Цілі і завдання екологічних проектів

Екологічні проекти зі сталого рішення спрямовані на вивчення учнями питань, що притаманні різним системам, під якими розуміється група взаємодіючих, взаємозалежних і взаємопов’язаних компонентів, що формують багатогранне і єдине ціле. До таких систем відносять людину, клімат, енергію тощо, відповідно до яких старшокласники обирають екологічні проблеми і розробляють проекти (див. Додаток Б).

Тобто екологічне проектування означає розмірковування учня над плануванням середовища людини так, щоб поєднати екологічні, економічні і культурні чинники, які сприяють людському й екологічному добробуту на невизначений проміжок часу [371].

До загальних принципів проектування можна віднести ті, які пов’язані з проблемами сталого розвитку і процесами:

Приклади проектів зі сталого розвитку подано в додатку В.

В основу розроблення екологічних проектів сталого розвитку покладено метод проектного навчання, що розглядається в школах США як навчальна стратегія, яка вимагає від учнів засвоєння і використання великих обсягів знань із різних дисциплін та навичок у реальному світі. Високоякісне проектне навчання включає в себе такі елементи результативного навчання, як точність, релевантність, зв’язки і осмислення, а також оцінка якості навчальних досягнень. Проектне навчання поліпшує учнівську мотивацію за допомогою вибору і повноти повноважень при виконанні проектів. Сильна сторона методу проектного навчання полягає в тому, що багато навчальних завдань поєднуються й інтегруються в один проект. Така навчальна стратегія допомагає учням пов’язати різні предмети та забезпечити їх автентичним (вирішення проблем справжнього світу) досвідом вирішення проблеми, а також можливостями співпраці з однолітками, вчителями й експертами.

Виділяючи провідні характеристики методу проектного навчання, звернемося до посібника Інституту освіти Бака (The Buck Institute for Education), в якому визначені основні завдання [176]:

1. Розвивати вроджені якості учнів у бажанні пізнати нове, їхню спроможність виконувати важливу роботу і потребу серйозного ставлення до соціальних проблем.

2. Ознайомити школярів з основними поняттями й алгоритмом проектування.

3. Виділити найважливіші проблеми, які учні спроможні вивчати.

4. Навчити дітей вміло використовувати основні засоби здобуття інформації для вивчення, включаючи технології навчання, самоуправління і управління проектом.

5. Визначити чинники, які допомагають у вирішенні проблем, пояснюють дилеми чи подають інформацію через дослідження і міркування.

7. Використовувати оцінку успішності (система контролю), що включає високі вимоги, сучасні проблеми і вимагає ряду навичок та знань.

8. Сприяти співпраці: у формі малих груп, учнівських презентацій чи оцінки проектних результатів за допомогою всього класу [176].

Переваги проектного методу навчання можна поділити на декілька категорій. У результаті дослідження педагогів Інституту освіти Бака були зроблені такі висновки про ефективність методу проектного навчання:

• 
  дозволяє учням знати і активно діяти;
  
• 
  формує навички вирішення проблемних задач, взаємодії і самоуправління;
  
• 
  спонукає до безперервного навчання, виконання соціального обов’язку і забезпечує особистісний / кар’єрний ріст;
  
• 
  забезпечує реалізацію міжпредметних зв’язків, інтеграцію особистісних і суспільних проблем;
  
• 
  розвиває критичне мислення, здатність до аналізу, узагальнення і систематизації інформації, способів вирішення проблем, варіантів презентації проектів тощо;
  
• 
  створює сприятливі умови для позитивного емоційно насиченого спілкування і співробітництво серед груп учнів;
  
• 
  забезпечує формування пізнавальних інтересів, задоволення потреб різних учнів;
  
• 
  стимулює учнів до самовдосконалення [176].
  

Виконання екологічних проектів у поєднанні з суспільно корисною діяльністю природоохоронного значення здійснюється через реалізацію таких принципів ефективності: значущість діяльності, інтеграція різних видів екологічної діяльності, тривалість, різноманітність, гласність, колективний характер тощо.

Виховання в діяльності або виконання суспільно корисної роботи відбувається у мотивуючому й емоційному контексті. Адже без залучення учнів до спільної діяльності і роботи в команді не можливо успішно втілити проект зі сталого розвитку. При цьому успішність розроблення екологічного проекту і його реалізація визначається рівнем ініціативи і прагнення учнів його здійснити, тобто готовність працювати в команді з активного планування, вироблення і представлення своїх власних рішень. Залучення всіх учнів до проектування виступає основною передумовою досягнення успіху проекту, суспільної значущості й особистого задоволення. У тих школярів, які беруть активну участь у виконанні екологічних проектів, формується відчуття відповідальності за свою діяльність, вони вбачають у ній особистісну і соціальну значущість, тому що знають, що вимагається від них, яке воно має значення і як вони можуть використати здобуті знання та вміння в майбутньому.

Важливою характеристикою ефективної роботи над колективним екологічним проектом є вміння працювати в команді. Командна робота виступає основним елементом ефективного проекту. Список вказівок з командної роботи виступає лише як основа. Формування ефективної командної роботи в класі і спільна діяльність вимагають багато зусиль. На думку А. Флетчера, робота в команді – це здатність учнів вступати в співпрацю, бути партнерами у розробленні і втіленні проекту. Свої думки щодо виконання колективних екологічних проектів він виклав у посібнику [233].

Екологічний проект, які виконують учні старших класів, має певну структуру, тобто складається з сукупності певних етапів. Перший етап передбачає ознайомлення старшокласників з актуальними екологічними проблемами даної місцевості. Він дозволяє учням свободу і гнучкість у виборі систем і проблем, які визначають індивідуальний інтерес учнів і торкаються певної громади, про яку учні піклуються. Намір виконувати той чи інший проект може відображати прагнення учнів його здійснювати в індивідуальному чи колективному варіанті.

Другий етап виконання проекту має на меті пошук учнями інформації про екологічні проблеми і можливі шляхи їх вирішення.

Третій етап передбачає вивчення і дослідження учнями екологічної проблеми або системи в контексті сталості екології, економіки і суспільства. При цьому учні співпрацюють із експертами громади, знаходять шляхи вирішення вибраних проблем, розробляють моделі чи визначають зміни в екосистемі.

Четвертий етап полягає в презентації проекту на громадському форумі.

В педагогічній літературі США існує багато порад, як виконувати екологічний проект зі сталого розвитку в початковій, середній і старшій школах. Одна з них розкриває алгоритми виконання проектування. Таблиця 2.4 демонструє кроки, які повинен виконати учень для розроблення проекту. Кроки нагадують питання, на які учень повинен відповісти перед тим, як перейти до наступного кроку в цьому процесі.

Що Вас цікавить?

Якій системі Ви приділите увагу?

Якої громади це торкається?

Яку екологічну проблему Ви бажаєте вивчати?

Де Ви будете збирати інформацію?

Чи визначили Ви експертів громади?

Чи враховує Ваше дослідження екологічні, економічні і соціальні чинники?

Що Ви дізналися за допомогою аналізу інформації і даних?

Яке вирішення Ви пропонуєте? Як можна змінити чи покращити систему?

Як Ви поділитесь і зробите публічним ваше розв’язання проблеми?

Яких заходів Ви можете вжити в громаді?

Особлива увага в американській педагогічній пресі приділяється проектам у старших класах. В основі проектів зі сталого розвитку старшокласників повинні лежати не тільки власні учнівські інтереси, а й інтереси громади. Адже на цьому етапі їх когнітивного і соціального розвитку учні старших класів вже готові до роздумів про проблеми людства (глобальної громади) і виявляють бажання знайти шляхи їх вирішення, оскільки вони торкаються таких глобальних питань, як зміна клімату, зменшення біорізноманітності, захист екосистеми.

Старшокласників спонукають до того, аби вони співпрацювали з молодшими школярами та підлітками, залучали певною мірою їх до реалізації конкретних етапів тощо.

Вчителі пропонують такі варіанти екологічних проектів зі сталого розвитку в старших класах (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Види екологічних проектів старшокласників

Система	Приклади екологічних проектів зі сталого розвитку
Лісництво	Розробіть план зі сталого управління лісом для країни, штату чи лісу у федеральній власності і презентуйте його на зустрічі зацікавлених сторін.
Продукти і фермерство	Розробіть вказівки, які окреслюють, як місцеві фермери і продовольчі банки можуть працювати разом для забезпечення продуктами харчування сім’ї із невисоким доходом.
Споживчі товари	Створіть порадник покупця для підлітків, який допомагав би їм у виборі нетоксичної косметики, засобів особистої гігієни і продуктів харчування без ГМО.
Якість води і її збереження	Спроектуйте і побудуйте систему, яка вбирає і переробляє стічні води.

