Київ Видавництво художньої літератури
жүктеу/скачать 2.87 Mb.
|
| 247
Не поговоривши з головою, не бери руками. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Не для шапки голова на плечах. Все одна голова і сміється й плаче. Одна голова не бідна, а бідна — так одна. Пішов, напитуючи другої голови. Поки моєї голови, твоя боліти не буде. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб піхто голови не гриз. Сиву голову шануй, аби і сам такої нажив. То світла голова. Треба думати головою, а не черевиком. Три голови, а до пуття не довели. У голові, мов у пеклі, нічого не видно. У кого е на плечах голова, той і розчесатись вміє. Чорт бери шапку, аби голова була ціла. Чужа голова — темний ліс. Шануй свою голову, бо друга не виросте. Що з голови, то й з мислі. Як є голова, то носи здоров. Кого біда нагріє, то він тоді дуріє. Як чоловікові добре ся діє, то він тоді дуріє. Аж дурний — такий розумний. Ані до сака, ані до бовта — дурень вічний. Ані ївши, ані пивши, скачи, дурню, ошалівши! Багато є дурних, та не всі вкупі. Бачити-то бачили, та дурного такого, як ти, ще не бачили. Був молодий та дурний, а став старіший та ще дурніший. Був талан, та дурний розум вкрав. В дурня голова не полисіє. Виріс до неба, а дурний, як треба. Великий, як дуб, а дурний, як пень. Велика, як драбина, дурна, як цапина. Високий, як тополя, дурний, як квасоля. Висока, як сосна, але мало з неї хісна. Без дурних і розумним погано. Без дурня і паска не освятиться. Великий, як лоза, а дурний, як коза. Велика Педора, та дурна. Великий попів Іван, та дурний. Виглядаєш на газду, а говориш, як дурень. Від дурня чую, то ся не дивую. Хоч полу вріж, а від дурня втікай. Вітряк меле крилами, а дурень — язиком. Він не дурний, а тільки розуму не має. 248 Він у нас зовсім дурний: з чужого воза бере, а на свій кладе. Він ще не був у дурного на весіллі. В лісі не без пенька, а в селі не без дурня. Ворона й за море літала, та дурна верталась. В розумні не потрапив, а з дурнів вийшов. Ворона літає, а дурень голову задирає. Вороняче гніздо в голові має. Всяк дурак, як воли погубить. Вчи дурня розуму, а він тобі голову провалить. Вчися від дурня, аби не бути таким, як він. Гарний хлопець на виду, та придуркуватий. Глупий, глупий, а горне докупи. Глупйй дає, а мудрий бере. Глуп, як пуп, а дурний, як пеньок. Говори до дурня, а дурень все дурнем. Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня. Дай дурневі шаблю, то він буде рубати пір’я. Дай дурневі макогін, то він і вікна поб’є. Два дурні стали радити, як би то свою біду згладити. Два брати рідні і обидва Івановичі, один так, а другий дурак. Для дурнів закон не писаний. Для дурного нема гори, а все рівнина. Добре дурня оженити, бо як до розуму дійде, то не схоче. Доки дурень надумається, то й ярмарка кінчиться. Доки дурний мовчить, доти має вигляд мудрого. Доки дурний наговориться, то розумний наробиться. Досить одного дурня в хаті. Дурак дурака бачить здалека. Дураку гаразд у руку лізе, а він сміється. Дурень хвастається жінкою, а розумний — матір’ю. Дурень більше заперечить за годину, як сто мудрих докаже за днину. Дурень любить червоне. Дурень все найде ще більшого дурня. Дурень воду носе, дурна бога просе: «Гори, хата, ясно, щоб ти не погасла!» Дурень гадає, а розумний знає. Дурень, та собі. Дурень до Києва, дурень і з Києва. Дурень думкою багатіє. Дурень, дурень, а в школі вчився. Дурень, дурень, а в вогонь не полізе. 