Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара



бет3/23
Дата18.07.2016
өлшемі2.83 Mb.
#207404
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

4. Початок дерматогліфікі

Наука що вивчає малюнок шкіри долоней і підошв. З урахуванням індивідуальності малюнку шкіри людини, вірогідність діагностики за допомогою дерматогліфікі має бути рівна близько 100 %. Основними елементами цієї діагностики є петлі, закрутки, дуги, трірадіуси та їх кути. Петлі, зі своїм напрямом, розподіляють на ульнарні, які спрямовані на бік мізинку, а також радіальні, що спрямовані на бік великого (першого) пальцю, з наявністю максимальної, нормальної кількості гребінців до 14.

У нормі, кількість петель у практично здорової людини складає – 62 % від складу усіх інших фігур шкіряного малюнку.

Закрутки, у практично здорової людини, складають до – 32 %, з максимальною, нормальною кількістю гребінців до 13. За останній час, значно зросла кількість подвоєних закруток, що підтверджує наявність процесів мутації у людини.

Дуги, у практично здорової людини, складають до – 6 %, з нормальною відсутністю гребінців . Таким чином, у практично здорової людини, співвідношення петель, закруток, дуг складає як 62 % – 32 % – 6 %. При дослідженні кількості гребінців , визначено статеві особливості для чоловіків оптимально – 145 (130-150), для жінок – 127 (110-135).

На аплазію нирок, матки, піхви вказує наявність додаткових пальцьових трірадіусів, дистальне зміщення осевого трірадіусу, наявність чотирихпалої смуги.

Наявність полікістозу нирок підтверджує здвоєння пальцьових трірадіусів (а, d), дистальне зміщення осьового трірадіусу.

Наявність розумової недолужності передбачає наявність дуг на пальцях, зменшення кількості гребінців, наявність чотирихпалої смуги, наявність різних малюнків на тенеру і гіпотенеру на долонях.

Аненцефалія передбачає наявність зменшення долоней і поперечних гребінців на пальцях і долонях.

Наявність синдрому Рубенштейн–Тейбі підтверджує зменшення кількості ульнарних петель, наявність чотирихпалої смуги, наявність малюнку на тенері.

При псоріазі можлива наявність чотирихпалої смуги і малюнок на 4 міжпальцевому пухирці.

Для хвороби Вільсона характерно наявність закрутків на 1, 2, 4 пальцях рук.

Для фенілкетоноурії характерно відсутність головної долонної смуги „С”, редукція малюнків на гіпотенері, 3, 4 міжпальцевих пухирцях.

Трирадіуси є результатом з’єднування трьох фігур малюнку шкіри. У сучасній медицині є розподіл трирадіусів на проксимальні та дистальні. Дуже важливим, для виконання діагностики, є вимірювання кутових градусів усіх трирадіусів. Наприклад для тетради Фалло і інших уроджених патологіях серця характерна наявність зміщення осьового трирадіуса (t) від середньої смугі долоні на бік тенеру або гіпотенеру. Зміщення осьового трирадіуса дистально і на гіпотенер долоні відповідає наявність: аплазії, аномалії розвитку, відсутність нирки на боці відповідної долоні.

Для ознайомлення з дерматогліфікою, на наш погляд, достатньо визначення деяких стандартів, наприклад: перевага ульнарних петель передбачає гіпертонічну хворобу, перевага радіальних петель передбачає виразкову хворобу шлунку, перевага закрутків передбачає патологію нервово-психічного стану, перевага дуг і білих смуг передбачає епілепсію, збільшування кількості гребінців, зверх оптимальної норми для чоловіків і жінок, передбачає схильність до цукрового діабету.

Чотирипала смуга є основною ознакою наявності хвороби Дауна, а також передбачає прояви аномалії розвитку матиці, піхви, нирок, відсутність овуляції, склерокістозу, аплазії нирок, усе це на руці, що відповідає боку ураження.

Визначають декілька видів чотирипалої смуги: класична, перехідна, також особливі форми смуги, кожна з цих смуг відповідає окремим хворобам, ураженням.

Як зразок цільової, дерматогліфної діагностики має бути представлено дослідження патології органів дихання. Для цієї патології характерно:

Наявність петель на 3 долонному пухирці правої долоні.

Закінчення головної долонної смуги Д, на правій долоні у частинці 4.

Наявність закінчення головної, долонної смуги Д, на лівій долоні у частинці 4.

Значення кутів у осьового трирадіуса від 40 до 60 градусів і центральне розташування осьового тиірадіуса на правій долоні.

Наявність „малюнку” на тенарі лівої долоні.

Підвищення наявності будь-якого малюнка на гіпотенарі лівої долоні.

Переважність наявності ульнарних і радіальних петель на пухирцях 2 пальця лівої долоні.

Зменшення наявності ульнарних петель на пухірцях 3 пальця лівої долоні.

Підсумовуючи цей зразок, слід казати що усі чотні ознаки передбачають наявність ураження бронхів, а усі нечотні ознаки передбачають ураження легенів і яких ознак більше така патологія є переважною.
5. Діагностика по нігтям

До стану практичного здоров’я людини, з оцінкою по нігтям, відносяться наступні ознаки: колір нігтів рожевий з відтінками від блідого до темного, поверхня гладка, матова, вільний край шкарубний, не лусткіться, не крихкіться, на нігті відсутні плямки, смуги, розмір полумьясяця не більш 1/3 від довжини нігтя.



Оцінка по кольору нігтів

Колір від блідого до білого, передбачає анемію різного ступеня.

Колір від просинього до синявого, передбачає наявність гіпотонії, чи замерзання.

Червоний колір, передбачає гіпертонію, гіперволемію.

Червоний з ліловим відтинком передбачає загальну слабкість, втомленість.

Блакитний – передбачає наявність вад серця.

Жовтий – передбачає наявність захворювань печінки.

Темно-коричневий колір передбачає наявність хронічної гарячки.

Брудно-сірий колір передбачає наявність специфічних захворювань (сифіліс, туберкульоз, СНІД).

Зелено-жовтий колір передбачає наявність хронічних гнійних захворювань.

Наявність білих плямок передбачає інформацію про стреси, наявність жовтих плямок передбачає мікропорушення мозкового кровообігу, наявність чорних, темно-синіх плямок передбачає отруєння важкими металами. Наявність плямок дозволяє розрахувати строк отримання ураження з точністю до 1 тижню.

Оцінка по формі нігтів

Усі нігті короткі, пласкі, це передбачає наявність органічних захворювань, вад серця.

Нігті з великими півмісяцями, передбачають наявність екстракардіальної форми тахікардії, чи пароксізми тахікардії.

Відсутність півмісяців на нігтях, передбачає наявність органічно обумовленої вегето-судинної дистонії, неврози серця порушень кровообігу з серцевою недостатністю.

Усі нігті великі, опуклі, з великими півмісяцями, передбачають наявність вродженої форми туберкульозу легенів.

Пласкі, викривлені на кінцях нігті, передбачають наявність бронхіальної астми, хронічного, астматичного бронхіту.

На окремих пальцях, нігті дудкуватої форми, це передбачає наявність злоякісної пухлини.

Усі нігтьові фаланги булавовидної форми, це передбачає наявність нервово-психічної патології, похильність до жорстокості, наявність немотивованої агресії.

Усі нігті вглибени, ложкуваті, це передбачає наявність спадкового алкоголізму.

Сплюснено-розтрощені нігті передбачають наявність у людини декілька форм глистів.

Наявність на поверхні нігтів пересмуги передбачає наявність захворювання шлунку і кожна поперекова смуга підтверджує загострення хвороби шлунку.

На кінцевих фалангах усі нігті видовженої форми, це передбачає наявність цукрового діабету уродженої форми.

Усі кінці нігтів дуже пожмакані – це передбачає наявність загального неврозу зі статевою дисфункцією.

Наявність мигдалеватих смуг у товщі нігтів – це передбачає поширену форму ревматизму або наслідки тифу.

На пальцях є наявність нігтів трикутної форми – це передбачає патологію хребта, спинного мозку.

Наявність диркуватих нігтів передбачає хронічні захворювання шкіри.

На усіх нігтях є наявність подовжених смуг – це передбачає патологію товстої кишки, переважно функціонального характеру з порушенням всмоктування.

Наявність на нігтях подовжених смуг і домішок різного кольору, передбачає патологію тонкої кишки, сележні.

Нігті на підмізинних пальцях півкруглої форми, передбачає наявність спадкової патології нирок.

Пласкі нігті на вказівцях зі згір’ями передбачає наявність патології крові, сележні.

Тонкі нігті на усіх пальцях передбачають залізодефіцитну анемію за рахунок патології (В12–фолієвої недостатності) в дванадцятипалій кишці.