Крім глобальних проблем, що стають основою для розроблення екологічних проектів, вчителі пропонують і більш прості та конкретні, а саме:

• 
  Проект баку з черв’яками (worm bins) для вироблення компосту із харчових відходів.
  
• 
  Шкільна овочева ділянка.
  
• 
  Дощові садки і цистерна, встановлена на шкільному подвір’ї.
  
• 
  Нові шкільні споруди чи перебудовані, які включають у себе принципи зеленого будівництва.
  
• 
  Засоби вимірювання якості повітря в приміщенні (Indoor Air Quality Tools).
  
• 
  Використання нетоксичних миючих засобів опікунським персоналом.
  
• 
  Програма з харчування учнів у школі, яка використовує продукцію місцевих ферм.
  
• 
  Аудит використання енергії чи загального вироблення відходів.
  

Кожен шкільний округ розробляє вказівки для забезпечення таких випускних вимог. Офіс завідуючого державною освітою штату Вашингтон окреслює основні цілі з випускного проекту старшокласника наступним чином:

• 
  Заохочує учнів мислити аналітично, логічно і креативно при використанні досвіду та знань для вирішення проблем.
  
• 
  Залучає учнів до вивчення і дослідження проблеми, до якої в них виникає інтерес.
  
• 
  Створює можливості для реалізації розробленого проекту (пов’язаний із реальним світом).
  

1. 
   Аргументативна робота: включає в себе дослідження і вивчення теми, а також використання знань із обов’язкових предметів.
   
2. 
   Лист роздумів: включає метакогнітивні роздуми щодо того, що учень вивчив з досліджуваної проблеми і як це використати для майбутньої кар’єри і навчання.
   
3. 
   Самокерований проект: включає в себе складний, керований учнем проект, який базується на власних інтересах.
   
4. 
   Випускна презентація: включає в себе створення і проведення презентації та відповіді на запитання.
   

Наступний приклад пов’язаний із шкільним округом Беллінгем. Він заохочує учнів до дослідження у тісній співпраці із радником з громади. Проект включає такі п’ять компонентів:

1. 
   Загальна пропозиція: включає визначення теми і плану проекту, аналіз інформації до теми й отримання дозволу на її здійснення.
   
2. 
   Наукова робота: дослідження теми за допомогою різних методів.
   
3. 
   Портфоліо: розроблення документів проекту: збір різної інформації, ідей, записів у щоденник і залучення до громади.
   
4. 
   Оформлення роздумів: метакогнітивні роздуми щодо того, що учні вивчили про свою громаду і себе.
   
5. 
   Презентація: включає демонстрацію навичок спілкування і поєднання всіх елементів усього проекту.
   

Екологічні проекти дають змогу старшокласникам серйозно займатися наукою в галузі біології та екології. Виконуючи проект, учні використовують принцип наукового методу, що включає в себе визначення проблеми, розробки основного питання, збір інформації, розробка і перевірка рішення та оцінка результатів, що ґрунтуються на доказах. І на завершення учні розробляють рекомендації до вирішення проблем справжнього світу. Більш конкретна ця діяльність полягає в наступному: залучення учнів до роботи волонтерами чи проходження практики в дослідницькій лабораторії; відвідування дослідницьких лабораторій; участь у літніх молодіжних наукових екологічних програмах; співпраця з професором відносно певної теми після проходження занять в наукових лабораторіях тощо.

Під час розробки і реалізації екологічних проектів в учнів формуються уміння і навички практичної орієнтації з охорони довкілля, які можна поділити на дві групи:

а) уміння і навички, пов’язані з дослідницькою діяльністю;

б) уміння і навички, спрямовані на здійснення практичної діяльності з охорони навколишнього середовища.

