Програма курсу сучасної української мови для студентів дошкільного відділу розрахована на 152 години, з яких на самостійне опрацювання відводиться 126 годин, які розподілені за семестрами та тематично

Кома чи 0?

1. 
   Дати розгорнуту відповідь на теоретичне питання із розділу “Фонетика. Орфоепія”.
   
2. 
   Поділити подані слова на фонетичні склади, пояснити.
   
3. 
   Зробити фонетичний аналіз підкреслених слів.
   
4. 
   Затранскрибувати поданий текст. Знайти і виписати слова, в яких відбуваються або можливі чергування голосних чи приголосних звуків.
   

1. 
   Предмет, завдання і значення фонетики.
   

3. Ми спинились під деревом, і я чув, як легко шуміло над головою його галуззя.

4. 
   Чимало міст в Україні, назви яких нагадують нам про їх засновників. Житомир, скажімо, то прізвище одного з дружинників київських князів Аскольда і Діра. Після їх загибелі Житомир залишив Київ й оселився із своїми воїнами в лісах на захід від нього. А вісімсот вісімдесят п’ятого року заснував тут місто.
   

1. Мовний апарат людини, його будова, робота. Голосні та приголосні звуки, визначення, кількість.

2. 
   Правда, доріжка, гарнізон, розмноження, розстроювати, плаксивий, поїздка, костюм, відділ, візьми.
   
3. 
   З повагою до хліба починається людина, адже це свята повага до праці людської, до самої людини, до суспільства, в якому живеш.
   

Генріх Гейне

Я тобі на вірність клявся,

До серденька пригортав,

В сіті власні я попався,

І за правду жарт прийняв.

Як покинеш в цю хвилину

Ти мене хоч би на жарт, -

Я застрелюсь, я загину,

Бо без тебе жить не варт!

Переклад Лесі Українки

Варіант 3

1. 
   Класифікація та характеристика голосних фонем української мови.
   
2. 
   Стільки, листок, довбня, жертва, сестра, духмяний, тьохкіт, оббити, з’являються, хурделиця.
   
3. 
   Хоч на щастя життя багате,
   

І сум, і втрати.

4.

Микола Луків

Знову яблуні буйно цвітуть

І лунає знайомий мотив:

Ви мене й не любили, мабуть,

Я ж без вас ані дня не прожив.
Ні, нема за минулим жалю,

Білим цвітом завіяло світ.

Може я і тепер вас люблю,

Але вам цього знати – не слід.

1. 
   Характеристика і класифікація приголосних звуків.
   
2. 
   Присмерки, корисний, транс’ європейський, ідея, передумови, чудний, солов ‘ї, підростати, останній, зачіпка.
   
3. 
   Страшні слова, коли вони мовчать,
   

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

4.

Микола Луків

Пристрасні промови, мітинговий бум.

А в очах дитячих недитячий сум; .

Невимовним болем погляди ячать.

На обличчях горя-фатуму печать.

Мітинги, промови, гасла, суєта, -

Тоне у них віра і мета свята.

... Атомний, космічний і трагічний час,

Діти ж наші, діти, що чекає вас?
Варіант 5

1. Загальна характеристика мовних звуків. Аспекти вивчення звуків мови.

2. Розстріляний, вицвісти, під'їзд, навчання, грудка, банкрот, народжуєш, кілометри, натщесерце, вірний.

3. Червонобоким яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий, і ніч повільним помахом руки широкі тіні чорним пише вуглем.

4.

Як почуєш вночі край свойого вікна,

Не тривожся зовсім,

Не збавляй собі сна.

Не дивися в той бік, моя пташка!

Не голодний жебрак, моя зірко;

Се розпука моя, невтишима тоска,

Се любов моя плаче так гірко.

1. 
   Склад. Типи складів. Складоподіл. Наголос.
   
2. 
   Життя, ласкавий, роззброїти, їздити, розтлумачити, заздрю, ватра, приймати, кімната, ковбаса.
   
3. 
   Слово - це ніби стежина, прямуючи якою, дитина здобуває громадянську зрілість, осмислює, хто вона, якому народові, якій землі зобов'язана своїм життям і щастям.
   

Іван ФРАНКО

Ой ти. дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько - колюче терня?

Чом твої устоньки - тиха молитва,

А твоє слово - остре, як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром,

Що то запалює очі пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,

Хто в них задивиться,й сонця не хоче!

І чом твій усміх - для мене скрута,

Серце бентежить, як буря люта?

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,
Варіант 7

1. 
   Поняття про чергування голосних і приголосних звуків.
   
2. 
   Зілля, кістка, пристрій, перегляд, оновлений, двозначний, незнайомець, дружба, марно, апостроф.
   
3. 
   Щасливий син, якщо радіє мати з його діянь в їм я усіх людей.
   

Уїльям Фолкнер

1. 
   Поняття про асиміляцію та дисиміляцію приголосних.
   

3. Все віддам на світі за сади у квіті, за дитячий сміх щасливий в ранки розмаїті.

4. Віками народ витворював нашу мову, витворив її, одну з найбагатших мов слов'янства. Триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шани й визнання серед народів близьких і далеких.

Олесь Гончар

1. 
   Спрощення в групах приголосних. Подовження приголосних звуків.
   
2. 
   Наскребти, шефство, роз їзд, вирвати, житло, займенник, солом'яний, чистий, перейти, розштовхнути.
   
3. 
   А спомин — це таке щось неповторне, таке щось невимовне і сумне, що коли він крилом своїм огорне, то це уже ніколи не мине.
   

Дмитро ЛУЦЕНКО

Для мене багато не треба,

щоб ласку і добрість пізнати;

лиш просвіток рідного неба

та затишок рідної хати,

та житнього хліба шматочок,

та цвіту, що сяє калинно,

та іскру краси твоїх дочок,

чорнявих царівн, Україно.

Для мене багато не треба,

щоб серце забилось раптово.

Лиш латочку рідного неба

та матері лагідне слово...

1. 
   Поняття про орфоепію. Вимова голосних і приголосних звуків.
   
2. 
   Звільнення, видзвонювати, нудьга, натхненно, гірчичник, людство, тембровий, настройка, заморозки, ославлений.
   
3. 
   Мені стояло в пам'яті роками, як ми тоді не відати про те, чого старий тремтячими руками ловив секунди крильце золоте.
   

Олександр ОЛЕСЬ

Ах, скільки струн в душі дзвенить!

Ах, скільки срібних мрій літає!

В які слова людські їх влить?!

Ні, слів людських для них немає...

Вони ж так прагнуть в слові жить...

Так часом весь в огні горить,

Стражда закоханий до краю

і слів не зна, в які б він влить

Зумів любов свою безкраю...

"Вона" ж чекає... І мовчить...

Народні промисли Полтавщини

У сиву давнину сягають джерела народних промислів Полтавщини. На жаль, до нашого часу збереглися далеко не всі з них. Найвідоміший – опішнянська кераміка. Вироби заводу “Художній керамік” прикрашали не одну міжнародну виставку. Рідко знайдеться на Полтавщині родина, котра не мала в себе той чи інший виріб гончарства. Щомісяця опішняни виробляють художньо – побутової продукції більше ста найменувань на 140 – 170 тисяч гривень.

Здавна славилась решетилівські килими та вишивка. Ще 1912 року на виставці в Петербурзі художні вироби з Решетилівки були визнані найкращими й отримали золоту медаль. Сучасні майстрині свято зберігають славні традиції. Їхні килими, скатертини, вишиванки й нині мають попит.

У свій час плетіння з лози було досить поширеним на Чорнухинщині, Лубенщині. Нині вироби з лози та рогозу виготовляють на Кременчуцькому заводі “Спектр”, великобагачанській фабриці “Веснянка”, в Лохвиці. Сувеніри з соломи пропонують миргородці з фабрики “Україна”.

Відроджений заново у Миргороді та Кременчуці промисел виробів з деревини.

Вироби народних умільців пропагують спеціалізовані музеї в Опішні, Миргороді, Решетилівці. Їх виставлено в Полтавському краєзнавчому музеї. (161 сл.)
Моє життя – то творення любові

Життя Феодосія Рогового – то яскравий приклад духовного аристократизму, коли людина, відхиливши легкий вибір, стає на важку і високу дорогу пошуків істини й правди і готова платити стражданнями за принципи. Доля письменника, як і більшість тих, хто жив чесно й совісно, булі нелегкою, але особливо многотрудним був його літературний шлях: десять років замовчувань, невизнання, звинувачень у “ідейних нечіткостях”, несприйняття його манери письма. Як письменник, він народився з болю за долю свого рідного краю. Розгортаючи тему понищення унікального куточка української землі, він і сам розкрився, як митець високого гуманістичного звучання.

Він був максималістом у всьому: в дружбі, в житі особливо в творчості. Докладав усіх зусиль, щоб наблизити нашу літературу до вершини світового письменства. Увібравши і органічно вплівши в індивідуальну творчу систему найпередовіші досягнення європейської прози, Роговий створив цілком самобутній стиль, свою неповторну поетику. У тих умовах, коли наша література поволі никла, пристосувалась до вимог злого часу, голос Рогового прозвучав як голос вільної творчості серед загальної скутості і заангажованості. Він прагнув сказати своє чесне, зболене слово про ту добу, в яку йому випало жити. Хотів бути почутим. І Феодосію Роговому це вдалося. (183 сл.)
Скарби рідного краю

Як у кожного народу є щось незмірно найвартніше, родинно – кровне, невіддільне від його єства – обітована земля, його вітчизна, так і в кожного із нас є свій оберег, своє найзаповітніше, що вкарбовується у свідомість і залишається в нашій пам’яті як найсвітліший образ нашої з’яви на світ і першовитоки пізнання самого світу. Це – наша батьківська оселя, родинна святиня, до якої упродовж усього життя в спогадах чи наяву тягнеться людина, прагне її тепла. Колискова материнська пісня, дбайливо вимайструвані батьківською рукою перші дитячі подарунки – свисток з вербової гілки чи калинова сопілка, бабусина вишиванка, дідусева шапка – папаха, пожовклі від давнини листки – трикутники, збережені в прискринку, пам’ятні групові фото і поодинокі портрети найдорожчих людей – пам’ять про них збереже родинна святиня. І все те – наша історія, можливо й щемна, але незабутня і життєстверджуюча.

А ще між вікнами і на покуттях – родові пам’ятки, обрамлені дивними візерунками рушники, на яких вигаптовані традиційні полтавські орнаменти, різноманітні литви з гронами намистинок ягід, ружами і воркотливими голубами – символами злагоди і миру, любові і благополуччя.

Поруч з ними, здається, витають слово і пісня, як спогад і віщі символи предківщини, народної мудрості. (182 сл.)

Кілька разів у 1843 – 1846 роках наш край відвідував Великий Кобзар Тарас Григорович Шевченко.

Уперше він потрапив на Лубенщина в кінці 1843 року як гість нашого славного земляка – етнографа, письменника і мовознавця Олександра Степановича Чужбинського. Разом вони відвідали велелюдний Лубенський ярмарок, який так врізався в пам’ять поета, як свідчить його “Щоденник”, навіть снився через багато років на засланні.

Вдруге Шевченко прибув до Лубен за завданням Київської Археографічної комісії для вивчення пам’яток історії і старовини міста. Він детально оглянув, описав і змалював архітектурну пам’ятку XVII століття – агарський Спасо – Преображенський монастир, записав народні легенди і перекази, пов’язані з ним. Побував Тарас Григорович на Замковій горі, де оглянув залишки земляних валів на місці зруйнованого в 1648 році повстанцями замку Яреми Вишневецького. Відвідав і Солоницю – місце останнього бою і полону Северина Наливайка.

Тараса Шевченка, вже добре відомого на той час поета і художника радо зустрічали в Лубнах. Багато жителів вважало для себе за велику честь запросити його до себе в гості.

Під час перебування в селі Ісаківцях, де поет гостював у Чужбинського, він майже весь час проводив не в панських покоях, а на крутій Челядній горі, серед селян – кріпаків.

Пройшли роки… сьогодні на вшанування пам’яті Великого Кобзаря в Ісаківцях встановлено його погруддя. Бережно доглядають ісаківчан6и і “Тарасову криницю”, з якої колись брав воду поет. Щороку в останню неділю травня біля неї проходить традиційне Шевченківське свято, вирує багатолюдний ярмарок. (226 сл.)
Край лагідної краси

Рідний край. Маленький клаптик священної отчої землі. Гадяччина! Моя вишнева купіль, ластів’їна колискова, оспівана в піснях, народжених думах і легендах земля батьків, дідів і прадідів наших.

Прадавні звивисті горби і сиві могили на краю колись Дикого поля, широкі простори ланів, неглибокі вибалки і мальовничі левади із зажурливими сивими вербами і достиглими червоними кетягами калини, осонцені узвишшя і голубі плеса тихоплинних річок Псла, Хоролу і Груні, рідна земля, густо полита кров’ю народною у священній боротьбі трудового люду за свою волю і світле прийдешнє майбутніх поколінь. Мальовничі довколишні пейзажі, розливи зелених лук, тиха замрія соснових борів – благословенний край “лагідної краси”, так називала Гадяччину Леся Українка, котра не один раз перебувала на берегах Псла та на його узгір’ї – Зеленому Гаю.

Про річку Псьол і Гадяччину писав наш земляк із Зінькова, відомий український письменник І.А. Цюпа: “Благословенна ріка моя! Як назвати тебе – братом чи сестрою, я чи хрещеним батьком моїм, чи рідною матір’ю?...” (156 сл.)

Не знаю, чи то з усіма таке діється, чи лише зі мною, спраглим усього рідного, тепер далекого від мене, але звуки пісні, що торкалися мого вуха, лягали перед очима фарбами, малювали мені з дивною яскравістю цілі образи.

М. Коцюбинський

Завдання:

1. 
   Пронумеруйте розділові знаки, поясніть їх вживання.
   
2. 
   Визначте граматичні основи речення, сполучні засоби.
   
3. 
   Побудуйте структурну схему речення, вказавши в ній типи підрядних частин і типи підрядності.
   
4. 
   Зробіть повний синтаксичний розбір речення; морфологічний, фонетичний, орфографічний розбір підкреслених слів.
   
5. 
   Складіть зв’язний текст (5 – 6 речень) на тему “Казка мого дитинства”, використавши у структурі тексту:
   

б) називне поширене речення;

в) відокремлену обставину;

г) складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Позначте зазначені структури.

6. Складіть речення за даними схемами; визначте їх типи, сполучні засоби:

1. 
   (Хоч…), [ ].
   
2. 
   [ ], (який…).
   
3. 
   [ ], (щоб…).
   

7. 
   Визначте типи односкладних речень.
   
   1. 
      Отак пройду крізь твій великий подив, не зачеплюсь об лагідні слова.
      
   2. 
      Посадили над козаком явір та калину.
      
   3. 
      Надворі вже зовсім потемніло.
      
   4. 
      Вітер і дощ.
      
   5. 
      Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти.
      
8. 
   З художньої літератури випишіть по 2 безсполучникових речень з вживанням двокрапки і тире, поясніть правилами ці знаки. Вкажіть автора і назву твору.
   

Линь же, спів мій, про те, як з громами у грі гуркотіли в мости динаміти, як полки перейшли по замерзлім Дніпрі, щоб тебе, злотоверхий, звільнити.

1. 
   Пронумеруйте розділові знаки, поясніть їх вживання.
   
2. 
   Визначте граматичні основи речення, сполучні засоби.
   
3. 
   Побудуйте структурну схему речення, вказавши в ній типи підрядних частин і типи підрядності.
   
4. 
   Зробіть повний синтаксичний розбір речення; морфологічний, фонетичний, орфографічний розбір підкреслених слів.
   
5. 
   Складіть опис (5 – 6 речень) рідного міста чи села, використавши у структурі тексту:
   

б) дієслівний складений присудок;

в) однорідні означення;

г) складнопідрядне речення з підрядним способу дії.

6. Складіть речення за даними схемами; визначте їх типи, сполучні засоби:

а) (Якби…), [ ].

б) [ ], (тому що…).

в) [ ], (куди…).

7. Визначте типи односкладних речень.

1) Говорилося й співалося про веселе й радісне.

2. 
   Схилялися б над сонною водою.
   
3. 
   Матрацики набивають соломою.
   
4. 
   Любиш кататися, люби і саночки возити.
   
5. 
   Холодні роси на ранкових і вечірніх травах.
   

Поза центральною вулицею, де світять чотири газові ліхтарі на все місто, скоро зайде осінній вечір, лягає непроглядна тьма, яку не можуть здолати кволі вогники часівок, що тьмяно поблискують крізь вікна старосвітських одноповерхових будиночків.

1. 
   Пронумеруйте розділові знаки, поясніть їх вживання.
   
2. 
   Визначте граматичні основи речення, сполучні засоби.
   
3. 
   Побудуйте структурну схему речення, вказавши в ній типи підрядних частин і типи підрядності.
   

4. 
   Зробіть повний синтаксичний розбір речення; морфологічний, фонетичний, орфографічний розбір підкреслених слів.
   
5. 
   Складіть опис (5 – 6 речень) рідного міста чи села, використавши у структурі тексту:
   

б) відокремлену прикладку;

в)складнопідрядне речення з підрядним допустовим;

г) безсполучникове складне речення.

6. Складіть речення за даними схемами; визначте їх типи, сполучні засоби:

1) (Через те що…), [ ].

2) [ ], (щоб…).

3) (Хоч …), [ ].

7. Визначте типи односкладних речень.

1. Хто в роботі, той в турботі.

2. Глибінь морів моїх.

3. Красиво взимку в лісі.

4. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні.

5. Караюсь, мучусь, але не каюсь.

8. З художньої літератури випишіть по 2 безсполучникових речень з вживанням двокрапки і тире, поясніть правилами ці знаки. Вкажіть автора і назву твору.

Примітка: в усіх завданнях, окрім творчої роботи, обов’язково визначити граматичні основи.