А аберація – відхилення будови чи функції від норми. А. ока сферична

ВАГОТОМІЯ – перетин блукаючого нерва. ВАГОТОНІН

жүктеу/скачать 0.82 Mb.

бет	3/16
Дата	13.06.2016
өлшемі	0.82 Mb.
	#132834

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

В

ВАГОТОМІЯ – перетин блукаючого нерва.

ВАГОТОНІН – гормон підшлункової залози, що підвищує тонус парасимпатичної нервової системи і посилює процеси кровотворення.

ВАГОТОНІЯ – перевага тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи над тонусом симпатичної системи.

ВАГОТРОПНИЙ – той, що діє на блукаючий нерв.

ВАЗОАКТИВНИЙ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНИЙ ПОЛІПЕПТИД – гормон, що виробляється клітинами слизової оболонки травного каналу, бере участь у регуляції секреції, моторики і процесів всмоктування.

ВАЗОДИЛАТАТОР – речовина різної природи, яка викликає розширення кровоносних судин.

ВАЗОДИЛАТАЦІЯ – розширення судин (збільшення діаметра), зумовлене розслабленням непосмугованих м`язів їхньої стінки.

ВАЗОКОНСТРИКТОР – речовина, яка викликає скорочення непосмугованих м`язів стінки судин і зменшення їх діаметру.

ВАЗОСТОМІЯ – метод утворення постійного доступу до глибоко розміщених кровоносних судин (хронічна фістула кровоносних судин) у піддослідних тварин.

ВАН-СЛАЙКА МЕТОДИ: 1) визначення газового складу крові манометричним методом; 2) метод визначення лужного резерву крові.

ВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ – сітка кровоносних судин і забезпечення кров`ю органів, ділянок та частин тіла.

ВДИХ – надходження атмосферного повітря в легені.

ВЕБЕРА ДОТИКОВІ КОЛА – ділянки шкіри, в межах яких два одночасних дотики сприймаються як один.

ВЕГЕТАРІАНСТВО – система харчування, яка виключає або обмежує споживання продуктів тваринного походження.

ВЕКТОР СЕРЦЯ – величина та напрямок у просторі рівнодійної від різниці потенціалів чи електрорушійної сили окремих клітин функціонуючого міокарда.

ВЕКТОР-БАЛІСТОКАРДІОГРАФІЯ – метод вивчення діяльності серця шляхом порівняння синхронно записаних поздовжньої, поперечної та вертикальної балістокардіограм.

ВЕКТОР-ДИНАМОКАРДІОГРАФІЯ – метод вивчення діяльності серця шляхом одночасної реєстрації поздовжніх та поперечних зміщень проекції центра маси грудної клітки на площину, паралельну фронтальній площині тіла.

ВЕКТОР-КАРДІОГРАФІЯ – метод вивчення біоелектричної активності серця шляхом реєстрації величини та напрямку електрорушійної сили, що виникає внаслідок деполяризації та реполяризації міокарда в процесі серцевого циклу.

ВЕКТОР-СФІГМОГРАФІЯ – метод дослідження артеріального пульсу за допомогою порівняння основних його характеристик на однакових ділянках симетрично розміщених артерій.

ВЕЛИЧИНА АЛЬВЕОЛЯРНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ – об’єм повітря, що обмінюється в альвеолах за одиницю часу.

ВЕЛОЕРГОМЕТРІЯ – метод функціонального дослідження із застосуванням дозованого фізичного навантаження з використанням велоергометра (приладу, що імітує їзду на велосипеді) для виявлення коронарної недостатності та визначення показників функції зовнішнього дихання.

ВЕНОГРАФІЯ – графічна реєстрація пульсових коливань стінки вени.

ВЕНОЗНЕ ПОВЕРНЕННЯ – об’єм венозної крові, що повертається до серця по верхній та нижній порожнистих венах за одиницю часу.

ВЕНОСЕКЦІЯ – розтин вени для введення в неї канюлі, катетера чи голки.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ – показник ефективності зовнішнього дихання, що характеризує об’єм повітря, який необхідний, щоб провентилювати легені для споживання організмом 1 мл кисню.

ВЕНТИЛЯЦІЙНО-ПЕРФУЗІЙНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ – відношення об’єму повітря до об’єму крові, що надходить у легені за одиницю часу.

ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ – обмін газів між атмосферним та альвеолярним повітрям, що забезпечує поновлення альвеолярного повітря.

ВЕНТРАЛЬНИЙ – передній, черевний, стосується черевної поверхні тіла.

ВЕРЕТЕНО НЕРВОВО-М'ЯЗОВЕ – рецепторний прилад, який реагує на будь-які зміни стану м`язових волокон.

ВЕСТИБУЛОМЕТРІЯ – вивчення функцій вестибулярного апарата.

ВЕСТИБУЛОРЕЦЕПТОР – рецептор, що сприймає зміни швидкості та напрямку переміщення тіла в просторі (у людини – волосинкова клітина перетинчастого лабіринту внутрішнього вуха).

ВИДИХ – виведення повітря з легенів у процесі дихання.

В. активний – посилений видих за рахунок скорочення внутрішніх міжреберних м`язів і м`язів живота, а при форсованому видиху – і м`язів плечового пояса;

в. пасивний – видих, що відбувається за рахунок еластичної тяги легенів без участі м`язів.

ВИДІЛЕННЯ – звільнення організму від кінцевих продуктів обміну, сторонніх речовин, надмірного вмісту води, солей та органічних сполук, які надійшли з їжею чи утворились у процесі метаболізму.

ВИСЛИЗАННЯ – зниження гальмівного впливу блукаючого нерва на серце при його тривалому подразненні.

ВИСНАЖЕННЯ – стан, що характеризується значним ослабленням життєдіяльності організму.

ВИТРИВАЛІСТЬ – здатність людини протягом тривалого часу виконувати роботу і протистояти втомі.

ВІДВЕДЕННЯ – варіант розміщення електродів для реєстрації потенціалів збудливих тканин.

В. внутрішньоклітинне – в., при якому один електрод (мікроелектрод) міститься всередині клітини;

в. двополюсне – в., при якому обидва електроди розміщені в електричному полі досліджуваного об’єкта;

в. електрокардіографічні – варіанти розміщення електродів при реєстрації електрокардіограми (ЕКГ);

в. ЕКГ aVF – посилене відведення ЕКГ: активний електрод на лівій нозі;

в. ЕКГ aVL – посилене відведення ЕКГ: активний електрод на лівій руці;

в. ЕКГ aVR – посилене відведення ЕКГ: активний електрод на правій руці;

в. ЕКГ V – загальна назва відведення ЕКГ за Вільсоном: активний електрод на грудній клітці;

жүктеу/скачать 0.82 Mb.

Достарыңызбен бөлісу:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16