Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів

Магістр 2 року навчання

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
У
__________

Проблематика судово-економічної експертизи відображена у наукових працях таких вітчизняних вчених, як: Мумінової-Савінової Г. Г., Понікарова В. Д., Білухи М. Т., Духновської Л. М. та ін. [1 – 4]. Вони розглядають загальнотеоретичні і методологічні основи застосування судово-економічної екс­пертизи, методику й організацію проведення економічної експертизи.

Метою дослідження є вдосконалення нормативного регулювання процесу судово-економічної експертизи шляхом узагальнення та систематизації її положень у законодавстві. Об'єктом дослідження є нормативно-правова база судово-економічної експертизи. Предметом дослідження є вдосконалення нормативно-правової бази здійснення судово-економічної експертизи.

Більшість порушень економічного законодавства знаходить своє відображення в бухгалтерському обліку. Суддя та слідчий не володіють спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку, тому є необхідним використання спеціальних наукових і практичних знань експерта-економіста.

Експерт-економіст є процесуальною особою, тобто має певний процесуальний статус, який визначає його права та обов'язки. Тому у ході здійснення діяльності йому необхідно керуватися, насамперед, нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проведення судово-експертної діяльності.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює судово-експертну діяльність є Закон України "Про судову експертизу" [5]. Він визначає правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою

Детальний розгляд даного закону дозволяє узагальнити наведену в ньому інформацію та конкретизувати вказані положення.

У загальних положеннях розкривається поняття судової експертизи та принципи судово-експертної діяльності. Тут визначено гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, забезпечення умов праці судового експерта за місцем знаходження об'єктів дослідження та розкривається питання організації судово-експертної діяльності.

У розділі "Судовий експерт" визначено коло осіб, які можуть бути судовими експертами

У розділі "Фінансове та організаційне забезпечення діяльності судово-експертної діяльності" розкривається питання фінансування діяльності судових експертів, порядок їх атестації. Також тут розкривається поняття експертно-кваліфікаційної комісії, питання оплати праці та соціального захисту експертів.

У розділі "Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи" деталізується питання проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави та залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз.

Правовою основою проведення судово-економічної експертизи за кримінальними, цивільними справами чи господарськими спорами є процесуальне законодавство. Узагальнення норм процесуального законодавства, що регулюють проведення судово-економічної експертизи наведено на рисунку.

З рисунка видно, що кримінальні справи регулюються Кримінальним процесуальним кодексом, який визначає порядок порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ і залучення до цього процесу експерта-економіста за необхідності його спеціальних знань.

Для врегулювання цивільних спорів, які виникають із приводу майнових і особистих немайнових відносин, основою яких є рівність сторін-учасниць, призначений Цивільний процесуальний кодекс України.

Господарський процесуальний кодекс України призначений для регулювання процесів вирішення спорів, які виникають між суб'єктами господарювання у процесі здійснення підприємницької діяльності. Ці суперечки можуть бути пов'язані з невиконанням договірних зобов'язань господарюючими суб'єктами, неповнотою розрахунків юридичних осіб з бюджетом, фондами соціального та пенсійного страхування тощо.

Рис. Регулювання судово-економічної експертизи за процесуальним законодавством

Проведення аналізу нормативно-правового регулювання судово-економічної експертизи дозволило зробити висновок, що узагальнення та систематизація всіх її норм і положень дають змогу значно скоротити затрати часу на дослідження та покращити його якість. Це сприятиме значному скороченню терміну слідства та суттєво підвищить ефективність організації боротьби з економічною злочинністю.

____________

Студент 4 курсу

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
П
__________

Питання отримання професії аудитора у своїх роботах висвітлили такі вчені: О. Редько [1], який у своїй останній роботі "Постійне удосконалення професійних знань аудиторів" розглянув деталізацію отримання сертифіката аудитора; Савченко В. Я. [2] надав деталізацію праці аудитора

Метою даного дослідження є деталізація процесу отримання сертифіката професійного аудитора і роботи в цьому напрямі.

Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" [4] аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших супутніх аудиту послуг.