До першої групи належать такі вміння й навички, які передбачають виконання учнями творчих видів роботи, викликають інтерес до спостережень, вивчення й самостійного опанування знаннями про соціально-природне оточення та пов’язані з ним екологічні проблеми. У зв’язку з цим особливого значення набувають уміння виконувати завдання дослідницького характеру, які, на думку Дж. Сміта, спонукають учня до вивчення різнобічної єдності людини з природою, аналізу протиріч, що постійно виникають між ними, стимулюють пошук виходу з конфліктної ситуації та оптимізації взаємин у системі “людина – навколишнє середовище” 54, с. 98. Пошукова діяльність надихає учнів на самостійне опанування знаннями про навколишнє середовище, подальшу їх апробацію, перевірку на інформаційну цінність, наукову й практичну відповідність існуючим екологічним реаліям, достовірність. Дослідницький характер навчальної діяльності формує в учнів ставлення до процесу навчання як до акту відкриття нового, тобто таких знань, що здатні задовольнити їхні інтелектуальні запити. Розрахунок на власні розумові сили й уміння самостійно відбирати актуальні з екологічної точки зору завдання і розв’язувати їх сприяє розвитку екологічного мислення. Безумовно, екологічне мислення як специфічна спрямованість розумової діяльності не може бути абстрагованим від моральних настанов та емоційних переживань. Саме вони значною мірою впливають на прийняття рішень щодо навколишнього середовища, забезпечують пошук вирішення екологічних завдань. Важливо, щоб розумова діяльність корегувалася гуманістичними ідеалами ставлення до довкілля і визначала пізнавальні пріоритети. У такому випадку організація й здійснення пошукової діяльності учнів як засобу набуття додаткових знань про довкілля та проблеми, пов’язані з ним, будуватиметься на соціально відповідальних засадах. Вони, у свою чергу, сприятимуть виробленню умінь і навичок діяльнісного характеру, які виявляться у процесі розв’язання екологічних завдань та виконання практичної роботи з охорони довкілля. Опанування учнями методами збирання емпіричного матеріалу (спостереження, експеримент, бесіда, вивчення результатів діяльності тощо) є важливим підмурком для формування науково обґрунтованого ставлення до матеріальних і духовних багатств природного й соціального середовища.

У процесі виконання пропедевтичної дослідницької роботи, що передує аналітичному етапу, учні опановують уміннями і навичками самостійного набуття нових знань. Логічне оперування цими знаннями сприяє виробленню вмінь висувати наукові припущення, гіпотези щодо проблем довкілля та їх ефективного подолання. Доказ гіпотези, вірогідності власних передбачень обумовлює можливості формування в учнів уміння критично мислити, обережно ставитися до припущень або прогнозів, не перевірених практикою, фактологічно слабко обґрунтованих й аргументованих. Отже, уміння творчо й відповідально оперувати набутими знаннями має принципове значення для висновків, що мають узагальнюватися учнем щодо навколишнього середовища. Отримані підсумки проведених досліджень, безперечно, будуть впливати на прийняття рішень, спрямованих на усунення екологічних проблем. Тому дослідницька діяльність учнів має насамперед пов’язуватися з формуванням моральних якостей особистості й базуватися на них 165, с. 207.

Під час виконання екологічних проектів старшокласникам рекомендується використати досвід, який вже здобутий у вищих навчальних закладах. Професори, аспіранти, магістранти і студенти можуть працювати над розв’язанням тих самих проблем, що й учні, за допомогою проектів зі сталого рішення. Крім того, вищі навчальні заклади наділені повноваженнями передачі нових ідей і технологій, які розроблені дослідницькими лабораторіями, ширшій спільноті. Зокрема, місцеві коледжі (Community and Technical Colleges) можуть містити програми, які приділяють увагу певним проблемам з екології. Досліджуючи веб-сайт місцевого коледжу чи університету, старшокласники можуть знайти дослідників, які працюють у суміжних сферах з учнівськими інтересами.

Результати проведених досліджень, на думку Д. Пембертона, мають знаходити практичне втілення 319, с. 11. Це – інтелектуальна діяльність, пов’язана з моделюванням та прогнозуванням розвитку екологічної ситуації як на місцевому (локальному), так і на національному й глобальному рівнях; розробка рекомендацій з її поліпшення, посильна участь у розв’язанні екологічних проблем (наприклад, лісонасадження, озеленення територій, збирання сміття у зонах відпочинку, рятування молодняка риб та інших тварин, що потерпають від екологічних негараздів; виготовлення годівниць для птахів; інвентаризація усіляких об’єктів і комплексів навколишнього середовища, що потребують захисту та систематичного догляду) 281, с. 363–365]. Отже, участь школярів у практичній роботі з охорони довкілля сприяє формуванню умінь і навичок діяльнісного характеру, які допомагають втілювати відповідні знання в реальну дійсність. Набуваючи цих умінь і навичок, учні починають більш вправно розв’язувати природоохоронні завдання, навчаються захищати й по-господарськи використовувати ресурси та об’єкти природи, піклуватися про них. Залучення дітей до природоохоронної діяльності переслідує не тільки дидактичні цілі, але й сприяє їх моральному вихованню. Через практичну діяльність учні починають розуміти необхідність дотримуватись правових та етичних норм у стосунках з навколишнім середовищем, у ставленні до об’єктів і пам’яток природи. Відповідно, природа стає дійовим засобом педагогічного впливу на молоде покоління, допомагає прищеплювати йому високі морально-етичні норми та розвивати такі риси характеру, як працелюбність, добродійність, занепокоєність екологічно небезпечним становищем довкілля, долею людини в недалекому майбутньому 281, с. 365.

Співпрацюючи з науковими установами, школярі можуть отримати можливість дізнатися про різні наукові кар’єрні можливості. В залежності від вибраної проблеми і основних питань можна досягти EALRS і GLEs здоров’я і фітнесу за допомогою виконання учнівського проекту. EARLs здоров’я і фітнесу включають такі теми в проекті: харчування, хвороби, особисте здоров’я, гігієна навколишнього середовища (Екологічне здоров’я). Приклади зв’язку екологічного проекту і професійно-технічної освіти подано в додатку Д.

Типовою у цьому відношенні є “Програма керівництва діяльністю з вивчення забруднення води та навколишнього середовища” 338, що функціонує в одній із шкіл м. Тілтон. Як зазначають її автори, вона була розроблена “у відповідності з відомим у педагогіці принципом партнерства у навчанні” [338, с. 121]. В її розробці вчителі й учні брали однакову участь. Процес виконання проекту було поділено на чотири етапи: підготовчий, коли збиралася загальна інформація про проблеми забруднення води та визначався стан місцевих водних джерел; розробка самої програми; реалізація окреслених завдань; узагальнення результатів дослідження. Підготовча програма передбачала вивчення таких проблем: виявлення гідрологічного циклу водних джерел та їхніх екологічних можливостей, антропогенний вплив і соціально-політичні чинники забруднення. Кожний з цих пунктів містив низку питань, які конкретизували етапи роботи, що передбачалася. У природних умовах учні мали визначити свій безпосередній внесок у розв’язання проблеми забруднення в районі свого проживання. Передбачалося, що особиста зацікавленість кожного з них слугуватиме стимулом до поповнення набутих та опанування відсутніх знань у цій галузі. Учні здійснювали хімічний та біологічний аналіз води, опрацьовували й систематизували здобуті дані. Програма завершувалася складанням звіту про виконану роботу та підготовкою рекомендацій з упередження забруднень водних джерел у місці проживання.

Важливою складовою виконання учнями проектів, які торкаються проблем довкілля та шляхів їх подолання, є пропагандистська діяльність. Її актуалізація зумовила в шкільній екологічній освіті практикування учнівських семінарів, конференцій, симпозіумів, які проводяться у вигляді своєрідних звітів за підсумками досліджень із конкретної або комплексної теми з проблем довкілля або у вигляді рольових ігор. Використання наведених форм підвищення екологічної компетенції учнів значно розширює дидактичні можливості навчально-виховної роботи школи з охорони природи 132, с. 6–8.

Важливою сьогодні є проблема підготовки школярів до використання сучасних засобів отримання й опрацювання даних, а саме: вимірювачі, монітори, електронно-обчислювальні машини тощо. Залучення учнів до роботи з сучасною технікою і комп’ютерами позитивно впливає на формування умінь та навичок діяльнісного характеру. По-перше, вони набувають практичного досвіду користування технічними засобами, які значно підвищують ефективність пошукової активності, розширюють можливості отримання більш вірогідної інформації з проблем довкілля та її подальшого опрацювання. По-друге, в учнів формується розуміння значущості технічної оснащеності у здійсненні пошукової діяльності, розвивається відповідна спрямованість мислення, що пов’язується із застосуванням технічних засобів у процесі пізнання, виникає потреба у їхньому використанні при розв’язанні поставлених завдань, розробці планів або проектів 169, с. 263.

У цілому застосування сучасної техніки в навчально-пізнавальній діяльності учнів має позитивне дидактичне значення. Воно сприяє оптимізації процесу опанування новими знаннями, розширює можливості оперування й маневрування ними. Уміння і навички, що формуються при цьому, забезпечують можливість раціоналізувати пошукову та пізнавальну діяльність учнів.

Результати проведених досліджень, на думку Д. Пембертона, мають знаходити практичне втілення 319, с. 11.

Для успішного виконання проекту з екології учні повинні велику увагу приділити співпраці з місцевими громадськими організаціями. Завдання полягає в тому, щоб заохотити учнів мислити широко під впливом експертів громади. До місцевих громадських організацій відносять:

• 
  музеї, природні центри, зоопарки і виставки акваріумів;
  
• 
  молодіжні організації, як EarthCorps, YMCA, WSU Extension, Master Gardeners і 4H;
  
• 
  екологічні організації, як People for Puget Sound, RE Sources for Sustainable Communities і Washington Toxics Coalition;
  
• 
  релігійні організації такі, як Earth Justice Ministries;
  
• 
  суспільно корисні організації, наприклад, Rotary чи Lions;
  
• 
  промислові, торгівельні і професійні організації, як Built Green чи Master Home Builders;
  
• 
  місцеві громадські садки;
  

Цікавим питанням щодо розроблення екологічних проектів є їх фінансування, адже виконання деяких з них вимагає певних засобів, обладнання чи інших фінансових затрат. Для розробки бюджету проекту учні записують все, що для нього потрібно, включаючи постачання, обладнання, засоби, продукти, рекламу тощо.

Учні зможуть отримати фінансування в невеликому розмірі від школи чи Project Task Award. Однак, якщо команда школярів планує проект, який вимагає великої кількості витрат, то педагогам потрібно їм допомогти в отриманні шкільного фінансування чи зібрати кошти. Це чудова нагода залучити учнів до процесів збору коштів, формування бюджету й отримання міні-грантів. Збирання коштів за межами школи дозволяється учням зі своєї власної ініціативи й у формі членства в громаді за умови, що школа, учнівська профспілка чи шкільний район не мають ніякого відношення до цього процесу і діяльність із зібрання коштів не проводиться під час навчання в школі [380].

Якщо учні залучені до благодійних зборів коштів і при цьому дотримуються певних правил, то цей збір вважається “приватними коштами, які не належать учнівській профспілці” (non-associated student body private money). У цьому випадку збір коштів не підпорядкується правилам учнівської профспілки, а натомість відбувається відповідно до правил зі збору благодійних внесків.

Громадські гранти, як правило, виділяються місцевими організаціями і створені спеціально для проектів громадян. Спочатку учням необхідно провести дослідження щодо отримання місцевих грантів. Найпростіше це зробити за допомогою звернення до офісу шкільного округу й отримати інформацію про тих, хто займається такою діяльністю. Веб-сайти міста, окружного уряду, місцевого університету чи коледжу теж можуть бути використанні як джерело інформації. Учнів навчають, як робити заявку на отримання гранту, розроблений навіть конкретний алгоритм таких дій.

Підготовка учнів до презентації – це важливий заключний етап виконання екологічних проектів, адже вони часто потребують допомоги у визначенні формату презентації відповідно до аудиторії. Їм також потрібна консультація з приводу знаходження взаєморозуміння з аудиторією і правильного планування часу під час презентації. При плануванні презентації в аудиторії за межами школи учням потрібна буде додаткова інформація про аудиторію і час демонстрації роботи, з’ясування питання щодо транспорту і витрат, а також підготовки відповідного стилю презентації для глядачів. Експерти громади, які знаходяться у тісній співпраці з учнями, часто мають відповідну інформацію про форуми, де презентуються проекти. Під час підготовки до презентації учень крок за кроком визначає аудиторію, з’ясовує ситуацію із вибором формату презентації і наочності та розробляє план із включення всіх необхідних елементів у презентацію.

Оцінка учнівської презентації викликає певні труднощі в учителів. Тут їм може допомогти посібник Інституту освіти Бака з проектного навчання, який пропонує декілька шаблонів, що допоможуть педагогам розробити свої власні критерії оцінювання проекту.

Отже, використання методу проектів сприяє формуванню в учнів зацікавленості в проблемах довкілля, розвиває їх інтелектуально й забезпечує опанування практичними навичками у розв’язанні екологічних завдань. Важливе значення має врахування взаємозв’язку краєзнавчого, регіонального, національного та глобального підходів до розв’язання екологічних проблем. Використання краєзнавчого матеріалу з проблем сучасної екології допомагає учням краще зрозуміти більш абстраговані рівні екологічної кризи, відчути свою причетність до її усунення.