241
Голова, як у вола, а розуму чортма.
Два хитрих мудрого не переважать.
Де розумному горе, там дурному сміх.
Де розум, там толк.
Де сила не бере, там треба розумом підсобити.
Де ти був, як бог розум роздавав?
Для всякого діла конечний розум і сила.
Добра кума, та розуму нема.
Добрий розум не дасть плакати.
Догана мудрого стоїть більше, як похвала дурного.
Доки є земелька, доти й розум в Омелька.
Дружи з розумним — не будеш дурнем.
Живи своїм розумом, а не чужим.
Є розум, а нема сили, так нема й діла.
Заднім розумом діла не поправиш.
З великого розуму у хмари зайшов.
Зійшов з ума, та не з свого, а з чужого.
З ним і останній розум загубиш.
Золото без розуму — болото.
Зростом мале, але розумом старе.
Зсунувся з глузду, як пес з соломи.
З умом жити — тішитися, без ума — вішатися.
З усіма радься, а свій розум май.
З чужим розумом у люди не вийдеш.
І вродилась, і виросла, а розуму не винесла.
І мудрому годі їсти, коли нема що.
І на мудрих часом чорт їздить.
І на мудрім дідько на Лису гору їздить.
І сила перед розумом никне.
І скотина розумна, дарма, що не говорить.
І стільки в нього нема ума, як у комара,
Їхав саньми, їхав возом, які літа, такий розум.
Йому не позичати розуму.
Казав Наум — візьми на ум.
Коли б той розум наперед, що потому.
Кого щастя згубити хоче, тому перше розум відбере.
Кожний собі мудрий, а другому дурний.
Кожний по-своєму з розуму сходить.
Кожна голова свій розум має.
Кожна пригода — до мудрості дорога.
Кожний прийде до розуму, хто зразу, а хто пізніше.
Коли б той розум наперед, що потім.
Кому бог розуму не дав, тому і коваль не укує.
Коли замолоду немає розуму, і на старість не жди.
242
Коли хліб, то й розум.
Кому біда докучить, той ся розуму научить.
Кому не стане глузду, той міняє ^обро за нужду.
Краса приглядиться, а розум пригодиться.
Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого.
Краще з розумним два рази загубити, ніж з дурнем раз знайти.
Краще розумним ногам вклонитися, ніж дурній голові.
Краще один мудрий, ніж десять дурних.
Краще розум, ніж золото.
У тверезій голові і розум тверезий.
Куди вітрець, туди й розумець.
Ліпше з розумним у пеклі, ніж з дурним у небі.
Ліпше з мудрою жити в полонині, як з дурною в палатах.
Ліпше мудрий ворог, як дурний приятель.
Ліпше мудрий, хоч лихий, як добрий, а дурний.
Лопатою розуму не вложиш.
Ліпше з розумним у біді, ніж з дурним у добрі.
Лучче з розумним свині пасти, як з дурнем у карти грати.
Людей добрих слухай, та свій розум май.
Людей питай, а свій розум май.
Маєш голову, май же й розум.
Мовчи, так подумають, що ти розумний.
Молоді літа, старий розум.
Мудрець не говорить, коли робить, а скаже, коли зробить.
Мудрий безумному з дороги вступається.
Мудрий все мовчить, а сто дурнів навчить.
Мудрий думає, що говорить, а дурний говорить, що думає.
Мудрий змінить- свою думку, а дурний ніколи.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Мудрий не дасться за ніс водити.
Мудрий не лізе під стіл.
Мудрим легко наказувати.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Мудрий по часі, коли не стало в запасі.
Мудрий носить язик в серці, а дурень — серце на язиці.
Мудрому два слова досить, а дурневі і копа не допоможе.
Мудрість в голові, а не в бороді.
Мудрого і без дорогої шати по однім слові зараз пізнати.
Мудрого лиш раз здуриш, а другий раз — ні.
Мудрого шукай, дурного обходь.
Мудру річ приємно і слухати.
243
На годину розуму не вистачило, а на цілий вік дурнем зостався.
На зріст високий, та на розум низький.
На свій розум надійся, а за чужий не держись.
На те голова, щоб у ній розум був.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму.
Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
Не все жити чужим розумом, пора і за свій взятися.
Не всі розуми в одній голові сидять.
Не вчи розуму до зросту, а до гробової дошки.
Не дай, боже, щастя, а дай розум.
Не дивись на зріст, а питай розуму.
Не живи позиченим розумом.
Не купити ума, як нема.
Нема ума, вважай — каліка.
Нема гіршого ворога, як дурний розум.
Не силою роби, а розумом.
Не розумний тим Денис, що великий має ніс.
Не суди по одежі, а суди по уму.
Ніс довгий, а розум короткий.
Не у зрості сила й не у красі розум.
Не хвалися мудрий мудрістю ані сильний силою.
Не штука наука, а штука розум.
Нічому не дивуватись — ознака розуму.
Один дурний кине камінь у море, а сто розумних не виймуть його.
Одна розумна голова добре, а дві ще ліпше.
Од великого розуму і роги ростуть.
Перед розумом і сила поступається.
Перемагай труднощі розумом, а небезпеку досвідом.
Піти до голови по розум.
Поки розумний думає думку, то дурень уже кінчав справу.
Під носом косовиця, а на розум ще й не орано.
По одежі стрічають, а по розуму проводжають.
По одежі нас вітають, а по мудрості садять.
По ярмарці й русин мудрий.
Прибудь, щастя, розум буде.
Пробує в кума розуму.
Пучка духу, а решето розуму.
Розум дає силу, сила дає відвагу.
Розум за гроші не купиш.
Розумна голова багато волосу не держить.