Для того, щоб стати в майбутньому аудитором-підприємцем і зареєструвати себе як фізична чи юридична особа, тобто бути керівником аудиторської фірми, необхідно отримати сертифікат

Сертифікація – це визначення кваліфікаційної придатності аудиторів. Сертифікат є офіційним документом, який засвідчує право особи на здійснення аудиту підприємств і господарських товариств (серія "А") та банків (серія "Б") на території України [5].

Але отримання сертифіката аудитора свідчить лише про наявність спеціальних знань, достатніх для надання професійних аудиторських послуг. Сертифікат дозволяє займатися підприємницькою діяльністю, якою, згідно з чинним законодавством, і є надання аудиторських послуг.

Згідно з Положенням про сертифікацію аудиторів особа, що має намір отримати сертифікат аудитора серії "А", подає до Аудиторської палати України (АПУ) (в одному примірнику) або до регіонального відділення АПУ (в двох примірниках) такі документи: заяву за встановленою формою; копію диплома, завіреного в установленому порядку (нотаріально, або за останнім місцем роботи кандидата); копію трудової книжки, завірену в установленому порядку (нотаріально, за останнім місцем роботи або в центрі зайнятості); документ про оплату сертифікації.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про аудиторську діяльність" [4] отримати сертифікат може особа, яка не має судимості за корисливі злочини, має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Тобто ті особи, які
мають вищу освіту (економічну або юридичну), необхідні знання (з аудиту, фінансів, економіки, господарського права), досвід роботи (не менше 3-х років) на одній з посад: ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста чи асистента аудитора.

Для проведення іспитів Аудиторською палатою України створюються кваліфікаційні комісії

Результати іспиту заносяться в протокол (окремо за кожною особою), який підписують всі члени екзаменаційної комісії. При цьому регіональні відділення Аудиторської палати України протоколи складають у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти днів після складання іспиту передається до Аудиторської палати України. Рішення екзаменаційної комісії повідомляється особам, які склали іспит, у день його складання. Дані сертифікації заносяться до книги реєстрації та в комп'ютерну базу даних. Видача сертифікатів здійснюється Секретаріатом Аудиторської палати України після затвердження Аудиторською палатою України протоколів проведення іспитів.

Бланк сертифіката є бланком суворої звітності. Реквізитами сертифіката є: серія і номер сертифіката; прізвище, ім'я та по батькові аудитора; дата, номер рішення Аудиторської палати України про затвердження протоколів проведення іспитів; строк дії сертифіката.

Одним із недоліків у сфері сертифікації аудиторів та внесення їх до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів є висока вартість цих процедур.

Як відомо, сертифікація аудиторів в Україні здійснюється шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит проводиться щоквартально у день, визначений Аудиторською палатою України.

Іспити проводяться у два етапи: 1) письмове тестування за переліком запитань, затвердженим Аудиторською палатою України (тести мають вигляд питань, які дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох варіантів); 2) письмове розв'язання ситуаційного завдання (завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем).

Перший етап іспитів проводить Аудиторська палата України або її регіональні відділення,

Після затвердження Аудиторською палатою України результатів іспиту Секретаріат Аудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років.

Варто звернути увагу, що проблема сертифікації виникає у процесі визначення правильності рішення ситуаційного завдання членами комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ. Адже здійснення аудиту значним чином базується на застосуванні суджень аудитора, його професійного досвіду та можливості використання різних методів і процедур перевірки. Більш чітко формулювання ситуаційного завдання дозволило б надати кандидату однозначну відповідь, демонструючи вміння застосувати конкретні норми МСА вітчизняного законодавства. Такі зміни в механізмі сертифікації аудиторів зменшили кількість суперечок та апеляцій до комісії. Крім цього, право на отримання сертифіката можна мати, втративши 30 % на першому і 40 % балів на другому етапі, що є неприпустимим поглядом рівня професіоналізму аудитора.

Отже, для вирішення певних труднощів сертифікації аудиторів в Україні, на думку автора, доцільно: узгодити вітчизняне законодавство, що регулює аудиторську діяльність з міжнародним, зокрема щодо підвищення кваліфікаційних вимог до аудиторів; розробити загальнодоступну інформаційну базу з діючих в Україні МСА, встановити права на отримання сертифіката аудитора кандидатом, у разі отримання ним не менше 90 балів на першому етапі, а на другому – не менше 80 балів, встановити юридичну силу аудиторського висновку на законодавчому рівні; розробити АПУ схеми виявлення фактів порушення незалежності аудиторів.

____________

Студент 3 курса

факультета учета и аудита ХНЭУ им. С. Кузнеца
Р
__________

Важной инновацией является создание в органах исполнительной власти подразделений внутреннего финансового аудита (внутреннего контроля), которые осуществляют разработку и контроль соблюдения внутренних стандартов и процедур составления и исполнения бюджета, составления бюджетной отчетности и ведения бюджетного учета, а также подготовку и организацию мер, направленных на повышение результативности (экономности и эффективности) использования бюджетных средств. Необходимыми условиями выполнения данной инновации является использование последних достижений науки и дальнейшее научное осмысление процессов деятельности органов государственного управления как распорядителей, государственных и коммерческих организаций как получателей государственных средств.

Применение вычислительной техники в учетном процессе вносит существенные изменения в систему источников информации об объекте, который поддается ревизии.

Хорошим преимуществом использования компьютерных технологий является тот факт,

Используя учетные программы, предприятие самостоятельно вносит изменения и избирает внутреннюю систему кодирования информации, без которой невозможно правильно решить вопросы стандартизации информации, сокращения объемов исходных данных, повышение уровня оперативности обработки информации и компактности выдачи учетных регистров. Бухгалтерская служба предприятия, в зависимости от информационных потребностей и их объема, определяет необходимую для предприятия структуру построения кодов, что затрудняет (через возможное несоответствие систем таких кодировок) работу ревизора во время осуществления встречных проверок [1].

При ведении автоматизированного учета бухгалтерская служба имеет возможность быстро обрабатывать нужную информацию и получать промежуточные результаты деятельности, необходимые для нужд управления. Такую же возможность имеет ревизор, который осуществляет соответствующую проверку предприятия [2].

Ведение автоматизированного учета исключает неправильное разнесение первичных данных на учетные регистры, поскольку корректность бухгалтерских записей контролируется программой при введении первичной документации. Исчезает также возможность допущения ошибки при подведении итогов (оборотов) и выводе конечных результатов деятельности. Ошибки могут возникать только в случаях, когда неправильно определяется экономическая суть хозяйственных операций.

Во время проверки финансово-хозяйственной деятельности предприятия ревизор должен сначала изучить его учетную политику и выяснить, правильно работники бухгалтерской службы осуществляют "признание" той или иной хозяйственной операции.

Компьютеры сохраняют огромные массивы данных и обеспечивают доступ к ним, выполняют математическую обработку данных, осуществляют отбор данных согласно установленным критериям, своевременно обновляют и модифицируют данные. Благодаря этому их используют как средство исследования при определении характеристик и установлении взаимозависимостей между различными данными. Компьютер также используется для анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия.

Примером такой программы может служить "1С: Предприятие", которое позволяет вести:

бухгалтерский учет в соответствии с законодательством Украины и национальных П(С)БУ;

оперативный учет наличия и движения запасов, состояния взаиморасчетов с контрагентами;

учет движения работников предприятия, регистрацию кадровых изменений и расчет заработной платы;

налоговый учет в соответствии с налоговым законодательством Украины [3].

Таким образом, внедрение новых компьютерных технологий приведет к:

увеличению количества факторов, которые массово учитываются ревизором во время исследования объекта в зависимости от вида (видов) его деятельности;

углублению анализа хозяйственных процессов, которые определяются ревизором;

повышению обоснованности выводов благодаря применению экономико-математических методов и модульных исследований;

формированию более четких и обоснованных выводов ревизора, составляющей которых является прежде всего финансовое прогнозирование будущей деятельности предприятия.

____________