ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
152
Стаття 2 Конвенції МОП № 150 про адміністрацію праці: роль,
функції та організація 1978 р. передбачає, що
будь-який член, який
ратифікує цю Конвенцію, може, відповідно до національного
законодавства чи національної практики передавати або доручати певну
сферу діяльності адміністрації праці неурядовим організаціям, зокрема
організаціям роботодавців і працівників, або, у
разі потреби,
представникам роботодавців і працівників. А ст. 3 Конвенції вказує, що
будь-який член, який ратифікує цю Конвенцію, може розглядати певні
види діяльності в сфері своєї національної політики в галузі праці як
питання, які відповідно до національного законодавства чи національної
практики регулюються шляхом проведення прямих переговорів між
організаціями роботодавців і працівників.
Відповідно до ст. 3 Рекомендації МОП № 158 про адміністрацію
праці: роль, функції та організація 1978 р.,
будь-який член Організації
може розглядати окремі області своєї національної трудової політики як
питання, які відповідно до національного законодавства чи правил або
національної практики регулюються шляхом прямих переговорів між
організаціями роботодавців і працівників. А згідно зі ст 9 Рекомендації,
компетентні органи в системі адміністрації праці повинні сприяти
повному розвиткові та використанню механізму добровільних
переговорів.
Згідно зі ст. 5 Рекомендації МОП № 113 щодо консультацій та
співробітництва між державною владою та
організаціями підприємців і
працівників у галузевому та в національному масштабі 1960 р., такі
консультації і
співробітництво має бути спрямовано, зокрема:
a) на спільне вивчення організаціями роботодавців і працівників
питань, котрі становлять для них взаємний інтерес, з метою досягнення,
якомога більшою мірою, погоджених рішень; та
b) на забезпечення того, щоб компетентні державні органи влади
відповідним чином запитували думку організацій роботодавців і
працівників та зверталися до них за порадами і
по допомогу в таких
галузях, як:
i) підготовка й застосування законодавства, котре торкається їхніх
інтересів;
ii) створення та діяльність таких загальнодержавних органів, як
органи, що відають організацією ринку зайнятості, професійною
підготовкою і перепідготовкою,
охороною праці, гігієною праці й
технікою безпеки, продуктивністю праці, соціальним забезпеченням та
побутовим обслуговуванням;
iii) розроблення та здійснення планів економічного й соціального
розвитку.
У міжнародно-правових актах та трудовому законодавстві провідних
країн світу реалізується принцип двостороннього і тристороннього
Модуль 2. ПРАВОВІ МОДЕЛІ Й МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ …
153
співробітництва (біпартизму і трипартизму) та багаторівневого
співробітництва. Біпартизм і трипартизм – не
тільки ідеологічна
концепція, але й закріплена у міжнародно-правових стандартах модель
поведінки учасників колективно-трудових відносин, про що свідчать,
зокрема, положення Конвенції МОП № 150 про регулювання питань
праці: роль, функції і організація 1978 р.
МОП побудовано на принципах тристороннього представництва:
держав,
роботодавців
та
працівників.
Нині
сформульовано
основоположні
принципи трипартизму та сучасної соціальної
Достарыңызбен бөлісу: