ОПАЛЮВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ, ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ ТА ХОЛОДИЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ НА РІДКОМУ ПАЛИВІ

1. 
   Опалювальне обладнання, обладнання для приготування їжі та холодильне обладнання, що працює на скрапленому газі, має відповідати вимогам глави 14.
   
2. 
   Опалювальне обладнання, обладнання для приготування їжі та холодильне обладнання, разом з комплектуючими, має бути спроектоване та встановлене таким чином, щоб воно не було небезпечним у разі перегрівання. Воно має бути встановлене таким чином, щоб його не можна було випадково перекинути чи посунути.
   
3. 
   Обладнання, зазначене у частині 2, не має бути встановлене у приміщеннях, де використовуються або зберігаються речовини з температурою займання менше 55°С. Жодні повітряпроводи з цих установок не можуть проходити через такі приміщення.
   
4. 
   Має бути забезпечена подача повітря, необхідного для згоряння.
   
5. 
   Опалювальні прилади мають бути надійно під’єднані до повітряпроводів, які мають бути оснащені придатними дефлекторами чи пристроями, що захищають від вітру. Вони мають бути влаштовані таким чином, аби уможливлювати чищення.
   

1. 
   Для опалювального обладнання, обладнання для приготування їжі та холодильного обладнання, що працює на рідкому паливі, можна використовувати лише паливо, температура займання якого перевищує 55°С.
   
2. 
   Як відступ від частини 1, прилади для приготування їжі та опалювальні й холодильні прилади, що оснащені пальниками з гнотами та працюють на промисловому парафіновому мастилі, можуть бути дозволені у побутовому приміщенні та кермовій рубці, за умови, що місткість паливного баку не перевищує 12 літрів.
   
3. 
   Прилади, оснащені пальниками з гнотами, мають:
   

1. 
   бути оснащені металевим паливним баком, отвір для наповнення якого можна замкнути і який не має з’єднань м’якого припою нижче рівня максимального наповнення, що має бути спроектований та встановлений таким чином, щоб паливний бак не можна було відкрити або спорожнити випадково;
   
2. 
   запалюватися без використання іншого рідкого палива;
   
3. 
   бути встановлені таким чином, щоб забезпечувалося безпечне виведення газоподібних продуктів згоряння.
   

1. 
   Випаровуючі кухонні плитки-пальники та розпилюючі опалювальні прилади, що працюють на рідкому паливі, мають бути споруджені відповідно до передової практики.
   
2. 
   Якщо випаровуюча кухонна плитка-пальник або розпилюючий опалювальний прилад, що працює на рідкому паливі, встановлений у машинному відділенні, подача повітря до опалювального приладу та двигунів має бути спроектована таким чином, щоб опалювальний прилад та двигуни могли працювати належним чином та безпечно незалежно один від одного. За необхідності має бути передбачена окрема подача повітря. Обладнання має бути встановлене таким чином, щоб вогонь від кухонної плитки не міг потрапити на інші частини установок машинного відділення.
   

1. 
   Має бути забезпечена можливість запалення випаровуючих кухонних плиток-пальників з використанням іншої горючої рідини. Вони мають бути закріплені над металевим краплеуловлювачем, який охоплює усі частини, де є паливо, стінки якого щонайменше 20 мм заввишки, а місткість становить щонайменше два літри.
   
2. 
   Для випаровуючих кухонних плиток-пальників, встановлених у машинному відділенні, стінки металевого краплеуловлювача, зазначеного у частині 1, мають бути щонайменше 200 мм заввишки. Нижня кромка випаровуючого пальника має знаходитися над кромкою краплеуловлювача. Окрім цього, верхня кромка краплеуловлювача має виступати принаймні на 100 мм над підлогою.
   
3. 
   Випаровуючі кухонні плитки-пальники мають бути оснащені придатним регулятором, який за будь-яких настройок забезпечує фактично постійний потік палива до пальника і який запобігає будь-якому витоку палива у разі загасання вогню. Придатними вважаються ті регулятори, які функціонують належним чином в умовах вібрації та нахилу під кутом до 12° і які, окрім поплавця регулювання рівня, мають:
   

1. 
   другий поплавець, який безпечно й надійно перекриває подачу палива при перевищенні дозволеного рівня, або
   
2. 
   переливну трубку, але лише якщо краплеуловлювач має достатню місткість для того, щоб прийняти принаймні вміст паливного баку.
   

