Київ Видавництво художньої літератури
жүктеу/скачать 2.87 Mb.
|
| 227
Набалакала много, та нема нічого з того. Набалакала, наговорила, взяла мисницю, за медом пішла. Набесідувала, наговорила: дайте жолобчистого Данила. Як балакать, так його і в п’ять лантухів не вбереш, а як до діла, то й в торбинку зложити можна, ще й мотузкою перев’язати. Бесіди багато, а розуму мало. Де багато бесіди, там мало користі. Гладкі бесіди — сухі долоні. Масної бесіди чоловік. Не щодня бридня, деколи й правда. Не сяка, не така бридня та й стій до півдня. Постережуть брехню хутко. Добрі вісті не лежать на місці. Погані вісті не сидять на місці. Доходять до нас вісті, що хотять нам дати їсти. Приїхала баба з міста, привезла вістей триста. Сорока на хвості принесла вістку. Таке верзе, що й купи не тримається. Верзи, верзище, поки верзеться. Воркотіла — не хотіла, потім сіла та й поїла. Хай воркоче, як хоче, лиш хай моєї голови не мороче, Галу-балу, а пси в крупах. Гали та бали, а день далі. Галу-балу, а кіт з’їв сало. Галу-балу, а свині в ріпі. Товче воду в ступі. Багато говорити, а мало слухати. Багато казати, а нема що слухати. Більше слухай, а менше говори. Менше говори — більше вчуєш. Він йому зуби заговорить. Говорив би, та слів нема, плакав би, та сліз нема. Говорив газда псові, а пес хвостові. Розказав Мирон рябої кобили сон. Говори до гори, а гора горою. Говори до гори, попробуй до низу. Говори, говори, до чогось договоришся. Говори, дідьку, за попом. Йому говорити, що горох об стінку кидати. Говори до нього, як до стовпа. Говори до неї, а в неї маковеї. Говори, доню, виговоришся. Говори з другими поменше, а з собою побільше. 228 Говори й на хату лізь. Говори, Климе, нехай твоє не згине. Говорила баба до самої смерті та все чорт знає що. Говорила смілянська баба, а чорт вдарив у губу і перебив рахубу. Говорила баба, як літала жаба. Говорила покійниця, поки й пуп розв’язався. Говорила сама в хаті, бо ні з ким було. Говорила три дні, а все про злидні. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. Говори, та назад оглядайся. Говори, та не проговорюйся. Говорити було мало, та розуму не стало. Говорити і не думати — те саме, що стріляти і не цілити. Говорити — не горох молотити. Говорити про Химині кури. Говорить, а немає про що й слухати. Говорить прямо, а робить криво. Говорить п’яте через десяте. Говорить таке, що купи не тримається. Говорить, що слина до губи принесе. Говориш як чоловік, а робиш як дурень. Говорили на вовка, скажім і за вовка. Говорім за вовка і поза вовка, не болить його головка. Говорять, що курей доять, тільки молока не видко. Добре тому жити, хто вміє говорити. Договорились до синього пороху. До нього говори, а йому все одно, що прутом по воді. До тебе говорити так, як до того пня. Знай більше, а менше говори. З ним говорити, що решетом воду носити. З ним говорити, тільки гороху наївшися. І Марина говорила. Коли сам говорить, то й собаці не дасть слова мовити. Красно говорить приятель, а правду каже неприятель. Легше говорити, ніж зробити. Лихо говіркому, та не добре й мовчазному. Мало говори, а правдою дорожи. Много говорить — голова заболить. Наговорив стільки, що і в шапку не збереш. Наговорив, що і на воловій шкурі все не списати. Наговорив сім бочок арештантів. Най говорить, коли його язик свербить. Не все говорене — творене. 229 Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш. Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло. Не говори про страшне, а то присниться. Не заговорюй зуби. Що там говорити, коли нічого і балакати. Не так він добре діє, як говорить. Не так хутко діється, як хутко говориться. Не тобі б говорить, не мені б слухать. Та це ж різдвяний сон вороної кобили! Слухай кожного, але не з кожним говори. Слухай багато, а мало говори. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Солодко говорить, але нудно слухати. Так говорить, наче з писаного читає. Такого наговорив, що і в головах низько. Такого говорить, що і собака з маслом не з’їсть. Там такого наговорив, що і класти нікуди. Тепер день не весняний, щоб двічі говорити. Ти-бо вже коли говориш, то говори одно, а то разом хочеш бути і за попа, і за дяка. У кого що болить, той про те й говорить. Учений шпак говорить всяк. Хоч варила, не варила, аби добре говорила. Хто багато говорить, той мало правди каже. Хто багато говорить, той мало творить. Хто багато говорить, той договориться до лихого кінця. Хто менше говорить, той довше живе. Хто масно говорить, той пісно їсть. Хто нічого не говорить, той на все пристає. Чи його хто переслухає, що люди говорять. Шкода того й говорити, що не варити. Що люди говорять, те й виговорять. Що йому не говори, а він усе догори. Якби стіни вміли говорити, то би не одно сказали. Як ріпу гризе, так гладко говорить. Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити. Або розумне казати, або зовсім мовчати. Вдома як хочеш, а між людьми як скажуть. Вкусися перше за язик, поки що скажеш. Вмієш казати, вмій і мовчати. І сорока розказує, та толку мало. Замотати, зав’язати та й нікому не казати. Каже рідко, та їдко. Каже чортзна-що, аби даром пара з рота не йшла. 230 Казав, та не зав'язав. Народ скаже, як зав’яже. Казав пан псові, а пес хвостові. Кажи йому що хочеш, а він своє робить. Казали люди: «Квач притикою не буде!» Казаному кінця нема. Казала біла, що не буде діла. Казало щось, що прийде хтось. 
Легко казати, але зробити годі. Легко сказати, та важче зв’язати. Наказав три мішки гречаної вовни. Наговорив сто міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні. Намолов сім міхів гречаної вовни, і всі неповні. Наказала й наговорила: «Вибий об пліт, щоб було, як дріт». Нарозказував міх, торбу і три оберемки. П’ять раз подумай, а один раз говори. Не вмивався ти, щоб так говорити. Не до ладу сказати — краще мовчати. Не кажи: зроблю, а кажи: зробив! Не ти б казав, не я б слухав. Нехай так буде, як скажуть люде. Нікому не скажу, тільки кумі та в млині. Один скаже, другий прикаже. От тобі далі й нічого казати: цвірінь — та й у стріху! Про свято держав, а у будень сказав. Розкажи другу — піде по кругу. 231 Розкажи куриці, а вона всій вулиці. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш — не приставиш. Скажи бабі слово, тільки не проси, щоб повторила, бо з одного зробить десять. Скажи слово на ніготь, то підросте на лікоть. Сказав «а», то скажи і «б». Сказано — зроблено. Сказано на глум, а ти бери на ум. Ти казане кажеш, а мій батько од людей чув. Тобі не питать, мені не казать. Стидно сказати, а гріх утаїти. Треба знати, що де сказати. Умій сказати, умій і змовчати. Хотів щось сказати, та й за язик вхопився. Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай. Що думаєш сказати, спершу обміркуй. Що не скаже, неначе зав’яже. Що не скаже, то все півтора людського. Я би тобі сказав щось, та хай тобі скаже хтось. Як кажуть, то й батька зв’яжуть. Як скаже, то ні пришити, ні прилатати. Я тобі кажу, а ти таки колядуєш бісову колядку. Гомони, стара, люблю слухати. Дай тобі, боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Нагомонів по самі вуха. На других гомонять, а самі все лихо творять. На кого люди гомонять, на того і свині хрюкають. Городить таке — ні літо ні зима. Городить таке, що й купи не держиться. Городить таке, що й на вуха не налазить. На кожний гук не одгукнешся. Як гукають, так і одгукуються, як зовуть, так і одзиваються. Як зовуть, так і одкликаються. Як стукне, так і гукне. Не гуди, мухо, коло обуха. Не допікай другим, бо найдуться такі, що й тобі допечуть. От жує жвачку! Та годі вам вовну жувати! Лепетень лепоче, а дурень слухає. 