ОБШУК — у кримінальному процесі слідча дія, що провадиться з метою розшукування і примусового вилучення знарядь злочину, речей і цінностей, здобутих злочинним шляхом, інших предметів і документів, які мають значення для встановлення істини у справі, а також розшуку злочинця, що переховується. О. проводиться за постановою слідчого і з санкції прокурора. У невідкладних випадках О. може бути проведено без санкції, але з повідомленням прокурору протягом доби про проведений О.
ОВЕРДРАФТ — вид короткострокового кредиту, суть якого полягає у списанні коштів з поточного рахунку клієнта понад їх залишок, тобто в утворенні дебетового сальдо на рахунку клієнта.
ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ — процесуальна дія, що полягає в безпосередньому вивченні місцевості чи приміщення, де виявлено сліди злочину. О. м. п. проводить слідчий або особа, що веде дізнання. З метою уточнення обстановки та обставин вчинення злочину, перевірки інших даних, що мають доказове значення, О. м. п. може провести суд або суддя, який одноособово розглядає справу, у повному складі учасників.
ОГЛЯД ТРУПА — слідча дія, що проводиться безпосередньо на місці виявлення трупа з метою встановлення
ОГОЛОШЕННЯ ПОМЕРЛИМ
ОМБУДСМЕН
ознак, які вказують на особу потерпілого, місце, час, обставини та причини смерті, а також слідів злочинця. О. т. проводиться за участю судово-медичного експерта, а за його відсутності — найближчого лікаря. О. т. не замінює судово-медичну експертизу, яка за законом є обов'язковою.
ОГОЛОШЕННЯ ПОМЕРЛИМ - визнання в судовому порядку громадянина померлим, якщо в місці його постійного проживання відсутні відомості про його перебування протягом трьох років, а якщо він пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути в судовому порядку оголошений померлим не раніше ніж через два роки з дня закінчення воєнних дій.
У разі з'явлення або виявлення місцеперебування громадянина, оголошеного померлим, відповідне рішення скасовується судом. За таким громадянином зберігається право вимагати від будь-якої особи повернення майна, що збереглося і безоплатно перейшло до цієї особи після О. п. громадянина, незалежно від часу свого з'явлення.
ОДЕРЖАННЯ НЕЗАКОННОЇ ВИНАГОРОДИ - в
кримінальному праві злочини, що виражаються в одержанні працівником, який не є службовою особою, шляхом вимагательства незаконної винагороди за виконання роботи чи надання послуги у сфері обслуговування населення, що входять у коло обов'язків працівника, відповідальність за які передбачена КК, а також одержання незаконної винагороди працівником державної установи чи організації, який не є службовою особою, за виконання чи невиконання будь-яких інших дій з використанням службового становища, відповідальність за які передбачена КК.
ОДНООСОБОВІ ДІЇ СУДДІ - процесуальні дії судді, що здійснюються ним одноособово, без участі народних засідателів або інших суддів, які входять до даного складу суду.
ОДОРОЛОГІЯ (лат. осіог — запах) — у криміналістиці вчення про використання запахів для встановлення осіб, що залишили на місці події свою запахову інформацію, а також слідів та речей осіб. На сучасному етапі ці завдання вирішуються за допомогою службово-розшукових собак. Результати застосування собак мають оперативне значення. Питання про використання цих результатів у доказуванні вирішується в кожному конкретному випадкові судом.
ОКРЕМА ДУМКА — викладена в письмовій формі й додана до справи думка судді, який не згоден з рішенням чи вироком суду, що винесений більшістю голосів. О. д. може бути по справі в цілому або з окремих питань. О. д. викладається в нарадчій кімнаті й додається до справи, в судовому засіданні не оголошується. Справа, в якій винесено О. д., обов'язково направляється до вищестоящого суду.
ОКРЕМА УХВАЛА — в процесуальному праві України це особливий вид судового реагування на факти порушення закону, що виявлені під час судового розгляду, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів, та з інших питань. Суд виносить О. у., а суддя — окрему постанову.
ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ - різновид цивільного судочинства, за якого між заінтересованими особами відсутній спір про право. Справами О. п. є справи про відновлення певних обставин — юридичних фактів, визнанні певного правового стану громадянина, відновлення цивільних прав (наприклад, визнання безвісно зниклим, встановлення неправильності записів в актах громадянського стану, оскарження нотаріальних дій та ін.). Завдання суду в справах О. п. полягає в захисті прав та охоро-нюваних законом інтересів громадян і організацій шляхом встановлення наявності або відсутності конкретних юридичних фактів.
ОМБУДСМЕН (швед. отЬисізтап) — посадова особа парламенту, яка стежить за законністю дій державних органів і службових осіб у контексті забезпечення й дотримання прав та свобод людини.
ОНУКИ
ОПРИЛЮДНЕННЯ ЗАКОНУ
ОНУКИ — діти дітей як рідних, так і всиновлених. Дід і баба, якщо вони матеріально спроможні, зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх О., які потребують матеріальної допомоги, якщо у них немає батьків або якщо батьки не можуть з поважних причин забезпечувати їм належне утримання. Повнолітні О., якщо вони матеріально спроможні, зобов'язані утримувати непрацездатних діда чи бабу, які потребують матеріальної допомоги, якщо в останніх немає чоловіка (дружини), повнолітніх дітей або якщо з поважних причин вони не мають змоги забезпечувати їм належне утримання.
ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ — це похідне право від права власності; воно передбачає можливість володіти, користуватися й розпоряджатися майном лише за його цільовим призначенням. Суб'єктами права оперативного управління є державні установи і казенні підприємства. Обсяг правомочностей суб'єктів права О. у. є вужчим порівняно з правом власності і правом повного господарського відання.
ОПРІС МАЙНА — дія, що проводиться для забезпечення стягнення майна за виконавчими документами державним виконавцем або іншими особами, котрі мають право на це. Для забезпечення цивільного позову у кримінальній справі або можливої конфіскації майна за вироком суду О. м. проводиться слідчим. Результати О. м. фіксуються у встановлених законом документах. Не підлягає описуванню майно, на яке за законом не може бути звернуто стягнення.
ОПІКА — одна з правових форм захисту особистих майнових інтересів громадян. О. встановлюється над дітьми, які не досягай 15 років, і над особами, котрі виз^ нані судом недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства. О. може бути встановлена над майном особи, яку суд визнає безвісно відсутньою. О. встановлюють відділи опіки й піклування органів виконавчої влади за місцем проживання особи, котра потребує О., чи за місцем проживання опікуна. О. припиняється: а) після досягнення підопічним 15 років; б) якщо підопічний повертається на виховання до батьків; в) якщо особа, котра була визнана недієздатною й потребувала О., видужала,
й суд поновив її в дієздатності; г) у зв'язку зі смертю підопічного.
ОПІКУН — особа, що виконує функції з опіки стосовно неповнолітніх осіб (до 15 років) чи недієздатних повнолітніх. Добір О. стосовно неповнолітніх покладається на відділи опіки й піклування в органах виконавчої влади районів, міст, районів у містах, селищах, селах. О. може бути громадянин, що досяг 18 років і добровільно бере на себе обов'язки опіки. О. є законним представником свого підопічного, проте угоди, що виходять за межі побутових, він може здійснювати лише з дозволу органів опіки. Деякі угоди, як-от дарування від імені підопічного, він не має права укладати. О. неповнолітньої особи повинен виконувати такі ж обов'язки щодо виховання дитини, захисту її прав, як і батьки. О. недієздатної особи зобов'язаний піклуватися про утримання підопічного, створення йому необхідних умов.
ОПРИЛЮДНЕННЯ ЗАКОНУ - доведення до відома населення змісту прийнятих законів. О. з. має на меті інформування про прийняття закону та створення умов для ознайомлення з його змістом і може здійснюватись у різний спосіб: через радіо й телебачення, друковані та електронні засоби масової інформації, розсиланням державним і громадським органам та організаціям і їх посадовим особам тощо. Розрізняють офіційне та неофіційне О. з.
Офіційне О. з. має формально-юридичне значення і полягає в нормативно врегульованій об'яві, яка видається від імені законодавчого органу, звернена до загального відома, містить повний і гарантовано точний текст прийнятого закону. Офіційне О. з. здійснюється у визначених законодавством офіційних виданнях. Право і одночасно обов'язок офіційного О. з. України належать до конституційних повноважень Президента України. Неофіційне О. з. не має формально-юридичного значення і полягає в об'яві, яка видається від імені засобів масової інформації, відомчих органів, видавництв, наукових установ тощо, а тому не гарантує повної відповідності тексту, що оприлюднюється, прийнятому закону.
ОПУБЛІКУВАННЯ ЗАКОНУ
ОРЕНДА
ОПУБЛІКУВАННЯ ЗАКОНУ - спосіб доведення до відома населення змісту прийнятих законів. О. з. має на меті інформування про прийняття закону та створення умов для ознайомлення з його змістом і полягає в оприлюдненні тексту прийнятого закону через засоби масової інформації: пресу, радіо, телебачення та комп'ютерні мережі. В Україні закон не може набрати чинності раніше від дня його опублікування. Див.: Оприлюднення закону.
ОПЦІОН (англ. орііоп — вибір) — 1) у біржовій практиці угода з премією — особливий вид біржових операцій із обмеженим, порівняно зі звичайними ф'ючерсними угодами, ризиком; договірне зобов'язання купити чи продати певний вид цінностей або фінансових прав за встановленою на момент укладання угоди ціною в межах обумовленого відтинку часу. Розмір премії визначається з урахуванням коливання ринку цін і курсів. О. — один із засобів біржової спекуляції; 2) в цивільно-договірних відносинах — обумовлена договором можливість для однієї сторони вибрати спосіб, обсяг виконання зобов'язання або відмовитися від його виконання за обумовлених обставин; 3) у міжнародному праві — один із способів набуття та припинення громадянства, який полягає у виборі громадянства при зміні державної належності території (оптація); 4) в авторському праві — попередня умова договору про видання творів авторів однієї держави в іншій. О. не передбачає здійснення платежів.
ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ - різновид самостійних державних органів, призначених для здійснення виконавчо-розпорядчих функцій управлінського характеру щодо безпосереднього та оперативного керівництва господарським, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом у державі. В юридичній літературі органи виконавчої влади класифікують на: вищі — Кабінет Міністрів України; центральні — міністерства, державні комітети та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; місцеві — облрайдержадміністраціїта їхні структурні підрозділи.
ОРДЕР (нім. Огсіег, фр. огсіге, від лат. огсіо — ряд, розділ) — 1) бухгалтерський документ, який містить наказ на здійснення операцій грошовими засобами або то-
варно-матеріальними цінностями; 2) О. на житлове приміщення — документ, на підставі якого здійснюється вселення в житлове приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або фонду житлових будівельних кооперативів. О. може бути виданий лише на вільне житлове приміщення. Підставами для визнання в судовому порядку О. недійсним є: подання громадянами відомостей, що не відповідають справжній потребі в поліпшенні житлових умов; у разі порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в О. житлове приміщення; у разі неправомірних дій осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення; в інших випадках, установлених законодавством. Строк позовної давності для визнання О. недійсним — три роки від дня його видачі.
ОРЕНДА (лат. агепсіо — здаю в найм, наймаю) — цивільно-правовий договір оренди майнового найму, за яким орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачеві) майно в тимчасове користування за відповідну плату. Об'єктом О. (майнового найму) можуть бути виробничі, торговельні, складські та інші нежилі приміщення, устаткування, підприємства та інші майнові комплекси, будівлі, житлові приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки тощо, які не втрачають своїх натуральних якостей у процесі їхнього використання. В законодавчому порядку можуть бути визначені види майна, здавання якого в О. забороняється або обмежується. Здавати майно О. може лише його власник. Орендодавцями можуть також виступати особи, уповноважені законом або власником щодо здавання майна в О. Договір О. має укладатися в письмовій формі. Строк укладання договору О. може бути обмежений законодавством.
Якщо інше не встановлено законом або договором О., орендар, що добросовісно виконував умови договору, має переважне право по закінченню його терміну за рівних умов на укладання договору О. на новий строк. У такому разі орендар повинен письмово повідомити орендодавця про намір поновити договір О. у термін, встановлений у чинному договорі О.
За згодою орендодавця орендар може передавати отримане майно у піднайом (суборенду) і передавати свої права
180
181
ОСВІДУВАННЯ
ОСОБЛИВІ УМОВИ ПОСТАВКИ
та обов'язки за договором О. іншій особі. Передача майна у суборенду не скасовує відповідальності орендаря перед орендодавцем. Договір суборенди не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії самого договоре О. До договорів суборенди застосовуються правила пре договори О., якщо інше не встановлено законом чи іншими правовими актами.
ОСВІДУВАННЯ — слідча дія, що полягає в огляді тіла живої людини {обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка) з метою виявлення особливих прикмет. О. проводить слідчий на підставі своєї постанови. Коли О. пов'язане з необхідністю оголення освідуваної особи, воно проводиться за дорученням слідчого іншим слідчим або працівником органу дізнання тієї ж статі, що й освідува-на особа. Якщо необхідно встановити на тілі людини ушкодження або засвідчити певний стан людини, за вказівкою слідчого проводиться судово-медичне О. судово-медичним експертом або лікарем.
ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ СЛУЖБОВИХ ОСІБ - чинне
законодавство передбачає право громадян оскаржувати дії службових осіб, державних і громадських органів. Законом передбачено, що скарги подаються в ті органи або тим службовим особам, яким безпосередньо підпорядковані установи, організації чи службові особи, дії яких оскаржуються. Скарги мають бути розглянуті в терміни згідне з чинним законодавством. Конституція України передбачає можливість судового О. д. с. о., здійснених з порушенням закону, з перевищенням повноважень, які ущемляють права громадян, а також постанов органів службових осіб у справах адміністративних порушень, дій нотаріусів, державних органів, службових осіб.
ОСОБА БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА, апатрид - особа, яка не є громадянином даної країни і не має відповідних доказів про належність до громадянства якоїсь іншої держави. Безгромадянство виникає тоді, коли особа втрачає своє громадянство й не набуває нового. У зв'язку зі зростанням кількості О. б. г. прийнято міжнародні конвенції, спрямовані на скорочення безгромадянства і захист О. б. г. (напр., Конвенція про громадянство одруженої жінки (1957), Конвенція про скорочення безгромадянства (1961).
ОСОБА ФІЗИЧНА — суб'єкт цивільного права, учасник регульованих ним майнових або особистих немайно-вих відносин, людина, що має права громадянина й відповідальність. Термін «О. ер.» ширший за термін «громадянин», оскільки включає не тільки громадян України, а й громадян інших держав, осіб без громадянства. Правоздатність О. ф. виникає з моменту її народження і припиняється в день смерті.
ОСОБА ЮРИДИЧНА — організація, підприємство чи установа, що має відокремлене майно, може набувати від свого імені майнових і особистих немайнових прав та виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді тощо. Обов'язковий атрибут О. ю. — організаційна єдність, тобто вона повинна виступати як єдиний суб'єкт правовідносин, діяти на підставі статуту.
ОСОБИСТЕ ПІДСОБНЕ ГОСПОДАРСТВО - невелике присадибне господарство громадянина на землях сільськогосподарського призначення, що не вважається підприємницькою діяльністю.
ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ - страхування майнових інтересів, пов'язаних із життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи. О. с. поділяється на обов'язкове (в силу закону) і договірне (на добровільних засадах).
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА — сукупність основоположних прав і свобод, що належать людині від її народження, і складають основу правового статусу людини. О. н. п. не пов'язані з майновими. Поділяються на три групи і спрямовані на: індивідуалізацію особистості (право на ім'я, на захист честі й гідності); забезпечення особистої недоторканності громадян (тілесна недоторканність, охорона життя і здоров'я); забезпечення недоторканності приватного життя громадян (недоторканність житла, таємниця особистого життя). В Україні О. н. п. гарантуються Конституцією України.
ОСОБЛИВІ УМОВИ ПОСТАВКИ - умови, що передбачені ЦК України і мають особливі правила для поставок продукції (товарів).
ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИЙ РЕЦИДИВІСТ
ОЧНА СТАВКА
ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИЙ РЕЦИДИВІСТ - у
раніше чинному законодавстві у випадках вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів раніше судима особа за вироком суду могла бути визнана О. н. р., що тягло за собою для цієї особи цілу низку наслідків. У КК 2001 р. фігура О. н. р. відсутня.
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ - група натуральних та синтетичних сильнодійних отрут у твердому, порошкоподібному чи іншому стані, попадання яких в організм людини навіть у незначних дозах викликає тяжке отруєння або смерть. О. р. поділяються на рослинні, тваринні, мінеральні та на продукти хімічного синтезу. За незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут О. р. встановлено кримінальну відповідальність.
ОФЕРТА (лат. оїїегшз — запропонований) — пропозиція укласти договір, адресована одній або кільком конкретним особам із обов'язковим переліком усіх умов. О. зв'язує особу, що її направила, з адресатом з моменту її отримання останнім. Якщо повідомлення про відкликання О. надійшло раніше або одночасно із самою О., вона вважається неотриманою. Якщо О. отримана адресатом, вона не може бути відкликаною протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлене в самій О. або не випливає із сутності пропозиції чи обстановки, в якій вона була зроблена. Публічна О. — пропозиція, яка містить істотні умови договору і з якої вбачається воля особи, що заявила таку пропозицію, укласти договір на зазначених умовах із будь-ким, хто відгукнеться.
ОФІЦІЙНА МОВА — основна мова держави, що використовується в законодавстві, офіційному діловодстві. судочинстві, навчанні тощо. В Україні О. м. є українська.
ОФІЦІЙНИЙ СПОСТЕРІГАЧ - офіційний представник від: а) політичної партії, виборчого блоку політичних партій, кандидати від яких до складу виборних органів або на виборні посади зареєстровані у виборчому окрузі: б) кандидата в народні депутати України, зареєстрованого в одномандатному виборчому окрузі; 3) іноземних держав і міжнародних організацій. О. с. наділений повнова-
женнями спостерігати за здійсненням виборчих процедур і фіксувати виявлені порушення виборчого законодавства під час виборів.
ОФШОРНА ЗОНА — країна чи регіон, у якому встановлено пільги (зокрема низькі податки), що викликає зрозумілий інтерес закордонних підприємств.
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА — система державних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення безпечного для життя та здоров'я людей довкілля, раціонального використання природних ресурсів, гармонізацію відносин людини і природи.
ОХОРОНА ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ - система державних, муніципальних і громадських заходів, спрямованих на охорону, відновлення й використання пам'яток історії та культури. Пам'ятки історії та культури поділяються на пам'ятки історії (будівлі, споруди, пам'ятні місця, предмети, пов'язані з історичними подіями в житті народу); пам'ятки археології (залишки давніх поселень, давні місця поховань, старовинні предмети і т. п.); пам'ятки містобудування та архітектури (архітектурні ансамблі, історичні центри, залишки давніх планувань і забудов міст і т. п.); пам'ятки мистецтва (твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного та інших видів мистецтв); документальні пам'ятки (акти органів державної влади, кінофотодокументи і звукозаписи тощо).
ОХОРОНА ПРАЦІ — сукупність законодавчих актів, технічних, організаційних, лікувальних, гігієнічних та інших заходів і засобів, спрямованих на безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Норми О. п. містяться в Кодексі законів України про працю, Законі України "Про охорону праці", правилах внутрішнього трудового розпорядку; положення про О. п. фіксуються в контрактах, колективних договорах. В О. п. важливу роль відіграють профспілки.
ОЧНА СТАВКА (зводини віч-на-віч) — у кримінальному процесі допит у присутності один одного двох раніше допитаних осіб, у показаннях яких є істотні суперечності, з метою з'ясування останніх і одержання додаткових да-
>: :
ощадний сертифікат
:;:ПЩ«::\. ■;■:.-
них, що дають змогу робити висновки, яке саме з попередніх показань відповідає дійсності. Рішення про проведення О. с. приймає слідчий і він же вирішує питання про черговість допиту осіб на О. с.
ОЩАДНИЙ СЕРТИФІКАТ — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому. О. с. видаються строкові (під певний договірний процент на визначний строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.
Достарыңызбен бөлісу: |