249 Дурень дурня вихваля, а за що, і сам не зна. Дурень за щастям кудись біжить, а воно під ногами лежить. Дурень з дурнем зустрічались, один одним дивувались. Дурень з печі побив плечі. Дурень і в макітрі макогін зломить. Дурень і дім запалить, так вогню рад. Дурень і за море поїде і все дурнем верне. Дурень і на рівній дорозі порожнього воза перекине. Дурень і на похоронах сміється. Дурень, на бочці сидячи, вовка за хвіст піймав. Дурень не буде мовчати. Дурень нічим ся не журить, горілку п’є і люльку курить. Дурень розумного не любить, а п’яний — тверезого. Дурень спить, а щастя в головах лежить. Дурень усе закладався, доки без штанів зостався. Дурість — причина нещастя. Дурна вівця у вогонь скаче, а перед вовком тупав. Дурна собака і власного господаря кусає. Дурна, як овечка, не скаже ні словечка. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Дурне, а носом баньки дме. Дурневі і бог не противиться. Дурному і п'яному море по коліна. Дурневі не страшно з ума зійти. Дурному покажи палець — і він буде сміятись. Дурнем бути — не дуба гнути. Дурне сало без хліба. Дурний, дурний, а у воду не скочить. Дурний горя не має. Дурний Гриць млинці пекти — він краще тістечко з'їсть. Дурний Гриць без ногавиць. Дурний думає, як сорока літає. Дурний дурне й торочить. Дурний, дурний, а об угол не б’ється. Дурний дурному купив корову, три дні доїли, а молока не їли. Дурний змудріє, як зголодніє. Дурний і в Києві не купить розуму. Оце в Києві були, та і там розуму не придбали. Дурний і малий що побачать, те і просять. Дурний його піп хрестив. Дурний як мовчить, то за розумного зійде. Дурний Мартин узяв мило за сир. 250 Або бог — дитина слухати дурного Мартина. Дурний думкою багатіє. Дурний мудрого питає, чому він ліпший розум має. Дурний на санях дрижить, а кожух під ним лежить. Дурний робить наприкінці те, що мудрий спочатку. Дурний розумного швидше ошукає, як розумний дурного на путь наведе. Дурний спить, дурне йому й сниться. Дурний тебе піп хрестив, що у воду не впустив. Дурний тим ся величає, що розуму не має. Дурний шукає видного місця, а мудрого і в кутку побачать. Дурний, як ворона, а хитрий, як лис. Дурний як зав’яже, то і мудрий не розв’яже. Дурним уродився, то й дурним через усе життя лишився. Дурних багато в світі, лише не при купі ходять. Дурнів ні сіють, ні орють, а вони самі родяться. Дурній голові і ліки не поможуть. Дурній голові і чад не вадить. Дурними плоти городять. Дурні лише в казці щасливі. Дурні тебе куми тримали. Дурного і в церкві б’ють. Дурного вчити, що мертвого лічити. Дурного гроші знаходять багато приятелів. Дурного Кирила і Химка побила. Дурного пригода — мудрого наука. Дурного розум — як розумного глупість. Дурня учити — те саме, що вилами по воді писати. Дурня учити — в решеті воду носити. Усіх дурнів не навчиш. Дурного хрести, а він кричить: «Пусти!» Дурної голови й довбня не розіб’є. Дурному божитись, що з гори котитись. Дурному брехати — не ціпом махати. Дурному вступися з дороги. Дурному і світ розуму не дасть. Дурному Гаврилці усе чорнобривці. Дурному гори нема, а все рівно. Дурному дурне і сниться. Дурному і муха в рот летить. Дурному і черепок цяцька. Дурному не скучно самому: сидить та й регочеться. Дурному огню в руки не давай. 251 Дурному сміх, а розумному сльози. Дурному удасться, розумному ж трясця. Дурному хоч кілок на голові теши, а він усе своє. Дурному чорт дорогу дає. Дурня всюди б’ють. Дурню розумний завжди здається дурним. Дурня багатого всі величають. Дурня на ноги тручай, а він на голову впаде. Пізнати дурня по реготу. Дурням усе щастя. Дурня пошлеш — сам за ним підеш. Дурня не чіпай, а краще від нього тікай. Один дурний зіпсує так, що десять мудрих не направлять. Один дурний, а другий і того розуму не має. Заведи собі дружбу з дурнем, то й сам дурнем станеш. Кажи дурневі поклони бити, а він і лоб розіб’є. За дурною головою та й ногам горе. За дурною головою і ногам нема спокою. Заплач, дурню, по своїй голові. З димом пустити і дурень зуміє. Зашкодити кожний дурень може. Зв’яжися з дурним, то й сам дурнем станеш. З дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить. З дурнем пива не звариш. З дурнем ні знайти, ні поділити. З дурним не вийдеш на дорогу ніколи. З дурнем тягаться — краще відцураться. З дурнем вести розмову — то віяти полову. З дурнем говорити — горохом об стіну бити. З дурнем нічого йти на ярмарок. З дурнем не дійдеш до пуття, його навчить батіг — життя. З дурнем ні купити, ні продати. З дурною головою і рукам, і ногам біда. З дурної голови та на людську. Ззаду і сяк і так, а спереду дурак. Зібралися якраз під пару: одне дурне, а в другого розуму нема. З ним говорити, що дурних грибів наїстися. З панами рідко, а з дурнями ніколи не ставай. І дурень би каші зварив, якби було з чого. І дурень каші наварить, аби пшоно та сало. І дурень в кареті пан. І з дурня був би ватажок, коли править батіжок. 252 Їж, дурню, кашу, бо вона з маком, Їж, дурню, бо то свячене! Казав іще старий Сенека: «Від дурнів держися здалека!» Коли б дурень знав, що він дурень, то б дурнем не був. Коли-сь дурний, то лізь у болото. Коло дурного і розумний може здуріти. Куме, куме! Дурний твій уме: за сім миль та в мед іти! Легше фасолю їсти, як з дурнем до розмови сісти. Лучче нехай буде злий, ніж дурний. Лясь, як дурний батогом по воді, та й дивиться: чи смуг не знати. Мертвого не вилічити, а дурня не навчити. Між мудрими дурний, а між дурними мудрий. З дурнів вийшов, а між розумних не попав. На дураку нема знаку. На дурного вся надія, а він узяв та й порозумнішав. На дурного не гукай, а скоріше утікай. На льоду дурний хату ставить. На наш вік дурнів хватить. Не бійся дурного, а бійся хитрого. Не всім же і в дурня вдатися. Не дай дурневі ніж у руки, бо собі пальці втне. Не дурак, а від природи так. Не дурак казав, не мудрий слухав. Не займайте дурака — його доленька така. Нема гірше, як з дурною головою. Нема дурних — поженились. Немае такого дурня, щоб собі щастя не бажав. Не поможе й булава, коли дурна голова. Не свисти, а то в твоєї жінки буде дурний чоловік. Не сіють дурнів, вони самі сходять. Не той дурний, хто на слова скупий, а той дурний, хто на діло тупий. Нехай дурні б’ються, може, порозумнішають. Нехай п’яниця, аби розумниця, бо п’яний проспиться, а дурень ніколи. Ні сіло ні впало, а таки дурне зістало. Ніхто не буває дурнем завжди, зате інколи — кожен. Од дурного одійшов, а до розумного не дійшов. Од чорта одхрестишся, одмолишся, а од дурня і ломакою не одіб’єшся. Осла пізнати по вухах, вола по рогах, а дурня по словах» Ото дурень! А ще й битий! Ото дурень! Був би ще більший, та вже нікудиі жүктеу/скачать 2.87 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|