На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.
Без праці не проживеш.
Без плати нема роботи.
Гей, воли, коло плота, яка плата, така й робота.
До роботи мама, а до танцю сама.
До роботи плачучи, а до танців скачучи.
Без праці жити — тільки небо коптити,
Без праці нема життя і собаці.
Без роботи день роком став.
Без роботи не чекай доброти.
Без труда не виловиш і рибки із пруда.
Більше роби, та менше говори.
Убирало б ся красно, їло б ся смачно, тільки робити страшно.
Жилося б пишно, їлося б смачно, та робити лячно.
Він багато робить, щоб нічого не робити.
Він так робить, як піп через ріку паски святить.
Він би й робив, та в нього рукави болять.
У нього й робота: не бий лежачого.
Вперта праця все переможе.
У роботі «ох», а їсть за трьох.
Всьому е кінець, тільки роботі нема кінця.
Все робиться трудовими ручками та пучками.
Стидайся красти, але не робити.
Гірка нраця — солодкий спочинок.
Гірко зароблене солодко їсться.
Горить йому робота в руках.
Губами говори, а руками роби.
Де ліниво працюється, там пожитку не чується.
Краще добре робити, ніж гарно говорити.
Де багато крику, там мало роботи.
Де працюють, там густо, а де гайнують, там пусто.
Для нашого Федота не страшна робота.
Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре робить.
Добре роби, добре й буде.
Добре все вміти, та не все робити.
Добрий чоловік без роботи, що бджола без меду
До їжі рачки лізе, а до роботи й києм не загнати.
103
До їдіння, паночку, бий, а до роботи не силуй.
До їжі вовк, а до роботи заєць.
Доки був голоден, робити був не годен, а як ся наїв, то лиш би сидів.
До роботи: «Йой», а до їжі: «Гой!»
До роботи недужа, а до танцю — як ружа.
До роботи сама, а до миски — з двома.
Зароблена копійка краще краденого карбованця.
Зароблений сухар кращий від краденого бублика.
Заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев’ять на плечах баби побили.
З ним і на камені доробишся хліба.
Кожна робота легка, коли охоче її робиш.
Коли працюєш — час біжить, коли чекаєш — не спішить.
Коли праця вийде дверима, то біда вікном лізе в хату.
Йому тільки байдики бити.
Коли ти робив, як пристало, то не плач, коли не удалось.
Корінь праці гіркий, але овоч солодкий.
Легко втратити, тяжко заробити.
Легко говорити, та не так легко зробити.
Люди працювали, а він повітрям торгував.
Людину сушить не робота, а турбота.
Людська праця — не дурниця, розкидати не годиться.
Мала бджілка, але й та працює.
Маленька праця краща за велике безділля.
Більше роби, а менше говори.
104
Найкраще в роботі слово: «Готово!»
На роботі ззаду волочиться, а з хлопцями хихочеться.
На роботу нема свята.
На чужу роботу дивитися — ситому не бути.
На язик гарячий, до роботи ледачий.
Нинішньої роботи на завтра не відкладай.
Не все те робиться, що на думці зродиться.
Не так робиться, як треба, а так, як виходить.
Не зарікайся всього робити, тільки зарікайся свого вуха вкусити.
Не зарікайся робити, тільки з злодіями ходити.
Не кінчай роботу язиком, а ділом.
Не клеїться робота у нашого Федота.
Не кожний працює, хто хліб їсть.
Не літа зсушили тіло, а від праці помарніло.
Не люблять Тацю, а люблять працю.
Не мав що робити, то пішов воду гатити,
Не на слова дивися, а на роботу.
Не поможе гризота, лиш поможе робота.
Не робить сильний, тільки спосібний.
Не робіть з розгоном, але з розумом.
Не силою роби, а розумом, не серцем, а обичаєм.
Не чоловік, а золото, за що візьметься, те й вробить.
Не штука, ганьбити, штука ліпше зробити.
Ні гуляння, ні робота, коли рванії чоботи.
Ніколи не загадуй комусь того, що зробиш сам.
Очам страшно, а руки зроблять.
Перший до миски, перший до роботи.
Послав бог роботу, та забрав чорт охоту.
По гіркім труді солодкий обід.
По роботі пізнати майстра.
По роботі честь, по заслузі й слава.
Попороби до поту, то й поїси в охоту.
Роби не язиком, а руками.
Працює гірш теляти.
Працює через пень-колоду.
Працюй плечима, а не очима.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Хоч руки чорні, та робота біла.
Праця чорна, паляниця біла.
Праця ніколи не ганьбить чоловіка.
При роботі швидко час минає.
Птиця створена для польоту, а чоловік — для роботи.
105
П’ять днів не робим, а два відпочиваєм.
Роби добро — не кайся, роби зло — зла сподівайся.
Роби надворі, буде і в коморі.
Роби, небоже, то й бог поможе.
Робити так і сяк, а їсти — дай велику ложку.
Робити — хоч києм бити, а їсти — хоч рачки лізти.
Щось робить, а нема ні за ним, ні перед ним.
Робить за одного, а їсть за трьох.
Робить п’яте через десяте,
Робить так, аби збутися.
Робить так, щоб тільки день збути.
Робити — то не меду лизати.
Роби швидко, скажуть — бридко, роби тихо, скажуть — лихо.
Робітник з нього незавидний, але опудалом на баштані його буде далеко видно.
Робота знайдеться, лиш би шия була міцна.
Робота мучить, зате годує й учить.
Робота не дає журбі журитися.
Робота не ведмідь: до лісу не втече.
Робота — не напасть.
Робота сама за себе скаже.
Роботи до сьомої суботи.
Роботи — як води, а користі мало.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
Робочому росте горб на плечах, а лінивому — на животі.
Рот один, а рук пара, щоб аж двоє працювало, а один щоб тільки їв.
Семеро до рота, а один до роботи.
Сказати легко, та зробити важко.
Слова — полова, а праця — диво.
Спершу треба розсудити, а тоді робити.
Так робить, як не собі.
Там ліниво працюється, де пожитку не чується.
Тебе так робота береться, як вогню вода.
Теперішній заробіток: три дні ходу, а на годину обіду.
Яка кроква, така й лата, яка робота, така й плата.
Терпіння і труд все перетруть.
Ти стільки зробиш, як кіт наплакав.
Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.
Тому втома невідома, хто не працював.
То робітник до повної миски.
Три дні поробив, то всі кози в золоті.
106
Труд кормить, а лінь портить.
Тяжко заробити а легко розгубити.
Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
Усе добре робити, але не разом.
Ховається від роботи, як собака од мух.
Хотів би все мати, а нічого не робити.
Хоч земля хліб родить, чоловік на хліб робить.
Хто скоріше їсть, той скоріше й робить.
Хто воркоче, той робити не хоче.
Сталь гартується в огні, а людина — в труді.
Стільки зробив, як комар надзижчав.
Так робить, що і не бере, і не кладе.
Так робить, щоб тричі їсти, тричі сісти.
Хто в роботі, той і в турботі.
Хто дармо робить, сам собі шкодить.
Хто змолоду працює, той на старість панує.
Хто коротко говорить, той скоро робить.
Хто любить трудиться, тому без праці не сидиться.
Хто не вміє на хліб робити, той не вміє й хліба вкроїти
Хто не працює, той голод чує.
Хто не робить, той не їсть.
Хто не працює, той не помиляється.
Хто не працює, того робочий люд годує.
Хто не робить, той голий ходить.
Хто нічогб не робить, той ніколи не має часу.
Хто працює — не бідує.
Хто працює, той працю шанує.
Хто робить багато справ нараз, той не зробить жодної гаразд.
Хто робить, на того ще більше роботи ввалюють.
Хто робить, той ся доробить.
Хто роботу робить, а хто ворон ловить.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Хто як робить, так і матиме, хто як пославсь, так і спатиме
Чесний чоловік не може без труда.
Чи літо, чи зима, а в мене робота одна,
Чужа праця боком вилізе.
Чужої роботи ніколи не переробиш.
Швидко робить, та переробляє довго.
Швидка робота — як нагла смерть.
Швидкої роботи ніхто не хвалить.
Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш.
Шукає працю, де більше зиску, а менше риску,
107
Ще не робив, а вже їсти просить.
Що сьогодні маєш зробити, не відкладай на завтра.
Що нині зробиш, то завтра як знайдеш.
Що очі бачать, те руки зроблять.
Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати.
Як до праці — руки дрижать, а чарочку добре держать.
Як голоден — робити не годен, як ся наїв — лиш би сидів.
Якби всі свята святкували, не було б кому робити.
Якби собака робила, то б узута ходила.
Як на вечорниці іде, то під ним земля гуде, а як до роботи, то нема охоти.
Як на роботу йти, то позаду, а як додому, то трудно наздогнати.
Як не зробиш тепер, то хіба в четвер.
Як не робив, то й не мав боргів, тепер заробляв, то й повно боргів має.
Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо.
Як робити, то руки не доходять, а як гроші ділити, то ось і ми.
Як хто робить, так і мав, прийде зима, то вгадав,
Без діла жити — тільки небо коптити.
Від безділля до проступку один крок.
Від безділля і тарган на піч залазить.
Від неділі до неділі все в одному ділі.
Всяке діло починай з голови.
Діла, діла, аж голова біла.
Від слова до діла, як від землі до неба.
День діла, три дні харчі.
Діло без кінця, як кобила без хвоста.
Діло майстра величає.
Діло майстра боїться.
Діло сяк-так волочиться, та покинути не хочеться.
Добре діло утіха, коли ділу не поміха.
Жарти жартами, а діло ділом.
За ділом не ми, за роботу не ми, а їсти й гуляти за нас не знайти.
Звикай до діла змолоду, не будеш знати на старість голоду
Кінчай діло — гуляй сміло.
Люди за діло, а ми за безділля.
Маленьке діло краще великого безділля.
Недаром ходить слава, що майстра боїться справа.
Не дивися на чоловіка, а на його діло.
Не мели язиком, а роби діло.
Не хвалися язиком, а хвалися ділом.
108
Не за свою справу не берися.
Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере, Про добре діло говори сміло.
Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться, Словами — за горами, а ділом — за пічкою.
Тільки й діла вробила, що рукави засучила.
Хто діло робить, а хто гави ловить.
Як до діла, так і сіла.
Як до діла, так і спина заболіла.
Як до діла, то й в кущі.
Добре почав, та лихо скінчив.
Добрий початок — половина діла.
Коли починаєш, думай про кінець.
Кожний початок важкий.
Не почавши, не кінчиш.
Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
Не хвалися, як починаєш, а хвалися, як закінчиш. Почав, та не з того кінця.
Почин дорожче грошей.
Усьому початок найтрудніший.
Хоч не рано почали, та багато утяли.
Ще не почалося, а вже скінчилося.
Як є початок, то й кінець буде.
Він аби лиш за тонкий кінець ухопився.
Все добре, що добре кінчається.
Добре роби, доброго й кінця дожидай.
Хто багато розпочинає, той мало кінчає.
Кінець — ділу вінець.
Як вогонь дерево палить, так кінець діло хвалить. Берись дружно — не буде сутужно.
Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
За все береться, та не все вдається.
І за холодну воду не візьметься.
Коли не дуж, то не берися за гуж.
Коли не пиріг, то не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.
Без охоти нема роботи.
Де руки і охота, там скора робота.
Охота гірш неволі.
Коли до поту, тому в охоту.
Як є охота, то і під гору потягне, а як нема, то і з гори не трутить.
Якби так хотілось, як не хочеться.
Якби хтів Хома, так би робив і дома.
109
Доки не впрієш, доти не вмієш.
Мало хотіти, треба потіти.
Чужим потом не нагрієшся.
Тільки сир відкладений добрий, а відкладена робота — ні.
Відстанеш годиною, не здоженеш і родиною.
Не так не може, як не хоче.
Без муки нема науки.
Без муки нічого не прийде в руки.
Найдеш муки на свої руки.
Хто мусить, той і каменя вкусить.
Як не мушу, то й не рушу.
Несіть два, бо одному нічого.
Не річ наказати, треба показати.
Одному не роздертися надвоє.
Розірвись надвоє, скажуть, чом не начетверо.
За що вхопиться, те і вродиться.
Хоч не гладко, аби міцно.
Хто коло чого ходить, з того жити мусить.
У нього все горить в руках.
Де пильні руки, там голод не близький.
Не в багатстві сила, а в чорних руках.
Руки не простягнеш, то й ложки не дістанеш.
Руки твої — найкращий клад, коли зумієш дати їм лад.
Треба руки підкладати, а не дарма гелготати.
Балаканням роботи не зробиш.
Не той талан, що лежить, а той, що біжить.
Хто скоріше прийде, той скоріше сяде.
Хто скоро біжить, той скоро і стане.
Іван робить — Іван їсть, Іван не робить — має піст.
І горшки не святі ліплять.
З праці радість, з безділля смуток.
Зробив чисто і гладко, що комар носа не підточить.
Не питають, чи хутко, а питають, чи добре.
За сто робіт береться, а ні одна не вдається.
Зробив з дуба сірник.
Зробив дірку до бублика,
Робив — на себе дивив.
Зробив з лемеша пшик.
Зробив: на собаку мале, а на кішку велике.
Зробив наспіх, як насміх.
Курям на сміх.
Зробив на п’ятак, а зіпсував на гривеник.
Зробив сяк-так, а вийшло ніяк.
Достарыңызбен бөлісу: |