Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Об’єктивну сторону
Частина 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» вказує, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Проекти ТК України в частині формулювання підстав дисциплінарної відповідальності суттєвих зрушень не принесли. Вирішуючи питання про закріплення у трудовому законодавстві підстав для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, необхідно враховувати таке. По-перше, необхідно акцентувати увагу на тому, що дисциплінарний проступок – це один із різновидів трудових правопорушень. По-друге, дисциплінарна відповідальність – це штрафна (каральна) відповідальність, а тому в законі необхідно якомога чіткіше формулювати підстави для застосування санкцій. Прикладом можуть слугувати визначення понять злочину та адміністративного проступку. Для об’єктивного законодавчого визначення і закріплення поняття дисциплінарного проступку необхідно розкрити його склад. Суб’єктом дисциплінарного проступку є працівник, тобто особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з конкретним роботодавцем на підставі трудового договору або інших форм залучення до праці, передбачених трудовим законодавством. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи: - протиправність; - діяння (у формі дії чи бездіяльності); - шкідливі наслідки; - причинний зв’язок між діянням і шкідливими наслідками; - час учинення діяння; - місце вчинення діяння. Протиправність означає, що діяння суперечить правовим приписам. Для дисциплінарних проступків характерною є відсутність, за деякими винятками, закріплення в нормативно-правових актах конкретних складів дисциплінарних проступків і прив’язки до них відповідних санкцій. Для трудового права характерні два способи встановлення протиправності діяння. В одних випадках законодавець прямо вказує на діяння, які скоювати заборонено (прогул, що передбачено в п. 4 ст. 40 КЗпП України), а в інших фіксує обов’язки суб’єктів (ст. ст. 30 і 139 КЗпП Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА 467 України) і їх невиконання розцінює як протиправні. Другий спосіб найбільш характерний для трудового права. Протиправність діяння виявляється у двох основних формах: дії, тобто вчинення забороненого діяння (н-д, розпивання на роботі спиртних напоїв); бездіяльності, тобто утримання від необхідної правомірної поведінки (скажімо, на працівників покладається обов’язок чесно й сумлінно працювати). Невиконання обов’язку чесно й сумлінно працювати свідчить про протиправність діяння. Шкідливі наслідки дисциплінарного проступку – це негативні наслідки протиправної поведінки працівника для правового порядку у межах підприємства, ігнорування прерогативи роботодавця організовувати і управляти процесом праці, приниження її значення для учасників спільної праці. Шкідливі наслідки дисциплінарного проступку не можна, як правило, оцінити в грошовому еквіваленті. Але це не впливає на необхідність визначення ступеня посягання на правовий порядок у кожному конкретному випадку вчинення дисциплінарного проступку. Від цього залежить, яку дисциплінарну санкцію застосує до винного працівника роботодавець. Виходячи з цього, треба говорити про обов’язкове встановлення шкідливих наслідків та причинного зв’язку між діянням працівника і шкідливими наслідками. Причинний зв’язок між діянням і шкідливими наслідками має носити безумовний характер, тобто: діяння – причина, шкода – наслідок. Дисциплінарні проступки посягають на правовий порядок, встановлений в межах певної організації. Повинен бути закріплений загальний обов’язок роботодавця встановлювати та доводити наявність шкідливих наслідків, заподіяних дисциплінарним проступком працівника. Особливе значення для встановлення складу дисциплінарного проступку має час та місце вчинення діяння. Діяння працівника може визнаватися дисциплінарним проступком тільки за умови вчинення його на роботі та в робочий час. В окремих випадках, передбачених у нормативних актах як елементи об’єктивної сторони, враховуються час і місце вчинення проступку, які визначають протиправність поведінки працівника, незалежно від виконання ним трудової функції. Варто вказати на необхідність мінімізації кількості категорій працівників, діяння яких вчинені поза межами роботи та у неробочий час, вважаються дисциплінарними проступками. Бо чимдалі спостерігається тенденція, коли виключення з правил стають правилами для всіх. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|