Розумна голова не дбає за лихі слова.
244
Розумна голова сто волів нагодує, а дурна і себе не прокормить.
Розумна голова, та не на ті плечі попалася.
Розумна голова, та тільки на слова.
Розумна голова, та соломою набита.
Розумна людина — честь і слава, уперта по-дурному — наяву осла дістала.
Розумна Парася на все здалася.
Розумний батько сина спитати не соромиться.
Розумний біля вогню нагріється, а дурний спалиться.
Розумний всьому дає лад.
Розумний дбає, а дурня бог наділяє.
Розумний йде вперед і оглядається назад.
Розумний любить сам учитись, а дурний любить другого учити.
Розумний мовчить, коли дурень кричить.
Розумний не подивує, а дурний не побачить.
Розумний не спотикнеться два рази на один камінь.
Розумний під стіл не лізе.
Розумний розсудить, а дурень осудить.
Розумний слова боїться, а дурний і кия не побоїться.
Розумний учить, дурень повчає.
Розумний заздалегідь усе готує.
Розумного на покуті саджають для честі, а дурного — для сміху.
Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.
Розумну річ приємно й слухати.
Розумом направляй, а почуттям урівноважуй.
Розум силу переважить.
Розум — скарб людини.
Розуму не купують, а набувають.
Розуму палата, та ключ від неї загублений.
Розум чоловіка вчить і в сімдесят літ.
Ростом з Івана, а розумом з болвана.
Сам хорош, а розуму ні на грош!
Свій розум май, але мудрих людей питай.
Світлий розум, чиста совість всім повість правдиву повість.
Світлий розум, щире серце у дорозі не спіткнеться.
Свого розуму в чужу голову не вложиш.
Сила без розуму шаліє, а розум без сили міліє.
Сила воляча, а розум курячий.
245
Скільки голів, стільки й умів.
Старша увага від розуму.
Ти в цьому розумієшся, як ведмідь на зорях.
Трапляється, що й на мудрому чорт катається.
Труднощі мучать, зате розуму учать.
У його розуму, як у кози хвоста.
У його й умцю за дурну вівцю.
У кого нема розуму вродженого, не буде й навороженого.
У кого розум, у того й щастя.
У сусіда розуму не позичиш.
Ум за розум зайшов.
Глузд за розум завернув.
Умниця — хвалить вся вулиця. (Іронічно про дурного)
Умному тільки кивни — вже й догадається, а дурня й по спині потягни — все одно дурень.
У нього ума палата, та грошей малувато.
Усяк Веремій про себе розумій.
Усякому на старість розуму прибавиться.
У тій голові розуму мов двоє клало, а третій топтав.
Розуму багато, та дома не ночує.
Хоч вдача гаряча, та розум курячий.
Хто мудрий, той мало спить.
Хто собою керувати не вміє, той і другого на розум не наставить.
Хто по кладці мудро ступає, той в болоті не скупається
Цей не зійде з ума, бо нема з якого.
Чим розумний стидається, тим дурень величається.
Чоловік без розуму — що сніп без перевесла.
Чужим умом не збудуєш дом.
Шкода краси, де розуму немає.
Шкода учить розуму.
Шовкова борідка, та розуму рідко.
Щастя без розуму — драна торбина.
Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
Що в мудрого на думці, те в дурного на язиці.
Що город, то норов, що голова, то й розум.
Якби я такий був розумний наперед, як моя жінка потім
Який зріст, така й сила, які літа, такий розум.
Який розум, така й бесіда.
Як маємо багато грошей, то мало розуму, а як мало грошей, то більше розуму.
Як мурин ніколи білим не буде, так дурний не буде розумним.
Як нема розуму від роду, то не буде і до гробу.
246
Як піде поміж люде, то і розуму, може, прибуде.
Як розумно, то й корисно.
Як розуму нема, то з кожуха не приточиш.
Як сили не стає, берися за розум.
Як сказати розумному, то він зрозуміє, як сказати дурневі, то він осміє.
На все вважай і на вус мотай.
Слухай, слухай та на вус мотай, а на старість як знахідка буде.
Людське око бачить глибоко.
Око бачить далеко, а розум глибоко.
Кожний Іван має свій план.
Був з головою, а став з макітрою.
В голові йому вилами укладали.
В голові йому горобці цвірінькають.
В голові йому пустий вітер віє.
В голові тік, в язиці ціп: де схочу, то змолочу.
В голові, як у пустій стодолі.
В голову, як у торбу: що знайдеш, то сховаєш.
Великий чин, та дурна голова.
Всяке діло починай з голови.
Голова болить — на ноги легше.
Голова голові, а хвіст хвостові, не про вас кажучи.
Одна голова добре, а дві ще краще, але хай і одна розважить і поважить.
Голова не до слави, а руки не до булави.
Голова не карниз, до вікна не приставиш.
Голова не на те, щоб тільки кашкет носити.
Не тямить голова, що язик лепече.
Добра голова не скаже пусті слова.
Для того й голова, щоб комір з шиї не злітав.
Заїхав йому віз сіна до голови.
Знати по мові, що у кого в голові.
Відрубаній голові байдуже за чубом.
Краще бідна кишеня, як голова.
Куди голова задумала, туди й ноги несуть.
Лучче в бочці, ніж у чужій головці.
Мені ото так у голові, як тій кобилі, що віз у рові.
Не тяжко голову стяти, але не можна назад приставити.
Не вийде хата нова, коли в голові полова.
Не голова, а два вуха і шапка зверху.
Не ламай собі моєї голови.
У нього в голові ще «віють вітри, віють буйні».
Не місце голови шукає, а голова місце.
Достарыңызбен бөлісу: |