Науково-практичної конференції

1. 
   Задунайський В. Бойова підготовка європейської кінноти та козаків (кінець XIX ст. – початок XX ст.) // Проблеми історії України XIX – початку. XX ст. – К., 2004. – Вип. 8. – С. 135 – 144.
   
2. 
   Витт Л. Конница. Вооружение и владение оружием. – СПб., 1900; Фон Розенберг. Мысли о кавалерийской службе. – СПб., 1887; Бернгарди Ф. Служба конницы. – СПб. 1913.
   
3. 
   Антонюк В. Польская конница //Конница иностранных армий. – Москва –Ленинград: Государственное издательство. Отдел военной литературы, 1929. – С. 65 – 112; Гатовский В. Французская конница // Конница иностранных армий. – С. 25-64.
   
4. 
   Історія Українського Війська. (Репринт. вид. Львів, 1936.) – Львів, 1992.
   
5. 
   Мицик Ю., Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали: історична розповідь про запорізьких козаків. – Дніпропетровськ, 1991; Заруба В. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII століття. – Дніпропетровськ, 2003.
   
6. 
   Турченко Ф.Вільне Козацтво // Українське Козацтво. Мала енциклопедія. – Київ – Запоріжжя: “Генеза” – “Прем’єр”, 2002. – С. 76 – 77.
   
7. 
   Коляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України. – Львів, 2004.
   
8. 
   Задунайський В. Вплив козацьких військових традицій на становлення Збройних Сил УНР у 1920 р. // Вісник Донецького Університету.- 2003.-№ 1. – С. 150-155; Його ж: Бойове мистецтво та військова спадщина українських козаків в кінці XIX – на початку XXІ ст. – Донецьк: Норд-Прес – ДонНУ, 2006; Його ж: Використання українських військово-козацьких традицій під час ІІ Світової Війни /Історичні і політологічні дослідження (ДонНУ). – 2006. – № ½.—С.174-182; Його ж: Бойова підготовка європейської кінноти та козаків (кінець XIX ст. – початок XX ст.)
   

9. 
   Wiszka E. Emigracja ukraińska w Polsce. 1920 – 1939. - Toruń, 2005. – S. 26.
   
10. 
    Там само. – S. 27.
    
11. 
    ЦДАВО України. – Ф. 1078. – Оп. 2. – Спр. 279. – Арк. 1, 37.
    
12. 
    Там само. – Арк. 37.
    
13. 
    Там само.
    
14. 
    Там само. – Арк. 39.
    
15. 
    Там само. – Арк. 40.
    
16. 
    Там само. - Арк. 41-43.
    
17. 
    Там само. - Арк. 45.
    
18. 
    Там само.
    
19. 
    Там само. - Арк. 46-48.
    
20. 
    Задунайський В. Бойове мистецтво та військова спадщина українських козаків в кінці XIX – на початку XXІ ст. – С. 57-80.
    

Наприклад, в 2009 р. під час проведення спортивних змагань з «тхеквандо» на Україні відбувся смертельний випадок. Згідно власного аналізу причин смерті учасника змагань нами розглядається процес дотримання правил ТБ. Важливо підкреслити, що БМ належать до найбільш травмонебезпечних видів одноборств, тому дотримання норм, правил ТБ в них повинно здійснюватись на рівні аксіоми.

Відповідно, практичний досвід фахівців сфери БМ підтверджують той факт, що в умовах уважного ставлення всіх учасників підготовки БМ до виконання норм правил ТБ всі ризики, пов`язані з високим рівнем травмо небезпеки, можливо повністю виключити. Тобто процес дотримання правил ТБ можливо розглядати однією з головних причин виникнення тілесних ушкоджень, травм і навіть смертельних випадків під час занять з БМ.

Важливо підкреслити, що на сьогоднішній день у сфері національної системи фізвиховання, зокрема, національних видів БМ діють інструкції з охорони праці і радянського періоду, що давно застаріли і не відповідають вимогам сьогодення. Адже вони не враховують специфічних особливостей правил ТБ великої кількості нових видів спорту, зокрема, спортивного спрямування національних видів БМ, появи нових спортивних споруд і нових видів змагань. На наш погляд, радянські “Інструкції з охорони праці” не були систематизовані, розбиті на групи і розмежовані між собою, тому викладені у вигляді окремих, не пов`язаних між собою інструкцій. Наприклад “Інструкція з охорони праці вчителів фізкультури“ або “Інструкція з охорони праці в спортивному залі” або “Інструкція з охорони праці під час проведення змагань з легкої атлетики“, “Інструкція з охорони праці під час проведення змагань по спортивних іграх ” ін. Це підтверджує думку про те, що систематизованого викладання норм ТБ в національній системі фізвиховання не існувало.

Таким чином у сфері національних видів БМ виникла досить суперечлива ситуація, коли всім відомо, що процес підготовки майстрів з БМ найбільш травмонебезпечний, але нової концепції правил ТБ не сформовано.

Одночасно функцію правил ТБ виконують плутані “Інструкції з охорони праці“ радянських часів, які не враховують специфічних особливостей БМ та які явно застаріли і не систематизовані.

Одним з виходів із цієї ситуації науково-методична рада Всеукраїнської Федерації Національного Бойового Мистецтва “Спас” розглядає процес формування власної концепції правил ТБ. Науково-теоретичною основою цієї концепції ми розглядаємо процес визначення суті понятійного змісту ключових понять. Визначення джерел виникнення, причинно-наслідкового ланцюга і механізму дії правил ТБ, а також визначення різниці між правилами ТБ та “Інструкції з охорони праці”. Визнання процесу дотримання правил ТБ як однієї із закономірностей педагогічного процесу фізвиховання, а також визначення недоліків діючої системи інструкцій з “Охорони праці”.

Науково-методичною основою концепції правил ТБ ми розглядаємо процес формування і методику використання класифікації правил ТБ спортивного спрямування національного виду БМ “Спас”.

Практичною основою концепції правил ТБ ми розглядаємо підвищення рівня безпеки учасників підготовки з БМ “Спас” і повну ліквідацію ризиків у цьому процесі. До практичних результатів концепції правил ТБ національного БМ “Спас” ми відносимо видання навчально-методичного посібника правил ТБ, який би в подальшому міг лягти в основу видання єдиного збірника правил ТБ не тільки для національних, але для всіх видів БМ. До того ж, цей посібник міг би лягти в основу лекційного курсу теоретичного розділу підготовки фахівців у сфері національних та інших видів БМ. Адже в цьому збірнику, крім правил ТБ, буде визначено джерела виникнення, причинно-наслідковий ланцюг і механізм дії правил ТБ. Виконано розшифровку ключових понять цієї тематики, а також сформовано науково-теоретичну модель класифікації правил ТБ, де вони будуть проаналізовані, відібрані, систематизовані, розбиті на групи і розмежовані між собою. Визначено різницю в розумінні суті понять “Інструкцій з охорони праці” і правил ТБ. Будуть приведені дані результатів наукових досліджень відносно ефективності дії даної концепції правил ТБ. Відповідно, будуть підведені підсумки і внесено пропозиції щодо методики використання правил ТБ.

Такий підхід, на наш погляд, дає можливість більш детально, точно і системно розуміти цей найважливіший розділ підготовки фахівців національних видів БМ.
II. Джерела виникнення, причинно-наслідковий ланцюг

і механізм дії правил ТБ
До витоків правил ТБ ми відносимо процес взаємодії між собою двох важливих складових, тобто, об’єкта і суб’єкта педагогічного процесу фізвиховання.

Об’єкт педагогічного процесу фізвиховання ми розглядаємо як загальні умови проведення занять, а також методів і засобів, які в них використовуються. Сюди можна віднести природні, кліматичні та екологічні умови, умови спортивних споруд (палаців спорту, стадіонів, басейнів, спортивних залів, майданчиків ін.), санітарно-гігієнічні умови, стану інвентаря, обладнання ін. На них накладаються закономірності педагогічного процесу фізвиховання, зокрема, педагогічні дидактичні принципи, моторна щільність уроку, фізіологічна крива уроку, вплив дії ефекту зверхвідновлення, а також закономірності специфічного впливу фізичних вправ на організм людини, куди належать форма і зміст фізичних вправ, їх просторові, часові, просторово-часові, технічні, динамічні, ритмічні та інші характеристики.

До суб’єкта впливу методів і засобів педагогічного процесу фіхвиховання можна віднести закономірності, пов’язані з людиною, а також її індивідуальні особливості, зокрема, вікові, статеві, стану здоров’я, рівня фізичного розвитку інш.

Отже, як тільки починається педагогічний процес фізвиховання, тобто, взаємодія об’єкта і суб’єкта цього процесу негайно виникає небезпека отримання з боку суб’єкта тілесних ушкоджень, травм і навіть смертельних випадків. Єдиним виходом з такої ситуації і досягнення індивідуальної, групової і колективної безпеки учасників підготовки з БМ, можливий за рахунок створення правил ТБ. Тобто, процес взаємодії об’єкта і суб’єкта педагогічного процесу фізвиховання створює високий рівень ризиків їх небезпечного проведення, а правила ТБ виконують діаметрально-протилежну функцію з ліквідації цих ризиків.

Як відомо, процес взаємодії об’єкта і суб’єкта в тренувальному процесі з БМ на 80%, а може й більше, породжує негативні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень, травм і, навіть, смертельних випадків. Але нас, навпаки, цікавить безпечне проведення занять і максимально можливе зменшення ризиків у процесі підготовки з БМ. І тому виникає головна причина правил ТБ, що спрямовано на досягнення безпеки учасників навчально-тренувального процесу з БМ. У свою чергу, головна причина лежить в основі цілого комплексу норм, вимог і правил ТБ. Головну причину можна розглядати сутністю правил ТБ, що одночасно виконує функцію пускового механізму дії правил ТБ. Таким чином, факт виникнення і функціональної ролі головної причини правил ТБ лежать в основі формування комплексу правил, норм і вимог з ТБ. Зрозуміло, що причинно-наслідковий ланцюг виникнення правил ТБ не можливо обмежити лише головною причиною. Сюди можна додати гуманну сутність педагогічного процесу національної системи фізвиховання. Виховання духовно, морально і фізично досконалої людини, готової до захисту національних інтересів України, розвиток і вдосконалення підростаючого покоління інш. Функціональна роль і величезне значення правил ТБ дає підстави віднести їх до закономірностей педагогічного процесу фізвиховання тому, що за умови відсутності правил ТБ не існувало б педагогіки фізичної культури. Але, за умови уважного ставлення до правил ТБ можна повністю ліквідували ризики в процесі взаємодії суб’єкта і об’єкта підготовки з БМ і цим самим створити умови для існування педагогічного процесу фізвиховання. Під уважним ставленням до правил ТБ ми розуміємо процес їх систематичного застосування і точного дотримання, а функції формування, вдосконалення і систематичного застосування правил ТБ виконують головні дійові особи педагогічного процесу фізвиховання: викладачі, тренери, інструктори і судді. За рахунок творчого ставлення до своєї професії і проведення цілої низки заходів, зокрема, попередньої підготовки місць проведення занять (спортивних залів, майданчиків, бігових трас), врахування природних, кліматичних та екологічних факторів, підготовки інвентаря та обладнання, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, вимог аварійної протипожежної безпеки, заходів з організації медичного обстеження учасників педагогічного процесу, перспективного планування навчально-тренувального процесу. А також проведення лекцій, інструктажів, пояснень, бесід та інших заходів.

На основі визначення функціональної ролі складових процесу ТБ, можливо характеризувати загальний механізм їхньої дії. Отже, на основі взаємодії об’єкта і суб’єкта підготовки з БМ на 80 % виникає небезпека отримання тілесних пошкоджень, травм і смертельних випадків. Стан цієї взаємодії формує головну причину правил ТБ, тобто, забезпечення безпечного проведення занять, відповідно, формується цілий комплекс методів і засобів вимог, норм і правил ТБ. На цій основі формується процес систематичного застосування і дотримання правил ТБ, який виконують викладачі, тренери, інструктори і судді. Що в підсумку дозволяє звести до мінімуму ризики підготовки з БМ.

