Тема уроку: Технологія облицювання стін МДФ панелями. Форма проведення

виставка інформаційних джерел про МДФ панелі;

мультимедійна презентація уроку;

зразки натуральні МДФ вагонки;

калькулятор;

клямер;

I. Організаційний момент - 1 хв.

II. Підготовчий етап - 6 хв.

III. Проведення консультації - 33 хв.

IV. Підведення підсумків - 4 хв.

V. Домашнє завданн я- 1хв.

I. Організаційний момент

- перевірка присутніх;

- готовність до уроку

Девіз уроку: „Думати – найважча робота; ось, мабуть, чому цим займаються декотрі”. (Г.Форд).

Усім доброго дня! Такими слова ми почали урок засвоєння нової інформації за темою „Технологія влаштування МДФ вагонки”. Урок-консультація пройде у формі рольової гри. Для цього ми запросили представників фірми «…» (у ролі представників фірми будуть виступати учні. що отримали попередньо випереджуючі завдання), які нададуть нам професійні консультації з таких основних питань:

Що таке МДФ панелі?

Які переваги і недоліки МДФ панелей?

Які способи укладання на стіну (дизайнерські рішення);

Алгоритм підрахунку необхідної кількості МДФ панелей;

Технологічна послідовність монтажу МДФ;

Вимоги ОП при виконанні монтажу
Актуалізація і мотивація навчання.

Методичний коментар. Плануючи ремонт в будинку, квартирі чи на балконі, хочеться, щоб було не тільки просто по-другому, а і оригінально, красиво, затишно, дешево і практично. Хочеться жити в будинку, наповненому теплом. Значить, потрібні натуральні лицювальні матеріали, проте це може дорого коштувати. У такій ситуації варто звернути увагу на такий матеріал, як вагонка МДФ. Спеціалісти фірми, що займається монтажем МДФ панелей нададуть сьогодні професійні консультації , які допоможуть вам вирішити ці проблеми. Будь-яка робота починається з вибору матеріалу. Перше правило споживача: “Перш ніж купувати товар, отримай інформацію про нього”
Консультація №1 «Інформація про матеріал»

Перед покупкою матеріалу зверніть увагу на етикетку. Що вона має містити, дізнаємося з 1 консультації.

• 
  перелік основних споживацьких властивостей товару, наявність шкідливих для здоров’я речовин;
  
• 
  вартість і умови придбання товару;
  
• 
  гарантійні обов’язки виробника товару;
  
• 
  правила і умови безпечного користування товаром;
  
• 
  адресу виробника і підприємства, уповноважених приймати претензії від споживача.
  

МДФ

Вона виготовляється під дією сухого пресування деревної стружки, що склеюється лігніном (клеючою речовиною). Лігнін виділяється із деревини під дією високої температур і ніяких других домішок чи смол, що здатні нанести шкоду здоров'ю людини в процесі виготовлення панелей МДФ не використовується.

Цей матеріал екологічно чистий і може використовуватися у жилих зонах. МДФ панелі діляться на два види:

1. Плоскі;

2. Рельєфні.

По розміру панелі діляться на: вагонку; квадратні плиточні набірні; великі листові.

Особливостями вагонки МДФ можна вважати легкий монтаж і демонтаж, що дає можливість використовувати панелі більше одного разу. Цей натуральний матеріал має широкий колірний ряд ( різні однотонні відтінки, під цінні породи деревини, камінь і т.д.).

Методичний коментар. Пропоную переглянути слайд-шоу „Види вагонки із МДФ”. Щоб використовувати матеріал, необхідно знати його переваги і недоліки.
Консультація №3 «Переваги і недоліки вагонки із МДФ»

Представник фірми №3

Крім явних переваг, таких як довговічність, зовнішня привабливість і екологічність, вагонка МДФ має і інші переваги:

естетичність;

простота і доступність монтажу;

безліч дизайнерських рішень по комбінуванню варіантів укладки (вертикаль, горизонталь, діагональ, мозаїка); багато відтінків; хороша звукоізоляція; світлостійкість;

хороші теплоізоляційні властивості;

простота догляду і відсутність ускладнень при подальшому використанні. МДФ вагонка має різні розміри. Самі популярні - 148 мм, 153 мм, рідше використовуються 198 мм на 2600 мм. Проте, використовуючи панелі 2,6 м, можно суттєво скоротити час на монтаж, так як довжина відповідає висоті стелі стандартних квартир.

Недоліки:

відносно невелика міцність;

невисока вологостійкість;

низька пожежна безпека, все-таки це дерево.

Методичний коментар. Думаю , що вас цікавить і таке питання, як способи укладки вагонки МДФ на стіни. Надамо слово наступному консультанту.
Консультація №4 «Способи укладки вагонки із МДФ на стіни»

Консультант №4

Н
айбільш поширені такі способи укладки МДФ вагонки на стіни:

Методичний коментар. Думаю , що вас цікавить і таке питання, як підрахувати кількість і вартість матеріалів для виконання облицювання. Тут стануть у пригоді ваші знання із математики. Надамо слово наступному консультанту. ( можна задіяти викладача математики) .
Консультація 5. «Підрахунок необхідної кількості матеріалу».

Консультант №5. Для розрахунку вагонки, що необхідна для установки у нескладних кімнатах, достатньо вирахувати площу стіни, відняти площу вікон і дверей і поділити на площу панелі.

Підрахунок необхідної кількості МДФ панелей при влаштуванні у вертикальному напрямку, коли висота кімнати і вагонки збігається.

1. Визначаємо довжину стіни (рулеткою).

2. Визначаємо ширину МДФ панелі (рулеткою).

3. Визначаємо необхідну кількість МДФ. (довжину стіни поділити на ширину вагонки).

1. Визначаємо довжину стіни (рулеткою).

2. Визначаємо довжину МДФ панелі (рулеткою).

3. Визначаємо необхідну кількість МДФ вагонки по довжині стіни. (довжину стіни поділити на довжину вагонки).

4. Визначаємо висоту стіни (рулеткою).

5. Визначаємо ширину МДФ панелі (рулеткою).

6. Визначаємо кількість вагонки по висоті кімнати. (висоту стіни поділити на ширину вагонки).

7. Загальна кількість вагонки п.3+п.6)
Підрахунок необхідної кількості рейок.

Для цього висоту стін, запланованих під обшивку, ділять на крок (зазвичай 50-60 см). Потім отриманий результат заокруглюють до цілого і множать на ширину стін. Таким чином, визначаємо необхідну кількість брусків каркасу в погонних метрах. Якщо ці роботи провести своїми руками, то обшивка стін обійдеться на 50% дешевше.

електродриль із свердлами,

молоток з цвяхами,

викрутки з саморізами,

рівень і рейка правило,

рулетка,

1. Очистку поверхні (видалення старого покриття).

2. Нанесення протигрибкового покриття.

Монтаж включає такі етапи:

1.Розмітка поверхні

2. Улаштування обрешітки

3. Укладання та кріплення МДФ панелей

4. Установка завершальних пластин

1.Розмітка поверхні

Перший етап при монтажі вагонки із МДФ включає в себе розмітку поверхні. За допомогою рулетки через кожні 50 см будівельним олівцем проводимо розмітку місць для кріплення каркасу, в якості якого використовують рейки 20х40 мм. Не забудьте розмітити місця для додаткових рейок біля вікна і дверей.

Другий етап – обрешітка. На цьому етапі є можливість ефективного використання простору між стінами іще не укладеною вагонкою. При необхідності там можна прокласти утеплювач, гідро- і шумоізоляційні матеріали чи приховати електропроводку. Починаємо кріпити рейки до стіни за допомогою саморізів чи дюбелів.

1. Закріпляємо горизонтально верхній і нижній бруски каркасу.

2. Між ними натягаємо нитку.

3. Кріпимо решту горизонтальних рейок відповідно до розмітки, так щоб вони ледь торкалися нитки. Завдяки нитці бруски будуть знаходитися на одній площині.

4. Перевіряємо, чи закріплені рейки строго горизонтально, вертикально за допомогою виска і рівня.

Третій етап – монтаж вагонки.

Він починається з кріплення першої панелі строго по рівню в одному із кутів. Фіксація відбувається за допомогою клямерів, закріплених як мінімум в 4 місцях. Якщо ширина панели більше 2-х метрів, рекомендується використовувати будівельні скоби

Наступна панель кріпиться до першої і так далі, при цьому гребінь нової чітко повинен входити в паз попередньої.

Для придання обшивці завершеного вигляду зовнішні і внутрішні кутові стики закриваються універсальним кутником. Також можна використовувати інші елементи декору: галтель, цокольна планка, плінтуси ін. На завершення виконується декорування поверхні, якщо це необхідно.

На основі консультації запишіть алгоритм підрахунку кількості МДФ вагонки.

Виконайте розрахунки, якщо розміри кімнати 5х8х2,6 м. МДФ вагонка 198 мм на 2600 мм. Вагонка влаштована: І -варіант-горизонтально; ІІ-варіант -вертикально.

Аналіз та порівняння результатів

«Я, як столяр будівельний, тепер знаю, що…»

Спробуйте створити рекламу (телевізійну, друковану, радіо рекламу) даного матеріалу і виду робіт так, щоб вам повірили і побажали купити, зробити.

Зацікавилися? Тоді вперед по Інтернет - ресурсах!!!

Післямова.

Хочеться сподіватися, що сучасна людина, незважаючи на високий ритм і складність життя, буде приділяти комфорту житла достатньо уваги.

Після сьогоднішнього уроку, ваша оселя буде не тільки просто іншою, а і оригінальною, красивою, затишною, дешевою і практичною.

Хочеться жити в будинку, наповненому теплом.

У такій ситуації варто звернути увагу на такий матеріал, як вагонка МДФ.

Вважаю, що спеціалісти фірми, що займається монтажем МДФ панелей надали сьогодні професійні консультації , які допоможуть вам вирішити ці проблеми.

Вірю, що після таких консультацій ви зможете провести монтаж панелей самостійно.

Фантазуйте, творіть, працюйте.

ВІРЮ, У ВАС ЦЕ ВИЙДЕ!

збірник рецептур страв та кулінарних виробів.-М.: 1982; технологічно-розрахункові картки приготування страв, картка опитування, картка самоконтролю, алгоритм приготування страв, таблиця проблемних ситуацій, картки технічних вимог безпеки праці, санітарії та гігієни, кольорові ілюстрації, муляжі напівфабрикатів з м`яса: котлети, биточки, тюфтельки, рулет.

Комп`ютер, мультимедійна дошка.

1. Технологія приготування їжі та організація виробництва. Тема «Приготування виробів із січеної натуральної та котлетної маси м`яса»

2. Устаткування підприємств громадського харчування. Тема «Машини для подрібнення м`яса та риби».

3. Облік та калькуляція. Тема «Розрахунок сировини на невизначену кількість»

4. Організація виробництва. Тема « Організація м`ясо- рибного цеху»

5. Санітарія та гігієна. Тема «Санітарні вимоги до приготування та реалізація харчових продуктів»

6. Охорона праці. Тема «Технологічні вимоги безпеки під час експлуатації теплового обладнання»

7. Виробниче навчання : «Приготування виробів із січеної натуральної маси м`яса та котлетної маси»

1. Взаємне вітання.

2. Перевірка наявності учнів на уроці.

3. Перевірка зовнішнього вигляду учнів, наявності повного комплекту санітарного одягу та технологічно-розрахункових карток.

1. Повідомлення теми уроку „Технологія приготування виробів із січеної натуральної маси м`яса та котлетної маси”.

2. Повідомлення мети уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Актуалізація знань та життєвого досвіду учнів.

5. Інструктування з елементами показу

6. Дебрифінг вступного інструктажу

Мотивація навчальної діяльності

Майстер виробничого навчання: Отже, на сьогоднішньому уроці ми продовжуємо вивчати тему „Технологія приготування виробів із січеної натуральної маси м`яса та котлетної маси”.

Не можна уявити себе навіть середнім спеціалістом, не навчившись готувати котлетну масу з м’яса та страв з неї. Вони є достатньо поширеними в українській кухні. Страви з котлетної маси є смачними, поживними, добре засвоюються. Вони є одним з основних джерел повноцінних тваринних білків. Амінокислотний склад м’язових білків близький до оптимального і має дуже високий коефіцієнт засвоєння (97 %). М’ясо також містить жири, які підвищують калорійність раціону. Страви з м’яса містять корисні вітаміни групи В та вітамін А, а також мінеральні речовини.

Все почалося в давнину у Франції — саме ім’я „Котлета” походить від французького ребро (fin). З чого зрозуміло, що спочатку мали на увазі шматок м'яса на ребрі. Засмажений, продовгуватий шматок яловичини, і це був шматок перших ребер, найближчих до шиї. Тепер ми називаємо їх натуральними котлетами. Потім і котлета перестала бути цілим шматком – м`ясо стало січеним. Згодом м`ясо перестало бути січеним, а стало фаршем. Далі появились, знайомі кожній домогосподарці, добавки — наприклад, молоко, хліб, яйця і сухарі.

Головна людина в радянській „котлетній” історії - є народний комісар харчової промисловості, завдяки йому котлета стала попелюшкою і принцесою радянського громадського харчування в одній особі. Фарш, фарш і ще раз „фарш” дешево, поживно, і смачно.

Перші м’ясорубки (grinder) з'явилися в кінці 70 років XIX століття і були імпортовані з Америки. Вони замінили, сікачі – качалки, які мали той же принцип, тобто різання.

У 1890 р. були м’ясорубки з „червячним” валом і хрестоподібним лезом. Покращились не тільки м'ясорубка, а також формування котлет. Появились котлето-формувальні машини і повністю механізовані лінії з виробництва котлет. В той же час, розширився асортимент із м'ясного фаршу. Ось так появились сучасні котлети.

Під час проходження виробничого навчання на підприємствах ресторанного господарства ви переконалися, що асортимент страв з січеної натуральної маси м`яса та котлетної маси різноманітний. Вони готуються не тільки в Україні, але в інших країнах світу та входять до більшості сучасних підприємств.

Щоб уникнути нещасних випадків під час проходження практики на підприємствах ресторанного господарства, потрібні знання технічних вимог безпеки праці. Щоб зберегти здоров’я відвідувачів, потрібно дотримуватись правил особистої гігієни кухаря.

Щоб уміти готувати якісні та смачні вироби, вам потрібно, перш за все:

• 
  вивчати технологію їх приготування;
  
• 
  вміти робити розрахунок сировини;
  
• 
  дотримуватись норм закладання продуктів і послідовності ведення технологічного процесу;
  
• 
  використовувати якісні продукти, правильно їх формувати;
  
• 
  правильно організовувати робочі місця, добирати інструмент, інвентар, посуд;
  
• 
  працювати охайно, готувати з бажанням і любов`ю.
  

Актуалізація здійснюється такими методами. Проводить викладач .

1.     Котлетну масу розділяють на порції по 57 г. (по 1-2 шт. на порцію) 

обкачують у червоній паніровці, надають овально-приплюснутої форми з одним загостреним кінцем 2-2,5 см завтовшки, 10-12 завдовжки, 5 см завширшки.

• 
  Котлети січені
  

• 
  Биточки січені.
  

• 
  Шніцель.
  

• 
  Тюфтельки.
  

Прийом полягає в залученні учнів до швидкого пошуку відповідей на запитання. Проходить у формі змагання: хто з учасників дасть більше правильних відповідей на запитання за фіксований час (1хв.).

1. 
   Для виготовлення м’ясних напівфабрикатів можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Назвіть ці фактори.
   

• 
   рухомі частини та механізми;
  
• 
   рухомі частини електромеханічного обладнання;
  
• 
   підвищений рівень шуму на робочому місці;
  
• 
   гострі інструменти.
  

2. 
   Як підготувати робоче місце до безпечної роботи?
   

• 
  перевірити стійкість робочого столу;
  
• 
  зручно розмістити запаси сировини, напівфабрикатів, інструмент;
  
• 
  перевірити наявність гумових килимків біля електроустаткування;
  
• 
  перевірити справність заземлення, занулення.
  

3. 
   Правила поводження з ножем.
   

• 
  при роботі з ножем дотримуватись обережності;
  
• 
  берегти руки від порізів;
  
• 
  перевірити надійність закріплення леза;
  
• 
  при перерві в роботі вкладати ніж в пенал (футляр);
  
• 
   не ходити і не нахилятись з ножем в руках.
  

4. 
   Які вимоги безпеки праці при роботі з електром'ясорубкою?
   

• 
  перед початком роботи перевірити справність заземлення, відсутність сторонніх предметів в робочій камері м’ясорубки, надійність закріплення робочих органів;
  
• 
  завантажувати та розвантажувати машину потрібно на ходу;
  
• 
  забороняється опускати руки в робочу камеру;
  
• 
  проштовхувати продукти в робочу камеру штовхачем;
  
• 
  у разі заклинювання продуктів необхідно зупинити машину і після повної зупинки видалити продукт.
  

5. 
   Згадаємо правила особистої гігієни працівників.
   

• 
  залишати верхній одяг, взуття, головний убір, особисті речі в гардеробі,
  
• 
  зняти ювелірні прикраси, годинники;
  
• 
  нігті повинні бути коротко підстрижені;
  
• 
  перед початком роботи мити руки з милом та дезінфікувати 0,2% розчином хлорного вапна;
  
• 
  одягати чистий санітарний одяг, підбирати волосся під ковпак або косинку;
  
• 
  працювати в чистому санітарному одязі, змінювати його в міру забруднення;
  
• 
  після відвідування туалету мити руки з милом та дезінфікувати;
  
• 
  не вживати їжу на робочому місці.
  

Тема сьогоднішнього уроку: „Технологія приготування виробів із січеної натуральної маси м`яса та котлетної маси”. Сьогодні ми навчимося готувати такі вироби: ковбаски українські, січеники по – українські, зрази, тільне, бризолі, котлета „Лісова пісня”.

В наш час модно відпочивати в ресторанах. Тому ви являєтесь кухарями уявних ресторанів і пізніше отримаєте завдання приготувати фірмову страву.

А зараз запрошую всіх присутніх на майстер-клас, який проведе „шеф-кухар престижного ресторану” Наталія Петрівна.

Ми з вами живемо серед мальовничої природи Поліського краю, тому ця краса і природні дари надихнула кухаря на цей „витвір мистецтва”.

М’ясо двічі подрібнюють на м’ясорубці, додають молоко, сіль, перемішують і формують із нього кружальця. На середину кожного кружальця кладуть фарш, згортають, надаючи овальної форми, змочують у льє зоні, обкачують у сухарях, смажать на жиру до золотистої кірочки. Потім доводять до готовності в духовій шафі (5 -7 хв.).

Д
Котлета „Лісова пісня”
ля приготування фаршу варені гриби (рец.№21) дрібно січуть, цибулю пасерують, яйця подрібнюють, додають сіль, перець і перемішують.

Правила відпуску:

Подають котлети з комбінованим гарнім, поливають маслом вершковим або маргарином.

Зовнішній вигляд – овальна форма без тріщин.

Смак – смаженого м’яса і грибів, в міру солоний.

Запах – приємний, притаманний м’ясу і грибам.

Консистенція - м’яка.

«Бризолі»

А зараз ми з вами перенесемося в сонячну Іспанію і приготуємо страву „Бризолі”. Бризоль - це не просто назва страви, а спосіб приготування. Означає сам процес , тобто змочування в яйці або в льєзоні. А ще це слово нам нагадує слово „бризки” і поєднується з морем.

М
„Бризолі”
айстер практично показує приготування та відпуск страви. М’ясо нарізають на шматки і пропускають через м’ясорубку, разом з черствим хлібом без скоринки, замоченим у холодній воді. Додають сіль, мелений перець, перемішують, і вибивають. Надають виробам приплюснуто-округлої форми. Яйця збиваємо і виливаємо в тарілочку. Потім бризоль вмочуємо у борошно і кладемо на тарілочку з яйцем і охайно викладаємо на розігріту сковорідку і смажимо з обох сторін до готовності. На поверхню виробу кладемо смажені гриби з цибулею заливаємо майонез і затираємо сиром. Запікаємо в жаровій шафі при температурі 180 – 200ᵒС.

Правила відпуску :

Подають – на мілкій столовій тарілці, кладуть гарнір картопляне пюре потім бризоллю, поливають маслом і посипають посіченою зеленню.

Форма округло-приплюснута, краї рівні без тріщин, з верху охайно викладені гриби з сиром, збоку розміщений гарнір.

Смак – в міру солоний.

Запах – з ароматом, характерним для даного виду м’яса.

Консистенція – соковита однорідна.

„Ковбаски українські”

Наступна страва ковбаски українські. А як ви думаєте, чим відрізняються ковбаски українські від ковбасок баварських?

Учень: в українські ковбаски додають сало і часник.

П
Ковбаски українські

Перед подаванням у тарілку кладуть комбінований гарнір, поряд – ковбаски, поливають їх вершковим маслом.

Смак – в міру солоний, смаженого м’яса.

Запах – смаженого м’яса, спецій.

Консистенція - м’яка, однорідна.

„Зрази”

Наступна страва зрази – це рулетики з м`яса, риби або картоплі з начинкою. Ця страва дуже поширена в польській, білоруській, литовській та українській кухні. Більш ситний варіант для любителів м`ясних страв – це зрази з м`яса.

Д
Зрази
о котлетної маси додають менше хліба, порціонують, надають форми кружальця 1 см. завтовшки, на середину кладуть фарш, краї з’єднують, обкатують у червоній паніровці і формують у вигляді цеглини з овальними краями. Для фаршу пасеровану ріпчасту цибулю з’єднують з вареними січеними яйцями, зеленю петрушки, додають сіль, мелений перець, перемішують. Можна також для фаршу використовувати омлет, нарізаний дрібними кусочками.

Підготовлені напівфабрикати підсмажують основним способом, і доводять до готовності у жаровій шафі.

На тарілці кладуть гарнір картопляне пюре, наперед зрази поливають маслом.

Зовнішній вигляд – форма цеглинки з заокругленими краями, на поверхні рум’яна кірочка без тріщин і ламаних країв.

Смак - м’яса у міру солоний із запахом спецій.

Запах – смаженого м’яса із спеціями.

Консистенція – м’ясо соковите, мяке.
„Тільне”

Страва тільне – це старовинна російська страва. Свою назву вона отримала, тому що готується із „тіла” риби. В наш час готують також із свинячого фаршу, тому що з яловичого втрачає форму.

Д
„Тільне”
о котлетної маси додають менше хліба, порціонують, надають форми кружальця 1 см. завтовшки, на середину кладуть фарш, краї з’єднують, обкатують у червоній паніровці і формують у вигляді напівмісяця. Для фаршу пасеровану ріпчасту цибулю з’єднують з вареними січеними яйцями, зеленю петрушки, додають сіль, мелений перець, перемішують. Можна також для фаршу використовувати омлет, нарізаний дрібними кусочками.

Підготовлені напівфабрикати підсмажують основним способом, і доводять до готовності у жаровій шафі.

На тарілці кладуть гарнір картопляне пюре, наперед тільне і поливають маслом.

Зовнішній вигляд – форма напівмісяця, на поверхні рум’яна кірочка без тріщин і ламаних країв.

Смак - м’яса у міру солоний із запахом спецій.

Запах – смаженого м’яса із спеціями.

Консистенція – м’ясо соковите, однорідне.

„Січеники по-українськи”

На закінчення майстер – класу приготуємо січеники по-українськи. Січеники – це старовинна українська страва, яка прийшла до нас із часів Київської Русі. Вони являють собою перепічку із фаршу. Спочатку м`ясо дрібно сікли ножами, а пізніше стали пропускати на м`ясорубку…

П
Січеники по-українськи
ідготовлене м’ясо пропускають через м’ясорубку і вимішують додаючи сіль і яйця. Вибивають. Формують січеники у вигляді кружалець і в середину кладуть подрібнені пасеровані гриби. Січеникам придають округлу форму, панірують у сухарях, замочують у яйцях і знову панірують. Смажимо на сковороді основним способом. Як гарнір використовують: картоплю смажену, картопляне пюре.

Вимоги до якості:

Січеники повинні зберігати свою форму, мати рівномірну добре підсмажену кірочку.

Смак страви специфічний, властивий певному виду м’яса, без стороннього присмаку.

Консистенція – м’яка і соковита, фарш не сирий.

1.Отримати інструмент, інвентар, посуд (розробну дошку „МС”, лотки, м’ясорубку, ніж).

2.Організувати робоче місце:

а) вимити стіл та інструмент гарячою водою;

б) перед початком роботи руки вимити милом і ополоснути їх 0,2% розчином хлорного вапна;

в) ніж покласти лезом до дошки праворуч, продукти розмістити ліворуч;

г) розробну дошку розмістити перед собою, на відстані 5-6 см. від краю стола;

д) м`ясо зачистити від плівок, сухожилок, порізати на шматочки;

е) білий черствий хліб без шкоринки замочити в охолодженому молоці або воді;

є) пропустити один раз м`ясо через м’ясорубку, змішати з хлібом, пропустити ще раз крізь м`ясорубку;

ж) довести котлетну масу до смаку, перемішати, вибити;

з) порціонувати та запанірувати напівфабрикати.

1) ніж для панірування покласти праворуч від розробної дошки лезом до дошки, а поряд - посуд з сухарями,

2) ліворуч від розробної дошки розмістити посуд з котлетною масою.

3) лотки для готових напівфабрикатів розмістити попереду розробної дошки.

1. Перевірка особистої гігієни.

2. Інструктаж щодо правил використання обладнання, економного використання води та електроенергії.

3. Інструктування щодо місць обробки продуктів.

4. Надання практичної допомоги у:

• 
  підборі посуду, інструментів, інвентарю;
  
• 
  правильному веденні технологічного процесу;
  
• 
  дотримані норм часу, правил санітарії та гігієни, технічних вимог безпеки праці;
  
• 
  оформленні страв, підготовці бракеражу та дотриманні форм відпуску страв.
  

1. 
   Розподіл учнів за робочими місцями.
   
2. 
   Повідомлення про критерії оцінювання виконаних робіт.
   
3. 
   Цільові обходи робочих місць майстром з метою перевірки:
   

• 
  організації робочого місця;
  
• 
  дотримання послідовності виконання трудових операцій;
  
• 
  виявлення недоліків, додаткове інструктування;
  
• 
  хронометраж приготування виробів;
  
• 
  дотримання правил охорони праці.
  
• 
  прийом виконаних робіт.
  
• 
  прибирання робочих місць
  

1.Висновок бригадирів щодо активності членів бригад на уроці.

2.Нагадування учням завдань для самостійної роботи в кухні-лабораторії.

3.Акцентування уваги на дослідницькому елементі.

4.Визначення термінів виконання завдань.

5.Повідомлення критеріїв оцінювання роботи учнів.

1.Доповідь бригадирів.

2. Майстер виробничого навчання:

- аналізує, як пройшло заняття, яких результатів досягла кожна бригада та окремі учні; визначає помилки, порушення трудової та технологічної дисципліни;

- проводить бракераж страв, виставляє оцінки;

- аналізує результати дослідницької роботи;

- дає завдання та контрольні питання на наступний урок.
Методична розробка уроку з правознавства
„Екологічне право”


Лариса Добринська,

викладач суспільних предметів

ВПУ №29 смт Володимирець