Завдання 2. Вивчення сортів томату

Сортові ознаки томату:

1. Кущ розкидистий (зі стеблами, що полягають) і штамбовий (зі стеблами, що не полягають).

2. Листки дуже розсічені на частини і частинки з цільнокрайніми частками.

3. Плід: величина – дрібний (менше 50-60 г), середній (60-100 г) і великий (більше 100 г); форма – плоска, опукло-плоска, округла, еліпсоїдна, видовжено-овальна, грушоподібна (мал. 45); поверхня – гладка, малоребриста.

4. Скоростиглість – ранній (від посіву до початку дозрівання 100-110 днів), середньостиглий (110-120 днів), пізньостиглий (понад 120 днів).

5. Господарське використання – споживання у свіжому вигляді, переробка (засолювання, маринування, на томат – пюре, томатний сік).

6. Виробнича характеристика – вирощування у відкритому ґрунті, парниках, теплицях.

1. Визначити сорти томатів за плодами, користуючись літературою, отриманою у викладача.

Крім зазначених рослин, до овочевих коренеплодів належать петрушка, селера (мал. 46) і пастернак родини селерових (зонтикових).

Всі овочеві коренеплоди – рослини дворічні, за винятком редиски і деяких форм редьки. У перший рік вони утворюють листкову розетку і потовщений м’ясистий корінь. У пазухах прикореневих листків коренеплоду розташовуються бруньки, які пробуджуються на другий рік життя й утворюють квітконосні стебла.

У всіх сортів столового буряка бічні корінці розташовані в два вертикальних ряди; у сортів моркви – у чотири вертикальних ряди; у брукви і ріпи – у нижній частині кореня без визначеного порядку.

Коренеплід буряка столового, ріпи і редьки закінчується характерним ріповидним видовженим кінцевим коренем, якого немає в брукви (мал. 47).

У моркви і петрушки велика частина коренеплоду є власне корінь.

Мал. 46. Коренеплоди:

Голівка – верхня частина коренеплоду – несе на собі листки. Це стеблове утворення, що розвивається над ґрунтом. Голівка коренеплоду відрізняється низькими смаковими якостями і грубою тканиною.

Шийка коренеплоду розташована між голівкою і власне коренем і утворена за рахунок розростання підсім’ядольного коліна молодої рослини. У харчовому відношенні шийка – повноцінна частина коренеплоду.

Власне корінь являє собою нижню частину коренеплоду, що знаходиться в ґрунті. Відмінна особливість цієї частини – наявність бічних корінців.

Визначити за коренеплодами і описати за схемою (табл. 22) коренеплідні овочеві рослини.

У сівозміні моркву розміщують після попередників, під які вносили органічні добрива (огірки, цибуля, рання капуста і картопля, помідори, бобові культури і озима пшениця). Безпосередньо під моркву вносити гній не слід, оскільки це призводить до погіршен­ня товарної якості продукції: збільшується кількість ви­роджених і загнилих коренеплодів та знижується лежкість їх при зберіганні.

Сортові ознаки рослин моркви:

1. Форма коренеплоду (дана ознака типова для достиглих коренеплодів, що виросли в нормальних умовах) – округла, коротко-конічна, усічено-конічна, конічна, гостроконічна і циліндрична.

2. Колір шкірочки коренеплоду – жовтий і жовтогарячий різної інтенсивності.

3. Колір м’якоті і серцевини – жовтий і жовтогарячий різної інтенсивності.

4. Скоростиглість (тривалість в днях від сходів до утворення товарного коренеплоду) – ранньостиглі сорти (менше 100 днів), середньостиглі
(100-120 днів), пізньостиглі (більше 120 днів),

5. Господарське призначення – сорти для раннього використання і для зимового збереження.

1. Вивчити районовані сорти моркви.

2. Визначити за натуральними коренеплодами або муляжами сорти моркви, використовуючи наведену нижче характеристику сортових ознак коренеплодів.

3. Описати кілька сортів моркви за формою (табл. 23):

У сівозміні буряки розміщують в одному полі з морк­вою.

Насіння доцільно висівати у два строки: перший раз – слідом за ранніми зерновими, вдруге – у першій половині травня (літній). На посівах другого строку сівби не утворюється цвітуха, коренеплоди ніжніші і краще збе­рігаються взимку. Тому врожай перших строків сівби ви­користовують в основному у літньо-осінній період, а дру­гих – зберігають.

Сортові ознаки буряка столового:

1. Форма коренеплоду – плоска (висота вдвічі менше діаметра): округло-плоска (висота в півтора рази менше діаметра); округла (висота дорівнює діаметру); овальна (висота більше діаметра) і конічна.
Хід роботи

1. Вивчити районовані сорти буряка столового.

2. Визначити за коренеплодами сорти буряка столового, користуючись наведеною характеристикою сортових ознак коренеплодів.

3. Описати кілька сортів буряка столового за формою (табл. 24) і замалювати їх.

2. Колір м’якоті – червоний, червоно-фіолетовий, темно-фіолетовий.

3. Кільцювання – прояв у забарвленні м’якоті кореня світло забарвленних або білих кілець (залежить від сортової чистоти й умов вирощування).

4. Скоростиглість (тривалість вегетаційного періоду від посіву до утворення товарного коренеплоду); скоростиглі сорти (менш 100 днів), середньостиглі (100-130 днів), пізньостиглі (більше 130 днів).
Табл.24. Характеристика сортів буряка столового

Сорт	Форма коренеплоду	Колір м’якоті	Кільцювання	Скоростиглість
Бордо 237 Грибовський плоский 473 Єгипетський плоский	Опукло-овальна Плоска Плоска	Темно-червона Червоно-фіолетова Темно-червона	Немає Світло-червона слабка Світло-червона слабка	Середньостиглий Скоростиглий Скоростиглий

Контрольні питання

1. Які рослини називають овочевими?

2. До яких ботанічних родин належать овочеві рослини?

3. Способи розмноження овочевих культур.

4. Особливості агротехніки вирощування буряків.

5. Способи сівби і вирощування столових буряків.

6. Посів та збирання врожаю буряка столового.

7. Чим насіння гороху відрізняється від насіння буряка?

8. Народногосподарське значення буряка.

9. Характеристика біологічних особливостей різновидів буряків.

10. Біологічні особливості різних сортів буряків.

11. Назвіть відомі вам сорти буряка столового.

12. Яке господарське групування овочевих культур?

ЦИБУЛЯ
Мета і завдання роботи: сформулювати у студентів поняття про цибулю. Ознайомитися з ботанічними, господарськими, агробіологічними та іншими ознаками цибулі. Навчитися визначати насіння цибулі. Ознайомитися з особливостями розвитку й будови різних видів цибулі.

Знання, уміння і практичні навички, які повинен одержати студент. Навчитися визначати цибулю за зовнішніми ознаками. Навчитися визначати насіння цибулі. Навчитися визначати різні сорти цибулі.

Опис лабораторного обладнання: натуральні та гербарні зразки, навчальні плакати, муляжі та консервовані овочеві рослини, олівець, лінійка, суміш насіння різних сортів цибулі, набори з колекцією насіння різних сортів цибулі, плакати з малюнками насіння різних сортів цибулі, лупи, пінцети, розбірні дошки, скальпелі, міліметровий папір. Натуральні зразки різних видів цибулі, кольорові таблиці із зображенням видів цибулі, технічні терези, м’які мірні стрічки.

Об’єм і методика проведення дослідження: студенти за демонстраційним та роздатковим матеріалом (таблиці, плакати, довідники, зразки різних видів і сортів цибулі) описують будову та визначають сорти цибулі.

Завдання на самостійне опрацювання: студенти повинні вивчити матеріал із підручника, практикуму, лекцій і підготувати відповіді на контрольні питання.

Порядок оформлення звіту: одержані результати досліджень занести в таблиці, або провести опис за схемою, що наведена в кінці кожного завдання.

Теоретична підготовка до роботи. Цибуля ріпчаста – Allium cepa L. – має найбільше поширення. Це дво-, трирічна рослина. Цибулина добре розвинута і складається із соковитих лусок (видозмінених основ листків), що утворюються на укороченому стеблі – денці (мал. 48). Денце має одну або кілька точок росту – зачатків, кожний з яких утворює цибулину, листки і квіткову стрілку. За числом зародків розрізняють малогніздову і багатогніздову цибулю.

Зародки мають замкнуті соковиті луски, оточені відкритими соковитими лусками. Всю цибулину покривають сухі луски.

Листки ріпчастої цибулі темно-зелені, трубчасті (порожні). У їжу використовують цибулини і листки. За смаком цибулини розрізняють гострі, напівгострі і солодкі сорти.

Цибуля-порей (мал. 49) – Allium porrum L. – дворічна рослина з нерозвиненою цибулиною і потовщеною основою несправжнього стебла. Листи стрічкоподібні, симетрично розташовані один проти другого в одній площині. Розповсюджена у південних районах України.

Цибуля-батун, дудчаста (мал. 50) – Allium fistulosum L. – багаторічна зимостійка рослина, що проростає у відкритому ґрунті на одному місці багато років. Цибулина нерозвинена. Листки короткі, трубчасті, молоді листки вживають у їжу.



Мал. 48. Схема будови цибулини ріпчастої цибулі:

1 – денце; 2 – п’ятка; 3 – зачаток; 4 – соковиті луски; 5 – сухі луски; 6 – плечики;

7 – шийка; 8 – відкриті луски; 9 – закриті луски; 10 – піхва листка
Часник – Аll. Sativum L. – багаторічна рослина. Цибулини складні, що складаються з дрібних цибулинок (зубків), що зрослися на загальному денці і вкриті загальною обгорткою. Листки плоскі, лінійні, налягають один на одного. У центрі цибулини утворюється стрілка, яка несе суцвіття, що утворює малесенькі повітряні цибулини; у деяких форм часнику утворюється насіння.


Мал. 49. Цибуля-порей
Завдання 1. Вивчення, визначення й опис основних видів цибулі

Матеріали та обладнання: натуральні або фіксовані рослини цибулі (цибулина з листками).

П
Мал. 50. Цибуля-батун

ояснення до завдання. Цибуля ріпчаста належить до родини цибулинних. Цибулини незалежно від розміру мають загальну будову, відрізняються кількістю зародків. В залежності від сорту, способу і технології вирощування цибулина може бути великою (100-500 г), середньою (45-60 г) і дрібною (20-45 г). Під цибулю відводять структуровані, чисті без бур’янів ділянки. У овочевій сівозміні її розміщують після овочевого гороху, огірків, кабачків, ранньої і середньої капусти. Повернення цибулі на попереднє місце допускається не раніше, ніж через 4 роки.

1. Визначити, користуючись ключем, основні види цибулі і замалювати поздовжню і поперечну будову цибулини цибулі ріпчастої.

І. Листки циліндричні, трубчасті, порожні.

1. Цибулини добре розвинуті, плоскокулеподібні…….цибуля ріпчаста.

2. Цибулини редуковані, нерозвинені……………….……..цибуля-батун.

ІІ. Листки лінійні, плоскі.

1. Листки вузьколінійні. Цибулини складені з невеликих цибулин-зубків, що включені в загальну білоперепончасту оболонку…………………..часник.

2.Листки широколінійні, симетричні, основа стебла потовщена, цибулина нерозвинена…………………………………………...цибуля-порей.

2. Описати основні види цибулі за схемою:

В Україні районовані сорти цибулі ріпчастої: гострий ранньостиглий – Рубін; середньостиглі – Буран, Глобус, Грандіна, Золотистий Ткаченківський, Харківський 62; середньопізні – Свірський, Стригуновський Косовський; напівгострі, середньоранні – Алмадон, Халцедон; середньостиглі – Веселка, Донецький золотистий, Луганський; середньопізній – Черняковський. Крім того, в національний реєстр України включені гібриди F₁, середньостиглі, універсального призначення: Банко, Дантона, Каліпсо, Копра, Марбелла, Сонеста, Марс та ін.

Цінність цибулі полягає в тому, що цибу­лини добре зберігаються і їх можна використовувати у свіжому вигляді протягом року. У їжу використовують як цибулини, так і молоде листя їх. Цибулю на перо вирощують також у несезонний період у спорудах закритого ґрунту. Цибулю і часник широко використовують у кулі­нарії, консервній і м’ясопереробній промисловості.
Хід роботи

Визначити основні районовані сорти цибулі ріпчастої, використовуючи наведену характеристику сортових ознак, і описати, користуючись рекомендованою літературою.

1.Форма цибулини (визначається співвідношенням її висоти до ширини): плоска (0,5-0,7), округло-плоска (0,7-0,9), округла (0,9-1,1), овальна (1,2-1,3), видовжено-овальна (1,5-1,8).

2. Колір цибулини – жовтий, коричневий, фіолетовий, білий.

3. Смак цибулини – солодкий, напівгострий, гострий.

4. Скоростиглість.