Такий підхід до розуміння сутності правил ТБ, визначення і характеристики базових складових,а також визначення механізму дії складових правил ТБ. Дозволяє розглядати цей процес більш детально і точно, визначити різницю між правилами ТБ та “Інструкціями з охорони праці”, розшифрувати значення ключових слів і понять, визначити функціональну роль правил ТБ, як одну із закономірностей педагогічного процесу фізвиховання і, завдяки цьому сформувати загальну класифікацію правил ТБ.

Отже, на основі врахування великого значення і функціональної ролі, що відіграють правила ТБ в процесі підготовки майстрів з національних видів БМ і, взагалі, педагогічного процесу фізвиховання, пропонується віднести правила ТБ до закономірностей педагогічного процесу фізвиховання.

Стає очевидним, що використання в педагогічному процесі фізвиховання поняття «Інструкція з охорони праці» не відповідає суті цього процесу, тому і не точне. Враховуючи викладену аргументацію, можна запропонувати зміну поняття «Інструкція з охорони праці» на поняття правил ТБ, яке на наш погляд більш доцільне і точно відповідає сутності педагогічного процесу фізвиховання в національних видах БМ.

Згідно цих вимог, діючий комплекс правил ТБ нами розділено на чотири великі групи, зокрема: 1). Загальні правила ТБ. 2). Правила ТБ на спортивних спорудах. 3). Правила ТБ національного БМ «Спас». 4). Індивідуальні правила ТБ. В свою чергу «Загальні правила ТБ» ми розділили на шість підгруп:

Правила ТБ на спортивних спорудах нами розділено на три підгрупи:

Правила ТБ з урахуванням специфічних особливостей БМ «Спас» розділені на дві підгрупи : 1) правила змагань; 2) методи і засоби педагогічного контролю з боку викладача, тренера, інструктора і суддів під час проведення змагань.

Індивідуальні правила ТБ ми розділили на три підгрупи: 1) методи самоконтролю; 2) самострахування; 3) страхування.

Така класифікація правил ТБ, їх систематизація, розбивка на групи і розмежуванню між собою, не суперечить науковим підходам. Але в практичній діяльності дозволяє враховувати взаємозворотній зв’язок між «Загальними правилами ТБ», «Правилами ТБ на спортивних спорудах» та «Індивідуальними правилами ТБ» з правилами ТБ спортивного спрямування БМ «Спас» і цим самим сприяти підвищенню рівня безпеки. Важливо підкреслити, що такий розподіл правил ТБ на групи і підгрупи носить умовний характер але спрямований на більш точне і повне розуміння сутності правил ТБ педагогічного процесу фізвихвання.

1. 
   Медичний огляд, медичний контроль і засоби першої медичної допомоги
   

Очевидно, що досягнення безпеки під час занять з БМ не можливе без використання засобів першої медичної допомоги. Сюди відноситься наявність лікаря та обладнаного медичного кабінету, за їх відсутністю, наявність медичної аптечки, що повинна відповідати вимогам розділу IV “Правил безпеки занять фізичного культурою і спортом”. Тобто, повинен бути опис медикаментів, а також короткий інструктаж з надання першої медичної допомоги. Наприклад, поріз - промити рану дезинфікуючим розчином, обробити її краї йодом і накласти пов’язку, при сильній кровотечі накласти джгута вище місця кровотечі та поранення. Місце накладання джгута покрити шаром марлі. На рану накласти давлючу пов’язку.

Забите місце – накласти холодний компрес, забинтувати забите місце.

Вивих – створити повну нерухомість і негайно госпіталізувати.

Розтягнення – накласти холодний компрес на 10-15 хв., якщо пухлина не зменшилась, необхідно змінювати холодний компрес через кожні 15 хв. До тих пір, поки пухлина не зменшиться, на кінцівку накласти щільну пов’язку.

Перелом – зупинити кровотечу, накласти шину, захоплюючи не менше двох суглобів на місці перелому. Під шину підкласти щось м’яке, після чого її потрібно перебинтувати. Зафіксувати кінцівку в тому положенні, в якому вона знаходиться.

Отже, медичне обстеження, медичний контроль і засоби першої медичної допомоги для учасників педагогічного процесу підготовки з БМ «Спас» відіграють функцію правил ТБ, тому обов’язкові для свого виконання всіма учасниками занять. Це підтверджує взаємо-зворотній зв’язок із «Загальними правилами ТБ».

Важливою складовою правил ТБ під час занять будь-яким видом бойових мистецтв ми розглядаємо дисципліну і порядок. Адже за відсутності виконавчої дисципліни, відповідно, безлад під час проведення занять з БМ, як правило, порушуються всі діючі правила ТБ, відповідно, значно зменшується рівень їхньої безпеки. Тому зовсім не випадково вимоги, щодо індивідуальної, групової, колективної дисципліни і порядку знаходять своє місце в цілому ряді інструкцій. Наприклад: «Інструкції з охорони праці і заходів безпеки для вчителів фізкультури», «Інструкції з охорони праці під час проведення занять з легкої атлетики», «Інструкції з охорони праці під час занять спортивними іграми».

Практичний досвід проведення занять з різних дисциплін фізвиховання, зокрема, плавання, гімнастики, легкої атлетики і багатьох видів спорту підтверджує і має безліч прикладів, коли за відсутності виконавчої дисципліни під час занять виникали різні тілесні ушкодження і травми. Тому вимоги щодо дисципліни і порядку під час занять БМ мають обов’язковий характер і розповсюджуються на всіх його учасників.

Не менше значення з точки зору правил ТБ і безпечного проведення занять з БМ «Спас», мають умови їх проведення, що включають в себе природні, кліматичні та екологічні фактори, а також умови стану місць їх проведення, інвентаря та обладнання. Ці важливі складові педагогічного процесу фізвиховання мають своє розповсюдження на всі види занять системи фізвихлвання та обов’язкові для всіх учасників занять фізичною культурою, відповідно, тісно переплітаються з правилами ТБ. За умови занять БМ ці правила набувають ще більшого значення.

До «Загальних правил ТБ» ми віднесли відповідність процесу фізвиховання, зокрема, підготовку майстрів національних видів БМ, санітарно-гігієнічним вимогам. Порушення правил особистої та загальної гігієни має пряме відношення до правил ТБ, зокрема, має своє розповсюдження на всі види занять і всіх учасників педагогічного процесу фізвиховання. Санітарний нагляд, щодо правил громадської та особистої гігієни здійснює медичний персонал. Наприклад, згідно «Правил безпеки занять в загальноосвітніх школах» прямо вказано: «кількість місць в спортивному залі під час проведення занять повинно бути з розрахунку 0,7м на одну людину». Або: «підлога в залі під час проведення занять повинна бути сухою і чистою» та ін. Ці правила носять універсальний характер і тому розповсюджуються на учасників занять з національних видів БМ.

Також до «Загальних правил» ми відносимо спортивну форму, що включає в себе спортивний одяг і спортивне взуття. Спортивна форма різних видів спорту суттєво відрізняється між собою. Але, не зважаючи на безліч видів спортивного одягу і взуття, їх віднесено до правил ТБ. Правилами ТБ, відносно спортивної форми передбачено, що спортивний одяг і спортивне взуття повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, особливостям виду занять, а також враховувати особливості тілобудови та інші індивідуальні особливості людини. Сюди можна додати, що згідно правил ТБ, не припустимо під час занять носити окуляри, годинники, мобільні телефони, ланцюжки, браслети, кільця та інші прикраси.

І, нарешті, до «Загальних правил ТБ» нами віднесено методичні закономірності занять з фізвиховання, зокрема, розминку, загальну і моторну щільність уроку, фізіологічну криву уроку, вплив дії ефекту понад відновлення, закономірності специфічного впливу фізичних вправ на організм людини. Кожна з цих закономірностей має свій вплив на організм тому повинні враховуватись правила ТБ. Методичні закономірності мають своє розповсюдження на всі види занять і на всіх учасників процесу фізвиховання, що дає всі підстави віднести їх до «Загальних правил ТБ». Такий розподіл правил ТБ на підгрупи та їх розмежування цілком закономірне і дає можливість практичним спеціалістам більш точно розглядати механізм впливу правил ТБ і досягнення індивідуальної, групової і колективної безпеки учасників занять.