232 Лепечи що хоч, аби губи не гуляли. Аж до діброви чути ваші розмови. Аж на третій яр чути ваш базар. З тобою розмова, як з вітром полова. Красная мова находить добрії слова. Мова — не полова. Пізнати з мови, якої хто голови. Пуста мова не варт доброго слова. Розмово моя люба! Ти мовчиш, а я слухаю. Розмова про мед, а справи гіркі, як полин. Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається. Бог з вами, що знаю за вами, а що за мною, то мовчіть. Ви мовчіть, а ми будемо піддакувати. Ви мовчіть, а я буду слухати, а потім я буду мовчати, а ви будете слухати. Сказане слово — срібло, а мовчання — золото. Думала мовчать, та не мовчиться. Знаєш — кажи, не знаєш — мовчи. Ліпше мовчати, ніж сварку почати. Мовчанка гнів гасить. Мовчання — признання вини. Мовчання — знак згоди. Мовчи, бабо, а я слухатиму. Мовчи, коли тобі добре. Мовчи, лихо, аби тихо. Мовчи та диш, то буде бариш. Мовчи та потакуй. Мовчи та свою біду товчи. Мовчи, язичку, будеш їсти кашку, а як не змовчиш, будеш їсти болячку. Мовчи, язичку, дістанеш паляничку. Мовчок на крючок. Не завжди бурчати, треба і помовчати. Не мовчанка буває нудна, а пуста балачка. Не питаний — мовчи, не битий — не кричи. Не соромно мовчати, як нічого сказати. Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав. Умій впору і помовчати. Хто мовчить, той двох навчить. Хто мовчить, той більше знає. Хто мовчить, той лиха збудеться. Чиє б нявчало, а твоє б мовчало. Який привіт, такий і одвіт. Який «добрий день», таке і «добре здоров’я». 233 Плете, що слина до губи принесе. Плети, плети, я чув таких, як ти. Смаленого дуба плете. Перше погадай, потім повідай. За погані речі треба бити в плечі. Не річ наказати, але показати. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Інший торохтить, як дратвою строчить. Торохтить Солоха, як діжка з горохом. Що кому треба, той про те й теребить. Без голосу не співець, а без грошей не купець. Менше нас — менший глас. Не розголошуй людських хиб, бо ще твій чортик не згиб. Хто напорошив, той розголосив. Байка байкою, а борщ стигне. Солов’я байками не годують. Казка — не казка, а приказка. Нема казки без правди. Такого би і в казці не переказав. Нема казок кращих за ті, які створює саме життя, У казці тільки казати та в чуда писати. Поговірка — квітка, пословиця — ягідка. За приказки порве чорт прив’язки. Не приказка, але правда. Ні здумати, ні згадати, ні в приказці сказати. Правду в приказках шукай. Нема приповідки без правди. Нема чоловіка без кості й злості, а приповідки без правди. Зійди весь світ, та такого прислів’я не почуєш. З пословиці, як і з пісні, слова не викинеш. На пословицю нема ні суда, ні розправи. Не всяка пословиця при всіх говориться. Пословиці ні обійти, ні об’їхати. Пословиця вік не зломиться. Пословиця на вітер не мовиться. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. Вільно губці в своїй халупці. Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. Не те оскверняє, що в уста, а те, що з уст. Губи і зуби — два запори, а язикові і дверей нема. Не вір губі, поки не положиш на зуби. жүктеу/скачать 2.87 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|