цей закон, а також висока ціна частого оновлення віз закордоном, примусив багатьох західних місіонерів, місіонерські організації та НДО призупинити роботу в Росії.

  • 2002: “Закон про екстремізм” вводить кримінальну відповідальність за “розпалювання релігійної ворожнечі”, виправдання дискримінації по релігійним ознакам, виправдання державного перевороту, дій, небезпечних для здоров’я та безпеки суспільства, вандалізм на релігійному ґрунті, зберігання “екстремістської” літератури та участь у заборонених “екстремістських” угрупованнях. Покарання були посилені в травні 2013. На сьогодні у федеральному списку налічується більш як дві тисячі екстремістських праць, серед яких багато мусульманських творів, фактично вся саєнтологічна література і деякі переклади Біблії та християнських трактатів. Влада регулярно вилучає та знищує релігійну літературу, що отримала статус екстремістської або надрукована незареєстрованими групами.

  • 2006: Законодавство утворює надважкі юридичні та регуляторні вимоги та нагляд за НДО. Навіть незареєстровані “дії суспільних асоціацій” потребують попереднього узгодження з владою. Особливі обмеження висунуті до іноземних НДО та іноземців, включно релігійні організації, що унеможливило для багатьох з них перереєстрацію та відповідність новим постановам.

  • 2011: Запропоновані зміни до Закону про релігію від 1997 ще більш мали б обмежити права неправославних вір та, ймовірно, заборонити незареєстровану релігійну діяльність. Реєстрація потребувала б “експертного аналізу” релігійних вірувань та затвердження централізованою релігійною організацією такої ж віри. Права релігійних організацій, що не є частиною централізованої релігійної організації мали бути скорочені до десяти років після реєстрації. Вони не могли б керувати освітянськими установами чи недільними школами, запрошувати іноземців з метою місіонерства, проводити релігійні церемонії у лікарнях, в’язницях, школах, видавати чи поширювати релігійну літературу. Поширення будь-якої релігійної літератури було б обмежено, а приводи для ліквідації менших релігійних організацій розширено. Заперечення Російської Православної Церкви примусило відхилити проект.

  • Червень 2012: Закон “Про громадські зібрання” вимагає поширити державне затвердження усіх “громадських зібрань” та нав’язує високі штрафи та обмеження для організаторів недозволених зібрань. Нові обмеження стосуються релігійних подій та фестивалів на відкритому повітрі і у приміщеннях, які заважають громадському порядку, та надають владі багато можливостей заважати вільній практиці релігії.

  • Липень 2012: Новий закон “Про іноземних агентів” вимагає, щоб будь-яка НДО що “впливає на громадську думку” та отримує кошти від закордонних джерел, зареєструвалась як “іноземний агент”. Визначені таким чином НДО мають надавати фінансові та інші звіти декільком державним інституціям і повинні маркувати свої офіси та видання (включно веб-сайти) поняттям “іноземний агент”. НДО переконані, що ця вимога означає, що вони загрожують національній безпеці Росії. Релігійні організації та освітні установи не підпадають під дію закону, але, згідно з цим законом, мають проходити перевірки та виконувати обов’язкові приписи. Закон “Про іноземних агентів” жорстко обмежує громадянське суспільство, демократію та дії правозахисників релігійної свободи. На знак протесту низка НДО зачинилась.

  • Липень 2012: Новий “Закон про наклеп” вводить кримінальну відповідальність та посилює покарання за “цілеспрямоване поширення неправдивої інформації, спрямованої на обмову честі та гідності чи підриву репутації другої людини”. Цей закон робить дуже небезпечною критику можновладців та інших публічних осіб.

  • Липень 2012: Закон про обмеження Інтернету надає державі можливість вносити до чорного списку веб-сайти та моніторити використання Інтернету.

  • Жовтень 2012: Новий закон “Про державну зраду” розширює кримінальну відповідальність за зраду, включивши допомогу міжнародним чи іноземним організаціям в діяльності, що спрямована проти безпеки Російської Федерації, та розкриття “державних таємниць”, включно документів публічного доступу. Активісти занепокоєні, що надання звітів про права людини та порушення релігійної свободи міжнародним організаціям та іноземним урядам можуть розцінюватись як зрада.

  • Листопад 2012: Президент Путін видає указ, що посилює та ускладнює перевірки всіх НДО на відповідність законам про екстремізм, іноземних агентів тощо.

  • Грудень 2012: “Закон Діми Яковлєва”, що забороняє усиновлення дітей громадянами США та ставить поза законом НДО, які задіяні у “політичній діяльності”, отримують кошти з США, чи загрожують інтересам Росії. Росія може переслідувати у судовому порядку чиновників США, які порушують права громадян Російської Федерації. Цим Росія відповідає на Акт Магнітського, що потребує заборону на в’їзд та конфіскацію майна росіян та інших іноземців, якщо чиновники США визнають, що вони відповідальні за порушення прав російських громадян. Прийняття закону призвело до зачинення московського офісу Американської агенції з міжнародного розвитку, окрім інших НДО, та унеможливило усиновлення російських сиріт громадянами США.

  • Грудень 2012: Запропоновані зміни до Закону про релігію 1997 вимагали особливих освітніх кваліфікацій для священнослужителів та релігійних працівників, а також укладання трудового договору з релігійними організаціями. Багато релігійних працівників були б дискваліфікованими через відсутність у них формальної освіти, освіти, що отримана за кордоном, чи через відсутність формальних трудових відносин з зареєстрованими релігійними організаціями.