Нормальні нігті, кінці котрих лустківні і руйнуються, це передбачає відсутність заліза, або прискорене його виведення.

Усі нігті великі з нормальними півмісяцями, передбачають наявність туберкульозу не легеневої форми.

Характеристика півмісяців

Півмісяці блакитного кольору передбачають патологію печінкі.

Півмісяці червоного кольору передбачають серцеву недостатність.

Півмісяці відділені від нігтя горизонтальною смугою, це передбачає наявність цукрового діабету.

Крім того, в діагностиці по нігтям, можливе змішання різних форм і відтінків кольорів, що дуже ускладнює процес визначення діагнозу.

Нігті великих пальців відображають стан головного мозку. Нігті на вказівцях відображають стан легенів і товстого кишечнику. Нігті на середніх пальцях відображають стан тонкого кишечнику. Нігті на підмизинних пальцях відображають стан нирок. Нігті на мизиних пальцях відображають стан серця та репродуктивних органів.


6. Діагностика по язику

Безумовно, язик є дзеркало шлунково-кишкового проводу, тому для визначення нормального стану шлунково-кишкового проводу характерно: язик рожевий, вологий, без поволоків, зморжків, розколин, усі пугарики рівномірні, язик міститься у ротовій порожнині.

Найбільш частіша картина язику, як прояв патології, є: язик рожевий, вологий з тонкою поволокою білого кольору, це передбачає наявність хронічного гастриту з нормальною чи зменшеною кислотністю.

Язик червоний, вологий, без поволоків – це передбачає хронічний гастрит з підвищеною кислотністю.

Язик червоний, лакірований, полірований – це передбачає виразкову хворобу шлунку.

Язик малиновий – це передбачає наявність шкарлатини.

Язик жовтий – передбачає наявність жовтяниці.

Язик з поволокою чорного кольору – передбачає наявність гіповітаминозу, авітаминозу вітамінів „С” і „РР”.

Язик ціанотичний – передбачає наявність дихальної недостатності, недостатності кровообігу, гострої патології підшлункової залози.

Язик блідий, білий – передбачає геморагічну анемію.

Язик з поволокою барнавого кольору, розколинами, сухий – передбачає наявність хронічного запалення, хронічної гарячки.

Язик з товстою поволокою сірого кольору, вологий – передбачає наявність кишкової інфекції а при локалізації у коріння язика – порушення функції товстого кишечнику.

Язик „географічний” у дитини, передбачає наявність діатезу, у дорослих передбачає наявність злоякісної анемії.

Язик волохатий – передбачає наявність в шлунково-кишковому проводу пухлинного процесу.

Язик ізрізаний, застійний – передбачає наявність виразкової хвороби дванадцятипалої кишки а при наявності поволоки це патологія товстого кишечнику.

Язик набрясклий з відтисненням на бокових частинах від зубів – це рання ознака серцевої недостатності, прояві хронічного ентероколіту.

Крім того товщина поволокі передбачує форму патології, наприклад тонка поволока – початок патології, товста поволока – хронічна патологія. Має значення також локалізація поволокі на язику. Наявність поволоки по середньою смузі язика передбачає збуджений стан. Відхилення поволоки від середньої смузі у коріння язика передбачає патологію у поперековому відділі хребта з проявами радикуліту, відхилення поволоки у центрі язика – патологія в грудному відділі хребта, відхилення поволоки на кінчику язика – патологія шийного відділу хребта. Наявність поволок у корінні язику – патологія нирок. Наявність поволоки на кінчику язика передбачає серцево-судинну недостатність. Наявність поволоки по бокової частини язика передбачає бронхо-легеневу патологію.

Топографічна діагностика по язику

На кінчику язика розташовані усі мисові, статеві органи, в осередку – матиця (у жінок), у чоловіків – присечник, біля них розташовані: над’яйча, над’яйники, насінні залози, яйники.

Поблизу у коріння язика розташовані нирки, в осередку язику – проекція стравоходу. Зліва, від стравоходу, розташована сележінь, зправа, від стравоходу, розташована проекція печінки. З вінців від сележню і печінки, також, проміж сележні, печінки та нирками розташовані проекції легенів. Нижні частки легенів – проміж нирок та сележні, печінки, а зверхні частки легенів, середня та язикова частка легенів розташовані по вінцям бокових поверхнів язику.
7. Вступ до іридодіагностики

Дуже важливе, для сучасного соціального працівника, є інформація про амбулаторну іридодіагностику. Іридодіагностика це уставлення діагнозу по радужці очей. Топографію радужок дивись на додатоку.

