Научное медицинское общество геронтологов и гериатров украины


Леонова И.С., Козлова Е.В., Падалко В.И



бет16/31
Дата13.06.2016
өлшемі2.61 Mb.
#132126
түріТезисы
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   31

Леонова И.С., Козлова Е.В., Падалко В.И.


НИИ биологии Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина,
пл. Свободы 4, 61022 Харьков, Украина
irina_leonova200@mail.ru

Высокий уровень загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами является характерной чертой современной цивилизации. На сегодняшний день прямой связи между уровнем накопления металлов в организме и степенью развития возрастзависимых заболеваний не установлено. При этом возраст организма считается важным фактором при оценке токсичности металлов, а также признается, что сами металлы могут играть определенную роль в интенсификации процессов старения. Однако механизмы этого социально значимого явления остаются в значительной степени не изученными.

В настоящей работе исследовано влияние одного из распространенных загрязнителей окружающей среды – кадмия (в форме хлорида кадмия) на состояние метаболических процессов и продолжительность жизни Drosophila melanogaster.

Установлено, что в гомогенатах “молодых” (в возрасте 3 – 5 суток) насекомых уменьшалась скорость потребления кислорода в состоянии 4 по Чансу при внесении в питательную среду хлорида кадмия, тогда как в состоянии 3 этот показатель существенно не изменялся. В тоже время у “взрослых” (25 суток) насекомых динамика изменений исследуемых показателей была иной − скорость потребления кислорода в состоянии 4 и 3 по Чансу в присутствии ксенобиотика увеличивались в 2 и 1,7 раза, соответственно, а дыхательный контроль достоверно уменьшался.

Показано, что развитие насекомых на среде, содержащей хлорид кадмия, приводило к усилению оксидативных повреждений белков (о котором судили по уровню карбонилированных белков) в тканях как молодых, так и взрослых мух, практически в одинаковой степени.

Анализ кривых дожития дрозофил свидетельствует о достоверном снижении как средней (в 1,6 раза), так и максимальной (в 1,2 раза) продолжительности жизни насекомых, получавших ксенобиотик, по сравнению с контрольной группой мух.



Таким образом, полученные результаты свидетельствуют о существенном возрастзависимом влиянии хлорида кадмия на функциональные свойства митохондрий и жизнеспособность дрозофил, вероятно, обусловленном интенсификацией свободнорадикальных процессов в тканях насекомых, что согласуется с приведенными в литературе и полученными в нашей лаборатории данными об аналогичном влиянии ксенобиотика на организм крыс. В целом, полученные данные могут свидетельствовать об универсальных механизмах геропромоторного действия ксенобиотика у животных моделей разного уровня организации.
ВЗАЄМОЗВЯЗОК ВІК-ЗАЛЕЖНИХ ЗМІН ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН З АКТИВНІСТЮ ФІЗІОЛОГІЧНОГО КОМПЕНСАТОРНОГО АНГІОГЕНЕЗУ У ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ РІЗНОГО ВІКУ

Лішневська В.Ю., Парасюк О.І.


Державна установа “Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова
НАМН України”, 04114, Київ.
sekret1310@rambler.ru

Метою нашого дослідження було вивчення взаємозв’язку активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу з активністю внутрішньосудинного запалення, маркером якого є фактор некрозу пухлин, та NO-синтазною активністю ендотелію у практично здорових людей різних вікових груп.

Матеріали і методи. Було обстежено 10 практично здорових людей у віці 20-29 років, 10 практично здорових людей у віці 40-50 років, 10 практично здорових людей у віці 60-74 років. Функціональний стан ендотелію вивчали методом лазерної доплерівської флоуметрії на апараті ЛАКК-2 (Росія). Рівень фактору росту ендотелію судин (VEGF) визначали в сироватці крові методом імуноферментного аналізу (ІФА) за допомогою набору реактивів фірми Bender Medsystems (Австрія). Рівень фактору некрозу пухлин (TNF) визначали в сироватці крові методом ІФА за допомогою набору реактивів фірми Вектор бест (Росія). Рівень капіляризації тканин оцінювали за допомогою методу телевізійної біомікроскопії на капіляроскопі ТМ-1.

Результати. При вивченні стану капіляризації тканин у людей різного віку було показано, що в осіб похилого віку спостерігали достовірне зниження щільності капілярів порівняно з групою людей молодого − 12,51±0,45; та середнього віку − 11,32±0,65. Однак за станом капіляризації тканин обстежені похилого віку розрізнялися і були розподілені на дві групи: із збереженою кількістю функціонуючих капілярів − 60 % (кількість капілярів 10,18±0,12)*, і з капілярною розрідженістю − 40 % обстежених (кількість капілярів 8,28±0,15)* (p<0,05). Зважаючи на те, що рівень VEGF є доведеним показником активності ангіогенезу, нами було вивчено рівень даного показника в групах обстежуваних. Було показано, що у практично здорових людей 40-50 років спостерігається незначне підвищення рівню VEGF − (220,2±11,6) пг/мл, порівняно із групою людей 20-30-річного віку − (202,5±15,7) пг/мл. При визначенні рівня фактору росту ендотелію судин осіб похилого віку обстежені були розподілені на дві підгрупи: у 60 % досліджуваних його рівень продовжував зростати відповідно до вікових потреб − (242,3±19,9)* пг/мл; а у 40 % спостерігали недостатнє підвищення рівня даного показника − (221,5±10,2) пг/мл (p<0,05). З метою визначення механізмів порушення активності ангіогенезу в осіб похилого віку нами було досліджено взаємозв’язок рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем фактору некрозу пухлин та NO-синтазною активністю ендотелію. Згідно отриманих даних, з віком спостерігали підвищення рівня фактору некрозу пухлин (0,71±0,12) пг/мл у осіб молодого віку та (0,85±0,13) пг/мл у осіб середнього віку), однак його рівень в осіб літнього віку з нормальним (1,55±0,35)* пг/л та зниженим рівнем фактору росту ендотелію судин (1,68±0,43)* пг/мл не відрізнявся (p<0,05). При вивченні NO-синтазної активності ендотелію суттєвих відмінностей відсотка приросту показника мікроциркуляції в групі практично здорових людей молодого і середнього віку не спостерігали. В групі людей похилого віку спостерігалась загальна тенденція до зниження рівня ендотелійзалежної вазодилатації порівняно з особами молодого − 281,8±4,9 та середнього віку 269,1±4,6; однак у групі пацієнтів із збереженою капіляризацією тканин відсоток приросту показника мікроциркуляції був вірогідно вищий − 219,3±4,1*, ніж у осіб із капілярною розрідженістю − 197,5±3,6*(p<0,05).

Висновки. Важливу роль фізіологічного компенсаторного ангіогенезу в забезпеченні достатнього рівня капіляризації тканин при старінні підтверджує наявність кореляційного зв’язку рівня фактору росту ендотелію судин із кількістю функціонуючих капілярів (r=0,38). Вагомий внесок ендотелію в забезпеченні достатньої активності ангіогенезу доводить взаємозв’язок рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем ендотелійзалежної вазодилатації (r=0,39). Активність компенсаторного ангіогенезу осіб похилого віку не пов'язана з активністю внутрішньосудинного запалення, про що свідчить відсутність кореляційного взаємозв’язку рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем фактору некрозу пухлин.

ИЗМЕНЕНИЕ МАССЫ ПЕЧЕНИ И ДЫХАНИЯ МИТОХОНДРИЙ ПРИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНОМ КОРМЛЕНИИ ПОСЛЕ ГОЛОДАНИЯ У КРЫС
РАЗНОГО ВОЗРАСТА



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   31




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет