Завдання 2. Вивчення будови плодового дерева і ягідних рослин

Частина стовбура дерева від кореневої шийки до першої скелетної гілки нижнього ярусу крони називається штамбом, а вище (продовження стовбура) – провідником (центральним провідником, лідером).

У кореневій системі розрізняють головні, або основні (скелетні), і бічні обростаючі корені. Скелет кореневої системи звичайно має горизонтальні і вертикальні корені.

Скелетні корені залежно від утворення можуть бути коренями першого порядку з коренями, що відходять від них, другого порядку і т.д.

Обростаючі корені можуть бути ростовими (активними, всмоктуючими, поглинаючими). Корінці довжиною до 3-4 мм первинної будови виконують важливу функцію – всмоктування води з розчиненими в ній мінеральними речовинами із ґрунту. Вони мають кореневий чохлик, зону росту й зону всмоктування, покриту кореневими волосками, які погано видно неозброєним оком.

Розвиток кореневої системи (скелетних і обростаючих коренів) взаємозв’язаний з розвитком надземної частини і є основною умовою для росту й плодоношення плодових і ягідних рослин.

Крона складається із сукупності всіх розгалужень, які розташовані радіально по стовбурі дерева.

Скелетні гілки утворюють основу (скелет) крони. Залежно від черговості утворення розрізняють гілки основні (скелетні), або гілки першого порядку, гілки, які розташовані на них, – гілки другого порядку, потім третього порядку і т.д.

Скелетні гілки вкриті численними обростаючими гілками – ростовими й плодовими, на яких утворюються листки та плоди.

Малина – типова рослина з одно- і дворічними стеблами в надземній частині й багаторічним підземним кореневищем. Дворічні пагони плодоносять на бічних гілочках, після чого відмирають. Із підземних бруньок у основі дворічного пагона виростають нові сильні однорічні пагони заміщення.

Кореневище малини складається з підземних пагонів, що утворюють надземні пагони, що вкоріняються, і додаткових коренів, які розташовані у верхньому ґрунтовому горизонті.

Смородина – багаторічний кущ з розкидистими (чорна смородина) і стислими (червона й біла смородина) багаторічними пагонами.

Аґрус – багаторічний кущ із численними тонкими, слабко звисаючими пагонами, вкритими шипами.

Виноград – багаторічний кущ (ліана) із гнучкими пагонами, що чіпляються завдяки вусикам. Однорічні пагони членисті, складаються з вузлів і міжвузлів, довгі (можуть досягати 3-6 м).

Суниця – трав'яниста рослина, що складається з багаторічних укорочених приземних потовщених пагонів-ріжків.

Пагони-ріжки утворюють квітконоси, пагони, що стеляться із бруньками й листками, після 4-5 років ріжки старіють, не плодоносять й відмирають.

Хід роботи

Розглянути та вивчити будову й основні частини плодового дерева і ягідних рослин. Замалювати схему їхньої будови.

Плодове копитце – однорічна гілочка від 4 до 12 см довжиною, на кінці якої розташована найчастіше плодова брунька.

Плодовий прутик – однорічна гілочка понад 12-15 см довжиною, що закінчується плодовою брунькою.

Для кісточкових порід характерні букетні гілочки, шпорці й змішані гілочки.

Букетні гілки (гілочки) – укорочені плодові утворення довжиною
0,5-3 см з верхівковою ростовою брунькою й зближеними бічними плодовими бруньками у вигляді букету. На наступний рік ростова брунька утворить нову букетну гілку.

Шпорці – короткі багаторічні обростаючі плодові гілки довжиною від 1 до 8 см, з бічними плодовими бруньками й загостреною кінцевою ростовою брунькою, яка, часто в слив, перетворена в загострення у вигляді колючки.

Змішані гілки – однорічні пагони, у яких більша частина бічних

Для смородини характерні змішані плодові гілочки й кільчатки; для аґрусу – кільчатки, букетні й змішані плодові гілочки; для малини – плодові гілочки.

Розглянути натуральні зразки й замалювати гілки різних типів плодових утворень яблуні й вишні.

Прості бруньки бічні, містять тільки квітки й прилистки. При дозріванні плодів, що утворилися, і опаданні прилистків на пагоні залишається рубчик без подальших новоутворень. Пагін залишається голим.

Змішані бруньки розташовані на кінцях плодових утворень, і з них розвиваються не тільки квітки, але й розетка листків і пагін різної сили росту. Групові бруньки характерні для абрикоса й персика і розташовані групою з 2-3 бруньок, з яких 1-2 плодові. Прості бруньки характерні для кісточкових порід, червоної й білої смородини. Змішані бруньки утворюються в зерняткових порід, чорної смородини й аґрусу.
Хід роботи

Розглянути й замалювати розрізи плодових і вегетативних бруньок яблуні й вишні (на живих і зафіксованих зразках).

За формою, забарвленням, розмірами насіння досить різноманітне. У яблуні домашньої, лісової, китайки воно з гладенькою пергаментовидною оболонкою, блискуче, іноді з хвилястим малюнком, коричневе з сірим, жовту­ватим або червонуватим відтінком. Форма – видовжено-яйцеподібна, часто асиметрична. Корінчик зародка у вигляді відростка («носик») поступово переходить у тіло насінини. У груші насіння коричнево-червоне, буре, май­же чорне. Форма видовжено-яйцеподібна або округла, майже симетрична. «Носик» помітно відмежований від сім’ядолей. В айви насіння каштанове, покрите камеддю, клиноподібне, багатогранне, асиметричне.

У вишні кісточка жовтувата або з рожевим відтінком від залишків м’якуша на поверхні, кругла або округло-овальна. У черешні кісточка жовтувато-біла, дещо більша, ніж у вишні, має більш згладжені ребра на спинно­му і черевному швах та гладеньку поверхню.

Кісточка сливи сплющена з боків, ребра шва у вигля­ді гострих гребенів, поверхня нерівна з ямками, борозен­ками. В аличі кісточка більш овальна, менших розмірів, слабкогорбкувата або гладенька, черевний шов має вигляд 1-3 широких валиків, які не виступають над поверхнею кісточки.

Кісточка абрикоса майже гладенька, опукла з боків, ребра черевного шва мають вигляд гострих гребенів. У терену кісточка округла або видовжено-округла, поверх­ня дрібноямчаста з розвиненими ребрами черевного шва. У персика кісточки досить великі (15-40 мм), світло-кремові чи світло-коричневі з глибокими ямками і борозен­ками.

Насіння ягідних культур (суниць, малини, смородини, порічок, аґрусу) дрібне (1-4 мм), різної форми і забарв­лення. У малини воно блідо-жовтувате з ямочками і борозен­ками, ніби опушене; у суниць, смородини, порічок, аґрусу – видовжено-яйцеподібної форми, часто з роже­вим відтінком.

У цитрусових насіння видовжено-яйцеподібної форми з помітним «носиком», бліде, до 6 мм завдовжки, а то й більше.
Завдання 1. Визначення насіння зерняткових, кісточкових і ягідних рослин

Матеріали та обладнання: набір насіння різних видів рослин за групами (зерняткові, кісточкові і ягідні), лупи, лінійки, відрізки міліметрового паперу 4х5 см, розбірні дошки.

Пояснення до завдання.

Характерні морфологічні ознаки насіння плодових і ягідних рослин

1. Насіння в тонкій оболонці (сім’янка) або кісточці.

2. Величина (за найбільшою довжиною): велике (більше 20 мм), середнє (більше 5 мм), дрібне (менш 5 мм), дуже дрібне (менше 1,5-2 мм).

3. Форма – округла, овальна, яйцеподібна, видовжена, витягнута, серповидна, кутаста.

4. Характер – вигнуте, кулясте, опукле, плоске.

5. Поверхня – гладка, шорсткувата, горбиста, ребриста, стільникова, зморшкувата, матова, блискуча.

6. Черевний і спинний шви (для кістянок).

7. Колір.

Ключ для визначення плодово-ягідних рослин за насінням

I. Насіння в тонкій оболонці.

А. Насіння середнє, більше 5 мм (мал. 61).

1. Насіння витягнуто-яйцеподібне, довжина 5-6 мм, серповидно-зігнуте, вдавлено-опукле, гладке, поздовжньо-зморшкувате…………………….

……………………………………………..яблуня сливолиста (китайка).

2. Насіння яйцеподібне, слабковигнуте:

1) довжина 5-6 мм, слабковигнуте, плоско-опукле………яблуня лісова.

2) довжина 6-10 мм, слабковигнуте, округло-опукле яблуня культурна.

3. Насіння овально-яйцеподібне, симетричне, довжина 8-12 мм; плоско-опукле, темно-коричневе……………………………………груша лісова.

Б. Насіння дрібне (менш 5 мм) (мал. 62).

2. Насіння округло-овальне, довжина 3-3,5 мм, кутасто-опукле, слабко-зморшкувате, блискуче, червоно-коричневе, з ребром……….смородина.

3. Насіння видовжено-овальне, довжина 3-3,5 мм, із залишками плівок з боків, слабкозморшкувате, матово-блискуче, темно-коричневе…..аґрус.

4. Насіння бобовидно-овальне, довжина 2,5-3 мм, односторонньо опукле, світло-жовте………………………………………………………….малина.

5. Насіння опукло-кутасте, довжина 1,5-1 мм, з носиком, гладке, блискуче, світло-коричневе…………………………………………………….суниця.

П. Насіння – кістянка (мал. 63, 64).

А. Кістянка велика (більше 20 мм):

1) поверхня бородавчасто-сотова, кістянка опукла з поздовжньо-пластинчастим черевним швом і глибоко порізаним спинним швом, колір світло-коричневий……………………………………………..персик.

2) поверхня горбисто-зморшкувата, кісточка слабкоопукла з гострим розвиненим центральним ребром на черевному шві й глибоким переривчастим спинним швом, колір червоно-коричневий………………..

…………………………………………………слива домашня (угорка).

Мал. 62. Насіння ягідних рослин (збільшене): 1 – смородини; 2 – аґрусу; 3 – малини; 4 – суниці	Мал. 63. Насіння персика

Б. Кістянка середня (менш 20 мм).

1. Кістянка кулясто-округла, поверхня гладка (мал. 65):

1) довжина більше 10 мм; спинний шов слабко виражений…….черешня.

2) довжина менше 10 мм; спинний шов виражений, іноді гострий, у вигляді ребра…………………………………………………...вишня звичайна.

3) довжина менш 6-8 мм; спинний шов невиражений…вишня-антипка.

1) поверхня бугристо-зморшкувата, черевний шов розвинутий………......

………………………………………..…………тернослив, терен садовий.

2) поверхня слабкозморшкувата, іноді гладка, довжина 15-18 мм, черевний шов широкий, слаборозвинутий, колір світло-коричневий…….

…………………………………………………..слива домашня (Ренклод).

3) довжина менше 15 мм, поверхня гладка, черевний шов нерозвинений..

………………………………………………………………………….алича.



Мал. 66. Насіння:

1 – терну; 2 – терносливи; 3 – сливи домашньої; 4 – аличі
Хід роботи

1. Суміш насіння зерняткових і кісточкових рослин розібрати за величиною, користуючись відрізком міліметрового паперу.

2. Розглянути по декілька насінин із відібраних груп на предметному столику через 4-5-кратну лупу (крім кісточкових великої величини) і визначити, користуючись ключем.

3. Після визначення насіння описати за наведеною схемою:

1. Попередньо замочити насіння й залишити їх на дві доби (у кісточкових відокремити кістянку).

2. Зняти покриви насіння препарувальною голкою, не пошкоджуючи сім’ядоль і корінця.

3. Занурити очищене насіння на 2-3 год. в 0,1-0,2 % розчин індигокарміну.

4. Промити насіння від барвника й підрахувати насіння, що зафарбувалося, як нежиттєздатне. Насіння I класу повинно мати не менше 90% життєздатних насінин, II класу – 70 %.
Завдання № 3. Стратифікація насіння

Матеріали та обладнання: насіння, пісок або торф, ящики, совки, посуд, етикетки.

Пояснення до завдання. Насіння плодових порід проростає тільки після проходження післязбирального дозрівання в умовах зволоження, доступу повітря й температур у межах 2-5 °С. При зазначеному режимі в насінинах відбуваються складні біохімічні зміни, що обумовлюють перехід насіння зі стану спокою в активний стан. Така підготовка насіння називається стратифікацією.
Хід роботи

1. Попередньо замочити очищене від домішок насіння на 1-2 доби.

2. Змішати насіння з вологим піском або торф’яною крихтою.

3. Насипати суміш насіння у ящики шаром не більше 30 см для зерняткових і 50 см для кісточкових; невеликі партії насіння можна стратифікувати у глиняних горщиках.

Помістити насіння в підвал, підтримуючи температуру 2-5 °С, систематично його перемішуючи.

Тривалість стратифікації, дні:

Яблуня культурна, лісова, груша 90-120

Яблуня сливолиста 70-100

Яблуня сибірська 30-60

Вишня, слива, алича, черешня, терен, антипка 150-180

Абрикос 80-100

Персик 100-120

Мигдаль 50-70


Контрольні питання

1. З чого складається насіння плодових рослин?

2. Поясніть будову оболонки насіння зерняткових.

3. Як поділяється насіння за формою, забарвленням, розміром?

4. Чим відрізняються кісточки вишні і черешні?

5. Як розрізнити кісточки сливи і аличі?

6. Які кісточки у терну?

7. Як розрізнити насіння суниць, малини, смородини, аґрусу?

8. Опишіть насіння цитрусових.

9. Чим відрізняються кісточки абрикоса і сливи?

10. Опишіть насіння груші.