Дійсно, що треба проводити її при денному чи достатньому освітленні і вона буде якісної, якщо у людини світлі радужки очей. Якщо радужки світлі, це передбачає схильність до збудження нервової системи (роздратованість, безсоння, втомленість). Якщо радужка темна, це передбачає недостатність світла з проявом депресії, зниження обміну речовин. Густа радужка є ознакою доброї спадковості, міцного імунітету, витривалості, довголіття. Не дуже густа радужка передбачає помірність усіх вказаних ознак. Крихкість радужки передбачає наявність слабкого імунітету, поганої спадковості та витривалості. Якщо на радужці адаптаційні кільця, півкільця, це визначає наявність нервово-психічного напруження з патологією серцево-судинної системи. Біла дуга з краю радужки визначає наявність атеросклерозу, а наявність лакун, пігментних плям, токсичної промінності, укрупнення трабекул, розколу проміж трабекул, також симптоми трапеції, маргаритки, розколоного горіху, помутніння, пластівні, срібної нитки, медузи та інші визначає наявність патології в зонах відмісцевлення на радужці.

Спочатку деяка інформація, про варіанти практичного стану здоров’я при розгляданні радужок очей з урахуванням годинного, хвилинного поясу.



Таблиця. 1.

Розподіл органів і систем на правій, лівій радужках (в годинах і хвилинах).


Розподіл органів і систем на правій, радужці (в годинах і хвилинах).

Зовнішній край – профіль.

Внутрішній край – анфас.


Розподіл органів і систем на лівій радужці (в годинах і хвилинах).

Зовнішній край – профіль.

Внутрішній край – анфас.


1.0 Око

1.0 Смочковатий паросток,

хребтова артерія.



1.10 Бубенна порожнина

1.10 Зовнішнє, середнє, внутрішнє вухо.

1.20 Лобна пазура, сонна артерія.

1.30 Очня, решетчата пазура

1.40-45 Ніс, гайморова пазура


1.20-40 Потилиця, шия, сонна

артерія, щитовидна залоза.

1.45 Піддужкова артерія, стравохід.


Верхня щелепа, горлянка,

гортань, піднібна залоза.



2.0 Рам’яний суглоб, дужка.

2.10 Рот, язик, лімфатичні вузли

2.20 Мигдалики.

2.30 Нижня щелепа, верхня пола вена.


2.10-30 Паренхіма верхньої частини

лівої легені, дуга аорти,

лівий шлуночок серця.


2.40-3.0 Щитовидна залоза, передсердя, дихавка, стравохід, нижня пола вена, правий шлуночок серця.

2.40-3.0 Паренхіма нижньої частини лівої легені, верхівка серця.

3.10 Задній торакс, бронхи 1, тимус.

3.10 Олегня, молочна залоза, бронхи 1, тимус.

3.20-40 Торакс, бронхи 2,4,7, тимус.

3.45 Спина верхня, середня частини, бронхи 9,10.



3.20 Огруддя, бронхи 3, осердя.

3.30-45 Передний торакс, бронхи 4,5,8, межистіння.



4.0 Задня частина діафрагми.

4.0 Рам’я, кетяг, передня частина діафрагми.

4.10-20 Спина (нижня частина), тіло матерниці, задня частина печінкі.

4.30 Сечовий міхур, сфінктер.



4.10-30 Сележінь, хвіст підшлункової залози.


4.40-5.10 Піхва, матерниця, надяйча, надяйник, яйник, брамник, 12 – пала кишка.

4.40- 5.0 Верхня частина живота, очерев’я, кульшовостегновий суглоб, сідальний нерв, надяйник, яйник.

5.20-40 Пах, крижевоздуховинне зчленування, здухвинна кістка, лобик.

5.10-40 Нижня частина животу, очерев’я.

5.45 -6.0 Сечовий міхур, сечовивідний проток, нирка, надниркова залоза.

5.45 -6.0 Сечовивідний проток, ниркова лоханка, паховий лімфатичний вузьол, ступня, гомілка, коліно, стегно, стегнова артерія.

6.05-10 Ступня, гомілка, коліно, стегно, стегнова артерія, очерев’я.

6.20 Сечовивідний провод, ниркова лоханка, очерев’я.



6.20 Сечовий міхур, сечовивідний проток, нирка, надниркова залоза, кутня, ректум.

6.30-7.0 Нижня частина живота, очерев’я, апендикс, сігма.

6.30-40 Пах, крижевоздуховинне счленовання, здуховинна кістка, лобик, проміжність.

6.40-7.0 Піхва, материнця, надяйча, надяйник, яйник.



7.05-10 Надяйник, яйник, кульшовостегновий суглоб, сідальний нерв.

7.05 Сечовивідний провод.


7.20-40 Верхня частина живота, очерев’я, підшлункова залоза.

7.10-30 Сечовий міхур, сфінктер.

7.40 Спина нижня частина, тіло материнці.



Печінка, жовчні протоки, жовчний міхур, бульбус 12-палої кишки, брамник.

8.0 Кетяг, рам’я, лімфатичний вузьол.



7.45 Печінка ліва частина.

8.0 Діафрагма.



8.0-8.40 Передний торакс, бронхи 4,5,6.

8.0-8.30 Верхня, середня частина спини, задне межистіння, 12-пала кишка.

8.40 Лопатка, бронхи 7,9,10, ліва, задня стінка серця, кардії шлунку.



8.45-9.0 Огруддя, ребра, олегня, бронхи 1,3, молочна залоза, дно шлунку.

8.45 -9.0 Задній торакс, бронхи 2,6, стравохід, тимус, кардії шлунку.

9.05-20 Нижня частина правої легені, тимус.

9.0-10 Дихавка, бронхи 1, ліве передсердя.

9.20-40 Середня частина правої легені, легеневі судини, правий шлуночок серця.

9.15-30 Щитовидна залоза, легеневі вени.

9.40-10.0 Верхня частина правої легені.

9.30-45 Нижня щелепа, мигдалики, язик, легеневі вени.

9.45-10.0 Гортань, горлянка, лімфатичні вузли.



10.0-10.10 Рам’яний суглоб, дужка, піддужна артерія.


10.10 Верхня щелепа.

10.10-45 Потилиця, шия, щитовидна залоза.

10.10-40 Ніс, гайморова пазура.

10.45-11.0 Зовнішнє, середнє, внутрішнє вухо, смочковатий паросток.

10.40-45 Решетчата пазура, очня.

10.45-11.0 Лобна пазура, бубенна порожнина, око.




11.0-30 Потилична частина мозку, мозочок, стовбурова частина мозку.

11.0-20 Скронна частина мозку, лімбична частина мозку.

11.20-40 Лобна частина мозку, передній гіпоталамус.



11.30-12.20 Тім’яна частина мозку, задній гіпоталамус, гіпофіз.

11.40-12.30 Тім’яна частина мозку, гіпофіз, задній гіпоталамус, стовбурова частина мозку.

Лобна частина мозку, передній гіпоталамус, епіфіз.

12.40-1.0 Скоронна частина мозку, лімбічна частина мозку.



12.30-1.0 Потилична частина мозку, частина стовбура мозку, мозочок.


Для хвороб легенів і бронхів характерно:

Наявність фіолетово-синіх та золотисто-жовтих плям у проекції легенів і бронхів передбачає гнійні вогнища. Соломено-жовтий колір плям передбачає слабкість легенів. Ржаво-червоні та червоно-жовті плями передбачають пухлинний процес або туберкульоз.

Втяжіння чи вибухання автономного кільця радужки з жовто – коричневими вкрапленнями насупроти проекції легенів і бронхів передбачає хронічну патологію органів дихання.

Змини форми зіниць очей (D на 8 год. S на 4 год.) та зміщення зіниць від центрів радужок справа на 3 години, зліва на 9 годин передбачає загострення хронічної бронхо-легеневої патології.

Панкреотріадний синдром визначає вроджену патологію легенів, а поперечні смуги є ознакою ексудату у легенях.

Медузообразна лакуна визначає велике хронічне запалення у легенях, закриті лакуни визначають закриті процеси, а відкриті лакуни – відкриті запальні процеси



Для хвороб серцево-судинної системи характерно:

Наявність лакун і адаптаційних кільців у проекції серця та судин передбачає гостру і підостру запальну патологію.

Подвоєні лакуни у проекції серця та судин передбачає прихильність до інфаркту міокарду.

Зміщення зіниць S – на 3 години визначає серцеві захворювання, зміщення на 9 годин визначає серцево-легеневі захворювання. Сплощення лівої зіниці на 3 години визначає кардіоміопатію.

Симптом „маргаритки” – визначає наявність порушення мінерально-сольового обміну.

Кардіоренальний синдром визначає наявність патології серця та нирок.

Розрив автономного кільця з 2 до 3 годин визначає наявність аневризми.

Зміщення автономного кільця на 3 години – зовнішнє, визначає патологію серця та аорти.



Для патології кістково-суглобної системи характерно:

Зміни структури, кольору в проекції кісток, суглобів на лівій радужці (2, 4, 4-45, 7-10, 8, 10, годин) та симетричних зонах на правій радужці (10, 8, 8-45, 5, 4, 2, годин).

Жовтий, золотистий колір автономного кільця визначає патологію хребців, кістяку, зв’язок.

Коричневий колір автономного кільця визначає слабкість з’єднуючої тканини, нирковокам’яну хворобу, гіпертонічну хворобу, хвороби травної системи, прихильність до пухлинного процесу.



Для хвороб шлунково-кишкового тракту характерно:

Втягнення до зіниць автономного кільця на 6 годин D i S, а втягнення на 5–7 годин визначає наявність виразкової хвороби шлунку, 12–палої кишки з деформацією.

Дрібні, трикутні втягнення у автономне кільце визначають стриктури товстого кишечнику.

Крапкові випирання за автономне кільце – визначають дівертікули кишок.

Втягнення автономного кільця з 10 до 2 годин визначають відпущення поперечно-ободочної кишки.

Потемнення зони автономного кільця визначає хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Жовте, буре фарбування по лімфатичному розарію визначає гепатопатію, також передбачає можливість цукрового діабету.

Пінообразна депігментація автономного кільця визначає спазм кишок.

Зміщення зіниці на 6–7 годин зправа визначає наявність: гастралгії, виразкової хвороби 12-палої кишки, хвороби підшлункової залози.

Зміщення зіниці на 5–6 годин зліва визначає наявність: відпущення шлунку, хвороби сележні.

Розколини автономного поясу – визначають хронічний атрофічний гастрит, а розколини на 5–6 годин визначають метеоризм, проноси, печію.

Зміни у структурі, пофарбування біля зіниць визначають патологію шлунку, зміни біля автономного кільця, пофарбування визначають патологію кишок.



Для хвороб органів сечовивідення характерно:

Наявність адаптаційного кільця на 6 годин.

Оксамитово-коричневий колір радужок визначає наявність нефролітіазу.

Брудносірі пластівці по лімфатичному розарію визначають наявність: ниркової недостатності, нирковокам’яну хворобу.

Зміщення зіниць справа на 10–10,30 годин, зліва на 2–2,30 годин визначає наявність нефриту, орхіту, наслідки сальмонельозу.

Сплощення зіниць на 6 годин визначає хвороби нирок.

Круглі лакуни на 6 годин визначають наявність ниркової коліки.

Симптом надлуснутого горіху на 6 годин визначає гідронефроз.

Симптом трапеції на 5,30–6,30 визначає нефролітіаз.

Симптоми маргаритки, кардіоренальний синдром визначають порушення функції нирок.



Для хвороб ендокриної системи характерно:

Зміна кольору у зовнішнього краю автономного поясу на: 12, 12-30, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 годин і 2-40 по лімфатичному розарію на правої радужці визначають патологію ендокринних залоз лівої половини тіла людини.

Зміна кольору у зовнішнього краю автономного поясу на: 12, 1-40, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 годин і 9-30 по лімфатичному розарію на лівій радужці також визначають патологію ендокринних залоз правої половини тіла.

Сплощення зіниць справа на 7 -8 годин і зліва на 4- 5 годин визначає цукровий діабет.

На патологію ендокринних залоз указують: розриви (гіпофункція), слабке пофарбування (гіперфункція), плямки інтенсивного фарбування автономного кільця у проекції ендокринних залоз.

Пофарбування у жовтий або бурий колір автономного кільця визначає наявність цукрового діабету, прояви гіпотеріозу.

Наявність „проміневості” в проекції автономного паску визначає спадкову ендокринну патологію.

Зернисте, золотисте пофарбування у проекції щитовидної залози визначає тіреотоксикоз.

Фіолетово-червоні патохромії на світлих радужках, а червоні патохромії на темних радужках визначають спадковий цукровий діабет.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет