Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Лікувальний ефект гірудотерапії складається з декількох чинників : рефлекторного, механічного і біологічного. По-перше, піявок звичайно розміщують таким чином щоб вони прокусили шкіру хворого в рефлексогених точках. По-друге, піявки здійснюють лише механічну дію на кровоток. І, по-третє, піявки виуидають в кровоток свою слюну містящу більше ста різновідних біологічно активних речовин, які нормалізують роботу людського організму. До таких речовин належать: гіалоронідаза, гірудин, двеліни, егліни та інши речовини. Крім того, слюна піявки має антибактеріальну дію. Гіалуронідаза - фермент сприлющій головної речовини з,еднувальної тканини і проникненню інших біологічно активних речовин. Розсмоктуюча дія гіалуронідази має особливе значення при лікуванні хвороб супроводжуючими руйовними процесами. Дестабілаза розчиняє Є-лізовані зв,язки в стабілізованому фібрине (що важливе при розсмокчуванні тромбів) і Є-лізовані зв,язки різними білками.

Гірудин - речовина затримуюча згортання крові, має обезболюючу та протизапальну дію. Гірудин покращує реологічні властивісті крові, що дозволяє збільшити кровоток через паталогічні звуження судин, призводять до збільшення потраплення кисню, підвищиться відток недоокислених шлаків й токсинів.

Егліни - можуть зменьшувати запалення і ушкодження при таких хворобах, як ревматоїдний артрит, подагра, емфізема легень та інши.

Перевага гірудотерапії перед іншими методами природного і технократичного лікування складається передусім в тому, що секрет слюних залоз піявки викликає зворотний процес у сфері базових механізмів розвитку хвороби - ішемії і гіпоксії тканин, розтраїства мікроциркуляції прериває патологічний ланцюг подій в вогнищі хвороб.

Будь який патологічний процес в організмі людини викликає порушення мікроциркуляції. Це приводить до накопичення рідини, що викликає підвищення внутрішнього тиску. Усі ці прцеси призводять до більшення гіпоксії. При недостачі кисню процес окислення уповільнюється, накопичуються недоокислені родукти життедіяльності клітин. Гірудотерапія - лікування п'явками . У світі нараховується приблизно біля 400 видів п'явок і тільки вид «медичні п'явка»може використовуватись при лікуванні гірудотерапіею.Дія п'явок відбувається на духовному, енергетичному , психологічному, фізіологічному, біохімічному та інших рівнях саморегуляції діяльності організму. Лікувальний ефект п'явок комплексний. П'явка, що присмокталася викликає місцеву капілярну кровотечу, яка може ліквідувати венозний застій, прискорити кровопостачання ділянки тіла, крім цього до крові потрапляє речовина, яка діє знеболюючи і має протизапальний ефект. Під впливом більш ніж 100 вивчених ферментів, які знаходяться у п'явки , у всих органах та системах відновлюється нормальна циркуляція крові,лімфи, міжклітинної рідини.Крім того п'явка енергійна. Вона виділяє біоенергію і розповсюджує її, п'явка відновлює енергопровідний апарат людини (клітини, органи ), який був пошкоджений в результаті хворобидобто нормалізує енергообмін людини. В наслідок покращується мікроциркуляція крові , зменшується вірогідність тромбозів, спадають набряки.

П'явка, яка прокусила шкіру на глубину 1,5 - 2 мм вводить до рани слюну, яка утримує і фермент гірудин,що перешкоджає згортанню крові. За один раз п'явка здатна висмоктати біля 5 мл крові. Сеанс продовжується близько години, після нього залишається ранка, яка може виділяти лімфу та тканинну рідину, злегка забарвлену кров'ю, до 12 год. Змазувати місце укусу йодом або брильянтовим зеленим не рекомендується, так як проникність тканин підвищена , і вони можуть викликати опіки. Правильна постановка п'явок може бути здійснена тільки в клініках. П'явки занадто чуттєві до ароматів, відмовляючись присмоктуватись до шкіри з парфумом, при наявності запаху алкоголя, табаку і інших. Лікувальний ефект гірудотерапії складається Із трьох механізмів: рефлекторного; механічного; біологічного.

