Навчальний посібник для підготовки до зно для слухачів системи довузівської підготовки Харків Видавництво нуа 2010



жүктеу/скачать 1.65 Mb.
бет9/10
Дата28.06.2016
өлшемі1.65 Mb.
#164326
түріНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ПРАВОПИС СУФІКСІВ

іменникові суфікси


1. Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пишемо з и: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик.

Примітка. Слід відрізняти український суфікс -ик від іншомовних -ик, -ік (-їк). В іншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и та і (ї) в словах іншомовного походження: історик, медик, фізик, але: механік, прозаїк, хімік.

2. Суфікс -ив-(о), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, але: марево (не матеріал і не продукт праці).

3. Суфікс -инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: бобовиння, гарбузиння, картоплиння, павутиння; але: каміння, коріння, насіння.

4. Суфікс -енн-(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: звернення, напруження, піднесення, удосконалення.

5. Суфікс -ен(я) [-єн(я)] вживається в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня, чаєня.

6. Суфікси зменшено-пестливих слів -ечок [-єчок], -ечк(а) [-єчк(а)],


-ечк(о) [-єчк(о)] не слід змішувати із суфіксами -ичок, -ичк(а): останні бувають тільки в словах, що походять від іменників із суфіксами -ик, -иц(я): вогничок, кошичок, вуличка, паличка. В інших випадках уживаємо суфікси з е (є): вершечок, мішечок, краєчок; діжечка, копієчка, Марієчка, річечка; віконечко, словечко, яєчко.
Завдання

  1. Літера Е пишеться в усіх словах рядка

А б..тон, дж..рело, вершн..к, гр..чаний

Б в..селкою, дор..готатися, бр..нить, ан..кдот

В п..рила, н..всипущий, любит…ль, зд..більшого

Г ап..етит, брил..к, в..теран, д..када

Д пр..амбула, пр..валювання, фрезерувальн..к, пр..дмет

А вузл..чок, вер..сень, б..нтежно, кал..ндар

Б к..шеня, бр..хня, л..генда, л..генький

В запорож...ць, галяв..на, дзв..нить, б..нзин

Г комп..нсація, дер..во, зас..нати, д..мократія

Д пр..зент, пр..фіксальний, пр..йскурант, пр..зер

А ж..боніти, к..рівник, м..даль, оновл..ний

Б м..довий, мереж..во, н..обхідний, орд..н

В розумн..чка, пр…зидент, ш..стиденний, р..спубліка

Г пр..цедент, прот..кла, ш..нель, ч..сноти

Д пр..зентабельний, привар..ний, попільн..ця, огуд..ння

А ап..льсин, г..рой, бр..танець, б..зпечний

Б справ..дливий, пов..ртати, ол..нятко, в..личати

В компл..кс, мат..ринство, пр..тензія, пр..нтер

Г пр…амбула, тр..мтіти, пр..ватний, шел..стіти

Д пр..зидент, прибул..ць, прибр..хати, пресувальн..ця



  1. Літера И пишеться в усіх словах рядка

А бл..скучий, в..ростати, конс..рвація, кол..ктив

Б відт..нати, л..бединий, мар..во, коз..рок

В орл...к, гл..бокий, л..дачий, вм..кати

Г абр..кос, бл..зенько, гр…міти, кр..жаний

Д розп..с, ск..сати, спов..вати, т..рор

А петруш..чка, прор..вати, ч..тання, р..цепт

Б нап..нати, неприм..ренний, пр..ватний, орл...ня

В д..ректор, кн…голюб, мел..во, м..ротворець

Г ос..ротити, пр..ватний, сп..натися, мар..во

Д бл..щати, ск..ровувати, склад..ний, скан..р

А дал..ч, в..гинаючись, д..ригент, мороз..во

Б ос..ротити, к..рпатий, вар..во, бр..льянт

В зат..хав, змор..ний, л..мон, м..шенятко

Г пр..тендент, плет..во, м..лесенько, сп..натися

Д принт..р, ск..птицизм, ск..рувати, с..зон
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

При словозміні та словотворенні іноді виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних. У процесі мовлення один із звуків випадає і відповідна йому буква не вживається на письмі:

1. У сполученнях -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- випадають д, т: тиждень – тижневий, роз’їзд – роз’їзний, стелити – слати. Винятки: хвастливий, хвастнути, шістнадцять, пестливий, кістлявий, зап’ястний, хворостняк.

2. У сполученнях -зкн-, -скн- випадає к при творенні від іменників дієслів із суфіксом -ну-: тріск – тріснути, брязк – брязнути, тиск – тиснути, блиск – блиснути. Винятки: виск – вискнути, риск – рискнути, випускний, пропускний, тоскно, скнара.



Але: писк – писнути – пискнути (рідше).

3. Випадає л у групі -слн-: мислити – навмисне, ремесло – ремісник, масло – масний.

4. Спрощення відбувається в словах: серце (сердець), ченця (чернець, Р. в.), скатерка (скатерть).
Спрощення не відбувається (на письмі).

1. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження: аванпостний, баластний, контрастний, гігантський, парламентський, компостний.

2. У Д. в. та М. в. однини іменників жіночого роду І відміни: піаністці, оптимістці, аспірантці, невістці, хустці, волейболістці.
Завдання
1. Утворіть прикметники від слів:

Гігант, радість, шелест, щастя, баласт, честь, пристрасть, зап’ястя, область, кістка, користь, контраст, проїзд, виїзд, під’їзд, кілька тижнів, невістка, якість, швидкість, агент, заїзд, заздрість, випуск, студент, очистка.



2. Перекладіть українською мовою:

Радостный, счастливый, честный, наездник, солнце, контрастный, совестный, зловестный, целостный, проездной, шестнадцать, костлявый, запястный, хворостняк, городской, референтский, университетский, консультантский, шестьсот, устный, завистливый, областной, студенческий, абстрактный, корреспондентский, добросовестный, областной совет, участники, производственный.




  1. Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка

А аген..ський, безвиїз..но, захис..ний, лейтенан..ський

Б блис..нути, корис..ний, перс..невий, проїз..ний

В кіс..лявенький, благовіс..ний, курсан..ський, зліс..ний

Г безвіс...ний, бриз..нути, ілюзіоніс..ський, гімнас..ці

Д поїз..ці, невіс..ці, кіс..лявий, полоніс..ці

А віс..ник, арештан..ська, балас..ний, невіс..ці

Б влас..ний, дантис..ський, кількіс..ний, контрас..ний

В шіс..сот, улес..ливий, фашис...ський, ціліс..ність

Г піз...ній, ненавис..ний, вис..нути, доблес..ний

Д кіс..ка, кіс..ці, брес..ський, пес..ливий

А анархіс..ський, зап’яс..ний, контрас..ність, нудис..ський

Б кіс..лявий, гіган..ський, дисиден..ський, наміс..ник

В кількатиж...невий, первіс..ний, свис..нути, шубовс...нути

Г резервіс..ський, компос..ний, культурис..ський, непроїз...ний

Д невіс..чин, шіс..надцять, брат..тво, лейтенан..ський

А пис..нути, реформіс..ський, хворос..няк, шіс..надцятилітній

Б об’їзний, лейборис..ський, людс..во, пес..ливо

В мораліс..ський, пас..ці, облас..ний, президент..ський

Г якіс..ний, хрус...нути, улес..ливий, пристрас...ний

Д танкіс..ський, лейборис..ський, тис..нути, віс..ник

А перехрес..ний, парашутис..ський, перс..невий, пус..ці

Б пріс..ний, паспортис..ський, пес..ливим, плюс..нути

В безвіс..ний, безшелес...но, вартіс..ний, затис...нутись

Г радіс...но, серфінгіс..ський, хвас..ливий, хус..ці

Д блис..нути, ціліс..ний, кіс..лявий, чес..ність

А швидкіс..ний, ціліс..ний, тиж..невий, скатер...ка

Б с...лати, шіс..надцятий, студен..ський, таксис..ський

В чес...ний, ташкен..ський, совіс..ний, хвас..нути

Г тиж...ні, турис..ський, шелес..нути, чес...ність

Д балас..ний, зас..ланий, віс..ник, доблес..ний

А умис..ний, безчес..ність, бряз..нути, форпос..ний

Б шіс..надцять, мес...ники, прихвос..ні, розіс...лати

В безкорис..ливий, зловіс..ний, первіс..ність, сер...це

Г облес...ливо, корис..ливий, пес..ливенький, наїз...ник

Д піс..ний, університе..ський, перс..невий, медаліс..ці
СПОЛУЧЕННЯ ЙО, ЬО

1. Йо пишеться для позначення звукосполучення й + о:


  • На початку слова й після голосного: його, йому, завойований, район, чийого.

  • Після приголосного, переважно на початку складу: батальйон, бульйон, вйокати, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов.

2. ЬО пишеться після приголосного для позначення м’якості приголосного перед о: всього, Ковальов, Линьов, льон, сьогодні, сьомий, трьох, цього.
Завдання
1. У якому рядку всі слова пишуться з буквосполученням ьо?

А л..н, л..довик, тр..ох, л..отчик, Мурав..в.

Б син..го, кол..ру, сер..зно, бад..рий, с..годні.

В вол..вий, лиц..вий, пол..вий, га..вий, ма..ріти.

Г ді..вий, нижн..го, с..мого, с..рбати, т..хкати.

Д верхн..го, л..х, тін..вий, д..готь, л..дяник.



2. У якому рядку всі слова пишуться з буквосполученням йо?

А ра..н, кра..вий, га..вий, павіл..н, кол..ровий.

Б ма..рить, медал..н, ма..р, Мурав..в, Пушкар..в.

В сер..зно, буль..н, міль..н, Вороб..в, зна..мий.

Г ді..вий, ма..нез, ма..ріння, Солов..в, л..х.

Д во..вничий, га..чок, л..тчик, д..готь, бо..вий.



3. Перекладіть українською мовою:

Осеннего воздуха, крайнему окну, серьезный мальчик, всего класса, встретил его, летная погода, пришли втроем, четырем ученикам, знакомый человек, полевой госпиталь, цветные, карандаши, летчик-испытатель.


ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА

Правила

Приклади

1. М’який знак (ь) пишеться в українських словах:

  • після букв на позначення м’яких [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н], що закінчують склад;

  • після букв на позначення м’яких приголосних перед о у середині складу;

  • у суфіксах -зьк-, -цьк-, -ськ-;



  • у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-,
    -ісіньк-, -юсіньк-;

  • після л перед буквами на позначення приголосних;

  • у родовому відмінку множини іменників ж. роду м’якої групи
    І відміни та іменників с. роду на
    -нн(я), -ц(е) II відміни;

  • у 3-й особі однини і множини дійсного та у 2-й особі однини
    і множини наказового способів дієслів, а також у стягнених формах інфінітива та зворотної частки.


2. Ь пишеться в іншомовних словах:

  • після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, якими позначаються два звуки;

  • після л, н перед йо;

  • відповідно до вимови після л перед буквами на позначення приголосних, а також у кінці слова.


3. Ь не пишеться:

  • після б, п, в, м, ф;

  • після ж, ч, ш, щ;

  • після н перед ж, ч, ш, щ і суфіксами -ств-, -ськ-;



  • після р у кінці складу;




  • після букв, що позначають м’які приголосні, крім л, якщо за ними ідуть інші букви на позначення м’яких приголосних;

  • між буквами, що позначають подвоєні (подовжені) м’які приголосні.



заздалегідь, нежить, мазь, просьба, ґедзь, місяць, сіль, промінь
третьокласниця, учотирьох, льох

запорізький, козацький, по-українському, але: баский, боязкий, різкий, ковзкий (зк, ск не суфікси,)

синенький, дівчинонька, малесенький, білісінький, малюсінький

більший, пральня, учительство, але: балка – балці, галка – галченя (лц, лч походять від лк)

перукарень, житниць, творінь, креслень, кілець, сердець

дивиться, дивляться, дивись, дивіться, дивиться

мільярд, Ньютон, гондольєр, в ескадрильї, але: малярія, ревю, резюме, нюанс

медальйон, сеньйорита

альтернатива, катапульта, але: алгоритм, катафалк; акварель, Булонь, але: ритуал, еталон

дріб, степ, кров, сім, верф, ріжте, піч, робиш, дощ

інжир, конче (потрібно), інший, панщина, громадянство, просвітянський, але: доньчин (донька), няньчити (нянька)

перевірте, Харків, гіркий, але:
М. Горький
пізнє, танцювати, гордість, але: різьбяр, тьмяний і похідні від них
віддячити, осінній, заміжжя, свавілля


Завдання
1. Запишіть слова, вставте, де потрібно, м’який знак.

Брун...ці, таріл...ці, жмен...ці, жін...ці, вишен...ці, Тетян...ці, гус.ці, рибон...ці, схован...ці, дон...ці, беріз...ці, волен...ці, бурул...ці, лял...ці, гіл...ці, мотуз...ці, галуз...ці, Куз...ці, Вал...ці, Натал...ці.



2. Перекладіть слова українською мовою.

Меньший, девятьсот, семьюдесятью, четырех, четырьмя, гордостью, поставьте, альянс, Рейкьявик, пюпитр, пьедестал, пятак, зелье, Полесье, мышьяк, Поволжье, Запорожье, рюкзак.



  1. М’який знак пишеться в усіх словах рядка

А ал..батрос, змовниц..ки, прем..єра, кров..

Б зліз..те, постат.., сидят.., гал..чин

В по-козац..кому, снитимут..ся, сестрон..ко, тонен..кий

Г зеленен..кий, ад..ютант, пекар.., порт..єри

Д вязан..ня, в’єтнамец.., в’яліст.., кричиш...

А медал..йон, знан.., підземел..ля, закин..те

Б в..юн, кіл..це, козачен..ко, л..одяний

В сопіл..ці, т..мяний, тонюсін..кий, дніпровс..кий

Г перелаз..мо, широчен..кий, яблун..ці, прокл..он

Д ніч.., в’язал..ник, нехворощ.., дохідливіс..т..

А губон..ка, д..оготь, ган..ба, люд..ськe

Б аномал..ний, бул..йон, друкарен.., сіл..ський

В горобец.., летит.., сон..цю, снит..ся

Г вос..мий, вріж..те, с..омий, риз..кий

Д сіл.., сл..ота, ін…єкція, ад..ютант
А с..огодні, спіл..но, чумац..кий, син..ого

Б ковал..ський, кін..чик, їдал..ня, кал..цій

В близ..ко, боєц.., знат.., ін..ший

Г асоціативніс..ть, змал..ований, пташинон..ка, виходит..

Д емал..ований, дріж.., ступін.., жовтен..


  1. М’який знак НЕ пишеться в усіх словах рядка

А хвилин..ці, дишут.., ц..вях, чест..ю

Б біжиш.., зіл..ля, вишен..ка, камін..ня

В ран..ній, рибал..ці, кін..цівка, шерс..тю

Г пишеш.., с..лід, друкар.., нян..ка

Д жбурлян..ня, насип.., єреванс..кий, Сибір

А запобіжиш.., вес..няний, вірменс..кий, степ..

Б япон..ський, ріж.., медал..йон, мен..ше

В відс..піваний, Натал..ці, низ..ко, узгір..я

Г Хар..ків, шприц.., майбут..нє, жін..ці

Д жит..тєлюб, живопис.., скріплюєш.., ґречніст..

А ріж..те, с..лід, корис..тю, дяд..ко

Б ар..єргард, піч..ний, палянич..ці, розіб’єш..

В вір..те, гір..кий, голуб.., маритимут..ся

Г л..отчик, сип..те, спиш.., гос..ті

Д літопис.., сторіч.., Керч.., дз..обнути
ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Правила

Приклади

Апостроф уживається для позначення роздільної вимови перед я, ю, є, ї:

1) в українських словах

  • після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня;

  • після р у кінці складу;

  • після б, п, в, м, ф, р, к у власних назвах;




  • після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються буквами на позначення приголосних;

2) в іншомовних словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та після р у кінці складу, а також після префіксів, які закінчуються буквами на позначення приголосних.


Апостроф не вживається

    1. перед я, ю, є в українських
      й іншомовних словах:

  • після б, п, в, м, ф, коли перед ними стоять інші букви на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня;

  • після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та після р на початку складу, якщо я, ю, є позначають м’якість попередніх приголосних;

2) перед йо.


Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський

довір’я, сузір’я, бур’ян

Аляб’єв, Куп’янськ, В’яземський, В’ячеслав, Пом’яловський, Прокоф’єв, Захар’їн, Лук’ян

під’їхати, роз’яснення, з’юрмитися, дит’ясла, пів’яблука, але: пів-Європи (власна назва)

об’єкт, комп’ютер, кція’ю, прем’єра, верф’ю, к’янті, Х’юстон, Руж’є, миш’як, екстер’єр, ад’юнктура, ін’єкція, кон’юнктивіт, кон’юнктура

мавпячий, морквяний, духмяний, але: торф’яний, верб’я, черв’як

бязь, дебют, пюре, гравюра, Мюнхен, фюзеляж, Гюго, кюре, манікюр, кювет, брязкіт, рюмсати, Рєпін
Соловйов, серйозний, курйозний


Завдання


    1. Перепишіть, вставляючи, де потрібно, апостроф.

Торф...яний, цв...яшок, В...ячеслав, різьб...яр, любов...ю, різдв...яний, Св...ятослав, з...умисний, з...єднати, під...обідати, під...їхати, моркв...яний, роз...яснити, розз...явити, пів...ананаса, пів...Азії, пів...ягоди, пів...Європи, дит...ясла, дво...ярусний, між...ярусний, духм...яний, миш...як, Х...юстон, п...юпітр, кур...йозний, б...язь, кур...єр, Лук...янович, ін...єкція, жовч...ю, верф...ю, грав...юра.

  1. Апостроф пишеться в усіх словах рядка

А в..їжджена, з..уміти, зв..язківець, Лук..янович

Б надбрів..я, перед..ювілейний, мавп..ячий, пів..юрби,

В хлоп..я, ув..язати, сп..яніти, солом..яний

Г кр..юк, м..яз, п..єдестал, п..ятсот

Д р..юкзак, в..їстися, в..ялений, сер..йозний

А розм..якнути, Р..єпін, під..язичний, об..єкт

Б в..ялий, з..агітувати, зав..язка, м..ята

В пів..яблука, повір..я, роз..єднати, св..ятий

Г п..ятий, пів..ярусу, ад..ютант, гороб..ята

Д пів..Європи, пан..європейський, Монтеск..є, б..юро

А без..ядерний, верф..ю, знічев..я, Лук..янчук

Б роз..яснити, від..їжджати, дит..ясла, м..язовий

В св..ято, різнотрав..я, м..юзикл, зв..язатися

Г кров..ю, з..явитися, м..який, різьб..яр

Д р..юмсати, кр..юк, б..ється, св..ятий


  1. Апостроф НЕ пишеться в усіх словах рядка

А бр..язнути, гр..юк, з..єднати, ін..єкція

Б манік..юр, медв..яний, пів..острів, р..юкзак

В кон..юнктивіт, з..йомка, джв..якотіти, ком..юніке

Г кр..якати, пролл..єш, п..яний, цв..яхувати

Д гр..язно, св..іт, від..ємний, бр..як

А солов..ям, щаст..я, гороб..ячий, матір..ю

Б роз..ораний, Св..ятослав, сер..йозно, хутор..янин

В рум..яний, здоров..я, м..яч, череп..я

Г черв..ячок, слов..янський, двох..ярусний, в..юнкий

Д кон..юнктура, з..уміти, б..юро, любов..ю

А кур..йозний, нав..язливий, р..ятівний, подвір..я

Б тридев..ять, рута-м..ята, пам..ятати, п..яти

В моркв..яний, п..юре, пів..озера, р..ябий

Г нав..ючений, Солов..йов, тьм..яний, п..ястук



Д без..ідейний, п..ятдесят, в..юк, без..іменно
ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ І ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

1. Дві букви для передачі подвоєння приголосних пишемо при збігу однакових приголосних:

  • префікса і кореня слів

беззахисний, відділ, оббити, ввечері, віддалік; інновація (новація), іррегулярний (регулярний)

АЛЕ: анотація, конотація
(у слова нотація інше значення) отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцей

  • на межі частин складноскорочених слів

заввідділом, юннат, військкомат, страйкком





  • кореня або основи на –н(-нь) і суфіксів

-н-, -ник, -ниц(я). Подвоєння зберігається
в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників

туманний, денний, кінний, щоденник письменниця,

туманно, безвинність, безвинно, законність, законно


АЛЕ: глиняний, водяний, солов'їний


  • основи дієслова минулого часу на –с і постфікса –ся

пронісся, розрісся, трясся, пасся






2. Подвоєння приголосних передається на письмі:

  • у наголошених прикметникових суфіксах -енн-, -анн-(-янн-) зі значенням збільшення, підсилення, у суфіксі -енн- слів старослов’янського походження, а також у похідних іменниках із суфіксом -ість
    і прислівниках

силенний, здоровенний, старанний, старанність, старанно, здійсненність, численність, численно

благословенний, блаженний, огненний, священний

АЛЕ: дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження: вивершений, написаний, печений, сказаний, зроблений

  • у деяких словах

бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних

3. Подовження приголосних [д, т, з, с, ц, л, н] та [ж, ч, ш] після букв на позначення голосних та перед буквами я, ю, є, і, е

  • в усіх відмінках іменників середньго роду ІІ відміни, крім Р. в. мн. із нульовим закінченням

багаття, багаттю, багаттям, у багатті; почуттів, відкриттів


АЛЕ: багать, відкрить


  • в усіх відмінках деяких іменників
    І відм., крім родового множини із закінченням -ей




стаття, статті, статтею, суддя, судді, суддю, суддею, суддів, суддям, суддями

АЛЕ: статей, судей

  • в О. в. одн. іменників ІІІ відм., основа яких у Н. в. закінчується на один м'який чи шиплячий приголосний

мить – миттю, височінь – височінню, ніч – ніччю


АЛЕ: радість – радістю, щирість – щирістю, любов – любов’ю


  • у деяких прислівниках

зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню

  • в особових формах дієслова лити(ся)
    і похідних від нього

ллю, ллєш, ллється, виллємо, переллються

4. У словах іншомовного походження – власних назвах та утворених від них, а також словах-винятках

Голландія, голландський, Мекка, меккський, Ватт (але ват), Ганна, Геннадій;

Аннали, бонна, брутто, пенні, ванна, мадонна, манна, нетто, панна, тонна, білль, булла, вілла, мулла, мірра.

АЛЕ: Росія (слов’янське), агресія, акумуляція, сесія, клас, група, апарат, атестат, бароко, сума, белетристика, бравісимо, інтелектуал, інтелігент, колектив, комісія, фін тощо.


Завдання
1. Поясніть наявність чи відсутність подвоєння букв у словах.

Пристрастю, священний, пасся, анотація, шосе, обіграти, священик, сказаний, несказанний, шалений, сторіч, лляний, прусський, сторіччя, Керчю, матір’ю, Іллівна, угідь, статей, статтею, суддів, ірраціональний, збіжжя, жовчю, Новоросійськ, Калькутта, Одіссей, Пруссія.



2. Поставте іменники в орудному відмінку однини, обґрунтуйте написання

Мати, вісь, мудрість, вуаль, галузь, іскристість, верф, латинь, постать, щирість, любов, зав’язь, швидкість, лінь, парость, необачність, повінь, паморозь, вість, смерть, рись.



3. У якому рядку в орудному відмінку всі слова пишуться з подвоєними приголосними?

А повідь, міць, одіж, честь, молодість

Б сіль, тінь, піч, папороть, кров

В лань, дань, щедрість, подорож, ніч

Г річ, мідь, галузь, паморозь, вісь

Д скатерть, жовч, повінь, ніч, січ



4. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка

А незбагнен..ий, прикордон..ий, над..ністрянський, сон..ий, спален..ий

Б ускладнен..я, умовлян..я, вікон..иця, качен..я, століт..я

В облич..я, стат..я, вугіл..я, наріч..я, спросон..я, спересерд..я

Г намаган..я, Іл..я, Ал..а, Ін..а, терт..я

Д юн..ат, спів..ітчизник, туман..ість, розріс..я, від..аний

А угід..я, ворон..я, від..ати, щоден..о, впевнен..о

Б подорож..ю, тін..ю, ніс..я, пас..я, бадьоріст..ю

В без..убий, ден..ий, хвилин..ий, роз..броїти, об..ігти

Г годин..икар, широчен..ий, числен..ий, щаст..я, насін..я

Д священ..ий, старан..ий, шален..ий, цін..ий, родин..ий

А памороз..ю, пан..а, опрацьован..ий, облич..я

Б над..ністрянський, Новорос..ійськ, сіл..ю, широчен..ий

В ворон..я, годин..икар, спасен..ий, наріч..я

Г нет..о, числен..ий, ден..ий, вуал..ю

Д над..ніпрянський, контр..еволюція, молодіст..ю, спірал..ю

А вікон..иця, незбагнен..ий, об..ігти, окаян..ий

Б бов..ан, Іл..я, л..ють, хрещен..ий

В брут..о, Керч..ю, Прус..ія, угід..я

Г роз..ява, шален..ий, намаган..я, сон..ий

Д об..ити, письмен..ик, смерт..ю, ніч..ю


  1. Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка

А ан..отація, бадьоріст..ю, інтел..ект, продан..ий

Б ал..ея, безсмерт..я, латин..ю, фін..

В імпрес..іонізм, піт..и, Ін..а, стат..я

Г беладон..а, горохвян..ий, дан..ий, насін..я

Д ідил..ія, лібрето..о, сум..а, пен..і

А скажен..ий, спросон..я, незнан..ий, необачніст..ю

Б звершен..ь, звихрен..ий, от..оді, охорон..ий

В спересерд..я, рал..і, кол..ектив, жовч..ю

Г олов’ян..ий, оновлен..ий, заздріст..ю, заран..я

Д ір..еальний, ан..отація, ім..іграція, Калькут..а

А пристраст..ю, впевнен..о, зроблен..ий, хоб..і

Б журавлин..ий, оп..онент, освітлен..ість, зав..ідділу

В оц..ей, занят..ь, спів..ітчизник, непрохан..ий

Г еф..ект, мас..а, молодіст..ю, щоден..о

Д студен..ий, пещен..ий, освітлен..ість, Тольят..і
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ І СУФІКСІВ
Правопис префіксів

Правопис голосних у префіксах

пре-; при-; прі-; пере-, пред-, перед-, між-, під-, від-

пре-

  • для вираження найвищого ступеня ознаки




  • у словах



  • е- пишемо в таких іншомовних словах, що не мають префікса





пребагато, прекрасно, пречудовий, препоганий;
презирливість, престол, преосвященний, преподобний;
преамбула, предикат, президент, прелюдія, прем’єр, преміювати, препарат, престиж, претендент, прецедент, президія, презентація, претензія, преферанс;


при-

1. У словах, що означають:



  • наближення чи близькість до чого-небудь

  • приєднання

  • частковість дії

  • результат дії

2. У словах


3. и- пишемо в таких іншомовних словах, що не мають префікса



приїхати, прикінцевий, приозерний;
прибити, причепити;

приспівувати, примружити;

призначити, приручити, приректи;
принаймні, присвята, притаманний, непритомний;

привілей, приватний, примат, призер, призма, примітив, принцип;

прі-

уживається тільки у словах




прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий;

У префіксах пере-, перед- та пред- завжди пишемо е

В іншомовних словах трапляється частина пери-, яку не слід плутати з префіксом пере-
перевірити, перегнати, передмова, представник, пред’явити;

периметр, перипетія, периферія, перифраза, перитоніт, перископ;

Префікси від-, під-, між- пишуться завжди через і


підкинути, міжнародний, відтягти.


Правопис приголосних у префіксах

с-з, ж-ш, д-т, б-п

1. Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х
з- – перед іншими приголосними та голосними
Якщо корінь слова починається сполученням приголосних, як правило, пишеться префікс зі-

скомпрометувати, спрямування, створений, схвалення;
зберегти, зведений, здивувати, зцілитель, зсохнути, зшити;
зіщулений, зізнатися, зіпсувати, зігнути, зіткнення; зів’ялий, зім’яти;

2. У префіксах без-, роз-, через-, між-, над-, від-, під-, перед-, понад-, об- пишуться з, ж, д, б, які ніколи не змінюються перед буквами на позначення глухих приголосних

безперервний, черезсмужжя, розкидати, міжпланетний, надприбуток, підхопити, передплата, обкопати.

Правопис суфіксів



суфікси іменників

З и пишуться суфікси:

  • -ик, -ник, -івник,
    -чик(-щик), -ич




  • -ир, -ист, -изм після д, т, з, с, ц, ж, ч,
    ш, р

  • -ив(о) в іменниках, що означають матеріал або продукт праці

  • -инн(я) в іменниках середнього роду,
    що означають збірні поняття

  • -ин(а) в іменниках, що означають осіб жін. статі, загальні назви тварин, рельєфу, продуктів харчування тощо.

  • -иськ(о), -ищ(е) після букв на позначення приголосних

  • іменників чол. роду на -ичок (ик+ ок)

  • іменників жін. роду на -ичк(а) (-иц(я)+ к)


братик, племінник, трудівник, хлопчик, рубщик, москвич;

бомбардир, візажист, романтизм;
мереживо, місиво, вариво, морозиво, плетиво, паливо;
лушпиння, шумовиння, бурячиння;

дівчина, звірина, худобина, галявина, яловичина;

бабисько, страховисько, селище, згарище;
вузличок, кошичок, глечичок;

мильничка, розумничка, паличка

АЛЕ: алергік, хімік, стоїк (іншомовні слова)

АЛЕ: канонір, мариніст, неологізм, конвоїр, егоїст, архаїзм

АЛЕ: марево

АЛЕ: каміння, коріння, насіння, володіння; говоріння, хрустіння; поліпшення

АЛЕ: кошеня, гусеня (назви малих істот)

АЛЕ: гноїсько, убоїще

АЛЕ: вершечок, кружечок

АЛЕ: качечка, петрушечка, сонечко


суфікси прикметників

и пишемо:

  • у суфіксі -ичн(ий) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у словах, похідних від слів іншомовного походження

  • у прикметниках, утворених від іменників з суфіксом
    -иц(я) за допомогою
    суфікса -н-

  • у суфіксі -ин(ий) присвійних прикметників після букв на позначення приголосних, крім й

  • у суфіксі -ист(ий) після букв на позначення приголосних


епізодичний, терапевтичний, гімназичний, токсичний;

вуличний, гірчичний, граничний;


сестрин, доччин, Тетянин, орлиний, козлиний;

розложистий, шквалистий, бромистий, фасонистий

АЛЕ: фізіологічний, антициклонічний, циклічний, географічний; алгебраїчний, архаїчний

АЛЕ: Мар’їн, Майїн, Маріїн, солов’їний, зміїний
АЛЕ: оліїстий, троїстий


суфікси прикметників і дієприкметників

1. -н- пишеться в суфіксах:

-ан-(-ян-), -ин-, -їн-, -єн, -он- прикметників

-ен-, -н- дієприкметників
2. -нн- пишеться:

у прикметниках, утворених від іменників


з основою на -н
у наголошених суфіксах
-енн-, -анн-, (-янн-) прикметників, які вказують найвищу міру ознаки




гречаний, скляний, лебединий, солоний, гороб'їний, буквений;
оновлений, наповнений, прочитаний, овіяний;
бездоганний, осінній, віконний, стінний;

здоровенний, страшенний, невблаганний, неподоланний, непримиренний, несказанний,

нескінченний

АЛЕ: старанний, притаманний

АЛЕ: невпізнаний, нездоланий, незлічений, незрівняний, нескінчений (дієприкметники)


При творенні прикметників від іменників використовуються суфікси

-ов-

1. Після твердих приголосних


2. Після шиплячих, якщо наголос падає на закінчення

3. Після й



-ев-

1. Після м’якого приголосного

2. Після шиплячих, якщо наголос падає на суфікс

-єв-

Після м’яких подовжених приголосних

носовий, сливовий, столовий;

дощовий, плащовий;
крайовий, гайовий;
січневий, квітневий;

грушевий, овочевий;

життєвий, насіннєвий.


Завдання
1. Перепишіть слова, замість крапок поставте букви е, и чи і.

Пр..дставити, пр..морський, пр..берегти, пр..зирство, пр..бій, пр..амбула, пр..дтеча, пр..близно, пр..тензія, пр..тендент, пр..красно, пр..крашати, пр..бічник, пр..зидент, пр..хитрий, пр..нтер, пр..зводити, пр..звище, пр..красити, пр..стиж, пр..д’явник, пр..своїти, пр..буток, п..р..дача, п..р..ферія, пр..горілий, пр..ваблювати, пр..мудрий, пр..звисько, пр..стол, пр..непорочний, пр..зирство, пр..скромний, пр..рва, пр..людія, м..жвузівський, пр..мітив, пр..цедент, пр..ватний.



2. Поясніть написання префіксів.

Розпис, скат, зцементувати, розчин, сформувати, стискач, зчепити, розкис, спрожогу, спад, безкрилість, сковзко, зсох, розсунув, зчавити, схов, розсилка, зшити, неспроста, розтин, безплатно, одцвіте, безхмарна, придобрити, приамурський, презлий, прірва, прибережний, притихлий.



3. Випишіть у три колонки слова зі вставленими в суфіксах буквами и; е (є); і (ї). Поясніть їх написання.

Вогн...ще, побо...ще, хлібн...чка, мереж...чка, мереж…во, мар...во, печ...во, дал...ч, дал...на, дал...ч...нь, дал...ч...на, гарбуз...ння, кор...ння, ворож...ння, напруж…ння, любит…ль, запорож...ць, орл...ня, орл...к, ча...ня, вогн...чок, кіш...чка, малинн...к, зайч...к, зайч...нятко, реал...зм, романт...зм, механ...к, істор...к, добр...во, міс...во, горл...чка, горл...чко, сон...чко, стеж...чка, розумн...чка.



4. Спишіть, вставляючи пропущені букви н або нн.

Попідти..ю, організова..о, натхне..о, засмуче..о, тума..о, бажа..о, стара..о, закоха..о, невблага..о, знедоле..о, силь..о, безкорис.о, широче..о, неви..о, щогоди..о, одното..о, високоякіс..о, невпи..о, граціоз..о, безуста..о, незако..о, дотеп..о, гости..о, трагіч..о, завершен..ий, благослове..ий, мураши..ий, чаву..ий, несказá..ий.



5. Спишіть. Вставте замість крапок потрібні букви, поставте наголос.

Беж..вий, рож..вий, меланж..вий, рогож..вий, дріждж..вий, нож..вий, шарж..вий, плеч..вий, реч..вий, віч..вий, січ..вий, коч..вий, притч..вий, ключ..вий, грошовий, марш..вий, вірш..вий, плащ..вий, хащ..вий, віщ...вий, дощ..вий, кущ..вий, смерч..вий, деш..вий, комиш..вий, аркуш..вий.


ПОЗНАЧЕННЯ ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
НА ПИСЬМІ

Чергування приголосних звуків зумовлюються переважно історичними змінами і виявляються в заміні одного звука іншим та відбуваються при словозміні і словотворенні.



Поширеними в українській мові виступають:

чергування звуків [г], [к], [х] із шиплячими:

у кличному відмінку іменників чол. роду з основою на [г], [к], [х]

юнак – юначе, козак – козаче, друг – друже, луг – луже, пастух – пастуше;

у дієслівних особових та дієприкметникових відмінкових формах

кликати – кличу, берегти – бережу – збережений, колихати – колишу, ткати – тчу;

в іменникових формах множини

вухо – ушей (вух), око – очей;

при творенні слів

друг – дружба, знак – значок, міх – мішок, берег – побережжя, всякий – всячина, рука – рушник;

чергування [г], [к], [х] із м’якими свистячими:

у Д. і М. відм. однини іменників жін. роду перед закінченням і

балка – балці, жінка – жінці, нога – нозі, муха – мусі, повага – у повазі;

у М. відм. однини іменників чол. та сер. роду

барак – у бараці, молоко – у молоці, сміх – у смісі;

при словотворенні

відмінник – відмінниця, робітник – робітниця;

чергування [д] – [дж], [д] – [ж],

[т] – [ч], [з] – [ж], [с] – [ш], [ц] – [ч]:

при словозміні в дієслівних формах:

1-ша особа однини

садити – саджу, радити – раджу, крутити – кручу, возити – вожу, носити – ношу, писати – пишу;

інфінітиви з різними відтінками значень

садити – саджати, виносити – виношувати, закрутити – закручувати;

при словотворенні

іменників

носити – ноша, прядуть – пряжа, світити – свічка;

дієприкметників

носити – ношений, зосередити – зосереджений;

у поодиноких іменниках відбувається чергування [ц] – [ч]: яйце – яєчко, серце – сердечко, сонце – сонечко, лице – личко.

Зміни приголосних при збігу їх

1. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:

к, ц, ч + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о)

гірник – гірницький, молодець – молодецький, молодецтво, парубок – парубоцький – парубоцтво, ткач – ткацький – ткацтво

г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о)

боягуз – боягузький – боягузтво, Запоріжжя – запорізький, Париж – паризький, Прага – празький, убогий – убозтво

х, ш, с + -ськ(ий),-ств(о) = -ськ(ий), -ств(о)

залісся – заліський, птах – птаство, товариш – товариський – товариство

АЛЕ: Дамаск – дамаскський, Мекка – меккський, тюрки – тюркський, баски – баскський, казах – казахський, шах – шахський; іракський, тощо.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: багатий – багатство, брат – братський – братство, завод – заводський, інтелігент – інтелігентський, люд – людський – людство, пропагандист – пропагандистський, студент – студентський – студентство.

2. Приголосні звуки часто змінюються при словотворенні:



-цьк- змінюється в -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а)

вояцький – вояччина, козацький – козаччина, німецький – Німеччина, турецький – Туреччина; АЛЕ: галицький – Галичина;

-ськ-, -ск- змінюються в -щ- при творенні іменників із суфіксом -ин(а)

віск – вощина, пісок (піску) – піщина, полтавський – Полтавщина;

-ск-, -шк- змінюються в -щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан- (-ян-)

віск – вощаний – вощанка, дошка – дощаний, пісок (піску) – піщаний;

-ск-, -ст- змінюються в щ,

-зк- у -жч- при творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни

вереск – верещати, верещу, верещиш і т. д.; простити – прощати, прощаю, прощаєш; прощу, АЛЕ: простиш, простить тощо; брязк – бряжчати, бряжчу, бряжчиш;

-ськ-,-зьк- відповідно змінюються в
-щ-, -жч- при творенні прізвищ на
-енко, -ук

Васько – Ващенко – Ващук, Ісько – Іщенко – Іщук, Онисько – Онищенко – Онищук, Водолазький – Водолажченко, Кузько – Кужченко.

у присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ- с на письмі зберігається, а к переходить у ч; -шк- дає щ

Параска – Парасчин, Мелашка – Мелащин

3. У вищому ступені порівняння прикметників і прислівників разом із суфіксом -ш(ий) змінюються:

  • г, з, ж у -жч(ий): вузький – вужчий, (вужче), дорогий – дорожчий (дорожче), дужий – дужчий (дужче), низький – нижчий (нижче);

  • с у -щ(ий): високий – вищий (вище).

Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: ближчати, вужчати, кращати та ін. і похідних від них іменників: підвищення, подорожчання.

4. Приголосні основи к, ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються в ч: безпека – безпечний, безпечність, безпечно; вік – вічний, вічність, вічно; кінець – конечний, місяць – місячний, околиця – околичний, пшениця – пшеничний, рік – річний, серце – сердечний, сонце – сонячний, яйце – яєчня. Приголосний основи ч зберігається: поміч – помічний, помічник; ніч – нічний, ячмінь – ячний (або ячмінний).

Виняток становлять слова: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні ‘бідолашний’), соняшник, торішній.
Завдання
1. Від поданих слів за зразком утворіть інші форми або доберіть спільнокореневі слова, які б свідчили про чергування [г], [к], [х] із шиплячими чи свистячими. Зразок: юнак – юначе – юнацький.

Кружка, бік, вік, чоловік, логіка, обривок, лелека, зйомка; відвага, зневага, перевага, повага, баклага, райдуга, шеляг, севрюга; черемуха, буслиха, муха; Домаха, їжачиха, зайчиха, лісничиха, засуха.



2. Утворіть від поданих слів прикметники, використовуючи суфікс ськ- (зьк-, цьк-).

Буг, Перемишль, Ніжин, солдат, Норвегія, таджик, черкес, завод, викладач, Прилуки, Волга, Оболонь, журналіст, козак, Сиваш, Ірпінь, Овруч, комендант, калмик, Кавказ, Черкаси, альпініст, Ладога, Волинь, Острог, Поділля, Ільмень, узбек, Запоріжжя, Кременчук, казах, Ельбрус, Дрогобич, Полісся, парубок, Прага, чумак, гігант, Забайкалля.



3. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса
-ин(а). В одну колонку запишіть слова, у яких відбулися зміни в буквах на позначення приголосних, а в другу – у яких змін не відбулося.

Уманський, одеський, вінницький, галицький, солдатський, слобожанський, турецький, волинський, луганський, житомирський, кріпацький, вояцький, Хмельницький, панський, гайдамацький, тульський.



4. Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть написання слів
з урахуванням правил чергування приголосних при словотворенні та словозміні.

1. Важка вода, та від води ще (важ + ше) небо (Б.-І. Ант.). 2. Одна рада хороша, а дві (крас + ше) (нар. тв.). 3. Абдулаєв на голову (вис + ший) від усіх (Гр. Тют.). 4. В «Історії (Слобід + ської) України» ми знаходимо лише побіжні згадки про народні протести проти скасування (козацьк + ини) у 1767 році (Д. Баг.). 5. Стежки наші відділились, мов гілки (ліск + ини) (Б.-І. Ант.). 6. Убраний козак всім хороший: як (забрязк + ить), то всі слухають (нар. тв.). 7. Не пив води (Дунай + ської), не їв каші (козак + ської) (нар. тв.). 8. Мов калейдоскоп (гігант + ський), грає світ весь перед ним (І. Фр.). 9. Договір (дорог + ше) грошей (нар. тв.). 10. Мабуть, правда, що жінка в біді (дуж + ша) за чоловіка (Ю. Мушк.). 11. Заліз у (багат + ство) – забув і (брат + ство) (нар. тв.).




5. НЕ відбувається чергування у групах приголосних при утворенні прикметників за допомогою суфікса -СЬК- від усіх іменників рядка

А журналіст, професор, чиновник, дивак

Б Оскол, турист, чумак, гігант

В штангіст, Мекка, артист, слов’яни

Г Норвегія, таджик, черкес, завод

Д абітурієнт, козак, укладач, місто


А Прага, Гадяч, Черкаси, казах

Б Ніжин, Золотоноша, товариш, Воронеж

В Запоріжжя, Кременчук, чех, киргиз

Г брат, тюрк, університет, осетин

Д шах, Іртиш, каламбурист, кадровик


  1. Суфікс -ЦЬК- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А пірат, Боровичі, половець, казах

Б парубок, молодець, Кагарлик, Бахмач

В кравець, бетонувальник, Бремен, баск

Г Базавлук, емігрант, комендант, сотник

Д казальниця, вишивальник, кадильник, канцлер


А батрак, Забайкалля, латиш, середняк

Б бешкетник, деканат, Дамаск, Кабул

В Токмак, Дрогобич, німець, Овруч

Г абориген, чуваш, таксист, співрозмовник

Д карикатурист, ворожбит, квітникар, Кременчук


  1. Суфікс -ЗЬК- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Сурож, Полісся, претендент, співрозмовник

Б Абхазія, боягуз, Оренбург, Острог

В Ятрань, футболіст, слобода, солдат

Г Сиваш, Париж, Рига, чех

Д печеніг, Запоріжжя, янгол, бурлака


А Бранденбург, печеніг, Кривий Ріг, Кавказ

Б Ірпінь, курди, Карабах, Онега

В українофіл, Устилуг, француз, фігурист

Г тенісист, Ладога, Люксембург, Калуш

Д Чикаго, Кривий Ріг, Збараж, герой


А Адріаполь, ескімос, студент, Ґетеборг

Б англофоб, волох, Буг, Гамбург

В Калуга, киргиз, Гімалаї, Дунай

Г варяг, Гонконг, Куряж, Сілезія

Д Кавказ, Рига, громада, пан


А волох, Одеса, Зальцбург, Буг

Б киргиз, Вінніпег, Гамбург, Ґетеборг

В Брауншвейг, Виборг, Калуга, Алабаш

Г Петербург, Зальцбург, бідар, бонапартист



Д Рига, велетень, арештант, Китай


ПРАВОПИС ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

1. З великої літери пишуться:

  • Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей

Ярослав Мудрий, Леся Українка, Кобзар, Каменяр

але: донжуан, меценат, рентген (загальні назви)

  • Прізвища людей, уживані
    в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами)

Нам потрібні нові Гоголі, Пушкіни, Шевченки...

прізвища (імена), що вживаються зневажливо, пишуться з малої літери: Світові не потрібні нові гітлери, піночети

  • Індивідуальні назви божеств, міфологічних істот

Господь, Бог, Мати Божа, Ісус Христос, Син Божий, Святий Дух, Будда, Артеміда, Кий, Перун

але родові назви: русалка, лісовик, водяник, німфа, муза, титан, демон, ангел; міфологічні назви, що перетворилися на загальні: молох війни

  • Клички тварин, назви персонажів художніх творів

Зима, Мавка, Гнідко, Дід Мороз, Щука, Лісовик, Бичок-Третячок, Курочка Ряба

назви персонажів, що не виступають дійовими особами,
а використовуються як загальні: дід-мороз, баба-яга

  • Назви найвищих державних українських та міжнародних установ і посад

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Президент України, Генеральний секретар ООН, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Прем'єр-міністр

  • Астрономічні назви, крім родових позначень (зірка, комета, сузір’я)

Чумацький Шлях, сузір'я Малої Ведмедиці, комета Галлея

слова земля, сонце, місяць пишуться з великої літери, коли є астрономічними назвами

  • Назви сортів рослин
    у спеціальній літературі

Антонівка, Білий налив, Сніговий кальвіль

у загальному вжитку – антонівка, угорка.

  • Географічні назви, крім родових позначень (річка, море, мис, півострів, озеро тощо)

  • Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, воно пишеться
    з великої літери

  • З великої літери пишуться
    й складові частини географічних назв, що означають титули, посади, звання тощо

Чорне море, мис Айя, Панамський перешийок, Перська затока, гора Говерла

Біловезька Пуща (заповідник), Зелений Гай (місто), Булонський Ліс (парк)


мис Капітана Джеральда, затока Святого Лаврентія

  • Назви вулиць, проспектів, майданів, парків, залізничних і под. шляхів, крім родових позначень




  • Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунктів тощо слова брід, вал, ворота, вал, міст і т. ін. вже не сприймаються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери

вул. 23 Серпня, просп. Перемоги, Сімферопольська автострада, Молодіжний парк, Андріївський узвіз, Байкало-Амурська магістраль
Кузнецький Міст, Ярославів Вал (вулиці), Сухий Яр (село)

  • У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться
    з великої літери

Співдружність Незалежних Держав, Європейське Економічне Співтовариство, Організація Об'єднаних Націй, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Троїстий союз, Рада безпеки

  • Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць (всі слова), автономних областей та округів, країв, областей, районів (1-ше слово)

  • Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних об’єктів пишуться з великої літери

Російська Федерація, Республіка Біларусь, Сполучені Штати Америки, Харківська область, Київський район, Слобожанщина, Батьківщина (= країна)

Буковина, Вінниччина, Золотоверхий (Київ), Славута (Дніпро)

2. З великої букви пишеться тільки перше слово:

У назвах державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій України та інших держав,
а також найважливіших документів

Національна гвардія, Збройні сили України, Національний банк і Міністерство фінансів України, Демократична партія України, Акт проголошення незалежності України

У назвах установ місцевого значення

Харківський міський відділ народної освіти

У повних назвах заводів, виробничих об'єднань, підприємств, наукових
і навчальних закладів, кінотеатрів, парків, клубів,
і т. ін.(символічна назва ще й
у лапках)

Харківський завод "Світло шахтаря", Книжкова, стадіон "Металіст"



У назвах художніх, наукових та інших творів, газет, журналів (лапки!)

роман "Людина
і зброя"

назви релігійних книг пишуться без лапок: Апостол, Біблія, Євангліє, Часослов, Коран, Псалтир

У назвах пам`яток архітектури, храмів, історичних епох, подій, знаменних дат, релігійних свят і постів

Києво-Печерський монастир, Лавра, Києво-Могилянська академія, Вітчизняна війна, День незалежності України, Благовіщення, Великдень, Покрова, Різдво, Успіння, Великий піст, Масниця, Петрівка, Спасівка, Ренесанс,

Восьме березня

але


8 Березня

У назвах орденів, відзнак

орден "Дружби народів"




Скорочені назви одиничних установ, організацій

Укртелеком, Держкомнафтогазпром

але сільгоспінститут, житлкооператив

3. З великої букви пишуться прикметники, утворені від власних особових імен (імен людей, прізвищ, кличок людей і тварин):

із суфіксами -ів, -їв, -ов, -ев, -ин,
-їн із значенням належності чогось цій особі

Грінченків словник, Шевченкова проза, Миколині діти, Мурчикова лапа, Тетянина книжка

але дамоклів меч, базедова хвороба (фразеологічні сполуки)


утворені за допомогою суфіксів
-івськ, -евськ, -инськ, -інськ
у значенні «імені, пам'яті, на честь когось»

Шевченківська конференція, Пушкінські читання

але пушкінський рукопис, шевченківські вірші


Завдання
1. Напишіть велику чи малу букву у назвах, обґрунтуйте свій вибір.

І. (г)ригорій (ф)едорович (к)вітка-(о)снов'яненко, (л)еся (у)країнка, (д)анило (г)алицький, (м)еценатство, (с)ин (б)ожий, (б)іблія, (ч)асослов, кіт (с)авка, (к)иївська (р)усь, (с)получені (ш)тати (а)мерики, (г)енеральні (ш)тати (к)оролівства (н)ідерландів, (п)равобережна (у)країна, (є)вропейське (е)кономічне (с)півтовариство, (л)ьвівщина, (к)райня (п)івніч, на (п)івночі країни, (п)івденно-(а)фриканська (р)еспубліка, (з)ахідно(с)ибірська рівнина, гора (а)й-(п)етрі, місто (к)ривий (р)іг, (с)узір'я (п)леяди, (л)юдвиг (в)ан (б)етховен, (в)ан-(г)ог, (к)арлсон.

II. (в)ерховна (р)ада (у)країни, (а)кт (п)роголошення (н)езалежності (у)країни, (к)иївський (м)узей (з)ахідно(є)вропейського (м)истецтва, (к)раїни (с)ходу, (б)іловезька (п)уща, (к)омета (х)ейла-(б)оппа, (б)улонський (л)іс, (х)арківський (л)ісопарк, (в)іденський (л)іс, (к)авказький (х)ребет, (с)тадіон „(д)динамо”, фільм „(в)авилон XX”, торт „(к)київський”, (к)иївські (в)узи, медаль „(м)ати-(г)героїня”, (ш)евченківська поезія, (ш)евченкове слово, (т)ургенєвські герої, (п)отебнянські читання, (п)рокрустове ложе, (т)орічеллієва пустота, (к)уп'янський (р)айон (х)арківської (о)бласті, (к)иєво-(п)ечерська (л)авра, (п)окровський (с)обор, (ц)ентральний (у)нівермаг, (і)нститут (м)овознавства ім. О. О. Потебні.


  1. Помилки при написанні слів з великої літери є в рядку

А   Покровська церква, автономний округ, Версаль, західна довгота

Б   Чеська Республіка, агентство нерухомості, Задніпров’я, адамові діти

В   Чукотське море, акціонерний банк, вавилонське стовпотворіння

Г   Данська Протока, грінченків словник, Національний дохід, Леся Українка

Д ярмарок, Юкатан, Святвечір, Голова Верховної Ради

А   Друга світова війна, Володимир Мономах, День Перемоги, Великий віз

Б   Шевченківська премія, майдан Свободи, ректор університету, 8 Березня

В   Поділля, Податок на додану вартість, Танталові муки, Тайвань

Г   Саксонія, Тарас Бульба, Дід Мороз, доктор наук

Д універмаг, Укрсоцбанк, Ханой, хлестаковщина

А   Український фонд миру, Токійська рівнина, Трійця, русалка

Б   Пізанська башта, площа, Кембриджський університет, Укрзалізниця

В   медаль «За бойові заслуги», Медовий Спас, золота медаль

Г   Таганрозька Затока, Тасманове море, Театр Юного Глядача, Харків

Д Східна півкуля, Стожари, Сухумі, Сумщина

А   Розпорядження Президента України, Садко, роза вітрів, Конго

Б   Північна Буковина, парламент України, маршал авіації, Тичинине слово

В   Коралове море, королівство Нідерланди, щедрий вечір, Микола Весняний

Г   Київській патріархат, командування, Каролінські острови, капела

Д Перун, Пенсійний фонд України, Збройні сили України, переговори


ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ З РЯДКА В РЯДОК

Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.

При цьому:

1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука, то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти).

2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур’-ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук’-ян (а не Лук-’ян), низь-ко (а не низ-ько).

3. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). Не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або, моя, око, шия тощо.

4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).

5. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра
й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гали-цький і галиць-кий, росій-ський і російсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.
Технічні правила переносу

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: Т. Г. Шевченко (а не Т. Г. // Шевченко), гр. Іваненко (а не гр. // Іваненко), акад. (доц., проф.) Гончаренко (а не акад. (доц., проф.) // Гончаренко), тов. Гнатюк (а не тов. // Гнатюк). Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити: Тарас Григорович Шевченко й Тарас // Григорович Шевченко, академік // Агатангел Кримський і т. ін.

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р. (а не 1917 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см3 або 20 куб. см (а не 20 // см3 або 20 // куб. см), 5 г (а не 5 // г). Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1917 // рік, 150 // гектарів і т. ін.

3. Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) й т. ін.

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., т-во тощо.

5. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати


в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.
Завдання


  1. Правильно розбито для переносу слова в рядку

А а-дре-са, верхів-’я, па-уза, трі-щати

Б ща-сли-вий, Лук’-ян, по-да-ру-вав, Юр-ко

В юш-ка, є-ди-ний, ТУ--134, пі-дсту-пити

Г ши-я, пра-ви-льно, ба-тал-ьйон

Д шіс-тна-дцять, НА – Н, ґед-зі, ко-ло

А віль-но, бал-ка, ход-жу, гост-рий

Б знан-ня, о-ко, тіль-ки, І. - Франко

В знай-те, то-плю, пан-ський, буй-ної

Г ди-т’ясла, дво-хтисячний, хо-джу

Д пе-ред-пла-тник, О-ля, ко-ма, во-рон

А фі-зич-ний, Є-ЕС, ґуд-зик, про-дзве-ніти

Б сві-жоз-ру-ба-ний, ін-’єкція, а-том, карти-нний

В зас-ту-пи-ти-сь, прис-лів-ник, ба-йка, землез-навство

Г ав-то-мо-біль, хо-дже-ний, під-жовклий, над-зви-чай-ний

Д ю-нак, я-ни-чар, сид-жу, ви-мір
НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ


жүктеу/скачать 1.65 Mb.

Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз
    Басты бет