4. 
   Якщо паливний бак випаровуючої кухонної плитки-пальника встановлений окремо:
   

1. 
   перепад рівнів між баком та механізмом подачі пальника не може перевищувати значення, встановленого в інструкції з експлуатації виробника;
   
2. 
   він має бути встановлений таким чином, аби бути захищеним від неприйнятного нагрівання;
   
3. 
   має бути забезпечена можливість переривання подачі палива з палуби.
   

5. 
   Повітряпроводи випаровуючих кухонних плиток-пальників мають бути оснащені пристроєм, що запобігає інверсії тяги.
   

Розпилюючі опалювальні прилади-пальники мають, зокрема, відповідати таким вимогам:

1. 
   до початку подачі палива має бути забезпечена належна вентиляція пальника;
   
2. 
   подача палива має регулюватися термореле;
   
3. 
   паливо має запалюватися електричним пристроєм або розтопочним факелом;
   
4. 
   пристрій контролю вогню має перекривати подачу палива при загасанні вогню;
   
5. 
   основний перемикач має знаходитися у легко доступній точці поблизу приміщення, де встановлений прилад.
   

Прилади примусового повітряного опалювання, що складаються з камери згоряння, від якої опалювальне повітря виводиться під тиском до розподільчої системи або до приміщення, мають відповідати таким вимогам:

1. 
   якщо паливо розпилюється під тиском, повітря горіння має подаватися нагнітачем;
   
2. 
   перед запаленням пальника камера згоряння має бути добре провентильована. Вентиляція може вважатися повною, якщо нагнітач повітря горіння продовжує функціонувати після загасання вогню;
   
3. 
   подача палива має бути автоматично перервана, якщо:
   

подача повітря горіння є недостатньою;

температура нагрітого повітря перевищує попередньо встановлену температуру; або

переривається живлення пристроїв захисту.

4. 
   має бути забезпечена можливість відключення нагнітачів повітря горіння та опалювального повітря з-поза приміщення, де знаходиться опалювальний прилад;
   
5. 
   якщо опалювальне повітря втягується ззовні, повітрязабірні отвори мають бути розташовані якомога вище над палубою. Вони мають бути встановлені таким чином, щоб дощові краплі та бризки не могли проникнути в них;
   
6. 
   труби опалювального повітря мають бути виготовлені з металу;
   
7. 
   має бути виключена можливість повного закриття отворів виводу опалювального повітря;
   
8. 
   має бути виключена можливість потрапляння будь-якого палива, що витекло, на труби опалювального повітря;
   
9. 
   має бути виключена можливість втягнення приладами примусового повітряного опалювання опалювального повітря з машинного відділення.
   

1. 
   Опалювальні прилади, що працюють на твердому паливі, мають бути розташовані на металевій пластинці з піднятими краями, такій, щоб паливо, що горить, або гарячі шлаки не могли впасти за межі пластинки.
   

2. 
   Котли, що працюють на твердому паливі, мають бути оснащені пристроями термостатичного контролю для регулювання потоку повітря горіння.
   
3. 
   Засіб, за допомогою якого шлаки можна швидко занурити у воду, має знаходитися неподалік від кожного опалювального приладу.
   

1. 
   Установки скрапленого газу складаються з блоку подачі, що включає один чи кілька приймачів газу, та з одного чи кількох регуляторів тиску, розподільчої системи та низки приладів, що працюють на газі.
   

2. 
   Установки можуть працювати лише на промисловому пропані.
   

1. 
   Установки скрапленого газу мають бути придатними в усіх відношеннях для роботи на пропані та мають бути споруджені та встановлені відповідно до передової практики.
   
2. 
   Установки скрапленого газу можна використовувати лише для побутових потреб у побутових приміщеннях і кермовій рубці та для відповідних потреб на пасажирських суднах.
   
3. 
   На судні можуть бути наявні кілька окремих установок. Одну установку не слід використовувати для обслуговування побутових приміщень, розділених трюмом або закріпленим баком.
   
4. 
   Жодна частина установки скрапленого газу не може знаходитися у машинному відділенні.
   

1. 
   Дозволяються лише приймачі з затвердженим вмістом масою від 5 до 35 кг. У випадку пасажирських суден орган з проведення оглядів може затвердити використання приймачів з більшим вмістом.
   
2. 
   На приймачах має бути офіційна печатка, яка засвідчує те, що вони прийняті за підсумками необхідних випробувань.
   

1. 
   Блоки подачі мають бути встановлені на палубі у вільностоячій чи стінній шафі, що знаходиться поза побутовими приміщеннями та не перешкоджає руху на судні. Разом з тим, вони не мають бути встановлені біля носової чи кормової перегородки. Така шафа може бути стінною шафою, інтегрованою у надбудову, за умови, що вона є герметичною та відкривається лише з-поза надбудови. Вона має бути розташована таким чином, щоб розподільчі труби, що ведуть до точок споживання газу, були якомога коротшими.
   

На пасажирських суднах з камбузами чи їдальнями для пасажирів можуть бути з’єднані до шести приймачів. Кількість приймачів на судні, в тому числі запасних приймачів, не повинна перевищувати девяти на установку.

Регулятори тиску, або, у випадку двоетапного регулювання, перший регулятор тиску мають бути закріплені на стіні у тій самій шафі, що й приймачі.

2. 
   Блоки подачі мають бути встановлені таким чином, щоб газ, що витікає, міг вийти з шафи назовні без жодного ризику його проникнення всередину судна чи вступання у контакт з джерелом запалювання.
   
3. 
   Шафи мають бути виготовлені з полум’ясповільнюючих матеріалів та мають належним чином вентилюватися за допомогою отворів у верхній та нижній частинах. Приймачі повинні розташовуватися у шафах вертикально, таким чином, щоб вони не могли перекинутися.
   
4. 
   Шафи мають бути споруджені та розміщені таким чином, щоб температура приймачів не перевищувала 50°С.
   
5. 
   До зовнішньої стінки шафи мають бути прикріплені слова «Скраплений газ» та символ «Вогонь, відкрите полум’я та паління заборонені» діаметром щонайменше 10 см відповідно до малюнка 2 з Доповнення І.
   

Запасні та порожні приймачі, що знаходяться не у блоці подачі, мають зберігатися за межами побутових приміщень та кермової рубки у шафі, спорудженій відповідно до статті 14.04.

1. 
   Прилади-споживачі газу можуть бути з’єднані з приймачами лише через розподільчу систему, оснащену одним чи кількома регуляторами тиску, що знижують тиск газу до тиску використання. Тиск газу може бути знижений в один чи два етапи. Усі регулятори тиску мають бути настроєні на тиск, визначений відповідно до статті 14.07.
   
2. 
   Регулятори кінцевого тиску мають бути або оснащені, або доповнені пристроєм автоматичного захисту труби від надмірного тиску у разі несправності регулятора тиску. У разі витоку у захисному пристрої має бути забезпечена можливість виходу будь-якого газу, що витікає, назовні без жодного ризику його проникнення всередину судна чи вступання у контакт з джерелом запалення; за необхідності для цієї потреби має бути встановлена спеціальна труба.
   
3. 
   Захисні пристрої та отвори мають бути захищені від потрапляння води.
   

1. 
   Якщо використовуються дві системи двоетапного регулювання, середній тиск не повинен перевищувати більше ніж на 2,5 бар атмосферний тиск.
   
2. 
   Тиск на виході з останнього регулятора тиску не повинен перевищувати більш ніж на 0,05 бар атмосферний тиск, з відхиленням до 10%.
   

1. 
   Труби мають являти собою стаціонарні сталеві чи мідні труби.
   

2. 
   Труби мають бути спроможні витримувати будь-яку напругу, зокрема, стосовно корозії та міцності, що може виникати за нормальних робочих умов на судні, а їх характеристики та розташування мають бути такими, щоб забезпечувався задовільний потік газу за належного тиску до приладів-споживачів газу.
   
3. 
   Труби повинні мати якомога менше стиків. І труби, і стики мають бути герметичними та мають залишатися герметичними, незважаючи на будь-яку вібрацію чи розширення, якому вони можуть піддаватися.
   
4. 
   Труби мають бути легко доступні, належно закріплені та захищені у кожній точці, де вони можуть піддаватися ударному впливу або тертю, особливо в місцях, де вони проходять через сталеві перегородки чи металеві стінки. Уся поверхня сталевих труб має бути оброблена антикорозійною речовиною.
   
5. 
   Гнучкі труби та їхні стики мають бути спроможні витримувати будь-які напруги, що можуть виникати за нормальних робочих умов на судні. Вони мають бути встановлені таким чином, щоб у них не виникало напруги, щоб вони не перегрівалися та могли бути оглянуті по всій довжині.
   

1. 
   Має бути забезпечена можливість перекриття усієї розподільчої системи за допомогою основного клапана, який у будь-який момент часу має бути легко доступним.
   
2. 
   Кожен прилад-споживач газу має отримувати газ через окремий патрубок розподільчої системи, і кожен патрубок має управлятися окремим запірним пристроєм.
   
3. 
   Клапани мають бути встановлені у точках, де вони захищені від погоди та ударного впливу.
   
4. 
   Після кожного регулятора тиску має бути встановлене оглядове з’єднання. За допомогою запірного пристрою в процесі випробувань під тиском необхідно зробити так, щоб регулятор тиску не піддавався дії випробувального тиску.
   

1. 
   На судні можуть бути встановлені лише прилади-споживачі пропану, затверджені в одній з держав-членів та оснащені пристроями, що ефективно запобігають виходу газу у разі гасіння або полум’я, або розтопочного факела.
   
2. 
   Прилади мають бути розміщені та під’єднані таким чином, щоб вони не могли перекинутися, щоб їх не можна було випадково посунути та щоб ризик випадкового загортання з’єднувальних труб був мінімальним.
   
3. 
   Опалювальні та водогрійні прилади й холодильники мають бути під’єднані до каналу для відводу газоподібних продуктів згоряння у відкрите повітря.
   
4. 
   Встановлення приладів-споживачів газу у кермовій рубці дозволяється лише за умови, що кермова рубка спроектована таким чином, що жоден газ, який витікає, не може вийти у нижні частини плавзасобу, зокрема, через отвори для ліній управління у машинному відділенні.
   
5. 
   Прилади-споживачі газу можуть бути встановлені у спальних приміщеннях лише за умови, що згоряння не залежить від навколишнього повітря у приміщенні.
   
6. 
   Прилади-споживачі газу, в яких згоряння залежить від навколишнього повітря, мають бути встановлені у приміщеннях, що є достатньо великими.
   

1. 
   У приміщеннях, де знаходяться прилади-споживачі газу, в яких згоряння залежить від навколишнього повітря, має здійснюватися подача свіжого повітря та виведення газоподібних продуктів згоряння за допомогою вентиляційних отворів належних розмірів, з чистим перерізом щонайменше 150 см² на отвір.
   
2. 
   Вентиляційні отвори не повинні мати запірних пристроїв та не повинні вести до спальних приміщень.
   
3. 
   Пристрої виведення мають бути спроектовані таким чином, щоб забезпечувати безпечне виведення газоподібних продуктів згоряння. Вони мають бути надійні в експлуатації та виготовлені з негорючих матеріалів. На їх роботу не повинна впливати примусова вентиляція.
   

Інструкція з експлуатації має бути прикріплена на судні на придатному місці. Вона має містити принаймні таке:

«Клапани приймачів, не приєднаних до розподільчої системи, мають бути закриті, навіть якщо приймачі вважаються порожніми»;

«Гнучкі труби слід замінювати тоді, коли цього вимагає їх стан»;

«Усі прилади-споживачі газу мають бути під’єднані, або відповідні з’єднувальні труби мають бути запечатані».

Стаття 14.13

Приймальне випробування

Перед введенням установки скрапленого газу в експлуатацію, після будь-якого перетворення чи ремонту та після кожного оновлення засвідчення, зазначеного у статті 14.15, уся установка має бути прийнята експертом, визнаним органом з проведення оглядів. Під час приймального випробування такий експерт встановлює, чи відповідає установка вимогам цієї глави. Він подає звіт про приймання до органу з проведення оглядів.

Випробування установки проводяться за наступних умов:

1. 
   Труби середнього тиску між запірним пристроєм, зазначеним у частині 4 статті 14.09, першого регулятора тиску та клапанами, встановленими перед регулятором кінцевого тиску:
   

1. 
   випробування під тиском, здійснюване з використанням повітря, інертного газу або рідини під тиском, на 20 бар більшим за атмосферний;
   
2. 
   випробування на герметичність, здійснюване з використанням повітря або інертного газу під тиском, на 3,5 бар більшим за атмосферний.
   

2. 
   Труби під робочим тиском між запірним пристроєм, зазначеним у частині 4 статті 14.09, єдиного регулятора тиску або регулятора кінцевого тиску та клапанами, встановленими перед приладами-споживачами газу:
   

2. 
   Труби, розташовані між запірним пристроєм, зазначеним у частині 4 статті 14.09, єдиного регулятора тиску чи регулятора кінцевого тиску та блоками управління приладів-споживачів газу:
   

2. 
   При випробуваннях, зазначених у частинах 1(b), 2 та 3, труби вважаються герметичними, якщо після проходження часу, достатнього для зниження температури до температури навколишнього повітря, не спостерігається ніякого зниження випробувального тиску протягом наступних 10 хвилин.
   
3. 
   З’єднувачі приймачів, стики труб та інша арматура, що піддається тиску у приймачах, а також стики між регуляторами тиску та розподільчою трубою:
   

2. 
   Усі прилади-споживачі газу слід вводити в експлуатацію за номінальної потужності та випробовувати на предмет задовільного та стабільного згоряння за різних параметрів потужності.
   

2. 
   Після випробування, зазначеного у частині 6, необхідно встановити для кожного приладу-споживача газу, під’єднаного до відвідного каналу, після п’ятихвилинної роботи на номінальній потужності, при зачинених вікнах і дверях та при працюючих вентиляційних пристроях, чи виходять будь-які газоподібні продукти згоряння у приміщення через повітрязабірник.
   

1. 
   Сертифікат Співтовариства включає засвідчення того, що усі установки скрапленого газу відповідають вимогам цієї глави.
   
2. 
   Таке засвідчення видає орган з проведення оглядів після приймального випробування, зазначеного у статті 14.13.
   
3. 
   Засвідчення є дійсним протягом не більше трьох років. Воно може бути поновлене лише після наступного приймального випробування, проведеного відповідно до статті 14.13.
   

ГЛАВА 15

1. 
   Не застосовуються такі положення:
   

1. 
   пункт (b) частини 1 статті 3.02;
   
2. 
   статті 4.01-4.03;
   
3. 
   друге речення частини 2 та частина 7 статті 8.08;
   
4. 
   друге речення частини 3 статті 9.14, для номінальних напруг понад 50 В.
   

2. 
   На пасажирських суднах заборонені такі пристрої:
   

1. 
   лампи, що працюють на скрапленому газі чи рідкому паливі відповідно до частини 3 статті 12.07;
   
2. 
   випаровуючі кухонні плитки-пальники відповідно до статті 13.04;
   
3. 
   опалювальні прилади, що працюють на твердому паливі, відповідно до статті 13.07;
   
4. 
   пристрої, оснащені пальниками з гнотами відповідно до частин 2 та 3 статті 13.02; та
   
5. 
   установки скрапленого газу відповідно до глави 14.
   

3. 
   Судна, що не мають власної рушійної сили, не можуть бути ліцензовані як пасажирський транспорт.
   
4. 
   На пасажирських суднах мають бути передбачені приміщення для осіб зі зниженою рухливістю, відповідно до положень цієї глави. Якщо застосування цієї глави, що враховує конкретні потреби щодо безпеки осіб зі зниженою рухливістю, пов’язане зі складнощами або з необгрунтованими витратами, орган з проведення оглядів може дозволити відступи від цих положень на підставі рекомендацій відповідно до процедури, зазначеної у частині 2 статті 19 цієї Директиви. Про такі відступи зазначається у сертифікаті Співтовариства.