Рефлекторна дія заклечається у тому , що п'явка прокусує в біологічно активних точках. Механізм рефлекторної дії збігається з таковим при іглорефлексотерапії. Механічна дія виражається в зменшенні нагрузки регіонального кровоточу п'явками. Біологічна дія забезпечується завдяки наявності в слюні п'явки цілої гами діологічно активних речовин. Із них можна відмітити гірудин, дистабелазний комплекс, бделини, гіалорунідазу, антибактеріальне, знеболюючі речовини. Гірудин - самий специфічний в природі інгібітор тромбіну. В його присутності сповільнюється реакція активації тромбіном факторів згортання крові.

Завдяки комплексним механізмам дії медична п'явка надає організму людини більше 30 видів лікувальних ефектів, найбільш важливі з них: антикоагулююче ( зменшення зсідання крові); тромболітичне руйнування тромбоцитів, проти ішемічне (покращення наповнення кров'ю тканин та органів );антигіпоксичне (покращення постачання кров'ю киснем тканин та органів); гіпотензивне (нормотензивне ); проти набряків; дренуюча дія; відновлення мікроциркуляції; іполітичне (розщеплення ліпідних відкладень); відновлення нервово-м'язової передачі імпульсів; загальне рефлекторне; відновлення проникності судинної стінки; бактеріостатичне; імуностимулююче; анальгезуючу (знеболюючу). Зазвичай вирішення цих задач досягається лікарем при призначення медикаментозної терапії.На жаль в комплексі може бути до 10 лікарських препаратів. В даний час в розпорядженні лікаря достатня кількість препаратів, але всі вони можуть викликати алергічні реакції, зміну Імуного статусу при тривалому застосуванні лікарських препаратів. Головна перевага гірудотерапії - вона не дає негативних наслідків. Егліни - інгібітори протеаз, здатні зменшити запалення та відновити пошкодження тканин при таких захворюваннях як: ревматоїдний артрит, подагра, емфізема легень та інші. Пявка надає позитивний ефект на весь організм в цілому (покращує сон, апетит, підвищує настрій, нормалізується енергообмін речовин і імунітет).

Дистабілаза - розщеплює Б - лізинові зв'язки в стабілізованому фібрині і Б - лізинові зв'язки між різними білками ( утворення останніх відмічено на прикладі катаракти хрусталика). Застосування гірудотерапії в гінекологічній практиці при : хронічний сальпінгооофорит, метроендометриті, аденоміозі, бартолініті, кольпіті, порушенні менструального циклу, альгодисменореї, міомі матки, гіперплазії Ендометрія, мастопатії, запальних та функціональних кистах яічників, клімактеричному синдромі, предменструальний синдром призводить до зменшення днів захворювання , більш швидкому зменшенню больових синдромів. Захворювання жіночих статевих органів нерідко розвиваються на преморбідному фоні іншої вісцеральної патології (хронічний гастрит, гепатопатії, порушення функції щитовидної залози, неврози та інше), також потребують корекції в комплексній терапії. На цьому фоні використання гірудотерапії з лікувальною метою доповнює загальноприйняту терапію в плані територіального направлення дії на мікроциркуляторне русло , процеси тканинної проникності і енергообмін, забезпечує адресний транспорт медикаментів до органу - мішені, що дозволяє зменшувати дози етіотропних препаратів, варіювати загальними та місцевими засобами в рамках універсальної програми оздоровлення , знешкоджувати патологічний ланцюг в зоні запалення. Гірудотерапія однією процедурою надає комплексну дію на організм вцілому, корегуючи роботу усих функціональних систем практично без негативних побічних ефектів. Будь - який патологічний процес в організмі людини викликає порушення мікроциркуляції.Що призводить до накопичення надлишкової рідини (набряк тканин), що викликає підвищення внутрішньо тканинного тиску, це приводить до механічного стискання судин, відповідно це порушує стан кровопостачання тканин, перешкоджає відтоку лімфи та викликає застій в міжклітинної рідини. При недостатній кількості кисню, процеси окислення сповільнюються, скопи чуються недоокис лені продукти життєдіяльності клітин (шлаки , токсини), які мають виражені гідрофільні (притягують воду ) ефекти, що збільшує приток води в патологічний очаг.Це викликає підсилення набряку. Коло замикається. Такий процес в фізіології називається «порочне коло» Гірудин - біологічно активна речовина , покращує реологічні властивості крові. Це надає змогу збільшити кровопостачання патологічно звужених судин, що призводить до збільшення постачання кисня та покращенню відтоку від патологічного очага. Процеси окислення нормалізуються, процент недоокислених шлаків та токсинів знижується. Дане коло розривається.

При виникненні в організмі очага запалення, включаються захисні механізми, направлені на ліквідацію патологічного процесу у тому числі і механізм «огородження запального очага». Проявляється він у тому, що очаг запалення відгороджується від оточуючих тканин сполучною тканиною. Організм як би забезпечує очаг запалення, щоб процес не розповсюджувався далі. При стиханні процесу сполучнотканинні перегородки в організмі зберігаються. Вони перешкоджають нормальному функціонуванню тканин, затруднюючи кровоток та відток лімфи. Якщо даний запальний процес відбувається в брючній порожнині, формується спаєчна хвороба.

В секреті слинних залоз п'явки утримується речовина - гіалорунідаза. Дана речовина діє на гіаяуронову кислоту, яка є «цементом» сполучної тканини. Розрихлюючи сполучнотканинні перемички , гіалорунідаза сприяє відновленню нормального кровоточу та відтоку лімфи. Лікувальні медичні п'явки вирощуються на спеціальній біофабриці. При купівлі виписується спеціальний документ - сертифікат відповідності. Вісімдесят відсотків пацієнтів першопочатково мають страх перед п'явкою.Але вже після першого використання всі страхітливі відчуття зникають .Укус п'явки нагадує укус комара або щіпок кропиви.Дана процедура дає хороші результати як сама пособі так і в комплексі з іншими методами лікування, наприклад: гомеопатія, фітотерапія, фізіотерапія.

Показання та протипоказання до використання п'явок.

Протипоказаннями до застосування гірудотерапії є: гемофілія; важка ступінь анемії; геморагічні діатези; стійка гіпотонія (зниження тиску ); вагітність; індивідуальна непереносимість.

Показання до використання п'явок та певні ділянки тіла для їх застосування. Гіпертонічна хвороба. П'явки прикладаються на ділянку соскоподібного відростку по вертикальній лінії на відстані 1см від вушної раковини. Передінфарктний стан та інфаркт міокарда - на ділянку серця (третє- п'яте міжреберя на відстані 1см від грудини). Тромбофлебіт - уздовж затрамбованої вени на відстані 1см від неї, розміщуючи п'явки в шаховому порядку з проміжками 5 - 6 см. Застійна печінка – на ділянку правого підребер'я вздовж ребрового краю. Зовнішній та внутрішній геморой - на ділянку куприка.

Відривати п'явку забороняється , оскільки при цому травмується тканина , що може спричинити значну кровотечу. Використаних п'явок зберіть у лоток і залийте нашатирним спиртом або хлорумісним розчином, і спускають у каналізацію.

Гірудотерапія в ревматології: захворювання суглобів - артрити мікрокристалічні, артрити псоріатичні, артрити реактивні, артрити ревматоїдні, ревматичні захворювання навколо суглобових мяких тканин, спондиліт анкілозуючий (захворювання Бехтєрєва), ревматизм.

Лікування п'явками - є одним із направлень яке в наш час набуває все більшого значення. Про використання гірудотерапії відомо ще з часів єгипетських фараонів.Основою лікувальних ефектів є слюна п'явки, бо саме вона містить велику кількість біологічнор активних добавок, які нормалізують внутрішній гомеостаз організму.

Наукові дослідження довели ефективність застосування «медичних п'явок» в усих областях клінічної медицини., як додатковий метод при стандартному лікуванні.

Гірудотерапія може надавати позитивний ефект в лікуванні як сама по собі ,так і в сукупності з іншими методами лікування , наприклад ,з фітотерапією, фізіотерапією, гомеопатією.

Протипоказаннями до застосування даного виду лікування є: гемофілія, тяжка ступінь анемії, геморагічні діатези, стійка гіпотонія, вагітність, індивідуальна непереносимість.

Гірудотерапія використовується при захворюваннях:

1. Серцево – судинної системи гіпертонічна хвороба,атеросклероз, варикозне розширення вен, тромбофлебіт, геморой .

2. Урологічні захворювання (хронічний простатит, аденома предмішурової залози, цистіт, уретрит) включаючи андрологічні порушення (зниження потенції та лібідо, безпліддя.)

З. Генікологічні захворювання (хронічні запальні процеси матки та придатків, ендометріоз, спаєчний процес, мастопатії, клімактеричні розлади.)

4. Нервові стани (синдром хронічної втоми, страхи, безсоння та інші).Тобто гірудотерапія має багато позитивних сторін як з боку ефектів лікування, так і те що виключена можливість зараження пацієнтів.

1. Система психофізіології короткочасної пам’яті полягає:

а) у вмінні визначати головне, використанні персональних біоритмів людини;

б) наявності достатньої кількості фосфоліпідів та інозиту;

в) використанні комплексу усіх аналізаторів;

г) застосуванні методів мнемотехніки та інших технології (гіпнозу, гомеопатії).

2. Система психофізіології довгочасної пам’яти полягає:

а) у формуванні короткочасної пам’яті;

б) щоденній, щотижневій, щомісячній, щорічній системі формування короткочасної пам’яті;

в) застосуванні гіпнозу, гомеопатії;

г) застосуванні мнемотехники.

3. Видом пам’яті є:

а) конкретна;

б) абстрактна;

в) дискретна;

г) змішана.

4. Послідовність розподілу інформації пам’яті у корі головного мозоку людини:

а) ліва – права півкулі головного мозоку;

б) лобні, тім’яні, скроневі, потиличні частини головного мозоку;

в) п’ять порядків дублювання;

г) чотирі порядка.

5. Значення центрів автоматизму спинного мозку:

а) захисне;

б) регуляторне;

в) лікувальне.

6. Функція вегетосудинної нервової системи полягає:

а) у прискорювальні, стимулюючій дії;

б) гальмівній дії;

в) змішаній дії.

7. Коло кровообігу поділяється:

а) на більше;

б) легеневе;

в) коронарне.

8. Виконувати свої функції серцю допомогає:

а) м’яз;

б) нервова система;

в) друге серце.

9. Сльози допомогають для лікування та профілактики:

а) хвороб носу та носоглотки;

б) хвороб шлунку;

в) хвороб очей.

10. Практично здоровий чоловік дихає:

а) груддю;

б) животом;

в) груддю та животом.

11. Практично здорова жінка дихає:

а) груддю;

б) животом;

в) груддю та животом.

12. Практично здорова людина дихає:

а) ротом;

б) носом;

в) ротом і носом.

13. Час вдиху відповідає часу видиху як:

а) 1/2 : 1/2 ;

б) 1/3 : 2/3 ;

в) 1 : 1.

14. У легенях людини відбувається фізіологія:

а) газового обміну;

б) травлення жирів;

в) зігрівання тіла.

15. Додаткові пазухи носа функціонують:

а) для очищення повітря;

б) зігрівання повітря;

в) формування тембру голосу.

16. Первинне сортування харчів у шлунку існує:

а) для порівняння їх температури;

б) визначення складу харчів.

17. Вторинне сортування харчів у шлунку існує для:

а) порівняння температури харчів з температурою шлунку;

б) визначення складу харчів.

18. У процесі вторинного сортування білки накопичуються:

а) на малій кривині шлунку;

б) великій кривині шлунку;

в) не накопичуються взагалі.

19. У дванадцятипалій кишці розщеплюються:

а) білки;

б) жири;

в) вуглеводи.

20. У товстій кишці утворюються:

а) вітаміни В1, В-с;

б) вітамін К;

в) етиловий спирт;

г) речовини, що зігрівають тіло.

21. Резерв функціонуючих альвеол для здорової людини становить:

а) 50%;

в) 30%.

а) 50%;

в) 30%.

а) 65 : 15 : 15 : 5%;

б) 70 : 15 : 10 : 5%;

в) 60 : 20 : 15 : 5%.

24. Для здорової людини добовий об’єм сурфактану становить:

а) 3 л;

в) 5 л.

а) 500 мл;

б) 1,5 л;

в) 1 л;

26. Ознаками шоку є:

а ) падіння артеріального тиску, зменшення серцевого викиду крові;

б) зменшення капілярного кровообігу в органах;

в) підвищення периферичного опору судин;

г) зменшення ефективного циркулюючого об'єму крові.

а) втрата пам'яті, відсутність рефлексів;

б) тахікардія;

в) брадикардія;

г) падіння артеріального тиску.

Здоров’я та фактори ризику

1. Здоров’я – це:

а) добре самопочуття;

б) відсутність хвороб і травм;

в)  рівновага зовнішніх факторів і стан комфорту внутрішніх органів;

г)  відсутність скарг, зовнішніх проявів хвороб і травм.

2. Здоровий спосіб життя – це:

а) діяльність людини;

б) активний спосіб життя;

в) збереження здоров’я та його покращення;

г) стан психічної та фізичної рівноваги.

3. Фактори ризику спричиняють:

а) критичні ситуації;

б) появу та розвиток хвороб;

в) несприятливі фактори;

г) зміни способу життя.

4. До зовнішніх факторів ризику належать:

а) зміни обставин, географічне місце перебування;

б) малорухливий спосіб життя;

в) забруднення зовнішнього середовища;

г) психоемоційне перенапруження.

5. До внутрішніх факторів ризику належать:

а) куріння та вживання алкоголю;

б) збалансоване харчування;

в) спадкові хвороби;

г) генетичний ризик та хвороби зі спадковою схильністю.

6. Урбанізація – це:

а) переважно міське населення;

б) поліпшення життя;

в)  розподіл господарства;

г) кількісна перевага міст.

7. Гіподинамія – це:

а) зникання функції;

б) втрата чутливості;

в) недостатня м’язова діяльність;

г) малорухливий спосіб життя.

8. Початковий вплив факторів ризику на виникнення захворювань

може спричинити:

а)  хронічний коліт;

б) гіпертонічну хворобу й ішемічну хворобу серця;

в) хронічний аднексит;

г)  рак легень.

9. Незбалансоване харчування спричиняє:

а)  хвороби ендокринних органів;

б) гіпотрофії;

в) хвороби органів дихання;

г)  хвороби м’язів.

10. Зловживання алкоголем викликає:

а)  захворювання кістково-м`язової системи;

б) захворювання ендокринної системи;

в) функціональні розлади;

г)  алкоголізм, нервово-психічні хвороби.

11. Переохолодження частіше відбувається:

а) під час переходу з теплого приміщення у холодне;

б) під час сну та на протязі;

в) під час занять спортом;

г) у плавальному басейні.

12. Стрес – це наслідок:

а) неприязних стосунків;

б) почуття незадоволення та порушення харчування;

в)  травм;

г) психічного навантаження.

13. Зниження атмосферного тиску може спричинити:

а) загострення ревматизму та приступи епілепсії;

б) загострення хронічного гастриту;

в) підвищення артеріального тиску;

г) зниження артеріального тиску.

14. Підвищення атмосферного тиску може спричинити:

а) нервово-психічні реакції;

б) підвищення артеріального тиску;

в) зниження артеріального тиску;

г) біль у суглобах.

15. Підвищення температури у приміщенні спричиняє:

а) підвищення артеріального тиску;

б) зниження артеріального тиску;

в)  підвищення активності організму;

г) гіперемію шкіри та підвищення температури тіла.

16. Низька температура у приміщенні спричиняє появу:

а)  ішемії кровоносних судин;

б) обмороження;

в) ендартеріїту та хвороби Рейно;

г)  сиптомів ревматизму.

17. Вібрація може спричинити появу хвороб:

а) крові та бронхолегеневої системи;

б) нервової системи;

в) шлунково-кишкового тракту;

г) кістково-м’язової системи.

18. Збільшення кількості холестерину в крові призводить до виникнення:

а) хвороб судин і атеросклерозу;

б) функціональних хвороб;

в) хвороб печінки;

г) хвороб легень.

19. Підвищення інсоляції – це:

а) підвищення температури тіла та підсилення ультрафіолетового опромінення;

б) підвищення тепловиділення;

в) підсилення інфрачервоного опромінення;

г) підвищення сонячного опромінення.

20. Підвищення рівня шуму може спричинити:

а) головний біль;

б) хвороби органів дихання та посилення росту волосся;

в) гіпертонічну хворобу;

г)  зниження слуху.

21. Запорошення повітря призводить до появи:

а) хвороб крові;

б) хвороб суглобів;

в) хвороб серця;

г) пневмоконіозів.

22. Підвищення загазованості повітря спричиняє:

а) кашель;

б) чихання;

в)  хронічні бронхіти;

г) гіпоксію та задуху.

23. Важка фізична праця може викликати:

а) дистрофію й атрофію;

б) компенсацію;

в)  декомпенсацію;

г) гіпертрофію.

24. Шкідливі звички – це:

а) постійне повторювання окремих слів;

б)  заїкання;

в) відрижка;

г) систематичний прийом «шкідливих» речовин.

25. Канцерогени – це:

а) недієтична їжа, що викликає хвороби;

б) гострі приправи;

в) речовини, що спричиняють виникнення раку;

г) речовини, що викликають отруєння.

26. Радіоактивне випромінювання викликає:

а) хвороби ендокринних органів;

б) хвороби крові;

в) розлади нервової системи;

г) хвороби серця.

27. Забруднення води зумовлює появу захворювань:

а) нервової системи;

б)  опорно-рухового апарату;

в) нирок та ендокринних органів;

г)   шлунково-кишкового тракту.

28. Підвищення кількості нітратів викликає хвороби:

а) сечостатевих органів;

б) кістково-м’язової системи;

в) ендокринних органів;

г) онкологічні та хвороби печінки.

29. Кращим засобом попередження інфекційних захворювань є:

а) загартовування;

б) здоровий спосіб життя;

в) профілактичне щеплення;

г)  дезінфекція та стерилізація.

30. До демографічних показники суспільного здоров’я належать:

а) народжуваність;

б)  смертність;

в) середня тривалість життя;

г) захворюваність.

31. Показник народжуваності – це:

а) кількість народжень за рік на 100 чол.;

б) кількість народжень за рік на 1000 чол., які проживають на певній території;

в) кількість народжень за рік на 1000 чол.;

г)   кількість народжень за рік на певній території.

32. Здоров’я – це категорія:

а) суспільна;

б) соціальна;

в) філософська;

г)  біологічна.

33. За визначенням ВООЗ під здоров’ям розуміють:

а) відсутність захворювань;

б) добре самопочуття;

в) стан повного фізичного та психічного благополуччя;

г) стан повного соціального благополуччя.

34. Суспільне здоров’я – це:

а) здоров’я людей;

б) здоров’я інвалідів;

в) стан повного благополуччя.

35. Коефіцієнт смертності характеризує:

а) частоту летальних випадків за рік на 1000 чол., які проживають на певній території;

б) частоту летальних випадків за рік на 100 чол.

36. До факторів, що визначають здоров’я населення, належать:

а) стан повного благополуччя;

б) відновлення здоров’я та його формування;

в)  втрата здоров’я;

г) відновлення здоров’я.