  • Березень 2013: Після того, як Міністерство юстиції публічно відмовилось затвердити Закон про іноземних агентів, а інші установи не спромоглися виконати постанову від листопада 2012, Путін збирає прес-конференцію, під час якої вимагає перевірки НДО. Тоді Генеральний прокурор наказує Податковій інспекції, Міністерству юстиції та іншим установам перевірити всі НДО на юридичну невідповідність, включно релігійні та освітні установи, які не підпадають під дію Закону про іноземних агентів.

  • Червень 2013: Запропоновані обмеження на оренду нерухомості з релігійною метою мали б примусити релігійні організації використовувати тільки власні приміщення.

  • Липень 2013: Зміни до Закону про релігію 1997 року забороняють особам, які були раніше засуджені за екстремізм, відмивання грошей чи тероризм, а також іноземцям, яким був заборонений в’їзд до Росії, обіймати керівні посади в релігійних організаціях чи відвідувати богослужіння. Релігійним групам, відносно яких будуть доведені звинувачення у порушенні цих обмежень, чи в екстремізмі, забороняється діяти на підставі реєстрації чи без неї. Таким чином, дозвіл засудженому “екстремісту” відвідати богослужіння або хоча б одноразове видання літератури, що вважається “екстремістською”, може призвести до закриття релігійної спільноти.

  • Липень 2013: Реагуючи на серйозні дії осквернення і знищення церковного майна та менші провини, новий “Закон про богохульство” вводить кримінальну відповідальність за “наругу над почуттями” віруючих чи знищення релігійних книг, місць або символів. Цей закон може потенційно криміналізувати надмірні твердження істини (“моя віра – це єдиний істинний шлях”) священнослужителів чи віруючих. На цей час правозастосування було обмежено.

  • Липень 2013: Новий закон більше сприяє державним перевіркам НДО. У 2013 відбулося не менше 528 перевірок у 49 регіонах. Організації стикнулися з досить щільною перевіркою, а багато з них були вимушені зачинитися через незначні невідповідності.

  • Листопад 2013: Запропоновані зміни до Закону про релігію 1997 року, схожі на пропозиції 2011, які мали б обмежити місце поклоніння та релігійної діяльності нерухомою власністю, що належить зареєстрованим організаціям, викоріняючи використання в релігійних цілях орендовану чи тимчасово запозичену нерухому власність.

  • Листопад 2013: Запропонована поправка до Конституції Російської Федерації, яка б визначала статус православ’я в якості основи національної та культурної ідентичності Росії.

  • Березень 2014: Антисектантська робоча група Держдуми та Генпрокуратури пропонує Вищому Суду Росії чітко визначити поняття “секта” заради боротьби з “деструктивними релігійними організаціями”. Серед іншого, прихильники переконані, що “секти” допомагають іноземним спецслужбам та підривають державу, діючи як “п’ята колонна”. В якості доказу вони стверджують, що нові виконуючий обов’язки Президента та Прем’єр-міністра України є, відповідно, баптистом (правда) та сайєнтологом (неправда). “Секти” визначаються як релігійні групи “засновані протягом останніх двохсот років, головним чином у Північній Америці” та як “закрита релігійна група, що протиставляє себе головній культурообразуючій релігійній спільноті... країни чи регіону” – коротше кажучи, групи, що не входять до “традиційних” релігій (російське православ’я, іслам, юдаїзм та буддизм), що згадані у Законі про релігію 1997.

  • Березень 2014: Запропоновані зміни до Закону про релігії 1997 мали б видалити правило п’ятнадцяти років та надлишкові звітні вимоги. Однак, мали б бути введені додаткові обмеження: (і) незареєстрована релігійна діяльність стає протиправною; (іі) незареєстровані релігійні “групи” мають повідомляти органи влади про своє існування та надавати детальну інформацію про їх вірування, місця зустрічей, лідерів та членів; (ііі) “групи” можуть зустрічатися тільки у місцях, що схвалені органами влади для таких цілей; (iv) “групи”, що не належать до централізованих (національних) релігійних організацій повинні довести відповідність пункту (іі), щоб зареєструватись та мати обмежені права на протязі десяти років; (v) тільки централізовані релігійні організації можуть запрошувати іноземців до участі у релігійній діяльності.

  • Квітень 2014: Новий закон вимагає від усіх іноземців, що хочуть отримати тимчасове чи постійне право проживання у Росії, довести своє знання російської мови, історії та законодавства. Інші іноземці не зможуть отримати робочі візи, за виключенням осіб, вік яких перевищує 60 років, і деяких інших.

  • Вводиться в дію у серпні 2014: Закони, за якими зміст Інтернету буде під більш щільним контролем держави а за порушення передбачається цивільна та кримінальна відповідальність. Ті, що розробляють веб-сайти, надають хостінг, чи займаються блоггінгом, мають зареєструватися в державних установах, фіксувати всі опубліковані матеріали протягом шести місяців, та співробітничати з органами контролю. Власники веб-сайтів мають визначати правдивість чи неправдивість опублікованих матеріалів та відразу видаляти недостовірну інформацію а також заборонений зміст, який містить порушення виборчих законів, порушення права на особисте життя, та інформацію, що ображає індивідів, дискредитує релігію, поширює державну таємницю або поширює екстремізм чи тероризм. Під забороною також порнографія та обсценна лексика. Блогери повинні розкривати свої повні імена та контактну інформацію онлайн. Інтернет залишався одним з не багатьох куточків для анонімної критики політики Кремля. Нові положення придушать інакодумство та виправдають закриття сайтів, що використовуються релігійними групами та захисниками релігійної свободи. Росія вже блокує чи закриває багато сайтів, а також переслідує популярних блогерів, і протягом деякого часу уряд строго контролює телебачення та радіопрограми.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет