Підручник
Основні напрямки правового регулювання організації праці
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| 6.2. Основні напрямки правового регулювання організації праці
Працівник вступає у трудові відносини з тим, хто надає йому можливість заробити собі на життя працею – з роботодавцем. Ці відносини – ядро предмету трудового права. Однак переважна більшість вчених вважають, що до предмета трудового права необхідно включати і ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 116 ті відносини, природа яких пов’язана з організацією праці, оскільки трудові відносини не можуть існувати без організаційного елементу. Так, О.В. Смирнов до системи суспільних відносин, що складали сферу дії радянського трудового права, включав організаційно- управлінські відносини між профспілковими органами та адміністрацією підприємств, установ, організацій. Як предмет радянського трудового права, на думку вченого, організаційно-управлінські відносини слід розглядати в двох взаємопов’язаних аспектах. По-перше, як частину трудових відносин, оскільки вони стосуються організації і встановлення умов праці конкретного працівника. По-друге, як самостійну групу відносин, оскільки вони стосуються вирішення загальних організаційних питань, пов’язаних із встановленням і застосуванням умов праці для всього колективу підприємства (установи, об’єднання) або його структурного підрозділу. Двояка природа цих відносин обумовлюється специфікою завдань, що вирішуються в ході організації праці та управління виробництвом. З одного боку, вимагається організація взаємодії працівника з виробничим середовищем або, іншими словами, забезпечення застосування його праці на даному підприємстві. З іншого боку, необхідно створити загальну нормальну виробничу обстановку, що забезпечує належну дисципліну праці, її оплату та охорону. На думку радянських учених особливе місце в предметі трудового права займають відносини за участю робітників в управлінні виробництвом. Вони виражають специфіку тільки соціалістичного виробництва, бо працівник, залишаючись головною продуктивною силою, виступає у ньому не тільки як об’єкт, але й як суб’єкт. Підготовка працівника тут вже не зводиться тільки до майстерності користуватися засобами виробництва в процесі праці, до вироблення виробничих (професійних) здібностей. Вона передбачає також оволодіння працівником навичками та вміннями керувати самим процесом праці, тобто розвиток його організаційних здібностей. Таким чином можна говорити про відносну самостійність жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|