~
51~
Зав’я зка – елемент
сюжету твору, вихідний момент у
розвитку дії; епізод, яким починається розвиток сюжету в
художньому творі. Як правило, З.
розпочинає основний
конфлікт, зіткнення антиподів. Іноді їй передує експозиція,
проте якщо вона відсутня або дуже стисла, то З. набуває
особливої гостроти. Характер З. залежить і від творчої манери
автора, і від
стильових особливостей твору, і від пошуків
нових форм викладу. Кожна окрема композиційна частина
твору (глава, дія тощо) має свою З., проте вона
підпорядкована основній. Н-д, в оповіданні А. Тесленка
«Школяр» З. починається з опису зовнішності Миколки, який
насичений пестливими суфіксами («…
школярик гарнесенький
був: сумирненький, соромливенький, млявенький… чорно-
бривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі,
ще й чубок кучерями») та вжито займенник «воно» («
Воно й
училось нівроку…») для увиразнення подальшого перебігу
подій, болісного фіналу твору.
Іноді автор зумисне ламає
усталену форму твору, переносячи З. в іншу частину
сюжетної лінії, як, н-д, оповідання «Підпал» Б.Грінченка
розпочинається з моменту найвищого напруження дії –
кульмінації, а вже потім читач дізнається про події, що
передували пожежі та що було після неї.
Достарыңызбен бөлісу: