Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…”

З вищесказаного випливає, що вивчення астрономії обов’язково повинно супроводжуватися розв’язуванням задач. Вони є одним з дійових засобів поглиблення і закріплення основ астрономічних знань. Практичний зміст різних означень, законів і формул стає зрозумілим після їх використання для розв’язування задач. Задачі дають можливість для розкриття зв’язку теорії з практикою, для вироблення практичних навиків самостійної роботи.

На жаль кількості годин, що відводиться за програмою на вивчення астрономії в школі, явно недостатньо для якісного її викладання. Великий об’єм матеріалу, що повинен бути вивченим і засвоєним, зовсім не залишає часу на уроці для розв’язування астрономічних задач. Завдання для самостійної роботи з астрономії якраз і призначені для виправлення такого положення.

Перше завдання кожного розділу передбачає заповнення учнями астрономічного словника, тобто записати в спеціальний зошит означення наведених понять і астрономічних термінів. Це спонукає учнів до роботи з текстом підручника та додатковою літературою. Виділені терміни є обов’язковими для запам’ятовування.

Далі подані завдання, виконання яких є обов’язковим для всіх учнів. Вони є тренувальними для виконання індивідуальних завдань. Задачі-ілюстрації імітують дослідницьку роботу. Їх розв’язування дає більш глибокий розгляд деяких питань, демонструє учням застосування астрономії до практики.

Індивідуальні завдання містять ряд запитань, спільних для всіх варіантів, та таблиці, що містять числові дані, якими користується учень при виконанні свого варіанту.

До кожного індивідуального завдання подано зразок його виконання. На прикладі варіанту 13 розібрано астрономічну суть задач, які входять до складу завдання, показано необхідність застосування тієї чи іншої формули, пояснено результат і представлено його наочно.

Саме ці приклади вчитель може розв’язати в класі, детально записавши розв’язок на дошці. Учні записів не роблять, бо передбачається що вони мають екземпляри збірника.

Встановлюється мінімум, який повинен бути виконаний: заповнення астрономічного словника, виконання тренувальних завдань та задач-ілюстрацій, окремі питання з індивідуальних вправ.

Заповнення астрономічного словника та виконання загальних вправ може здійснюватися як на уроці, так і вдома. Індивідуальні завдання виконуються вдома.

Більшість завдань передбачає користування довідниковим матеріалом, таблицями, графіками, зоряними картами. Частину цієї інформації наведено в Додатках.

Оскільки між уроками проходить 1-2 тижні, то часу цілком достатньо щоб виконати вдома всі завдання.

Результатами заносяться у відомість, за якою проводиться тематичне оцінювання. Це призводить до економії навчального часу, бо відпадає необхідність тематичного контролю на уроці.
І. ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ
Завдання 1.1 Опрацюйте матеріал §§ 1; 2 підручника з астрономії. Укладіть астрономічний словник з понять, термінів та їх визначень, які зустрічатимуться в розділі, що вивчається. Виділені терміни є обов’язковими для запам’ятовування.


Астрономія - …

Наука - ...

Космос - …

Астрономічні спостереження - …

Система світу - …

Геоцентрична система світу - …

Геліоцентрична система світу - …

Астрологія - …

Завдання 2.2і Скориставшись картою зоряного неба, ототожніть зображене сузір’я, скопіюйте з малюнка на кальку і підпишіть його українську та латинську назви, а також власні назви, позначення, екваторіальні координати і видиму зоряну величину двох-трьох його найяскравіших зір. Назвіть сузір’я, які межують з даним сузір’ям, вказавши їх позначення.

Варіант_1_Варіант_2_Варіант_3____Варіант_4_Варіант_5_Варіант_6'>Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3



Варіант 4 Варіант 5 Варіант 6


Варіант 7 Варіант 8 Варіант 9



Варіант 10 Варіант 11 Варіант 12


Завдання 2.3 За Додатком 1 визначте приналежність до певного сузір’я указаних зір:

Везен (δ CMa), Альгеба (γ Leo), Арнеб (α Lep), Факт (α Col), Гомейза (β CMi),

Діадема (α Com), Кітальфія (α Equ), Шеат (β Peg).

Визначте наближено за картою їхні координати і результати занесіть у таблицю:

№ п/п	Назва сузір’я	Назви і позначення зір	Координати
			Піднесення	Схилення

Завдання 2.4і Скориставшись даними таблиці, виконайте завдання:

1. 
   За картою зоряного неба визначте приналежність до сузір’я, назву і видиму зоряну величину зір, положення яких визначаються екваторіальними координатами, наведеними в таблиці.
   
2. 
   Обчисліть висоту верхньої кульмінації цих зір в с. Коханому (φ = 47° 18'), на земному екваторі, північному географічному полюсі, а також у місті, широта якого вказана в таблиці.
   
3. 
   Визначте географічну широту місць земної поверхні, у яких ці ж зорі кульмінують в зеніті.
   
4. 
   Визначте пояси географічних широт, в яких ці зорі будуть такими, що ніколи не заходять за горизонт, і такими, що ніколи не сходять.
   
5. 
   На якій полуденній висоті спостерігатиметься Сонце у дні рівнодень і сонцестоянь на географічних паралелях місць, указаних в пункті „широта”?
   
6. 
   31 грудня 2006 року о 23 год 45 хв поясного часу з Києва було відправлено телеграму. Визначте дату та поясний час у зазначеному місті для моменту одержання телеграми, якщо час її перебування в дорозі становив 20 хвилин.
   
7. 
   Для моменту 15h 15m 15s за всесвітнім часом обчисліть середній місцевий та поясний час у зазначеному місті.
   

Варіант	Екваторіальні координати зорі		Місто	Географічні координати міста		Годинний пояс
	h m	° '		Широта	довгота
1	6 43 14 13	-16 35 19 27	Рим	+41° 53'	+0h49m54s	I
2	18 35 5 13	38 44 45 57	Мурманськ	68 58	+2 12 18	ІІ
3	5 12 19 48	-08 15 08 44	Ріо-де-Жанейро	-22 54	-2 52 54	ХХІ
4	17 30 7 37	-37 04 05 21	Пекін	39 54	+7 45 54	VIII
5	5 52 22 55	07 24 -29 53	Казань	52 17	+3 16 30	ІІІ
6	7 37 20 40	05 21 45 06	Лондон	51 30	+0 00 18	0
7	10 06 13 23	12 13 -10 54	Токіо	35 42	+9 19 06	ІХ
8	16 26 2 04	-26 19 23 14	Нью-Йорк	40 43	-4 56 18	ХІХ
9	57 12 52	-28 54 56 14	Мехіко	19 26	-6 36 30	XVIII
10	22 13 46	06 18 49 34	Баку	40 22	+3 19 18	ІІІ
11	9 25 17 34	-08 26 -42 58	Берлін	52 30	+0 53 42	І
12	11 01 5 38	62 01 -01 58	Париж	48 50	+0 09 18	0

Завдання 2.5і За зоряною картою встановіть межі даного зодіакального сузір’я. Встановіть середню тривалість переміщення Сонця на фоні цього сузір’я. Зробіть малюнок, на якому зобразіть взаємне розташування зір в даному сузір’ї та в сузір’ях, що з ним межують. Нанесіть на малюнок відповідні позначення.

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Зодіак-кальне сузір’я	Риби	Овен	Телець	Близнята	Рак	Лев	Діва	Терези	Скорпіон	Стрілець	Козерог	Водолій

Завдання 2.6і Визначте за картою положення Сонця серед зір в день вашого народження, вкажіть його екваторіальні координати. Скориставшись рухомою картою зоряного неба, встановіть моменти сходу та заходу Сонця в цей день. Оцініть тривалість дня і ночі в цю дату.
Завдання 2.7і Передбачте на основі саросу, коли найближчим часом вказане затемнення повториться і коли це затемнення вже відбувалось? Тривалість саросу брати 18 років 11 діб (або 10 діб, якщо високосний рік в цьому проміжку був 5 разів).
Повні затемнення Сонця

Варіант	Рік	Число	Тривалість затемнення	Де було видно затемнення як повне
1	1985	12 листопада	1 хв	Антарктика
2	1986	3 жовтня	2 хв	Гренландія
3	1987	29 березня	0 хв	Африка
4	1988	18 березня	4 хв	Тихий океан, Суматра
5	1990	22 липня	3 хв	Фінляндія, Пн. Сибір
6	1991	11 липня	7 хв	Тихий океан, Цт. Америка
7	1992	30 червня	5 хв	Атлантичний океан
8	1994	3 листопада	5 хв	Тихий океан, Пд.Амарика
9	1995	24 жовтня	2 хв	Тихий океан
10	1997	9 березня	3 хв	Східний Сибір
11	1998	26 лютого	4 хв	Тихий океан, Цт.Америка
12	1999	11 серпня	3 хв	Західна Європа, Іран, Індія

ІІІ. МЕТОДИ І ЗАСОБИ АСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Завдання 3.1 Вивчіть §§ 11, 12. Поповніть свій астрономічний словник новими поняттями та термінами:

Завдання 3.2 За даними курсу фізики накресліть схему призмового спектрографа. З’ясуйте роль кожного з його складових елементів.
Завдання 3.3 На малюнку зображено порівняння спектра Сонця (угорі) з лабораторними спектрами водню, гелія та натрію. Встановіть:

1. 
   У чому полягає істотна відмінність між цими спектрами?
   
2. 
   Який висновок можна зробити з порівняння цих спектрів?
   
3. 
   За спектрами водню, гелія та натрію ототожніть лінії в спектрі Сонця.
   
4. 
   Скопіюйте сонячний спектр на кальку і позначте ототожнені лінії символами відповідних елементів.